Ф’ючерсних бірж. Організація ф'ючерсної торгівлі. Ф’ючерсний контракт

Міністерство внутрішніх справ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний університет внутрішніх справ

Кафедра господарсько-правових дисциплін

Лекція

з дисципліни «Правові засади функціонування фінансового ринку»

Тема № 11. Ф’ючерсний ринок

(2 години)

Для здобувачів вищої освіти юридичного факультету

Дніпропетровськ - 2015

Лекцію підготувала доцент кафедри господарсько-правових дисциплін юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ, кандидат юридичних наук, доцент Фокша Л.В.

Рецензенти:

Лекція обговорена та схвалена на засіданні кафедри господарсько - правових дисциплін

19.08.2015 р., протокол № 2

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

Вступ

1. Історія виникнення світових ф’ючерсних бірж. Організація

ф'ючерсної торгівлі. Ф’ючерсний контракт

2. Основні ознаки ф'ючерсної торгівлі.

3. Хеджування ф’ючерсних угод. Спекуляція на біржових торгах

Висновок

РЕКОМЕНДОВАНА Література:

1. Конституція України (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1996, N 30, ст. 141).

2. Господарський кодекс України від 16 січня 2003р.

3. Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг : Закон України від 12 липня 2001 р. // ВВР України. – 2002. – № 1. – Ст. 1. 5

4. Про цінні папери та фондовий ринок : Закон України від 23 лютого 2006 р. // ВВР України. – 2006. – № 31. – Ст. 268.

5. Про фінансовий лізинг : Закон України від 16 грудня 1997 р. (у редакції Закону № 1381-ІV від 11 грудня 2003 р.) // ВВР України. – 2004. – № 15. – Ст. 231.

6. Про товарну біржу: Закон України від 15 квітня 1992р. // Відомості Верхов­ної Ради України. - 1992. - №10.

7. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах: затв. постановою Правління Національного банку України від 12.11.2003 р. № 492 (у редакції від 17.04.2015 р.) // Офіц. вісн. України. - 2003.-№51.-Ст. 2077.

8. Буднік М. М. Фінансовий ринок : конспект лекцій / М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – Х. : Вид. ХНЕУ, 2014. – 155 с.

9. Васильєва В. В. Фінансовий ринок : навч. посібн. / В. В. Васильєва, О. Р. Васильченко. – К. : Центр учбової літератури, 2012. – 368 с.

10. Мартюшева Л. С. Фінансовий ринок : навч. посібн. / Л. С. Мартюшева, М. М. Буднік, Н. В. Сабліна. – К. : Кондор, 2008. – 324 с.

Мета лекції:

З’ясування ролі, змісту, значення ф’ючерсного ринку, визначення принципів організації ф'ючерсної торгівлі; дослідження правового змісту ф'ючерсного контракту; визначення правового змісту хеджування ф'ючерсних угод.

Вступ

Ф’ючерсна торгівля виникла з біржової торгівлі реальними товарами. Поряд із продажем товарів у фактично визначений час виникає необхідність поставити товари через певний час.

Операції з терміном постачання на майбутнє, на відміну від негайної постав­ки, вимагають більш визначеної стандартизації і гарантій їх виконання. Інакше кажучи, в міру розвитку великої промисловості і вимог, що звідси виходять, ви­никла необхідність суспільно-прийнятної стандартизації товарних операцій, з одного боку, і гарантування їх виконання - з другого.

Система гарантування виконання операцій розвивалася в двох напрямках. З одного боку, біржі створювали страхові та гарантійні запаси біржових товарів, а з другого — великого поширення набув механізм перепродажу раніше укладених угод, що дозволило продавцеві або покупцеві замість відмови продати своє дого­вірне зобов'язання або купити нове.

Гарантованість ф'ючерсної діяльності досягається наявністю строкового (резервного) фонду коштів і прийняттям Розрахунковою палатою зобов'язань бути в окремих випадках покупцем і продавцем на угоди, які через певні причини мо­жуть переглядатися або ліквідовуватися на ф'ючерсній біржі.

Ф’ючерсна біржа — це своєрідний ринок фіктивного товарного капіталу, де покупців та продавців цікавлять не товари, а можливість отримати позитивну різницю вартості цінних паперів через певний термін.

І. Історія виникнення світових

ф’ючерсних бірж. Організація ф'ючерсної торгівлі. Ф’ючерсний контракт

Історія сучасної ф'ючерсної біржової торгівлі почалася на Середньому Заході США на початку 1800-х років, і була тісно пов'язана з розвитком комерційної діяль­ності в Чикаго та торгівлею зерном на Середньому Заході. У певний час року про­дукція сільського господарства (м'ясо і зерно) значно перевищувала поточні по­треби переробників м'яса і мукомелів, що призводило до максимального зниження цін. Водночас у неврожайні роки ціни різко злітали вгору, городяни відчували труднощі із продовольством. Транспортні проблеми дедалі більше загострювали проблему. Тоді у зв'язку з важкими умовами транспортування і збуту фермери і торговці почали практикувати контракти з наступним постачанням товарів. Упер­ше завчасні, попередні контракти на постачання кукурудзи були укладені купця-ми-річковиками, що одержували зерно від фермерів восени чи на початку зими, але повинні були зберігати його доти, поки кукурудза досить висохне для наван­таження на судно, або коли канал річки звільниться від льоду. Для зменшення ри­зику від падіння цін під час зимового збереження ці торговці відправлялися в Чи­каго і там укладали контракти з переробниками на постачання їм зерна навесні. Так вони гарантували собі покупців і ціни на зерно. Уперше такий контракт був зареєстрований ІЗ березня 18S1 р. на 3 тисячі бушелів (близько 75 тонн) кукуруд­зи з постачанням у червні за ціною за 1 бушель нижчою на 1 цент, ніж це здійснилося б у березні. Поступово зернова торгівля розширювалася, і в 1842 р. була органі­зована центральна ринкова установа - Чиказька товарна біржа (ЧТБ). У 1865 р. ЧТБ зробила крок до формалізації торгівлі зерном за допомогою розробки стан­дартних, типових угод, названих фьючерскими контрактами. Ці заочні контрак­ти на противагу завчасно стандартизованим за якістю, кількістю, термінами і місця­ми постачання товару, за яким здійснена угода.

У тому ж році була введена в дію система гарантійних внесків на випадок не­виконання покупцями і продавцями своїх контрактів. За цією системою учасни­ки угод повинні робити грошові внески у фонд чи біржі, вносити плату представ­нику біржі. Ці основні принципи ф'ючерсної торгівлі запишаються в силі і сьо­годні.

З утворенням нових товарних бірж наприкінці XIX - початку XX століття кон­трактна ф'ючерсна торгівля почала зростати. Поступово розширилася номенкла­тура і розмаїтість ф'ючерсних контрактів. Почала розвиватися аналогічна торгівля дорогоцінними металами, промисловими товарами, продукцією обробної, хар­чової і переробної промисловості, а також товарами, непридатними для тривало­го зберігання.

У Російській Імперії перша товарна біржа була заснована Петром І у 1703 р. і відкрита в Петербурзі.[23]

Порівняно з західними, російські біржі мали ряд відмінностей. По-перше, низький рівень біржової техніки. По-друге, біржі найчастіше брали на себе функ­цію представництва інтересів купецтва, тимчасом, як жодна з західних бірж не ви­конувала цієї функції, оскільки таке представництво здійснювалося там через тор­говельні палати, створені в результаті тривалої політичної й економічної бороть­би підприємців за свою мету. По-третє, буденне відношення до бірж у Росії завжди було неоднозначним. Часто переважала думка, що порядній людині на біржі ро­бити нічого.

Ф'ючерсні ринки є одними з найбільш ефективних і ліквідних торгових ме­ханізмів.

Ключові дати в історії ф'ючерсних бірж США:

1865 р. — Чиказька торгова біржа вводить перші контракти, які можуть бути названі фьючерскими контрактами. Це були стандартні контракти, торгівля яки­ми здійснювалася тільки членами біржі і гарантувалася депозитами.

1872 р. — Організовуються біржі кави у Нью-Йорку. Тепер це Нью-Йоркська біржа кави, цукру і какао.

1919р.- Створюється Чиказька товарна біржа шляхом реорганізації Чиказької біржі масла і яєць, вводяться ф'ючерсні контракти на масло і яйця.

1972 р. — Чиказька товарна біржа створює міжнародний грошовий ринок і починає ф'ючерсну торгівлю валютними контрактами. Це були перші фінансові ф'ючерсні контракти.

1975 р. - Чиказька торгова біржа вводить перші ф'ючерсні контракти на про­центні ставки.

1982 p. — Перший ф'ючерсний контракт на основі цінних паперів.

1992 р. — Комісія з товарно-ф'ючерсної торгівлі (КТФТ) затвердила програ­му, що дозволяла ф'ючерсну торгівлю опціонами на ф'ючерсні контракти.

Після 1917 року всі біржі були закриті, але в липні -1 рули і 1921 р. (перші роки НЕПу) відбулося відродження. Однак ефективність їх була низкою, про що свідчить їхній біржовий оборот: у період з 1921 по 1922 р. з 31 обстеженої біржі лише 6 мали середньомісячний оборот, що перевищує 100 тис. довоєнних карбо­ванців, у 22 бірж обороти не досягали 50 тис. крб., а в 11 бірж - 10 тис. крб. У біржовому обороті знаходилися в основному ті ж товари, що й до війни, - продо­вольство і фураж. Текстиль, сировина, металеві і шкіряні вироби, паливо були представлені на біржах мало. Однак поступово біржова торгівля почала загасати, і наприкінці 20-х років радянські біржі були ліквідовані.[25]

Функції ф'ючерсних ринків:

•перенесення ризику з учасників ринку, які не бажають ризикувати, на тих, хто хоче ризикнути;

•підвищення стабільності цін. Ліквідні ф'ючерсні ринки сприяють стабіль­ності цін;

•виявлення ціни. Ф'ючерсні котирування виявляють згоду учасників ринку щодо майбутньої ціни товарів чи фінансових інструментів, що дозволяє більш точ­но планувати виробництво;

•встановлення порядку в торговельній практиці різноманітних учасників ринку. Правила біржі сприяють чесній і впорядкованій торгівлі;

•доступність і відкритість інформації для всіх учасників біржової торгівлі, що змушує їх вести конкуренцію в рівних умовах.

Ф'ючерсна біржова торгівля створює механізм ринкового прогнозування цін, адже товари ще не створені, а ціни на них через купівлю-продаж товарів живуть під впливом різноманітних ринкових ситуацій, задовольняючи учасників, що ук­ладають біржові ф'ючерсні контракти.

Нове життя вітчизняних товарних бірж почалося 1991 року після прийняття Закону України «Про товарні біржі».

Організація ф'ючерсної торгівлі. Ф'ючерсний контракт

Ф'ючерсні угоди укладаються на певну кількість контрактів, а не на кількість товару (кількість товару визначається кількістю укладених контрактів) і лише на один стандартний вид товару, встановлений певною біржею. Це так званий ба­зисний сорт. Іноді, крім базисного сорту, біржа встановлює ще кілька сортів, що можуть заміняти базисний сорт. Розрахунок при цьому проводиться на основі котирування базисного сорту зі знижкою (дисконтом), але за встановленими нор­мами за товар більш низького сорту з надбавкою (премією) за товар більш висо­кого сорту (у біржовій торгівлі бавовною знижки позначаються терміном «оффс». а надбавки - «онс»). Продавцю надається право вибору сорту товару, пропонова­ного до постачання (у межах припустимого на загальних умовах).[37]

Інфраструктура ф 'юнерсного ринку складається з трьох частин:

1.Біржі - місця для торгівлі. Біржа - це некомерційна організація, основна мета діяльності якої — організація і координація роботи всіх підрозділів, що забез­печують функціонування ф'ючерсного ринку (розрахункової палати біржових складів, членів біржі і розрахункової палати, незалежних центрів аналізу якості біржового товару й інших).

2.Розрахункова палата є центральною ланкою біржової інфраструктури. Вона є органом, що гарантує виконання зобов'язань за біржовими контрактами (ф'ючерсами) і здійснює розрахунки між учасниками біржової торгівлі. Тому при роз­рахунках сторони угод беруть зобов'язання саме перед розрахунковою палатою. Розрахункова палата спрямовує всі розрахунки по операціях з ф'ючерсними (біржовими) контрактами і здійснює функцію оперативного регулювання біржо­вої торгівлі, мета якої - забезпечити збалансованість ф'ючерсного ринку. Крім того, у функцію розрахункової палати входить контроль за постачанням товарів (контролюється передача варантів). Але залученням внесків і видачею кредитів розрахункова палата не займається.

3.Системи біржових складів - окремі цілком незалежні від біржі юридичні особи, зареєстровані на біржі і включені до списку офіційних біржових складів. Такі скла­ди здійснюють збереження товарів, що надходять як виконання зобов'язань за ф'ючерсними контрактами, у суворій відповідності до умов, установлених біржею.

При укладенні угоди і покупець, і продавець контракту вносять гарантійний завдаток, внесок (маржу), що є фінансовим забезпечення здатності покупця і про­давця виконати зобов'язання за ф'ючерсним контрактом - продати чи купити товар, якщо позиція не компенсована до моменту витікання терміну контракту. Розмір його встановлюється Розрахунковою палатою і диференціюсться залежно від типу продавця (виробник, посередник і под.; для першого він у 1,5-2 рази ниж­чий). При нестійкості ринку зазвичай потрібний більший внесок, при стабіль­ності ринкової кон'юнктури внесок менший. Крім того, розрізняють внески на хеджові і спекулятивні рахунки. На хеджові рахунки, як менш ризиковані, біржі і брокерські фірми, як правило, встановлюють менші розміри внесків. На величи­ну завдатку впливає також ступінь нестабільності цін і час, що залишається до моменту постачання товару. Величина гарантійного завдатку встановлюється від S до 18% вартості контракту. [44] В місяць постачання товару за контрактом гарантій­ний задаток може досягати 100% вартості товару.

На ф'ючерсних ринках, крім одержання прибутку від зростання цін при купівлі ф'ючерсних контрактів чи падіння цін при їх продажу, можна мати ко­ристь зі спреда, тобто різниці цін при одночасній купівлі та продажу двох різних ф'ючерсних контрактів на той самий товар (угода метелика). Починаючи таку опе­рацію, учасник торгів враховує більшою мірою співвідношення цін на два кон­тракти, ніж абсолютну їх рівність. Контракт, розцінений як дешевий, він купує, тимчасом, як контракт, що є дорогим, продає. Якщо рух цін на ринку йде в очіку­ваному напрямку, біржовий гравець дістає прибуток від зміни в співвідношенні цін на контракти. Такі угоди менш ризиковані та захищені за своєю природою, і, таким чином, менш ризиковані, ніж прості ф'ючерсні угоди. Спрединг практич­но завжди може забезпечити захист від втрат, пов'язаних з несподіваними коли­ваннями цін чи їх великою нестійкістю.

Предметом ф'ючерсної угоди є ф'ючерсний контракт - документ, що визна­чає права й обов'язки на одержання чи передачу майна (включаючи гроші, валютні цінності і ЦБ) або інформації з вказівкою порядку такого одержання чи передачі. При цьому він не є цінним папером.

Фьючерский контракт - це погоджена угода між продавцем і покупцем про по­стачання певного товару в погоджений термін упродовж певного часу.

Протягом терміну дії контракту його ціна залежить від кон'юнктури на пев­ний товар. Покупці виграють при підвищенні цін, оскільки вони можуть отрима­ти товар за нижчою ціною. Продавці виграють від зниження цін, оскільки вони уклали контракт за вищою ціною.

Ф'ючерсний контракт не може бути просто анульований чи, відповідно до біржової термінології, ліквідований. Якщо він укладений, то може бути ліквідова­ний або шляхом висновку протилежної угоди з рівною кількістю товару, або поста­чанням зазначеного товару в термін, передбачений контрактом. У переважній більшості випадків має місце компенсація, і лише за 1-3% контрактів постачаються фізичні товари. Постачання товарів на ф'ючерсних біржах дозволене у визначені місяці, що називаються позиціями. Наприклад, на Нью-Йоркській біржі постачання кави, какао і цукру дозволене лише в березні, травні, липні, вересні та грудні, при­чому продавець може поставити товар у будь-який день місяця. Однак продавці біржових контрактів йдуть на постачання товару лише в особливих випадках, тому що це пов'язано з додатковими витратами порівняно з його продажем на ринку реального товару. [41] При термінових угодах покупець не розраховує одержати цінності, що купуються ним, а продавець — передати продавані ним цінності. Ре­зультатом таких угод є не передача реального товару, а сплата чи одержання різниці між ціною контракту на день його укладення і ціною дня виконання. Наприклад, продавець продав у січні на біржі партію міді за ціною 960 ф. ст. за І т з постачанням у березні. Якщо до терміну постачання ціна на біржі на мідь підвищиться до 965 ф. ст. за 1 т, він виявиться стороною, що програла, а покупець, навпаки, - що виграла. Продавець як сторона, що програла, повинен сплатити різницю в 5 ф. ст. шляхом укладення так званої зворотної (офсетної) угоди, тобто угоди на купівлю такої ж партії товару за ціною 965 ф. ст. за 1 т, за біржовою термінологією, ліквідувати контракт. Покупець, у свою чергу, укладає в березні офсетну угоду, тобто угоду на про­даж такої ж партії товару за ціною 965 ф. ст. за 1 т, і таким способом виграє 5 ф. ст. за 1 т. При угодах на термін одна сторона завжди виграє, інша програє.

Наприклад, у січні біржова ціна І т. зерна пшениці з доставкою в серпні ста­новить 500 гри. Фермер вважає, що ця ціна забезпечить йому покриття витрат ви­робництва і вигідний прибуток («цільова» ціна 490 гри.), але до серпня ця ціна може знизитися, і він втратить у ціні. Тому, не маючи в січні реального товару, він вирішує застрахувати себе і продати на біржі контракти в кількості, еквівалентній його можливості поставити зерно борошномельному підприємству, припустімо, в обсязі 300 т. (два контракти). До періоду (строку) поставки, справді, ціна на пшеницю впала і становить 470 грн. за 1 т. Фермер знаходить покупця на ринку реального товару (борошномельне підприємство) і продає йому всі 300 т. зерна за цією ціною. Тобто на ринку реального товару фермер продав зерно без прибутку (втратив по 20 грн. на 1 т.). Але водночас, відкупивши на ф'ючерсному ринку (біржі) за такими ж цінами (по 470 грн.) раніше продані там три біржових контракти, він одержує від розрахункової палати біржі різницю в ціні на раніше продані там конюча. Стоп-розпорядження виконується тоді, коли ринкова ціна доходить до кри­тичного рівня. Воно призначене для обмеження збитків у разі, якщо ринок роз­виватиметься у несприятливому з погляду клієнта напрямку. Сторонні спекулян­ти часто використовують стоп-розпорядження, щоб звести втрати до мінімуму.

У процесі нарощування кількості ф'ючерсних угод виникала необхідність роз­рахунків за купівлю-продаж контрактів через кліринг. Клірингова палата стає по­середником між покупцем та продавцем і гарантує виконання їхніх зобов'язань.

Процес купівлі-продажу ф'ючерсних контрактів вважається завершеним після того, як виконано операції щодо порівняння і «очищення» даних про угоди та про­ведено взаємні розрахунки, що й називається клірингом.

Кліринг - складний і трудомісткий процес, особливо на великих ринках при великих обсягах продажу. На сучасних західних біржах за один день продаються мільйони ф'ючерсних контрактів.[29]

Спочатку кліринг здійснювався в розрахунковій палаті. Потім почали ство­рювати клірингові корпорації, які обслуговували одночасно кілька бірж.

Клірингова палата порівнює дані з кожної угоди з реєстраційними записами брокерів, «очищує» дані всіх угод, здійснених за день, з метою зведення до мінімуму кількості переходу контрактів між брокерами.

Клірингова палата відстежує всі шляхи переміщення фізичних контрактів, які відхиляються за межі узгоджених дат, зменшуючи бухгалтерські розрахунки для брокерів, а також здійснює розрахункові операції за угодами.

ВИСНОВКИ З ПЕРШОГО ПИТАННЯ:

Отже, ф’ючерсна торгівля виникла з біржової торгівлі реальними товарами. Поряд із продажем товарів у фактично визначений час виникає необхідність поставити товари через певний час. Ф'ючерсні угоди укладаються на певну кількість контрактів, а не на кількість товару (кількість товару визначається кількістю укладених контрактів) і лише на один стандартний вид товару, встановлений певною біржею.