РОЗДІЛ 4. Інвестиційні проекти.

4.1 Оцінка ефективності вкладення інвестицій в селянсько-фермерські господарства.

Інвестиції в сільське господарство загалом, при умовах обмеженості внутрішніх ресурсів, є найбільш привабливим джерелом матеріально-технічного та фінансового забезпечення. Однак їх обсяг та рівень ефективності залишаються вкрай недостатніми через наявність цілої низки чинників: нестабільність політичної ситуації і законодавчої бази, низька інвестиційна привабливість українського агропромислового комплексу для іноземних інвесторів та ін. В Україні сьогодні не дотримується жодна з двох основних умов інтенсивного надходження іноземних інвестицій – отримання прибутку і захищеність вкладень. Законодавча база ще досить далека від досконалості. Однак, вона є і дає можливість іноземним інвесторам розвивати свою діяльність.

У відомому рейтингу журналу “Institutional Investor” за 1999 рік Україна серед 136 країн займає 112-те місце. Таким чином, на думку інвесторів, зараз існує 111 країн, де інвестування здається вигіднішою та безпечнішою справою.

Житомирська область є досить інвестиційно привабливою. Станом на 1 липня 2011р. загальний обсяг накопичених прямих іноземних інвестицій в області становив 91,8 млн. дол. У розрахунку на одного мешканця це складало 222,7 дол. по області.

Інвестиції надходили з 37 країн світу. Найбільші вкладення належали нерезидентам з Кіпру, Швейцарії, Нідерландів, Італії, Віргінських островів (Британія) та Польщі, та на які припадало 90,0% обсягу інвестицій.

Так як наша країна є аграрною державою, а запаси її чорноземів становлять 27% від усієї кількості світових запасів земель, то вкладання коштів в аграрний сектор промисловості є дуже вигідним.

Зерновиробництво відноситься до стратегічних галузей, оскільки відіграє важливу соціально-економічну роль, що набуває все більшої актуальності з врахуванням проблеми глобального забезпечення населення продовольством.

Згідно з чинним законодавством, інноваційний розвиток в Україні забезпечується за рахунок фінансування з різних джерел. Джерелами фінансової підтримки інноваційної діяльності є:

1) кошти Державного бюджету України;

2) кошти місцевих бюджетів і бюджету Автономної Республіки Крим;

3) власні кошти спеціалізованих державних і комунальних інноваційних фінансово-кредитних установ;

4) власні чи запозичені кошти суб’єктів інноваційної діяльності;

5) кошти (інвестиції) фізичних і юридичних осіб;

6) інші джерела, не заборонені законодавством України.

Роль держави щодо заохочення інвестування полягає як у створенні загального сприятливого інвестиційного клімату в країні, так і в реалізації системи конкретних заходів щодо стимулювання припливу капіталу і пошук потенційних інвесторів, розробка інвестиційних проектів для всіх регіональних рівнів та удосконалення податкової і митної політики. Так як в Україні всі ці умови не виконуються в достатній мірі, то АПК залишається, відповідно, недостатньо інвестованим, хоч і багато країн проявляють ініціативу до співпраці з Україною. Прикладом цього є Китай (дані на 27.09.2011), який готовий інвестувати в галузь сільського господарства України 10 млрд. дол. у разі наявності узгоджених сторонами конкретних проектів.

Про це УНІАН повідомили у прес-службі Міністерства аграрної політики і продовольства України з посиланням на міністра аграрної політики і продовольства Миколу Присяжнюка.

В рамках візиту української делегації на чолі з головою правління Національного банку України Сергієм Арбузовим до Китайської Народної Республіки, обговорювалися питання фінансування Ексімбанком Китаю інфраструктурних і агропромислових інвестиційних проектів в Україні, а також участі китайського банку у фінансових операціях на земельному ринку України.

«Китай приділяє значну увагу розвитку відносин з Україною в галузі сільського господарства. Президент Ексімбанку проінформував нас, що банк готовий забезпечити інвестиції в сільське господарство України на суму 10 млрд. дол. США у разі наявності узгоджених сторонами конкретних проектів», - сказав М.Присяжнюк.

У прес-службі відзначили, що найближчим часом Ексімбанк має намір відправити до України робочу групу, яка на постійній основі співпрацюватиме з українськими партнерами.

Керівник Мінагропроду також зустрівся з головою правління Китайської національної корпорації з розвитку сільського господарства Лінь Шенлі. Сторони обговорили перспективи і умови співпраці найпотужнішої китайської корпорації в галузі сільського господарства з Україною в сферах рослинництва, тваринництва, промислової рибної ловлі та переробки морепродуктів.

«Для конкретної роботи в Україні в жовтні цього року керівництво і фахівці корпорації відвідають Україну і зустрінуться з представниками Державної продовольчої та зернової корпорації України, агропідприємств, які займаються тваринництвом і переробкою свинини, телятини, м`яса птиці, а також українськими рибалками», - відзначив міністр.

За словами М.Присяжнюка, інтерес китайської сторони полягає в тому, щоб імпортувати з України продукти харчування, а також спільно з Україною реалізовувати їх на ринках інших країн.

4.2 Детальна оцінка ефективності інвестиційного проекту.

Ефективність вкладання коштів в СФГ імені Мічуріна полягає в тому, що, попри і так достатньо високий рівень прибутків, ще вищих результатів господарство могло б досягати лише за систематичного і цілеспрямованого новаторства, націленого на пошук можливостей, які відкрили б середовище господарювання щодо виготовлення і впровадження нових видів товарів, освоєння нових ринків і форм організації виробництва. Це передбачає особливий, новаторський стиль господарювання, в основі якого — орієнтація на нововведення, систематична і цілеспрямована інноваційна діяльність.

Так, закупівля і встановлення новітнього обладнання, нових моделей сільськогосподарських машин та устаткування допомогла б уникнути значних втрат, в нашому випадку, зернових культур, на даному господарстві при їх збиранні, транспортуванні та зберіганні. На сьогоднішній день в СФГ імені Мічуріна на балансі рахується техніка, термін експлуатації якої вийшов близько двадцяти років тому, але вона продовжує працювати. Через таку зношеність матеріально-технічної бази відбуваються часті поломки, внаслідок чого збирання врожаїв затягується, через що також в значній мірі знижується частка зібраного зерна.

Також дані інвестиції можна було б використовувати для закупівлі нових сортів рослин, за рахунок яких, як відомо, можливим було б отримання 30-35% приросту врожайності. що, в свою чергу збільшило б обсяги отриманого зерна та значно підвищили б прибутки господарства. Можливим також було б введення в виробництво новітніх технологій вирощування рослин та освоєння нових видів діяльності.

Інноваційна діяльність на сьогоднішній день є однією з основних умов виробництва конкурентоспроможної продукції і виступає чинником ефективного функціонування підприємств та розвитку економіки держави. Ефективність господарської діяльності підприємств залежить від ряду чинників, визначальними серед яких є, в сучасних умовах, інвестиційне забезпечення та розвиток інноваційної діяльності. Інвестиційна підтримка інноваційної діяльності не може бути забезпечена в повному обсязі без розвиненої фінансово-кредитної системи, фондового ринку, розвитку науки та техніки, тому це питання повинне розглядатись на державному рівні, а не на рівні одного підприємства.