Режими роботи вихідних каскадів ПНЧ

Перш ніж розглядати схемні особливості вихідних каскадів, зупинимося на характеристиці можливих режимів їхньої роботи.

Знайдемо графічну залежність вихідного струму транзистора від напруги на його вході Iвих = f (Uвх). Така залежність одержала назву прохідної динамічної характеристики транзистора.

Режими роботи вихідних каскадів ПНЧ - student2.ru

а) – робочі точки на сімействі вихідних характеристик; б) - робочі точки на вхідній характеристиці; в) – прохідна характеристика

Рисунок 2.7

Розглянемо порядок її побудови для транзистора типу PNP, включеного за схемою із загальним емітером (рисунок 2.7). Для побудови цієї характеристики необхідно:

¾ на вихідній характеристиці транзистора по заданих величинах Eк. і Rк побудувати навантажувальну пряму АВ (рисунок 2.7, а);

¾ відзначити точки перетинання навантажувальної прямої зі статичними характеристиками (1, 2, 3 і т.д.) і знайти відповідним цим точкам величини вихідного струму (струму колектора) і вхідного струму (струму бази) (рисунок 2.7, а);

¾ перенести знайдені значення струму бази на вхідну статичну характеристику транзистора, зняту при Uке¹0 (звичайно Uке= 5 В) (рисунок 2.7, б);

¾ по осі абсцис графіка вхідної характеристики знайти значення вхідних напруг (UБ), що відповідають кожному значенню струму бази (у крапках 1', 2', 3' і т.д.) (рисунок 2.7, б);

¾ кожному значенню напруги Uбе знайти відповідні значення струму Iк (відзначені раніше в сімействі вихідних характеристик) і побудувати графік залежності Iк = f (UБ), т.ч. Iвих = f(Uвх) (рисунок 2.7, в).

Режими роботи вихідних каскадів ПНЧ - student2.ru Залежно від вибору робочої крапки на прохідній динамічній характеристиці транзистора розрізняють три основних режими роботи підсилювального каскаду: А, В и АВ.

Для роботи каскаду в режимі А на базу подається така напруга зсуву, щоб робоча крапка Р, що визначає вихідний стан схеми при відсутності вхідного сигналу, розташовувалася приблизно на середині прямолінійної ділянки характеристики (рисунок 2.8, а). У цьому режимі напруга зсуву Uбер по абсолютній величині завжди більше амплітуди вхідного сигналу (UбeР> Umвx), а струм спокою Iкр завжди більше амплітуди змінної складової вихідного струму (Iкр > Iкm). Тому в режимі А при подачі на вхід каскаду синусоїдальної напруги у вихідному ланцюзі буде протікати струм, що змінюється також за синусоїдальним законом. Це обумовлює мінімальні нелінійні перекручування сигналу. Однак цей режим є найменш економічним. Справа в тому, що корисною є лише потужність, виділювана у вихідному ланцюзі за рахунок змінної складової вихідного струму, а споживана потужність визначається значно більшою величиною постійної складової. Тому к. к. д підсилювального каскаду в режимі А становить лише 20—30 %. Звичайно в цьому режимі працюють каскади попереднього посилення або малопотужні вихідні каскади.

У режимі В (рисунок 2.8, б) робоча точка вибирається так, щоб струм спокою був дорівнює нулю. При подачі на вхід сигналу струм у вихідному ланцюзі каскаду протікає лише протягом половини періоду зміни напруги сигналу. У цьому випадку вихідний струм має форму імпульсів з кутом відсічення q= p/2 (кутом відсічення прийнято називати половину тієї частини періоду, протягом якого проходить струм). Режим В характеризується високим к. п. д. підсилювача (70—85 %), тому що постійна складова вихідного струму значно менше, ніж у режимі А. Однак режим В характеризується більшими нелінійними перекручуваннями сигналу, внаслідок чого цей режим використається головним чином у потужних двотактних каскадах.

Режим АВ є проміжним між режимами А и В (рисунок 2.8, в).

Наши рекомендации