Тенденції іноземного інвестування в україну
- переважання за розмірами інвестицій партнерів з ПРК і за кількістю – з країн, які розвиваються, а також поступове збільшення частки країн СНД
- орієнтація спільних підприємств на виробництво товарів, якими світові ринки практично насичені, та на сферу послуг
- реалізація спільних інвестиційних проектів, як правило, на двосторонній основі
- обережність західних партнерів щодо великих інвестицій
активність малих іноземних фірм, орієнтованих на швидке обертання невеликого капіталу або на вигоду від разових операцій (нерідко суто посередницьких)
- нерівномірність розподілу інвестицій за галузями і регіонами України, їх зосередження у промислових центрах України велика частка майнових внесків іноземних інвесторів у загальних обсягах інвестицій, слабке використання механізмів фінансового ринку для інвестування
ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ
З метою активізації інвестиційної діяльності, притоку інвестиційних ресурсів в країну в світовій практиці застосовуються різні засоби, одним з основним з яких виступає створення вільних економічних зон.
ВІЛЬНІ ЕКОНОМІЧНІ ЗОНИ (ВЕЗ) – територія однієї країни, на якій товари не підлягають звичайному митному контролю та відповідному оподаткуванню
В цілому у світі існує близько 2 тис. зон: переважно виробничо-експортні, технопарки, офшорні.
До останніх належить КІПР, на території якого зареєстровано близько 800 філій банків.
Кіпр приваблює банкірів тим, що на цьому острові податки в 5-10 разів нижчі, ніж у США
Зараз у світі нараховується близько 500 експортно-виробничих зон у 60 країнах . Обсяг їх експорту становить понад 20 млрд дол., а зайнятість – близько 4 млн. чол.
Світовий досвід свідчить, що за відсутності експортних зон вивіз із країни товарів та послуг збільшується в середньому за рік на 7%, за наявності ВЕЗ – на 20%
ТИПИ ВЕЗ:
– безмитні торгові зони – зони прикордонної торгівлі, порти, склади, транзитні зогни, митні зони на підприємствах
– експортно-промислові зони, туристсько-рекреаційні – орієнтовані на зовнішню торгівлю
- імпортно-промислові зони – їх мета забезпечити споживачів імпортною продукцією або стимулювати виробництво по заміщенню імпорту
- парки технологічного розвитку створюються на основі існуючого науково-технічного потенціалу для залучення іноземного капіталу з використанням устаткування, ноу-хау, іноземного управлінського, комерційного чи маркетингового досвіду
- банківські і страхові безмитні зони – створений пільговий режим здійснення банківських і страхових операцій
- комплексні зони – великі за територією, мають ознаки різних ВЕЗ
Деякі ВЕЗ часто називають “офшорні зони”, в яких уряди з метою створення сприятливого підприємницького клімату надають компаніям ряд пільг
ОФШОРНІ КОМПАНІЇ
практично мають необмежену свободу в розпорядженні заробленими коштами
- можуть здійснювати будь-які торговельні та фінансові операції по всьому світу без обмежень
- до них застосовується спрощений митний режим та зведений до мінімуму режим реєстрації
ПІЛЬГИ КОМПАНІЯМ В ОФШОРНИХ ЗОНАХ:
- низький рівень податкових ставокта спрощена схема їх нарахування і сплати
- прості процедуриукладення торговельних контрактів на пільгових умовах
- прості процедуритрансферту вимог при здійсненні торговельних операцій
- спрощений порядок списання витрат,повязаних з укладанням угод
- анонімність власників, що значно спрощує видачу різних дозволів та ліцензій
- надання ексклюзивних прав, що передбачають пільговий порядок продажу продукціїяк у країні, де функціонує офшорна компанія, так і в інших країнах
- право ведення спрощеного бухгалтерського обліку та звітності
КРАЇНИ, ЯКІ РЕЄСТРУЮТЬ ОФШОРНІ КОМПАНІЇ:Ліберія, Ліхтенштейн, Панама, Гонконг, Швейцарія, Ірландія
Ці компанії тут або взагалі не оподатковуються, наприклад, у Ліберії чи Ірландії, або оподатковуються невеликим паушальним податком, як у Ліхтенштейні, Панамі чи Антильських островах.
Паушальний податок – це загальна сума податку без диференціації його на складові частини.
У деяких країнах податки офшорної компанії мають таку саму структуру, як і звичайних фірм, але ставки податків значно зменшені, наприклад у Швейцарії
ЗА РОЗМІРАМИ ВЕЗ БУВАЮТЬ:
ВЕЛИКОТЕРИТОРІАЛЬНІ – співпадають з адміністративно-територіальною одиницею
ТОЧКОВІ – створюються на невеликій території, мають чітко виражений функціональний характер: місто, невеликий район, підприємство, склад, порт