Місце і роль філософії в житті суспільства і людини
З метою усвідомлення предмета та особливостей філософії важливо не лише визначити місце
філософії серед історичних типів світогляду, але й з’ясувати, яку роль відіграє філософія у
суспільстві. Основними функціями філософії вважають: світоглядну, методологічну та
культурологічну функції. Уже з характеристики структури сучасного філософії
філософського знання випливає висновок, у сучасному світі що філософія є частина культури
і виконує важливі функції у розвитку суспільства.
Світоглядна функція полягає в тому, що філософія - учення про загальне в системі людина -
світ - служить теоретичним ґрунтом світогляду, систематизує, розширює знання людей про
світ, людство, суспільство, допомагає зрозуміти світ як єдине ціле і визначити у
навколишньому світі місце людини. Опановуючи філософію, людина відтворює певний
погляд на світ. Характер її уявлень про світ сприяє визначенню певної мети. Їх узагальнення
створює загальний життєвий план, формує ідеали людини. Світогляд не може бути лише
сумою знань. У світогляді відбувається певне ставлення до світу. Світогляд має спрямовувати
поведінку, діяльність людини у сфері практики і в пізнанні. Але коли світогляд починає
виконувати роль активного регулятора діяльності, то виступає й у ролі методології.
Методологічна функція. Методологія - це світогляд, що виступає у вигляді методу та теорії
методу. Інакше, методологія - це сукупність найбільш загальних ідей та принципів, що
застосовуються у вирішенні конкретних теоретичних та практичних завдань, це й наукове
обґрунтування, розробка ідей та принципів, шляхів та засобів пізнання та практики. Які
загальні шляхи методологічного впливу філософії на інші науки і, зокрема, на військову
справу? Їх два. Один з них зв'язаний з функціонуванням філософії як загального методу, що
спрямовує постановку та вирішення проблем та завдань. Дійсно, військовий теоретик або
практик, що вирішує будь-яку проблему, має розглянути її об'єктивно, всебічно, конкретно,
виявити зв'язки та характер розвитку вивчених процесів та явищ. Інший напрямок зв'язаний з
тим, що філософія виступає не лише як метод, але й як теорія методу. Тут філософія відіграє
значну роль у постановці та вирішенні методологічних проблем військової теорії та практики.
Для вирішення будь-якої проблеми військової теорії або практики, що виникає, необхідна
правильна вихідна позиція. Але позиція не буде вихідною та правильною, доки не визначено
її ставлення до всієї світової філософії, до досягнень різних філософських шкіл та напрямків,
до діалектичного, метафізичного, системного методів мислення. Методологічна функція
дозволяє визначити напрямок наукових досліджень, орієнтуватися у різноманітності процесів
і явищ, аналізуючи їх з певних теоретичних позицій. Філософські знання допомагають
формувати методологічну культуру мислення вченого.
Культурологічна функція передбачає експлікацію, раціоналізацію та систематизацію.
Експлікація призначена для виявлення найзагальніших ідей, уявлень, форм досвіду. Важливе
місце серед них займають: категорії, узагальнені способи буття - вчення про буття -
онтологія; теоретичне усвідомлення ставлення до світу та людини - практичні (праксеологія),
пізнавальні (гносеологія), ціннісні (аксіологія). Раціоналізації у відображення в логічній,
поняттєвій формі результатів людського досвіду. Систематизація - теоретичне відображення
сумарних результатів людського досвіду.
Гносеологічна функція філософії виявляється у розробці і виборі засобів і методів вивчення та зміни предметного світу або суспільства з урахуванням діючих законів та особливостей об'єкту.
Інтегративна функція полягає в об'єднанні практичного, пізнавального і ціннісно-орієнтованого досвіду життя людей. Це важлива умова збалансованого розвитку суспільного життя.
У процесі суспільного розвитку або при реалізації складних наукових проблем люди відмовляються від застарілих поглядів та уявлень, стереотипів, цінностей, хибних світоглядних настанов. Філософія допомагає усувати помилки, звільнитися від застою, віджитих догм. Так реалізується критична функція філософії у системі культури.
Аксіологічний характер філософських знань виявляється у допомозі людині визначити цінності і самоцінності життя, моральні принципи, гуманістичні ідеали. Це особливо важливе в умовах загострення глобальних проблем сучасності, коли актуальними стають світоглядні аспекти різних видів діяльності. Велика роль філософії в світі, що постійно розвивається, змінюється.