При вимірюванні ВВП враховується вартість товарів, вироблених підприємствами, організаціями, установами у межах країни.

Склад валового внутрішнього продукту

Сільське, лісове та рибне господарство

Добувна промисловість і розроблення кар'єрів

Переробна промисловість

Постачання електроенергії, газу, пари та кондиційованого повітря

Водопостачання; каналізація, поводження з відходами

Будівництво

Оптова та роздрібна торгівля; ремонт автотранспортних засобів і мотоциклів

Транспорт, складське господарство, поштова та кур'єрська діяльність

Тимчасове розміщування й організація харчування

Інформація та телекомунікації

Фінансова та страхова діяльність

Операції з нерухомим майном

Професійна, наукова та технічна діяльність

Діяльність у сфері адміністративного та допоміжного обслуговування

Державне управління й оборона; обов’язкове соціальне страхування

Освіта

Охорона здоров'я та надання соціальної допомоги

Мистецтво, спорт, розваги та відпочинок

Надання інших видів послуг

Податки на продукти

Субсидії на продукти

Система національних рахунків (СНР) — це сукупність показників послідовного та взаємопов'язаного опису найважливіших процесів
і явищ економіки: виробництва, доходів, споживання,
нагромадження капіталу та фінансів.

Ця система застосовується в умовах ринкових відносин.

Економіка ж усієї країни є сукупністю ринків окремих товарів, сплетених складною системою взаємозв’язків.

Загальна рівновага – це рівноважний стан усієї ринкової системи, під яким розуміють установлення рівності величини попиту та величини пропозиції на всіх взаємопов’язаних ринках.

		Одним із проявів загальної рівноваги є баланс між сукупними доходами та сукупними витратами. Кожний з економічних суб’єктів отримує свої певні види доходів, які витрачає для досягнення власних цілей.

Державне регулювання економіки – сукупність форм і методів цілеспрямованого
впливу державних установ і організацій на розвиток суспільного способу виробництва для його стабілізації та пристосування до умов, що змінюються.

Податкова політика - це діяльність держави
по встановленню, правовому регламентуванню
та організації стягнення податків і зборів.

		Головним завданням податкової політикиє встановлення балансу між двома чинниками, якими визначається потреба в податках: необхідністю фінансового забезпечення виконання державою притаманних їй функцій та вирішенням соціально-економічних завдань.
		Податки– це обов'язкові платежі, що їх встановлює держава для юридичних і фізичних осіб з метою формування централізованих фінансових ресурсів, які забезпечують фінансування державних витрат.

Державний бюджет це – щорічний баланс надходжень та видатків, який розробляють державні органи для активного впливу на економічний процес та підвищення його ефективності.

Антимонопольне законодавство спрямоване проти усіх форм
монопольної влади, будь-яких форм монопольної поведінки.

		Перша група заходів – адміністративно-правовий вплив у вигляді: заборона монополій в будь-якій галузі господарства;розпуск існуючих монополістичних об’єднань; розчленування монополій на ряд самостійних виробництв.
		Друга група заходів – адміністративно-економічний вплив, який спрямований на:переслідування державою продавців, які здійснюють цінову дискримінацію;переслідування продавців, які здійснюють фальсифікацію товарів шляхом використання реклами;заборону позаекономічного впливу на контрагентів шляхом змови з метою спільного впливу на зміну ринкової ситуації.
		Третя група заходів – економічний вплив, який проводить держава:використання різних прийомів ведення податкової політики, які примушують монополію назначати ціни на продукцію, яку вони випускають, близькі до умов вільної конкуренції;підтримка (заохочення) випуску товарів-субститутів, тобто то-варів-замінників. Різноманітність товарів особистого і виробничого споживання знижує попит на товари монопольного виробництва;розширення ринку за рахунок встановлення міжнародних економічних зв’язків і збільшення імпорту; - розповсюдження наукових і технологічних зв’язків

Економічні коливання – це повторення підносів і спадів рівнів економічної активності, які відрізняються одне від одного тривалістю та інтенсивністю

Безробіття—це складне соціально-економічне явище,
при якому частина економічно активного населення
не має роботи й заробітку.

Структурне безробіття(технологічне)— виникає в результаті зміни структури економіки, викликане науково-технічним прогресом і зміною структури потрібних кадрів.

Фрикційне безробіття (тимчасове) виникає, коли люди тимчасово знаходяться без роботи в результаті зміни місця праці, професій. Цей вид безробіття виникає в короткостроковому вимірі.

Панельне безробіття відсоток безробіття, який неможливо усунути навіть при найкращому розвитку кон'юнктури. Цей вид безробіття виникає внаслідок фрикційного, добровільного та структурного безробіття.

Сезонне безробіття — результат природних коливань кліматичних умов протягом року або коливань попиту. Зникає протягом року

Циклічне (кон'юнктурне) безробіття виникає внаслідок коливань економіки. У фазі рецесії підприємства звільняють робочих та наймають на роботу в разі економічного підйому. Вважається, що кон'юнктурне безробіття зникає через 2-3 роки.

Інфляція - надмірне, проти потреб товарообігу збільшення кількості паперових грошей з наступним їх швидким знеціненням. Проявляється зростанням загального рівня цін та зниженням купівельної спроможністі грошей.

Помірна інфляція спостерігається тоді, коли ціни зростають повільно — до 10 % за рік. За такої інфляції ціни відносно стабільні, люди охоче заощаджують гроші, бо їхня вартість мало знецінюється. Передбачена — це інфляція, яку учасники ринкового процесу очікували і захистилися від її згубних впливів. Непередбачена інфляція є несподіваною для економічних суб'єктів. Збалансованою є інфляція, в процесі якої відносні ціни не змінюються. Незбалансована інфляція супроводжується зміною відносин цін товарів, послуг та ресурсів, тобто ціни на товари змінюються неоднаковими темпами. Прихована інфляція - інфляція, що виникає внаслідок товарного дефіциту, що супроводжується прагненням державних органів утримати ціни на колишньому рівні.

ВИДИ

ПРИЧИНИ

ПРИЧИНИ

Наслідки

		Вплив інфляції на зовнішньоекономічні зв'язки
	Соціальні наслідки
		Наслідки для економічного зростання.		Політичне середовище

Світове господарство – глобальна система господарств держав та недержавних утворень, що пов'язані міжнародним поділом праці і взаємодіють між собою у різних формах.

Об'єктивною основою розвитку світового господарства є міжнародний поділ праці, тобто спеціалізація окремих країн на виробництві певних видів продукції, якими вони обмінюються.

За рівнем соціально-економічного розвитку всі країни світу об’єднуються в 4 групи з урахуванням економічних показників:

• високоіндустріальное країни – ВІС;

• нові індустріальні країни – НІС;

• країни перехідної економіки – СПЕ;

• країни, що розвиваються – РС.

		ОПЕК чи Організація країн-експортерів нафти (OPEC, англ. The Organization of the Petroleum Exporting Countries) — картель, створений нафтовидобувними державами для стабілізації цін на нафту. Членами даної організації є країни, чия економіка залежить від доходів від експорту нафти.
	G7 або «Вели́ка сі́мка» (від англ. Group of Seven, у минулому G6 (Група Шести) та G8 (Група Восьми) — міжнародний клуб урядів семи високорозвинених країн світу (США, Японія, Німеччина, Велика Британія, Франція, Італія, Канада). Лідери цих країн регулярно зустрічаються для обговорення спільних економічних проблем і намагаються узгоджувати свою економічну політику. Крім них у зустрічах бере участь Європейський Союз, проте без права голосувати та проведення щорічних зборів.

Міжнародна торгівля — торгівля між представництвами різних держав. При міжнародній торгівлі відбувається переміщення товарів через митні кордони різних держав. Результатом міжнародної торгівлі є виникнення світового ринку та міжнародного поділу праці.

Глобалізація (англ. globalization) — процес всесвітньої економічної, політичної та культурної інтеграції та уніфікації.

Негативні риси Позитивні риси

	· Перенесення виробництва з країн Заходу в Третій світ через дешевшу робочу силу призводить до ліквідації робочих місць і безробіття у світі Першому. · загрозу у впливі глобалізації на культуру · американізація або Макдональдизація		· Зникнуть будь-які підстави для міжнаціонального суперництва, ворожнечі і конфліктів. · Забезпечення самовиживання млюдської цивілізації і її прогрес.