Електрофізичні і магніторезистивні властивості багатоплівкових систем

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

КОНОТОПСЬКИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра електронних

приладів і автоматики

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

До оформлення комплексних

курсових проектів (робіт)

для студентів спеціальності

6.05080201 – електронні прилади та пристрої

денної та заочної форм навчання

Конотоп 2012

Укладач Т.М. Гричановська

ЗАТВЕРДЖЕНО

на засіданні кафедри електронних приладів і автоматики

Протокол № від 2011 р.

Завідувач кафедри Т.М. Гричановська

ПОГОДЖЕНО:

Завідувач випускової

кафедри Т.М. Гричановська

ВСТУП

Виконання комплексного курсового проекта (роботи) (ККП) - це завершальний етап навчальної діяльності студентів четвертого курсу в університеті, на якому вирішуються такі завдання:

– систематизація, поглиблення, закріплення та розширення теоретичних і практичних знань зі спеціальності 6.05080201- електронні прилади та пристрої;

– застосування знань при розв’язуванні конкретних науково-дослідницьких та інженерно-технічних задач;

– набуття навичок і уміння самостійної роботи, проведення експериментальних досліджень, використання засобів обчислювальної техніки при розв’язанні поставлених задач.

Результатом виконання комплексного курсового проекта є сукупність експериментальних або теоретичних результатів, які пов’язані з фізичними принципами роботи традиційних і сучасних електронних приладів та пристроїв, дослідженням властивостей матеріалів мікро- і наноелектроніки тощо.

У ККП, як правило, наводяться результати опрацювання літературних джерел та власних досліджень, опублікованих у вигляді статей або тез доповідей на конференціях.

У методичних вказівках викладені вимоги та рекомендації щодо оформлення ККП зі спеціальності 6.05080201 – електронні прилади та пристрої, що відповідають прийнятим у Сумському державному університеті стандартам.

СТРУКТУРА РОБОТИ

Випускна робота у зброшурованому вигляді в нижче наведеній послідовності повинна містити:

- титульний лист (згідно додатків 1,2);

- бланк завдання (видається науковим керівником);

- реферат (згідно додатку 3);

- зміст (згідно додатку 4);

- вступ;

- оригінальну частину;

- висновки;

- список використаних джерел;

- додатки (якщо є необхідність).

Титульний лист для ККП денної форми навчання оформляється згідно додатку 1; ККП заочної форми навчання – згідно додатку 2.

Реферат оформляється згідно додатку 3, який повинен мати обсяг до 2/3 сторінки та містити наступне:

- об’єкт дослідження;

- мету роботи;

- методи досліджень і обладнання;

- коротку анотацію отриманих результатів та їх новизну;

- відомості про об’єм (кількість сторінок), кількість рисунків, таблиць, використаних літературних джерел та додатків;

- перелік ключових слів (5-7), які несуть смислове навантаження за темою роботи.

Ключові слова повинні бути надруковані з нового рядка великими літерами через кому.

Зміст містить найменування і номер початкових сторінок вступу усіх розділів, підрозділів, пунктів, висновків, літератури, додатків. Приклад оформлення змісту наведено у додатку 4.

Вступ розкриває сутність і стан наукової проблеми (задачі) та її актуальності, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності досліджень (розробок).

Оригінальна частина складається з двох-трьох розділів. Кожен розділ починається з нової сторінки, заголовки пишуться великими літерами. Розділи поділяються на підрозділи, які в свою чергу, - на пункти. Заголовки другого і третього рівня пишуться маленькими літерами.

Перший розділ ККП представляє літературний огляд, де окреслюються основні етапи розвитку наукової думки про стан проблеми з теми роботи. Наприклад, наводяться теоретичні моделі, існуючі експериментальні результати та здійснюється їх аналіз.

Другий розділ ККП може бути присвячений методиці і техніці експерименту, або комп’ютерному моделюванню процесів або аналітичному і статистичному опрацюванню зібраного матеріалу. В розділі описуються методики експериментальних досліджень, експериментальне обладнання, його принцип дії, методика вимірювання тих, чи інших параметрів.

Третій розділ ККР присвячений сучасним досягненням і перспективам розвитку даної тематики а також результатам власних досліджень або розробок студента. В ньому викладаються результати досліджень або розробок студента з висвітленням того нового, що він вносить у розкриття проблеми. Тут потрібно провести обговорення результатів.

Комплексна курсова робота не містить розділу охорони праці.

Якщо комплексна курсова робота представляє аналітичний огляд, то кількість розділів та підрозділів визначається питаннями, які необхідно розглянути у контексті загальної проблеми.

Висновки мають бути сформульовані відповідно до змісту роботи. Вони повинні містити формулювання розв’язаної наукової проблеми згідно поставленої мети та актуальності роботи і отриманих експериментальних досліджень. Кількість висновків - порядку трьох-чотирьох. Висновки повинні містити слова: «Показано, що …», «Отримано …», «Встановлено, що …», «Що можна пояснити….».

Список використаних джерел. При написанні роботи студент зобов'язаний давати посилання на літературні джерела та матеріали, які використовувалися в його роботі. Такі посилання дають можливість знайти відповідні джерела й перевірити правильність цитування. Посилання на літературні джерела в тексті наводяться відповідно до номеру бібліографічного списку. Номер джерела наводиться у квадратних дужках. У літературному огляді посилання обов'язково проставляються в тексті, у підписах до рисунків і в заголовках до таблиць. Література наводиться на мові оригіналу (українською, російською, англійською та ін.).

Закінчена комплексна курсова робота повинна мати на титульному листі підписи: студента та наукового керівника.

Крім того, закінчена комплексна курсова робота повинна мати відзив наукового керівника і рецензію з оцінками роботи, які додаються (вкладаються) до тексту роботи при представленні її до захисту.

ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ

Загальні вимоги

Текст роботи оформляється на папері формату А4, має об’єм від 30 до 40 сторінок стандартного тексту, включаючи рисунки і таблиці. Набір тексту здійснюється з використанням текстового редактору Word, при цьому використовувати шрифти типу Times New Roman 14 з полуторним міжрядковим інтервалом. Текст необхідно розміщувати, залишаючи поля аркуша таких розмірів: ліве – 20 мм, праве – 10 мм, верхнє та нижнє – 20 мм.

Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти (за необхідності).

Заголовки структурних частин "ЗМІСТ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ", "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ" друкують великими літерами симетрично до набору. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапками. Заголовки пунктів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу в розрядці у підбір до тексту. Всі заголовки друкують жирним шрифтом та відокремлюються окремим рядком.

Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.

Нумерація

Сторінки роботи нумеруються арабськими цифрами без крапки у верхньому правому куті листа. Нумерація починається з титульного листа. На титульному листі, завданні, змісті та рефераті номер сторінки не ставиться. Додатки не нумеруються і в загальну кількість сторінок не входять.

Номер розділу ставлять після слова «РОЗДІЛ», після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.

Наприклад:

РОЗДІЛ 1

ЕЛЕКТРОФІЗИЧНІ І МАГНІТОРЕЗИСТИВНІ ВЛАСТИВОСТІ БАГАТОПЛІВКОВИХ СИСТЕМ

Підрозділи нумеруються в межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу та порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: "2.3." (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок підрозділу.

Пункти нумеруються в межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера повинна стояти крапка, наприклад: "1.3.2." (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потім у тому ж рядку наводять заголовок пункту.

Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.

Номер рисунку повинен складатися з номера розділу і порядкового номера рисунку, між якими ставиться крапка (наприклад: Рис.1.1 (перший рисунок першого розділу). Номер рисунка та його назва розміщується під ним. У квадратних дужках вказують номер джерела.

Наприклад:

Рис. 1.1. Блок-схема високовауумної установки [2]:

1 – робоча камера;

2 – форнасос;

3 – магніторозрядний насос

Таблиці нумерують послідовно в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують напис «Таблиця» із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: Таблиця 1.2 (друга таблиця першого розділу). При перенесенні таблиці на іншу сторінку слово «Таблиця» і її номер вказують один раз справа перед першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовж. табл.1.2». Назву таблиці наводять жирним шрифтом і розміщуються посередині рядка.

Наприклад:

Таблиця 1.1

Наши рекомендации