Теми доповідей та рефератів
Методичні матеріали
До семінарських занять
з дисципліни “Основи філософських знань”
для всіх спеціальностей
Укладач – викладач:
Біднюк О.С.
Розглянуто і схвалено на засіданні
предметної комісії
суспільних дисциплін
Протокол №
від “ ” 2011р.
Голова предметної комісії
Чепусова З.В.
Київ – 20
Семінар №1: Предмет і система філософії. Філософія Стародавеього Сходу: Індія, Китай.
Цілі та завдання заняття:визначити предмет та функції філософії, окреслити її проблемне поле з метою усвідомлення її універсального, узагальнюючого характеру; виявити спільні підходи та принципові відмінності між філософським і науковим пізнанням; дослідити особливості філософії як виду знання, що є одночасно і наукою, і ідеологією, і мистецтвом, і трансцендуючим осягненням об’єкта тощо; розкрити гуманістичний та евристичний потенціал філософської рефлексії для осмислення людиною себе у світі. Визначити основні риси філософії Стародавнього Сходу, проаналізувати філософські школи Стародавніх Індії та Китаю.
Основні поняття та категорії теми:філософія, діалектика, ідеалізм, матеріалізм, метафізика, світогляд, дуалізм, аксіологія, агностицизм, праксеологія, методологія, астіка, настіка, сансара, брахманізм, буддизм, конфуціанство, моїзм, легізм, джайнізм, чарвака-локаята, даосизм, нірвана, Дао.
План
1. Зв'язок філософії з наукою.
2. Основне питання філософії, дві його сторони та відповіді на них, які давали основні філософські теорії.
3. Політична сторона конфуціанства: патріархальна концепція держави.
4. Неортодоксальні школи індійської філософії (буддизм, джайнізм, чарвака-локаята).
5. Китайські політико-філософські школи: моїзм і легізм.
6. Китайська метафізична школа – даосизм.
7. Світоглядні засади давньокитайської філософії.
8. Філософські школи стародавнього Китаю.
9. Китайська соціально - етична течія – конфуціанство:
а) етична сторона конфуціанства ;
б) політична сторона конфуціанства;
в) порівняльна характеристика «шляхетного мужа» і «низької людини» за Конфуцієм.
10. Особливості давньосхідньої філософії.
11. Загальна характеристика та класифікація шкіл давньоіндійської філософії.
12. Характеристика ортодоксальних шкіл індійської філософії.
Проблемно-пошукові питання:
1. Які джерела та особливості філософського знання?
2. Якщо жодна філософська проблема не отримала остаточного вирішення, чи потрібно займатись філософією?
3. Що, на вашу думку, принципово відрізняє філософію від теології та релігії? Як співвідносяться філософія і міфологія?
4. Чи правильне твердження, що філософія вивчає абстрактне, а інші науки конкретне?
5. У чому полягає відмінність давньоіндійської філософії від релігійних систем Стародавньої Індії?
6. Чому вчення Конфуція є антропоцентричним?
Теми доповідей та рефератів
1. Статус філософії та її взаємовідносини з іншими науками.
2. Людина як вища цінність у системі філософського знання.
3. Філософія, її людські виміри і зміст (сенс).
4. Зародження та розвиток філософії Стародавнього Сходу.
5. Лао-Цзи – засновник даосизму.
Література
1. Філософія: Підручник Г. А. Заїченко, В.М. Саратовський, І.І.Кальний та інш; К.: Вища школа, 1995
2. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів. За ред. І.В.Бичка та інш. – К. Либідь, 1993
3. Філософія: Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Либідь, 1996.
4. Мень А. “История религии”, 1998
5. Петрошенко Ю. Л. Філософія. Навчальний посібник. К.: 2006.
6. Мамардашвили М.К. Как я понимаю философию. М.: 1990.
7. Хайдеггер М. Что такое философия? // Вопр. Философии. – 1993. - №8.
8. Чанышев А.Н. Философия древнего мира. М.: 1999.
Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.
9. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.
10. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.
11. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.
12. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.
13. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.
Семінар №2: Філософія Стародавніх Греції та Риму.
Цілі та завдання заняття:визначити особливості формування європейської традиції філософствування; проаналізувати основні положення елліно – римської філософії; простежити становлення християнства; дослідити особливості космологічного, антропологічного, систематичного, етичного періодів античної філософії; визначити особливості філософських поглядів неоплатоніків.
Основні поняття та категорії теми:атом, натурфілософія, апейрон, майєвтика, архе, космологія, антропоцентризм, єдине, еманація, матеріалізм, ідеалізм, логос, анамнезис, евдемонізм, стоїцизм, скептицизм, епікуреїзм, неоплатонізм, софісти.
План
1. Формування європейської традиції філософствування.
2. Релігійний період елліно – римської філософії.
3. Становлення християнства.
4. Стихійний матеріалізм мілетської школи.
5. Ідеалізм італійської школи.
6. Погляди Емпедокла.
7. Сенека, Епіктет, Марк Аврелій. Їх гуманістичні та космополітичні погляди.
8. Космологічний період давньогрецької філософії.
9. Антропологічний період античної філософії:
а) філософія софістів;
б) філософія Сократа.
в) філософія сократичних шкіл (кініків, кіренаїків, мегариків).
10. Систематичний період античної філософії:
а) філософія Демокріта;
б) філософія Платона;
в) філософія Аристотеля.
11. Етичний період елліно-римської філософії:
а) Епікуреїзм;
б) Скептицизм;
в) Стоїцизм.
12. Релігійний період елліно-римської філософії.
13. Особливості філософських поглядів неоплатоніків.
Проблемно-пошукові питаня:
1. Чим пояснюється тісний зв’язок природознавчих та філософських знань в античний період? Обгрунтуйте тлумачення, що філософська позиція була вихідним пунктом розвитку науки.
2. Арістотель писав: “Перша філсофія має своїм предметом пізнання причини справжнього, оскільки воно справжнє”. У чому, згідно з Арістотелем, полягає відмінність філософії від інших наук? Чим обумовлюється соціально-історична обмеженість тільки онтологічного розуміння філософії?
3. Обгрунтуйте принципову різницю між матеріалізмом і ідеалізмом?
4. Поясніть у чому полягає Сократівський поворот у філософії?
5. Визначте спільні і відмінні риси християнства і неоплатонізму.
6. Відомий вислів Арістотеля: “Платон мені друг, але істина дорожче”. Обгрунтуйте його.
7. Проаналізуйте значення етики Епікура для сучасного суспільства.
8. У чому проявляються особливості філософії Платона?
Теми доповідей та рефератів:
1. Енциклопедичний характер систематизованих філософських уявлень античних філософів.
2. Платонівська “ідеальна держава” і сучасність.
3. Проблема людини у філософії Сократа.
4. Поняття душі у філософії Арістотеля і сучасність.
5. Основні засади філософії стоїцизму.
Література
1. Аристотель. О душе//Соч.: В 4 т. – М.: 1983.
2. Богомолов А.С. Античная философия. – М.: 1995.
3. Чанышев А.Н. Философия древнего мира. М.: 1999.
4. Філософія: Підручник Г. А. Заїченко, В.М. Саратовський, І.І.Кальний та інш; К.: Вища школа, 1995
5. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів. За ред. І.В.Бичка та інш. – К. Либідь, 1993
6. Філософія: Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Либідь, 1996.
7. Петрошенко Ю. Л. Філософія. Навчальний посібник. К.: 2006.
Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.
8. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.
9. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.
10. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.
11. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.
12. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.
Семінар №3: Філософія Середніх віків. Філософія доби Відродження.
Цілі та завдання заняття:проаналізувати характерні риси філософії епохи Середньовіччя і Відродження, визначити їх спільні та відмінні риси; розглянути нові соціально-політичні ідеї мислителів Відродження та розвиток діалектики; дослідити теоцентризм як фундаментальну рису філософської думки Середньовіччя та проаналізувати натурфілософські погляди мислителів Середньовіччя.
Основні поняття та категорії теми: теоцентризм, креаціонізм, герменевтика, секуляризація, антропоцентризм, номіналізм, реалізм, схоластика, теологія, пантеїзм, монотеїзм, деїзм, теїзм, універсалії, геоцентризм, геліоцентризм.
План
1. Теоцентризм філософії Середньовіччя: погляди на буття, пізнання, людину, Бога.(Ф.Аквінський, Августин Блаженний).
2. Антропологічний та гуманістичний характер філософії Відродження.
3. Нові соціально-політичні ідеї мислителів Відродження.(Н.Макіавеллі, Ж.Боден, Дж.Локк, Т.Мор, Т.Кампонелла).
4. Проблема співвідношення віри та свідомості в трактовці двох опозиційних груп: «духовної групи Августина» та «духовної групи Тертуліана».
5. Відродження цінностей античної культури .
6. Філософія епохи Відродження, її антропологічний та гуманістичний характер.
7. Геліоцентризм та вчення про безкінечність Всесвіту в працях природодослідників.
8. 3. Розвиток діалектики і соціально-політичні ідеї мислителів доби Відродження.
9. Процеси секуляризації та індивідуалізації людини як провідні тенденції філософії Ренесансу.
10. Теоцентризм як фундаментальна риса філософської думки Середньовіччя.
11. Натурфілософські погляди мислителів Середньовіччя.
12. Суперечка між номіналізмом та реалізмом про природу загальних понять ( універсалій).
13. Основні періоди Середньовічної філософії та їх обґрунтування творами античних авторів.
Проблемно-пошукові питання:
1. У чому полягає гуманізм і драма філософії Відродження?
2. Проведіть компоративний аналіз філософії епохи Середньовіччя і Відродження.
3. Проблема секуляризації періоду Відродження і сучасності.
4. В чому полягає проблема креаціонізму періоду Середньовіччя?
5. Поясніть вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри і розуму.
6. В чому вбачав сенс історії Аврелій Августин?
7. В чому полягала суперечка номіналістів і реалістів?
Теми доповідей та рефератів:
1. Гуманізм Відродження і сьогодення.
2. Філософський зміст патристики.
3. Проблема людини в епоху Відродження.
4. Аналіз твору Аврелія Августина “Град Божий”.
5. Основні положення твору Н.Макіавеллі “Державець”.
Література
1. Жильсон Е. Разум и откровение в средние века. Богословие в культуре средневековья. К.: 1992.
2. Зеньковский В.В. Основы христианской философии. М.: 1996.
3. Чанышев А.Н. Философия древнего мира. М.: 1999.
4. Філософія: Підручник Г. А. Заїченко, В.М. Саратовський, І.І.Кальний та інш; К.: Вища школа, 1995
5. Філософія. Курс лекцій: Навчальний посібник для студентів вузів. За ред. І.В.Бичка та інш. – К. Либідь, 1993
6. Філософія: Навч. посібник. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Либідь, 1996.
7. Петрошенко Ю. Л. Філософія. Навчальний посібник. К.: 2006.
Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.
8. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.
9. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.
10. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.
11. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.
12. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.
Семінар №4: Філософія Нового часу та Просвітництва. Німецька класична філософія.
Цілі та завдання заняття:проаналізувати характерні риси філософії Нового часу та основні засади і нові соціальні ідеали Просвітництва; визначити проблеми буття і субстанції, а також охарактеризувати суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж. Берклі; дослідити основні філософські погляди представників німецької класичної філософії; проаналізувати філософію природи В.Шеллінга та антропологічний матеріалізм Л.Фейєрбаха.
Основні поняття та категорії теми: абсолютний розум, антиномії, емпіризм, раціоналізм, дуалізм, субстанція, монадологія, соліпсизм, категоричний імператив, дедукція, індукція, “річ у собі”, механіцизм, суб’єктивний ідеалізм, об’єктивний ідеалізм, сенсуалізм, пантеїзм.
План
1. Проблеми буття і субстанції.(Р.Декарт, Б.Б.Спіноза, Г.Лейбніц).
2. Проблема людини та нові соціальні ідеали в епоху просвітництва.
3. Філософські погляди Канта, Фіхте, Шеллінга, Гегеля.
4. Соціокультурні передумови формування філософії Нового часу.
5. Суб’єктивно-ідеалістичний підхід Дж. Берклі як межова форма онтологічного обґрунтування емпіризму.
6. Епоха Просвітництва та формування національних традицій філософствування.
7. В. Шеллінг.
8. Філософія природи.
9. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха.
Проблемно-пошукові питання:
1. Бог: за межами природи чи в конкретних речах? Розкрийте сутність та характерні риси пантеїзму Б.Спінози.
2. У чому полягає проблема методу у філософії Ф.Бекона?
3. Чи існують вроджені ідеї? Локк чи Декарт – хто більше має рацію?
4. Як Ви розумієте вислів Лейбніца: “Нема нічого в розумі, чого б раніше не було у відчуттях, окрім самого розуму”?
5. Чому Вольтер стверджував, що якби Бога не було, то його потрібно було б вигадати?
6. Визначте найважливіші моменти французької філософії XVIII ст.
7. Назвіть вихідні принципи етики І.Канта. Розкрийте гуманістичний потенціал категоричного імперативу Канта.
8. Визначте та обгрунтуйте сутність діалектики Гегеля.
9. У чому полягає антропологізм філософії Фейєрбаха?
10. Чому вчення Фейєрбаха Енгельс назвав кінцем німецької класичної філософії?
Теми доповідей та рефератів
1. Раціональний зміст гегелівської діалектики.
2. Проблема людської діяльності у філософії Л.Фейєрбаха.
3. Філософія творчості Шеллінга.
4. Вчення про субстанцію у філософії Спінози.
5. Сутність монадології Лейбніца. Автономність етики І.Канта.
Література
1. Бекон Ф. Новый Органон // Соч.: В 2 т. – М.: 1972.
2. Гулинга А.В. Немецкая классическая философия. – М.: 1986.
3. Декарт Р. Рассуждения о методе// Избр. Произв.: В 2 т. – М.: 1989.
4. Кант И. Критика чистого разума// Соч.: В 6 т. – М.: 1994.
5. Скирбек Г., Гилье П. История философии. – М.: 2000.
6. Спиноза Б. Этика// Избр. Произв.: В 2 т. – М.: 2002.
7. Радугин А. Хрестоматия по философии: Учеб. Пособие. – М.:1998.
8. Герасимчук А. Філософія: Курс лекцій: Навч. посіб. для вузів. – К.: 1999.
9. Філософія: Навчальний посібник. За ред. І.Ф.Надольного. – К.: Либідь, 1996.
Губар О.М. Філософія: інтерактивний курс лекцій: Навч. посібник – К.:2007.
10. Петрушенко В.Л. Філософія: Курс лекцій Львів: 2003.
11. Філософія. Навч. посібник/ За заг. ред. Ю.В. Осіченюка. – К.:2003.
12. Герасимчук А.А., Тимошенко З.І. Курс лекцій з філософії: Навч. посібник. К.: 2007.
13. Щерба С.П., Тофтул М.Г. та ін. Філософія: короткий виклад. – Навч. посібник. – К.: 2003.
14. Петрушенко В.Л. Основи філософських знань: Навч. посібник. Львів: 2009.
Семінар №5: Традиції та особливості розвитку філософської думки в Україні. Сучасний стан української філософської думки.
Цілі та завдання заняття:осмислити еволюційний шлях філософської думки України як органічної частини всесвітньої філософії і водночас виявити самобутні підходи та шляхи розв’язання спільних для вітчизняної та зарубіжної філософії проблем, що спираються на національні культурні традиції, черпають свій зміст з народної мудрості; в історико-культурному та соціально-політичному контексті окреслити проблемне поле української філософії, визначити принципові відмінності та гуманістичну спрямованість різних підходів до осмислення проблем державності та нації; осмислити методологічні можливості концепцій вітчизняних філософів у поясненні та прогнозуванні соціальних трансформацій в сучасній Україні.
Основні поняття та категорії: братство, громада, деїзм, макрокосм, мікрокосм, національна ідея, пантеїзм, одкровення, прогрес, самопізнання, символічний світ, споріднена праця, фіософія серця, філософія всеєдності.
План
1. Українська філософія як органічна складова української духовної культури. Особливості української філософії.
2. Провідні філософські джерела та філософські ідеї часів Київської Русі.
3. Україна – Європа: духовні зв’язки доби Відродження.
4. Університетська філософія в України ХІХ ст. Філософські ідеї в українській літературі та громадсько– політичних рухах.
5. Українська філософська думка XI-XII cт.
6. Сутність філософії П.Юркевича та її вплив на формування релігійно-філософської школи в Україні.
7. Українська філософія в діаспорі.
8. Гуманістичний та реформаційний пафос філософської думки України кінця ХV-ХVІ ст.
9. Філософія Києво-Могилянської академії та її роль у розвитку духовної культури слов’янських народів.
10. Філософські погляди Г. Сковороди та Ф.Прокоповича.
11. Ґенеза філософської думки в Україні кінця ХІХ – початку ХХ ст.
12. Розвиток філософії в Україні впродовж 20-80 рр. ХХ ст.
Проблемно-пошукові питання
1. Назвіть основні риси філософських пошуків у Київській Русі.
2. Сформулюйте принципи філософії “братських шкіл”.
3. У літературі, присвяченій Г.С. Сковороді, його називали “харківським Діогеном”, “українським Сократом”, “селянським просвітником”, “містиком”, “пантеїстом”, “непослідовним матеріалістом”. Які з цих визначень, на вашу думку, відповідають сутності філософії Г.С. Сковороди, а які – ні? Обгрунтуйте свою позицію.
4. Сковорода заповідав написати після його смерті таку епітафію: “Світ ловив мене, але не спіймав”. Що, на вашу думку, в житті Г.Сковороди можна використовувати як приклад, а що – ні?
5. Чому українську філософію називають “філософією серця”?
6. В чому сутність християнського екзистенціалізму М. Бердяєва? Як він обгрунтовує ідею Бога? Чи погоджуєтесь ви з ним?
7. У чому сутність ідеї месіанства українського народу, що пропагував М.Костомаров?