Антична та середньовічна філософія

Модуль 1. Історичний розвиток філософії

Семінарське заняття № 1.

Тема: Філософія та її роль у житті людини та суспільства

ключові слова: міфологія, релігія, філософія, світогляд, матеріалізм,
ідеалізм.
Основні теоретичні питання до теми семінарського заняття

1. Виникнення філософії як об’єктивно необхідний процес розвитку суспільства.

2. Предмет філософії та основні її функції.

3. Основне питання філософії та методи його вирішення.

4. Місце і роль філософії у сучасному суспільному житті.

Методичні поради

На початку вивчення цієї теми треба звернути увагу на
історичні передумови виникнення філософії, виявити причини її появи
у суспільстві та необхідні для цього культурні, політичні умови. Треба
розібрати етимологію слова «філософія», зрозуміти, чому це слово
означає «любов до мудрості». Корисно знайти відмінності між мудрою
людиною та розумною. Вельми корисно на прикладі Давньої Греції та
Давнього Єгипту, різних тоталітарних суспільств показати, коли є
умови для виникнення філософських шкіл, а коли ні. Треба розрізняти
предмет науки та предмет філософії, зрозуміти, що предмет філософії
ширше, бо об’єднує усю сукупність знань людини про оточуючий світ
та саму себе. При цьому треба відрізняти філософію як вільнодумство
(бо кожна людина може назвати себе філософом), та філософію як
наукову дисципліну, яка потребує професійної підготовки.
Зверніть увагу на основні розділи філософії. Філософія виникає
з необхідності вироблення загального погляду на світ, дослідження
його загальних засад і законів, з потреби в раціонально
обґрунтованому методі мислення про дійсність, в логіці і теорії пізнання. Предметом філософії саме і є світ в його цілісності, універсальності, загальності. Переходячи до вивчення функцій філософії треба зробити акцент на тому, що саме за допомогою функцій здійснюються основні напрями вживання філософії, через які реалізуються її цілі, завдання, призначення. Прийнято виділяти світоглядну, методологічну,
теоретичну, гносеологічну, критичну, аксіологічну, соціальну,
виховно-гуманітарну, прогностичну та ін. Необхідно розглянути
кожну з цих функцій, виявити механізм її дії у суспільстві.
Наступне питання, яке треба розібрати, це основне питання
філософії. Основним у філософії традиційно вважається питання про
відношення мислення до буття, а буття – до мислення (свідомості)
(проблема відношення матеріального-ідеального). Важливість даного
питання полягає в тому, що від його достовірного рішення залежить
побудова цілісного знання про навколишній світ і місце людини в
ньому, а це і є головним завданням філософії. У даний час, не
дивлячись на тисячолітні шукання філософів, основне питання
філософії достовірно не вирішене ні з онтологічного, ні з
гносеологічного боку і фактично є одвічною філософською
проблемою. У сучасній західній філософії намітилася тенденція
приділяти менше уваги традиційному основному питанню філософії,
оскільки воно поступово втрачає свою актуальність.
Розглядаючи останнє питання, присвячене ролі філософії у
суспільстві треба зробити наголос на тому, що філософія може стати
однією з найважливіших противаг негативним тенденціям в
суспільстві, які ведуть до його дегуманізації. Філософія дає людям
спільну мову, виробляє у них єдині, загальнозначущі уявлення про
головні цінності життя. Визначити роль філософії в життєдіяльності
людини, в духовній культурі суспільства можна лише в широкому
соціально-історичному контексті, тобто не з точки зору якоїсь окремої
філософської школи, а з точки зору всієї історії культури і філософії,
через призму всієї сукупності філософських знань, ролі філософії, її
впливу на розвиток науки і пізнання. Функціонуючи в системі
культури суспільства, філософія розробляє теоретичні основи
світогляду, аксіологічні проблеми, логіко-методологічні основи науки. В умовах зростаючої диференціації наукового знання філософія бере
найактивнішу участь в інтеграційних процесах, в синтезі досягнень
окремих наук. Роль філософії особливо зростає на зламах історії в
періоди революційних змін, коли людина ставить перед собою,
суспільством вічні питання про свою сутність, про сенс життя,
перспективи соціального прогресу.

Додаткові теоретичні питання до теми семінарського заняття
1. Коли виникла філософія? У чому її специфіка? Чим відрізняється
філософське знання від інших видів знання, наприклад, наукового та
релігійного?

2. Які питання розглядає філософія? Чому філософських питань не так багато, як відповідей?

3. Які філософські напрямки можна виділити?

4. Чи можна виділити основне питання філософії? Якщо так, то яке і
чому; якщо ні, то на якій підставі. Обґрунтуйте свою точку зору.

5. Чому філософію називають світоглядною наукою?

6. Що таке світогляд? Які типи світогляду виділяють?

7. Як пов’язаний філософський світогляд з іншими типами світогляду?
Чому міфологічний світогляд історично був першим? У чому його
специфіка?
8. Які методи філософування існували й існують?
9. У чому позитивні й негативні сторони таких методів філософування,
як софістика, еклектика та метафізика? Для яких періодів розвитку
філософії вони були характерні?
10. У чому суть герменевтичного методу? У чому суть діалектичного
методу? Чому вони використовуються в сучасній філософії?
11. Світогляд і необхідність самовизначення людини в навколишньому
світі.
12. Сутність міфу. Чи існує міфологія у сучасному світі?
13. Чому важко знайти спільну мову з людиною, яка має інший
світогляд?
14. Зв’язок родоплемінних релігій із сучасністю. Сучасний вплив
релігійного світогляду, його роль у координації дій людини.
15. Чи дійсно тільки за рахунок зміни сприйняття можливо позбутися
чи навпаки придбати якісь навички, досягнути мети, яка у теперішньому є недосяжною?

Питання для роздумів:

1. «Чи розділений світ на дух і матерію, і якщо так, то що таке дух і що
таке матерія? Чи підпорядковується дух матерії, чи він має незалежні
здібності? Чи має всесвіт якусь єдність або мету? Чи розвивається
всесвіт у напрямку до якої-небудь мети? Чи дійсно існують закони
природи, чи ми просто віримо в них завдяки лише притаманній нам
схильності до порядку? Чи є людина тим, чим вона здається астроному, – крихітною грудочкою суміші вуглецю та води, що
безсило копошиться на маленькій другорядній планеті? Або ж людина є тим, чим вона уявляється Гамлету? А може вона є і тим, й іншим
одночасно». Такі філософські запитання задає Б. Рассел. Чи можливі
позитивні відповіді на них? Чим відрізняються саме філософські питання від інших?

2. «Чи існують піднесений і низький способи життя, чи всі способи
життя є тільки даремними? Якщо ж існує спосіб життя, який є
піднесеним, то в чому він полягає і як його досягти? Чи потрібно
добру бути вічним, щоб заслуговувати на високу оцінку, або ж добра
необхідно прагнути, навіть якщо всесвіт невідворотно рухається до
загибелі. Досліджувати ці питання, якщо й не відповідати на них, – справа філософії».
На якій функції філософії робить акцент Б. Рассел? Чи треба
робити добро, знаючи, що завтра можете загинути? Що таке
піднесений спосіб життя? Наведіть приклади.
3. «Філософія – це пізнання Універсуму, або всього, що існує. Ми вже
бачили, що це спонукає для філософа обов’язок ставити перед собою
абсолютну проблему, тобто не виходити спокійно з попередніх
вірувань, нічого не вважати пізнаним попередньо. Що пізнано – уже не
є проблемою. Однак те, що пізнано поза, по той бік до філософії, є
пізнаним з точки зору чогось окремого, а не універсального. Існує
знання нижчого рівня, яке не може застосовуватися у висотах, де
рухається a nativitate [спочатку (за природою)] філософське пізнання.
Якщо дивитися з філософських висот, то всяке й інше знання
уявляється наївним і відносно фальшивим… ». Х. Ортега-і-Гассет.
Яка провідна роль філософії з точки зору Х. Ортега-і-Гассета? Що
таке «високе» та «низьке» знання? Чому, щоб розібратися досконало в
чомусь, треба поглянути на проблему у глобальному вимірі?
4. «Тут перед вами корінь, характерний аспект всякої філософії:
парадоксальність її вигляду. Всяка філософія є парадокс, вона віддаляє
себе від «природно-очевидних істин», якими ми користуємося в житті,
оскільки вважаємо теоретично сумнівними ті елементарні вірування,
які в житті не здаються нам підозрілими. Але після того, як, згідно з
принципом автономності, філософ обмежується тими небагатьма
істинами, в яких навіть теоретично не можна засумніватися, і які,
отже, самі себе доводять і перевіряють, він повинен повернутися
обличчям до Всесвіту і завоювати його, охопити його цілісно». Х. Ортега-і-Гассет.
Про яке завоювання всесвіту говорить Х. Ортега-і-Гассет? Що таке цілісний погляд?

5. «Філософія людяна, філософське пізнання – людське пізнання, в ній
завжди є елемент людської свободи, вона є не одкровення, а вільна
пізнавальна реакція людини на одкровення. Якщо філософ християнин
і вірить в Христа, то він зовсім не повинен узгоджувати свою
філософію з теологією православною, католицькою або
протестантською, але він може отримати розум Христа і це зробить
його філософію іншою, ніж філософія людини, яка розуму Христа не
має. Одкровення не може нав’язати філософії ніяких теорій та
ідеологічних побудов, але може дати факти, досвід, який збагачує
пізнання. Якщо філософія можлива, то вона може бути тільки вільною,
вона не терпить примусу. Вона в кожному акті пізнання вільно стоїть
перед істиною та не терпить перепон та невизначеностей. Філософія
приходить до результатів пізнання з самого пізнавального процесу,
вона не терпить нав’язування ззовні результатів пізнання, яке терпить
теологія». М.О. Бердяєв

Чи можливе філософствування без вільнодумства? Які повинні
бути умови в суспільстві, щоб розвивалося філософське знання? У
чому бачить взаємозв’язок/різницю філософії та релігії М.О. Бердяєв?
6. «Філософія» переживає постійну необхідність виправдовувати своє
існування перед обличчям «наук». Вона уявляє, що найбільш
правильно досягне мети, якщо підніме себе до рангу науки. Цим
зусиллям, однак, приноситься в жертву суть думки. Філософія гнана
страхом втратити престиж і повагу, якщо вона не буде наукою. Це
вважається недоліком, що прирівнюється до ненауковості. Буття як стихія думки приноситься в жертву технічній інтерпретації мислення».
Яке співвідношення філософії й науки? Чи можна ототожнювати
філософію з наукою? Відповідь обґрунтуйте.

Проблемно-пошукові питання

1. Англійський етнограф Б. Малиновський зазначав, що міф, такий як
він існував у первісному суспільстві, в його первісній формі – не
історія, яку розповідають, а реальність, якою живуть, це практичне
керівництво до дії. Обґрунтуйте це твердження. Чому деякі магічні дії
дійсно ефективні? Чому існує так звана нетрадиційна медицина?
2. Чи є «основне питання філософії» дійсно основним? Які філософські
питання є для вас особливо важливими?
3. Порівняйте два протилежних підходи до виникнення релігії:
богословсько- теологічний і науковий. На що вони спираються?

4. Наведіть приклади, які підтверджують теорію прамонотеїзму, тобто
те, що у всіх різноманітних віруваннях можна виявити рештки віри в
єдиного Бога-творця.

5. Згідно з Л.А. Фейєрбахом, «релігія – це людський продукт, наслідок
і форма відчуження людиною своєї суті». Який підхід до пояснення
походження релігії виражений у цьому вислові? Чи погоджуєтеся ви з
таким твердженням? Назвіть альтернативні підходи до пояснення
виникнення релігії.
6. Чому людині так необхідні стратегічні орієнтири цілісного бачення
світу і суспільства, глибокого розуміння того, що відбувається,
істинного пізнання та результативної діяльності?

Тести

І рівень

1. Назвіть форму спільного людського самовизначення у світі:

а) релігія;

б) світогляд;

в) наука;

г) міфологія.

2. Філософія – це:

а) те саме, що й фізика;

б) теоретична форма світогляду;

в) релігійний напрям.

3. Чи є філософія системою загальних теоретичних поглядів на світ в цілому та місце в ньому людини?

а) так;

б) ні.

4. Особливості міфологічного світосприйняття:

а) синкретичність, бачення світу цілісним, універсальним;

б) виступає свідомою інтелектуальною діяльністю;

в) характеризується дискурсивним, аналітико-синтетичним мисленням.

ІІ рівень.

1. Вставте пропущене слово: «Відчувати, що все тотожне у відчутті,
яке рухає нас у його вищій єдності, опосередкувати цим все
індивідуальне й особливе, а, отже, уявити наше життя як буття та
життя в Богові й через Бога – це і є _____________ » Ф.Д.Е. Шлейєрмахер.

2. Назвіть основні функції філософії:

а) світоглядна;

б) аксіологічна;

в) гальмівна.

3. Мета філософії:

а) зафіксувати те, що проявилося в інтелектуальному осмисленні людини;

б) залучити до релігійних практик;

в) зібрати міфологічні сюжети.

4. Предмет філософії характеризується:

а) своєрідною формою збереження людської самоідентифікації;

б) вузькою спрямованістю;

в) достатньою широтою;

г) догматизмом.

ІІІ рівень

Проінтерпретуйте цей вислів: «Розумний завжди знайде вихід зі
складного становища, а мудрий ніколи в це становище не попаде». Що
таке мудрість? Чим відрізняється мудра людина від розумної?

Самостійна робота

Теми рефератів

1. Основні питання сучасної філософії.

2. Релігія як предмет дослідження філософії.

3. Розвиток рефлексивного мислення.

4. Головне призначення філософії.

5. Методологічна функція філософії.

Теми доповідей

1. Філософія та світогляд.

2. Роль світосприйняття у житті людини.

3. Сучасне системне мислення.

4. Філософія та духовна квінтесенція.

5. Філософія та надійні орієнтири мудрості.

6. Загальнолюдські цінності й ідеї гуманізму.

Рекомендована література:

1. Воловик В.И. Философия религиозного сознания:
монографія / Виталий Иванович Воловик. – Запорожье : Просвіта,
2009. – 216с. – ISBN 966–653–090–2

2. Еременко А.М. Философия должна родиться заново //
Практична Філософія. – 2008. – № 3. – С. 3-5.

3. Козлова М.С. Вера и знание. Проблема границы / М.С.
Козлова // Вопросы философии. – 1991. – № 2. – С. 58-66. – Режим
доступа: www.logic.ru/ru/node/275.

4. Лебедев С.А. Предмет и структура современной философии
/ С.А. Лебедев // Вестник Московского университета. Сер. 7.
Философия. – 2011. –№ 1. – С. 3-26.

5. Леви-Строс К. Первобытное мышление / Клод Леви-Строс ;
пер.с фр., вступ.ст.и примеч. Островский. – М. : Республика, 1994 .–
383 с. – ISBN : 5–250–01662–6.

6. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура / А.Ф. Лосев.
– М. : Политиздат, 1910. – 525 с. – (Мыслители XX века).

7. Реза Давари Аркадани Философия и будуще / Давари
Аркадани Реза // Вестник Московского университета. Сер.7.
Философия. – 2006. – № 4. – С. 93-99. Режим доступа: http://www.philos.msu.ru/vestnik/philos/nums/4_2006.htm

8. Розумний М.М. Філософія суспільної дії / М.М. Розумний //
Практична Філософія. – 2011. – № 1. – С. 4-6.

9. Рьюз Майкл Наука и религия: по–прежнему война? / Майкл
Рьюз // Вопросы философии. – 1991. – № 2. – С. 36-57. – Режим
доступа: www.logic.ru/ru/node/275.

10. Сидоренко Л.І. Практична філософія в Україні – 10 років тому та сьогодення / Л.І. Сидоренко // Практична Філософія. – 2009. –
№ 1. – С. 4-6.

Семінарське заняття 2.

Антична та середньовічна філософія

ключові слова: античність, Середньовіччя, метафізика, натурфілософія,
ідеї, майєвтика, схоластика, патристика, віра.

Основні теоретичні питання до теми семінарського заняття

1. Антична філософія: особливості її розвитку та основні
школи:

а) мілетська та елейська школи античної філософії

б) атомістична концепція Демокріта та вчення Платона про ідеї, Арістотель і його внесок в розвиток філософії;

в) проблема людини в античній філософії

2. Філософія середньовіччя, її специфіка і особливості
розвитку (теоцентризм, антропологізм, схоластика, реалізм іноміналізм, томізм).

Методичні поради

Антична філософія включає в себе філософію Давньої Греції і
філософію Давнього Риму. Перший етап давньогрецької філософії – це
погляди представників мілетської та елейської шкіл, а також Геракліта
та Піфагора. Другий (класичний) етап пов'язаний з прізвищами
Сократа, Платона, Аристотеля, школою атомізму і софістами. Третій
етап – це елліністично-римська філософія скептицизму, стоїцизму,
епікуреїзму, еклектизму, неоплатонізму.

Характеризуючи перший етап, слід показати різноманітність
підходів для осмислення світу (пошук першоджерел; вчення про
абсолютність буття; спроба діалектичного підходу до розуміння світу).

Розкриваючи другий етап, слід дати короткий аналіз поглядів
атомістів (Левкіпп, Демокрит), для яких світ – сполучення пустот і
атомів. Треба показати подальший розвиток атомізму Епікуром
(спонтанне відхилення атомів від їх траєкторій).
Далі треба розкрити сутність поглядів софістів (вчення про істину,
ідея «суспільного договору» й інше). У полеміці з софістами, цими
«платними вчителями мудрості», спочатку поділяючи їх погляди,
створив своє вчення Сократ, який є славнозвісним через свій метод
філософського мислення – майєвтику. Розкрийте його. Дайте аналіз
головних понять сократівської філософії – понять Блага і
Доброчесності, а також погляди Сократа на знання й істину.
Розкрийте основні положення філософії Платона: платонівське
вчення про ідеї, а також вчення про державу та концепцію пізнання як
пригадування. Необхідно показати, що він був засновником
об’єктивного ідеалізму. Покажіть, чому найкрупніший філософ
античності Аристотель не прийняв платонівське вчення про ідеї, і
намагаючись подолати дуалізм речі й ідеї, фактично створює нове
протиставлення – між матерією та формою. Необхідно розкрити їх
співвідношення. Рекомендується також дати характеристику логічного
вчення Аристотеля та його вчення про державу.
Філософські вчення, які виникли на третьому етапі розвитку
античної філософії, являються, по суті, переносом на римське
підґрунтя епікуреїзму, стоїцизму та скептицизму. Необхідно дати
короткий аналіз кожного з них.
Даючи характеристику філософії середніх віків необхідно
виходити з того, що вона відповідає феодальному засобу
господарювання, а християнство, яке виникло в цей час,
затверджувало себе як релігію єдиного бога, витісняючи політеїзм.
Філософії цього періоду притаманний теоцентризм: єдиний Бог
являється абсолютним і найвищим буттям, найвищою формою і
найвищим благом, духовною дійсністю, яка визначає все існуюче. У
світогляді цього періоду головною була ідея створення світу Богом «із нічого» (креаціонізм) та ідея «одкровення».

Особливістю філософської думки цього періоду є дискусія
схоластів про реальність загальних понять (універсалій), що призвело
до боротьби номіналізму та реалізму. З боку першого, реальні тільки
одиничні речі, а загальне – це просто поняття про них. Реалісти ж
вважали, що реально існує тільки загальне, а одиничне – тільки омана почуттів.

Конкретизуйте ці погляди, посилаючись на погляди
Д. Скотта, Росцеліна, Абеляра й інших, і зробіть висновки.
Філософія середніх віків – схоластична. Схоластика, або «шкільна
філософія», виникла тоді, коли християнські мислителі зрозуміли, що
догмати віри допускають своє раціональне обґрунтування. Треба це
показати.
Найкрупнішим схоластом був Фома Аквінський, вчення якого
отримало назву томізму. Коротко розкажіть про його погляди на
пізнання, яке у нього може спиратися і на розум і на віру, а також
розуміння ним співвідношення філософії та теології, докази існування Бога.

Додаткові теоретичні питання до теми семінарського заняття

1.Розвиток ілей натурфілософських шкіл.

2. Філософія Сократа. Майєвтика як особливий метод Сократа.

3.Особливості давньогрецької філософії. Чому класичний період давньогрецької філософії називається так?

4. Що таке ідея? Як відбувається процес пізнання за Платоном?

5. Філософія Арістотеля, його внесок у розвиток європейської науки.

6. особливості середньовічної філософії.

7. Схоластика та патристика.

8. Що таке теоцентризм?

9. У чому полягає суперечка між реалістами та номіналістами?

10. Розкрийте зміст понять: креаціонізм, провіденціалізм, теодицея, символізм.

11. Що в Середньовіччя служило універсальною парадигмою філософського знання про Бога, світ, людину й історію?

Питання для роздумів

1. Як вплинули соціально-політичні умови у Стародавній Греції на
створення такої системи знань, яка не мала настільки утилітарного,
прикладного значення, як на Сході?
2. Чому питання Фалеса про субстанцію світу є зразком постановки
філософської проблеми?
3. Проаналізуйте основне питання Сократа: «Хто я? Для чого пізнання
Всесвіту, якщо залишаєшся в незнанні про власну природу»?
4. Подискутуйте з Платоном над його обґрунтуванням первинності
світу ідей (Платон виходив із двох положень: 1) річ смертна, її можна знищити, але ідея, поняття речі незнищенне; 2) ставлячи питання, чим, наприклад, камінь відрізняється від води, Платон відповідав: не
матерією, бо обидва ці явища матеріальні, але своїм особливим
смислом, а смисл явища утворює поняття).
5. Поясніть, чому магістральними ідеями, які розроблялися видатними
мислителями Середніх віків, виявлялися ідеї теологічні, що
стосувалися того, як розуміти Бога, Трійцю, Творіння й інше?
6. Як ви вважаєте, чи дійсно опора на авторитети, без яких немислима
зверненість до традиції, підтримувала ідейну нетерпимість до єресей,
що виникали всередині ортодоксального богослов’я?
7. Оскільки Слово лежало в основі творіння і, відповідно, було
спільним для всього створеного, то воно визначало народження проблеми, яку іншими словами називають проблемою універсалій. У
чому її суть?

8. Чи погоджуєтеся ви з тим, що «Середньовічне слово» в залежності
від того, звідки і куди воно було спрямовано, зазнавало подвійного
перетворення: втілення (слова Бога) і розвтілення (при спрямованості
слова від людини до Бога), а також те, що Слово було найвищою
реальністю саме через його існування у двох модусах?
9. Принцип креаціонізму, що лежить в основі християнського
ставлення до світу, визначав, що загально необхідне знання належить
тільки Богу. Яка ж роль у Середні віки логіки, яка виникла в
античності і розрахована на виявлення істинного та фальшивого
судження; чи перестає вона бути рівноправною з логікою диспуту?

Проблемно-пошукові питання

1. Фалес як фізик намагався зрозуміти причину літніх розливів Нілу.
Він помилково знайшов її в зустрічному пасатному вітрі, який,
утруднюючи рух води Нілу, викликав його підняття. Однак, Ніл
розливається в результаті літнього танення снігів і літніх дощів у його
верхів’ях. Як пояснювали розлив Нілу самі єгиптяни; чи була у них
філософія? Які соціально-політичні умови необхідні для
«вільнодумства»?
2. Про Фалеса як філософа першим написав Аристотель. У
«Метафізиці» сказано: «З тих, хто першим зайнявся філософією,
більшість вважало початком усіх речей одні лише початки у вигляді матерії: те, з чого складаються всі речі, з чого першого вони
виникають і в що в результаті відходять, причому основне перебуває, а
за властивостями своїми змінюється, це вони і вважають елементом і початком речей, і тому вони вважають, що ніщо не виникає і не гине,
бо подібна основна природа завжди зберігається... Кількість і форму
для такого начала не всі вказують однаково, але Фалес –
родоначальник такого роду філософії – вважає її водою». У якій
сучасній теорії втілилося таке уявлення про природу, але на новому
рівні? Як ви розумієте вислів Фалеса: «Багатослів’я абсолютно не є
показником розумної думки».
3. Що таке апейрон? Анаксимандр навчав: «Початок та основа всього
існуючого – апейрон». Термін «апейрон» означає «безмежний,
нескінченний». Апейрон все із себе виробляє сам. Знаходячись в
обертальному русі, апейрон виділяє протилежності – вологе і сухе,
холодне та тепле. Парні комбінації цих головних властивостей
утворюють землю (сухе та холодне), воду (вологе та холодне), повітря
(вологе та гаряче), вогонь (сухе та гаряче). Живе зародилося на межі
моря та суші з намулу під впливом небесного вогню. Перші живі
істоти жили в морі. Далі деякі з них вийшли на сушу та скинули із себе
луску, ставши сухопутними тваринами. Від тварин пішла людина». Як
відповідає сучасна наука на поставлені Анаксимандром питання?
4. Парменід вважав, що «ніщо не знаходиться у стані змін». Парменід
стверджував, що зміна є логічно неможливою. Як і для Геракліта, для
Парменіда вихідним пунктом виступає «логічне». Реконструювати
його аргументи можна, мабуть, таким чином:
Що існує – існує, що не існує – не існує. Що існує – може бути
осмислено. Що не існує – не може бути осмислено. Поясніть цю
позицію.
5. Піфагорійці вважали, що природа може бути «розкрита» за
допомогою математики. Число – початок усього існуючого. Чи
погоджуєтеся ви з таким твердженням?
6. Платон у «Державі» визначив, що справедливість є доброчинністю,
пов’язаною із співтовариством; існує гармонія таких трьох
доброчинностей:
1. Мудрість.

2.Мужність та Справедливість

3. Помірність (слухняність)

Які доброчинності виділили б ви?

7. Порівняйте уявлення про бога в античності й Середні віки, знайдіть
спільні й відмінні риси. Як уявляв собі Бога Августин Блаженний, які
ідеї лягли в основу його філософської системи?

8. Що таке творіння з нічого? «Вірити – це не просто брати дещо як
істинне, але це пристрасно та сильно вважати, що дещо є істинним».
Августин Блаженний. Що таке віра?
9. Через акт творення людини за образом і подібністю Бога, через
даровані людині здатності розумного причащання Богу людина в
Середні віки розглядається як особистість, діяльність якої ґрунтується
на свободі волі. Поясніть, чому питання про свободу волі тісно
пов’язане з питанням про Вище благо, яким є Бог, і зло, яке
тлумачиться як нестача блага, і всевизначення? Як розв’язувалася така
проблема: з одного боку, Бог все знає заздалегідь, з іншого боку –
люди діють вільно. Чи не є це суперечністю? Як розв’язували цю суперечність у Середні віки?

Тести

І рівень

1.Антична філософія виникла:

а) у Стародавньому Китаї;

б) у грецьких містах-державах;

в) у Вавилоні;

г) у Київській Русі.

2. Першою філософською школою у Стародавній Греції була:

а) мілетська;

б) школа Платона;

3. Початок середньовічної філософії ознаменовано союзом:

а) філософії і теології;

б) філософії і науки.

ІІ рівень

1.За своїми переконаннями Платон був:

а) об’єктивним ідеалістом;

б) матеріалістом.

2. Кому з давньогрецьких філософів належить ідея «форми» як активного начала, завдяки якому матерія стає чимось певним, перетворюється на реальні речі

а) Платону;

б) Фалесу Мілетському;

в) Арістотелю.

3. Патристика це:

а) захист і теоретичне обґрунтування християнської релігії у ІІ – VІІІ ст.;

б) раціональне обґрунтування і систематизація християнського віровчення на противагу «отцям церкви»;

в) учення про першоджерело.

4. Номіналізм – це:

а) уявлення, згідно з яким спілні поняття є лише позначеннями (іменами);

б) уявлення, згідно з яким істинною реальністю володіють тільки загальні поняття, або універсалії, а не одиничні предмети, що існують в навколишньому світі;

в) вчення, основним постулатом якого є мистецтво полеміки та використання набутих знань у дискусіях.

ІІІ рівень.

Поясніть, які основні ідеї давньогрецької філософії були взяті на
озброєння середньовічними філософами.

Самостійна робота

Теми рефератів

1.Філософія Арістотеля.

2. Патристика. Аврелій Августин.

3. Елліністична філософія.

4. Схоластика. Фома Аквінський.

5. Гармонія віри та розуму Фоми Аквінського.

6. Проблема людини та природи у християнстві.

7. Соціально-політичні погляди Аквінського.

Теми доповідей

1.Суть скептицизму Монтеня.

2. Платон і неоплатонізм.

3. Схоластика як основний спосіб філософствування епохи Середньовіччя.

4. Епікуреїзм.

5.Платонівська «теорія ідей»

Рекомендована література

1. Августин Блаженный О граде божием / Августин
Блаженный. – Минск : Харвест ; М. : АСТ, 2000. – 1296 с. –
(Классическая философская мысль). – ISBN : 985–433–817–7.
2. Аристотель Сочинения В 4 т. – Т.1. Метафизика; О душе /
Аристотель.– М.: Мысль, 1976. – 550 с. – (Философское наследие).
3. Асмус В.Ф. Античная философия / Валентин
Фердинандович Асмус. – 3-е изд.– М. : Высшая школа, 1999. – 400 с. –
Библиогр.:с. 398–399. – ISBN : 5–06–003049–0.
4. Бiблiя або книги Святого письма Старого й Нового
Заповiту: із мови давньоєврейської й грецької на українську дослiвно
наново перекладена / пер. І.І. Огiєнко. – К. : Українське Бiблiйне
Товариство, 2002. – 1375 с. – ISBN : 966–7136–21 –3.
5. Гуревич А.Я. Культура и общество средневековой Европы
глазами современников (Exempla XIII века) / Арон Яковлевич Гуревич.
– М. : Искусство, 1989. – 367 с.
6. Кюнг Г. Великие христианские мыслители / Ганс Кюнг ;
пер. с нем.– СПб. : Алетейя, 2000. – 442 с. – (Миф. Религия. Культура).
– ISBN : 5–89329–229–4 9.
7. Лосев А.Ф. Эстетика Возрождения / Алексей Федорович
Лосев. – М. : Мысль, 1982. – 624 с.
8. Платон Дiалоги / Платон.– Х. : Фолiо, 2008 . – 348 с. : iл. –
(БСЛ: Бiблiотека свiтової лiтератури). – ISBN : 978–966–03–4574–4.
9. Попов А.С. Библия «опасная книга»? // Вестн. Моск. ун–
та. Сер.7. Философия. – 1994. – № 1. – Режим доступа:
www.philos.msu.ru/.../1_1994.html.
10. Хейзинга, Й. Осень Средневековья: Исследование форм
жизненного уклада и форм мышления в XIV и XV вв. во Франции и
Нидерландах / Йохан Хейзинга. – М. : Наука, 1988. – 529 с. –
(Памятники исторической мысли).– Режим доступа:
www.lib.ru/FILOSOF/HUIZINGA/osen.txt.

Семінарське заняття 3.