Елементи економічної структури на ринку охорони здоров'я
Розглянувши, що таке ринок охорони здоров'я, які товари функціонують на ньому, які умови досягнення ефективності ринку взагалі і фактори, що перешкоджають досягненню ефективності на цьому ринку, для повноцінного аналізу ринку медичних послуг потрібно також відповісти на запитання: що являє собою обмін на ринку і хто безпосередньо бере участь у ньому?
Блага та учасники економічного процесу - поняття економічної теорії, або елементи, що утворюють економічну систему. Будь-який ринок включає учасників економічної структури, тобто окремих осіб чи груп осіб, які визначаються здатністю приймати самостійні рішення. Щодо благ учасник може бути: а) їх споживачем для задоволення власних потреб; б) власником факторів виробництва; в) споживачем факторів виробництва; г) організатором виробництва благ; д) власником вироблених благ. Учасники, які є споживачами благ та власниками факторів виробництва, називаються домогоспо-дарствсши. Учасників, які є організаторами виробництва та власниками вироблених благ, називають виробниками, або фірмами.
Будь-який ринок включає в себе таких економічних агентів: споживачів {покупців') і виробників. Економісти припускають, що виробники і споживачі приймають економічне рішення таким чином, щоб оптимізувати свій прибуток. У випадку виробника прибуток передбачається у вигляді доходу, у випадку споживача прибуток нази-
вається вигодою. Прибуток вимірюється грошовою одиницею, вигода - ступенем задоволення споживача
Обмін (продаж) медичних послуг на ринку має свої' особливості. Споживачем на ринку охорони здоров'я є пацієнт, який потребує відповідного споживання послуг охорони здоров'я для збереження чи відновлення здоров'я. Економісти вважають, що споживачі знають свої преференції до товарів і тільки наявність вибору робить їх щасливими (максимізація корисності) Продавцями (постачальниками) медичних послуг виступають медичні установи, а покупцями формально є громадяни. Однак надання медичних послуг зазвичай не супроводжується обміном вартістю між цими елементами. Пов'язано це з тим, що в багатьох країнах надання медичної' допомоги гарантовано державою згідно з договором страхування, який укладається між страхувальником (яким, як правило, виступає роботодавець) і страховою організацією (договір на користь третьої особи). Таким чином, обмін товаром (у нашому випадку це медична послуга) здійснюється між споживачем і медичним закладом чи надавачем, а обмін вартостями - між страховиками (державними, напівдержавними чи приватними) і надавачами. В результаті виявляється, що на ринку медичних послуг товарні потоки відокремлені від грошових. Через ці обставини на ринку медичних послуг виникло розмежування понять " покупець медичної послуги" і "одержувач медичної послуги" Одержувач медичної послуги не є для її продавця платником, не має "ринкової цінності", оскільки не оплачує послугу. Цього б не сталося, якби існувала конкуренція між надавачами медичних послуг. На практиці, однак, така конкуренція стримується безліччю факторів (рис 2 6)
Рис 2 б Взаємовідносини учасників економічного процесу на ринку охорони здоров 'я |
Зауважимо, що цінова конкуренція між медичними закладами в наш час обмежена, визначення реальних цін (ринкові відносини функціонують на основі реальних цін) в охороні здоров'я є надзвичайно високовартісною процедурою, а в деяких країнах їх взагалі немає через те, що оплата медичних послуг здійснюється за твердо встановленими тарифами (або нормативами надушу населення). Якщо взяти до уваги, що часто тарифи на надання медичних послуг є заниженими та не покривають реальних витрат медичних закладів і кожний пролікований пацієнт завдає збитків, то стає очевидним, що конкурентної боротьби за пацієнта на ринку немає. Безпосередній платник внеску обов'язкового медичного страхування (якщо внесок платить тільки роботодавець) - страхувальник, не є учасником ринкових відносин, оскільки сам не бере участі в процесах обміну на ринку медичних послуг.