Фактори розвитку соціального середовища підприємства
Фактори розвитку соціальної середовищавиражають результати змін у макро- і мікросередовищі, які впливають на організацію.
До основних факторів розвитку соціальної середовища організації відносяться: потенціал організації; соціальна інфраструктура; умови праці і охорона праці; соціальна захищеність робітників; соціально-психологічний клімат в колективі тощо.
Потенціал організаціїхарактеризує матеріально-технічні і організаційно-економічні можливості організації (її масштаби, чисельність персоналу, профіль виробництва, обсяги виробництва і реалізації продукції (послуг), форму власності, стан основних фондів, фінансове становище).
Соціальна інфраструктурапредставляє комплекс об'єктів, призначених для життєзабезпечення працівників організації і членів їх сімей, задоволення соціально-побутових, культурних і інтелектуальних потреб.
Потреби працівників охоплюють широке їх коло, що стосується забезпечення належного рівня умов праці, охорони здоров’я та побуту всіх категорій персоналу підприємства, поліпшення соціально-культурного обслуговування тощо.
У перелік об'єктів соціальної інфраструктури включаються:
житловий фонд і об'єкти комунального господарства (готелі, бані) з мережами енерго-, газо- і теплопостачання, каналізації, водопроводу, телефонізації;
медичні та лікувально-профілактичні установи (лікарні, поліклініки, амбулаторії, медпункти, аптеки, санаторії, профілакторії);
об'єкти освіти і культури (школи, дитячі дошкільні і позашкільні установи, професійно-технічні училища, дома культури, клуби, бібліотеки);
об'єкти торгівлі і громадського харчування (магазини, столові, кафе, ресторани, підсобні господарства для постачання свіжих продуктів);
об'єкти побутового обслуговування (комбінати, майстерні, ательє, салони, пункти прокату);
спортивні споруди (стадіони, басейни, спортмайданчики) і бази масового відпочинку, пристосовані для проведення фізкультурно-оздоровчих заходів;
колективні господарства і садово-городні товариства.
Управління діяльністю підрозділів соціальної інфраструктури здійснює заступник директора підприємства з соціальних питань.
Умови праці і охорона праціхарактеризуються факторами, які пов'язані з технічним рівнем виробництва, організаційними формами трудового процесу і якістю робочої сили, а також факторами, що впливають на психофізіологічне самопочуття працівників, на попередження виробничого травматизму і професійних захворювань.
Ними охоплюються:
оснащеність сучасною технікою, ступінь механізації і автоматизації робіт, застосування ефективних технологій і матеріалів;
організація праці з урахуванням впровадження сучасних науково-технічних досягнень, зміцнення трудової, виробничої й технологічної дисципліни, посилення особистої і групової відповідальності працівників;
скорочення важких та шкідливих для здоров'я робіт, видача при необхідності спеціального одягу і інших засобів індивідуального захисту;
дотримання санітарно-гігієнічних норм виробничих приміщень і обладнання, чистоти повітря, освітленості робочих місць, рівню шуму і вібрації;
наявність побутових приміщень (роздягалень, душових), медпункту, буфетів, туалетів і т.п.
Соціальний захистпрацівників організації складають заходи щодо дотримання соціальних гарантій, які забезпечуються державою і встановлені чинним законодавством, колективним договором, трудовою угодою.
Заходи щодо соціального захисту передбачають:
забезпечення мінімального розміру заробітної плати;
нормативно встановлену тривалість робочого часу, компенсацію за роботу у вихідні та святкові дні, щорічні оплачувані відпустки;
відшкодування шкоди здоров'ю у зв'язку з виконанням трудових обов'язків;
відрахування в пенсійний фонд, на випадок безробіття, інші види соціального страхування;
виплату допомоги з тимчасової непрацездатності, щомісячної допомоги матерям на період їх відпустки по догляду за дитиною, стипендій працівникам на час професійної підготовки або підвищення кваліфікації.
Грошові виплати, як правило, проводяться з коштів організації, їх розміри орієнтовані на мінімальну зарплату.
Соціально-психологічний клімат в колективі –це сумарний ефект від впливу багатьох факторів, що впливають на персонал організації. Він виявляється в трудовій мотивації, міжособистих і групових зв'язках працівників. Нормальна атмосфера цих відносин дає можливість кожному співробітнику відчувати себе часткою колективу, забезпечує його інтерес до роботи і необхідний психологічний настрій, спонукає до справедливої оцінки досягнень і невдач як власних, так і колег, організації загалом.
Нарівні з мікросередовищем на соціальний розвиток організації впливають і макрофактори, від яких в значній, а нерідко вирішальній мірі залежать поведінка і трудовий настрій персоналу, ефективність спільної роботи. До них відносяться економічний стан галузі, розвиток економіки країни загалом, державна соціальна політика, соціально-економічний і духовно-етичний стан суспільства.