Інформаційні та електроні послуги к динамізуючий чинник міжнародної економічної діяльності
Найдинамічнішою формою послуг, що визначає характер розвитку не тільки системи міжнародної економічної діяльності,й парадигму процесу, є комерційна діяльність в інформатизацій та програмувальній сфера. Сучасні прояви науково-технічного прогресу виявляються у радикальній зміні сутності продукту сфери послуг на основі інформаційних технологій і комп’ютерної техніки.
Нові технології у сфері послуг наближають їхніх виробників до споживачів, дають змогу долати часові та географічні бар’єри для контактів, розширювати міжнародні ринки збуту. Застосування комп’ютерних систем та інформаційних мереж відкриває доступ виробників і споживачів до величезного масиву інформації. Причому інформаційні послуги дають змогу в режимі реального часу контактувати з потенційними партнерами, оперативно формувати економічну стратегію, здійснювати торговельні та фінансові операції. За допомогою сучасних інформаційних мереж можна надати навіть освітні й медичні послуги, незважаючи на національну належність сторін.
Ця сфера, яку інколи називають «новою економікою», дедалі більше поширюється в світі, про що, зокрема, свідчить і постійне збільшення витрат на технології. Лідерами у цій сфері протягом останніх десятиліть ХХ ст. і на початку ХХІ ст. є США та інші провідні ринкові держави. У 1999-2001 рр. відповідні витрати західноєвропейських країн становило 200-250 млрд дол.
Через механізм ринку інформаційних послуг і завдяки експлуатації інформаційного ресурсу створюється 50-60% сукупного суспільного продукту індустріально розвинутих країн. Розвиток інформаційних технологій зумовило економічне зростання починаючи з кінця ХХ ст. Так, із запровадженням американської моделі «нової економіки», що ґрунтується на інформаційних технологіях та передбачає поширення венчурних інвестицій, та зменшується рівнем безробіття.
У сучасному світі провідні позиції на ринку інформаційних послуг зумовлюються лідерством у галузі інформаційних технологій. Це дає змогу вигравати й боротьбу за ресурси – фінансові, матеріальні та людські. Адже фахівці є головним носієм людського ресурсу, а виїзд найкращих фахівців із бідніших кран до багатших посилює технологічний розрив.
Завдяки технологічно-інормаційному лідерству група країн так званого «золотого мільярда» забезпечує перерозподіл ресурсів. Основним постачальником їх стають менш розвинуті країни, які не мають доступу до стратегічного виду ресурсів – інформаційно-технологічних.
В останні роки швидкими темпами зростає кількість користувачів Інтернету у різних регіонах світу (таб.12.1).
Таблиця 12
Чисельність користувачів послугами Інтернету у регіонах світу
| Регіон | Населення, млн | До світу, % | Користувачів Інтернет | До населення регіону,% | До всіх користувачів світу,% | Приріст за 2000-2005 рр.,% |
| Африка | 915,2 | 14,1 | 23,6 | 2,6 | 2,3 | 423,9 |
| Азія | 3667,8 | 56,4 | 364,3 | 9,9 | 35,6 | 218,7 |
| Європа | 807,3 | 12,4 | 291,6 | 36,1 | 28,5 | 177,5 |
| Близький Схід | 190,1 | 2,9 | 18,2 | 9,6 | 1,8 | 454,2 |
| Північна Америка | 331,5 | 5,1 | 227,3 | 68,6 | 22,2 | 110,3 |
| Латинська Америка і Карибський басейн | 553,9 | 8,5 | 80,0 | 14,4 | 7,8 | 342,5 |
| Океанія | 33,9 | 0,5 | 17,9 | 52,6 | 1,7 | 134,6 |
| Світ | 6499,7 | 1022,9 | 15,7 | 100,0 | 183,4 |
Водночас і в багатьох інших країнах спостерігається швидкий прогрес високотехнологічних галузей. Так, в Індії забезпечується щорічне зростання у сфері послуг з програмного забезпечення на 50-60%. Очікується, щ саме Індія, Китай та інші держави Азії (незважаючи на відсутній дефіцит кадрів і традицій університетського навчання, нижчі, ніж у США та Західній Європі витрати на НДДКР) забезпечать в оглядовому майбутньому масове збільшення користувачів послугами та провайдерів Інтернету, поширення характерних для «нової економіки» об’єктів високотехнологічного виробництва, засобів мобільного телефонного зв’язку.