Показники фінансово-господарської і зовнішньоекономічної діяльності та їх відображення у звітності підприємства
1. Організація бухгалтерського обліку та звітності на підприємстві. Фінансова та податкова звітність.
2. Структура, зміст та значення основних показників балансу підприємства, звіту про фінансові результати, рух грошових коштів і власний капітал. Аналіз динаміки цих показників.
3 Автоматизація облікових процесів на підприємстві.
4. Статистична звітність підприємства та особливості її організації.
5. Організація обліку та звітності по зовнішньоекономічній діяльності.
6. Обсяг, структура, динаміка ЗЕД підприємства. Показники ЗЕД підприємства.
7. Виконання обов’язків по експортно-імпортним операціям.
3. ПІДВЕДЕННЯ ПІДСУМКІВ ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ (ВИРОБНИЧОГО СТАЖУВАННЯ)
3.1. Складання та оформлення звіту з виробничої практики (виробничого стажування)
Методичні рекомендації щодо складання звіту:
Результати проходження практики мають бути представлені у формі звіту (обсягом 20-25 сторінок основного тексту; кількість додатків не обмежується). В звіті систематизовано викладаються одержані студентом під час практики знання та вміння, описуються програмні питання і здійснюється вирішення поставлених завдань.
Рекомендується така структура звіту:
· титульна сторінка (додаток А);
· зміст;
· перелік умовних скорочень (за потреби);
· вступ;
· основна змістовна частина (власне звіт про виконану роботу);
· висновки за результатами практики та пропозиції щодо удосконалення господарської діяльності;
· список використаних джерел;
· додатки.
Основні вимоги до подання інформації в тексті: чіткість, стислість, конкретність, обґрунтованість. Підготовка звіту є індивідуальною роботою кожного зі студентів. Звіти, складені колективно, або з використанням тільки теоретичного матеріалу, до захисту не допускаються:
· зміст включає перелік всіх складових звіту із зазначенням сторінок, на яких розміщується початок відповідного тексту. Приклад подано в додатку Б;
· перелік умовних скорочень відображає загально визнані абревіатури, наприклад, ЗТО – зовнішньоторговельні операції, ЗЕД – зовнішньоекономічна діяльність та інші. Некоректним вважається застосування скорочень типу т/о – товарообіг, с/к – споживча кооперація тощо;
· вступ містить: 1) обґрунтування функцій підприємства як суб’єкта сучасних ринкових, зокрема зовнішньоекономічних відносин; 2) визначення мету і завдання практики; 3) наведення стислої інформації про об'єкт та предмет практики; 4) зазначення методів дослідження; 5) опис інформаційної бази;
· основна змістовна частина звіту з практики (власне звіт про виконану роботу) має відповідати змісту програми виробничої практики (виробничого стажування) і послідовно висвітлювати всі передбачені розділи. Кожен з розділів відповідно нумерується і повинен починатися з нової сторінки. Текст зазначених розділів має містити нагромаджений матеріал й констатувати існуючи форми і методи господарювання. Крім цього в розділах звіту необхідно стисло розкрити теоретичні основи відповідних процесів, обґрунтувати застосовані методики, здійснити необхідні власні розрахунки за даними підприємства, оцінити отримані результати;
· висновки за результатами практики та пропозиції щодо удосконалення господарської діяльності мають складатися з двох відповідних частин, кожна з яких оформлюється як окремий пункт. Назву пункту розміщують упідбір до тексту без нумерації;
· список використаних джерел повиненскладатися згідно вимог стандарту (додаток В). Кількість використаних літературних джерел не обмежується;
· в розділ «додатки» включаються допоміжні матеріали: інформаційні таблиці, рисунки, фінансова та бухгалтерська звітність, технічна, митна документація, зовнішньоекономічні контракти з супроводжувальною документацією, сертифікати, інструкції, методики та інші матеріали. Додатки включають заповнені та опрацьовані документи. Це матеріали, які за обсягом чи формою подання не можна включити до основної частини. Обсяг розділу за кількістю сторінок не обмежується.
Мета підготовки звіту має відображати результат навчання, який студент повинен отримати в ході проходження практики. Формулювання мети зазвичай починається словами «опанувати», «з’ясувати», «виявити ступінь відповідності», «проаналізувати і узагальнити досвід», «виявити можливості використання в подальшій діяльності» та ін.
Формулювання виду «підвищення ефективності...», «вдосконалення діяльності...» визнаються неточними, оскільки така редакція характеризує мету, з якою здійснюються господарські функції підприємства, а не мету практики.
Завдання виробничої практики (виробничого стажування) формулюються, як правило, у відповідності з послідовністю розв’язання проблем, визначених програмою практики. Приклади формулювання змісту завдань: «вивчити...», «виявити...», «дослідити...», «критично оцінити...», «визначити...», «розробити...», «обґрунтувати...», «перевірити...».
Об’єктом виробничої практики (виробничого стажування) є процес здійснення певного виду господарської діяльності.
Предмет є частиною об’єкту практики і характеризує процес здійснення господарської діяльності певного підприємства (організації).
Методи дослідження, використані при складанні звіту перелічуються у відповідності до факту їх використання.
Інформаційну базу звіту з виробничої практики (стажування) утворюють дані практичної діяльності конкретного підприємства (бухгалтерські, статистичні та ін.), законодавчі та нормативні документи, літературні джерела тощо.