Семінар 8. Регулювання міжнародної торгівля

Ситуаційні завдання

Завдання 1. З метою обмеження виробництва молока, в 1984 р. у Європейському Союзі впроваджено квоти (обмеження). Вони встановлені для кожної країни-члена ЄС, причому обмін квотами або їх частками між країнами заборонено. Квота молока для кожної країни – це максимальна кількість молока з відповідним вмістом жиру, яка в межах країни може бути вироблена і проваджена в обіг у відповідному році, тобто від 1 квітня до 31 березня наступного року.

Молочна квота для кожної країни складається з: квоти гуртової, тобто всієї кількості молока, яку виробники можуть поставити до молокоприймальних пунктів; квоти безпосере днього продажу, тобто тієї кількості молока, яку сільськогосподарські виробники можуть безпосередньо продати споживачам.

Разом із тим, у кожній країні-члені ЄС існує так званий центральний резерв, який слугує для перерозподілу квот відповідно до аграрної політики держави. Якщо країна виробить молока більше встановленої квоти, вона обкладається податком, який становить 115% цільової ціни молока. При цьому перерахунок здійснюється відповідно до встановленого процента жирності молока. В ЄС найбільші квоти встановлено для Німеччини (27,86 млн тонн), Франції (24,23 млн т), Великої Британії (14,59 млн т) та Голландії (11,07 млн т). Значно нижчою є квота для нових членів ЄС. Так, для Польщі на поточний рік вона встановлена в обсязі 9380 тис. т. З 2006 р. цю квоту розподілено на гуртову (8500 тис. т), безпосереднього продажу (464 тис. т) та реструктуризаційну (416 тис. т). Встановлена квота для Польщі є меншою проти обсягу виробленого молока в 2002 р. на 23,7% і проти пропонованої урядом – на 46,7% .

Ринок молочних продуктів ЄС захищений за допомогою митних платежів і щорічно зростаючого контингенту мінімального доступу до ринку. Крім специфічних митних платежів, використовують і комбіновані підходи. Так, більшості європейських виробників молочних продуктів надаються експортні субсидії, за умови, що товари мають високу якість. Переважна кількість доплат встановлюється на основі різниць між ринковими цінами в межах ЄС і цінами на світовому ринку. Ці субсидії є різними залежно від країн, до яких здійснюється експорт.

Дайте відповідь на питання:

1. Які заходи державної підтримки повинні викликати інтерес для українського виробника?

Для відповіді проаналізуйте статтю:

Родіонова Ю.М., Розвиток ринку молока та молочних продуктів ЄС в умовах реформування спільної аграрної політики (САП) // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2007. - № 3. – с.50 [Електронний ресурс] / Режим доступу:http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uazt/2007-03.pdf

Завдання 2. Технічні торговельні бар’єри створили перепони для експорту м’яса з України. Деякий час тому, торгівля свининою та яловичиною була чутливим політичним питанням та обсяги імпорту прямо пропорційно залежали від судових рішень та політичних угод, пов’язаних з привілеями вільних економічних зон (ВЕЗ). Наприкінці 2007 року ВЕЗ, частка яких в обсязі імпорту 2006 року складала 90%, були зачинені, що дозволило Україні позбутися від напівтіньових схем імпорту. Однак деякі державні заходи (такі як державні імпортні закупівлі червоного м’яса, нещодавній намір введення квоти на імпорт свинини, нещодавно введена, а потім скасована 13% надбавка до митних тарифів тощо) все ще значно впливають на торгівлю м’ясом. До того ж, український уряд зазнає критики за високі ціни на м'ясо та високу інфляцію, а також за значні державні закупівлі м’яса птиці. Тому прогноз стосовно розвитку торгівлі набагато залежить від критичних змін у торговельній політиці України.

Дайте відповідь на питання:

1. Визначте державні заходи, які б позитивно вплинули на зовнішню торгівлю м’ясом в Україні.

Для обговорення ситуації зробіть аналітичний огляд публікації:

Агропромисловий діалог [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.ier.com.ua/files/publications/Policy_papers/Agriculture_dialogue/2009/AgPP_24_Ukr.pdf

Завдання 3. Понад половину всіх антидемпінгових в Україні розслідувань припадає на продукцію металургійної та хімічної галузей України. Аналіз практики розслідувань проти українських підприємств показує, що, на жаль, у товарній номенклатурі вітчизняного експорту немає нічого унікального. Це сировинний експорт. А металургійні чи хімічні виробництва є в багатьох країнах. І логічно, що кожна країна захищає свої інтереси. Прикладом може слугувати торговельні відносини України та інших країн із США на ринку металопродукції. Металопродукція та продукція хімічної галузі займають близько 50-60% загального обсягу експорту України до США. Й у випадку запровадження торговельних обмежень будь-якої категорії із зазначеної продукції це серйозно впливає на позиції українських товаровиробників на американському ринку загалом.

Дайте відповідь на питання:

1. На яку продукцію припадає більшість антидемпінгових розслідувань проти українських підприємств?

2. Як Ви вважаєте, які головні причини антидемпінгових розслідувань проти українських підприємств?

Для обговорення ситуації зробіть аналітичний огляд публікації:

Гарасим Ю.Й., Сучасна антидемпінгова практика у світі, ЄС та Україні // Зовнішня торгівля: право та економіка. – 2009. - №4(45). - с. 39// [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.nbuv.gov.ua/portal/soc_gum/uazt/2009_4.pdf

Завдання 4.

Працюємо із законодавчими актами

Використовуючи сайт Міністерства економічного розвтку і торгівлі (Закладка: антидемпінгові, спеціальні та антисубсидиційні розслідування http://www.me.gov.ua/control/uk/publish/category/main?cat_id=34786) проаналізуте:

1. Перелік розслідувань, які проводяться щодо української продукції.

2. Чинні антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні заходи щодо української продукції з різних країн світу .

3. Антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування, які проводяться щодо імпорту товарів в Україну.

4. Чинні антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні заходи щодо імпорту товарів в Україну.