Список опублікованих праць за темою дисертації 4 страница
До спеціальних принципів, які обумовлюють особливості діяльності територіальних установ центрального банку, відносяться:
– принцип єдності та централізації;
– принцип обмеженої самостійності в діяльності територіальних установ;
– відсутність підпорядкування територіальних управлінь центробанку органам державної влади регіонального рівня та органам місцевого самоврядування;
– принцип особливого режиму звітності територіальних установ Національного банку України центральному апарату;
– принцип здійснення фінансового контролю з боку центрального апарату Національного банку України;
– принцип єдності фінансово-майнової бази;
– принцип взаємодії та взаємозв’язку між профільними департаментами та відділами територіальних управлінь Національного банку України.
За підсумками досілження робиться висновок, що головними завданнями, які стоять перед системою банківського нагляду України, є: 1) гарантія здоров’я банківського сектору для підвищення економічного зростання держави; 2) захист клієнтів банківських установ з метою підтримки довіри громадськості до банківської системи, втрата якої веде до її послаблення та таких макроекономічних наслідків як скорочення грошової пропозиції, розпад системи платежів, економічна нестабільність держави; 3) підвищення конкуренції у банківському секторі: нормативно-правові акти, що регулюють банківську діяльність, повинні бути спрямовані на заохочення конкуренції та попередження монополії та дій, які перешкоджають конкуренції; 4) підвищення ефективності банківської справи та справедливий розподіл кредиту в економіці: банківська система повинна відповідати вимогам суспільства високою якістю фінансових послуг за прийнятною вартістю.
Основними принципами банківського нагляду повинні виступати принципи законності, обов’язковості, об’єктивності, незалежності, гласності, постійності, плановості, компетентності та неупередженості посадових осіб, що здійснюють перевірки, по відношенню до банківських установ. До зазначених принципів можна також віднести виключність та безпосередність, що передбачають здійснення банківського нагляду Національним банком України; поєднання зовнішнього і внутрішнього контролю та можливість залучення сторонніх незалежних аудиторів (аудиторських організацій).
Завершальним етапом нагляду Національного банку України за банківськими установами є контроль за дотриманням останніми вказівок органів нагляду щодо усунення виявлених недоліків. Для цього наглядові органи використовують як офіційні, так і неофіційні заходи впливу. Основними офіційними заходами є попередження, директиви про усунення недоліків, штрафні санкції, накази про усунення з посади керівників банку, передача банку під контроль наглядового органу, організація злиття або поглинання, позбавлення ліцензії на проведення банківських операцій, і як максимально негативний захід – ліквідація банківської установи.
За результатами проведеного дослідження запропоновано внести наступні зміни та доповнення до чинного законодавства України:
1. Внести зміни до ст. 11 Закону України „Про Національний банк України” для врегулювання питання щодо легітимності рішень, що приймаються Радою Національного банку України у сфері грошово-кредитної політики, оскільки чинне законодавство передбачає можливість прийняття таких рішень (що напряму впливають на стабільність національної валюти) мінімальною кількістю голосів (6 присутніх від загальної кількості членів Ради – 15 осіб).
Пропонується викласти ч. 6 зазначеної статті наступним чином:
“Рішення приймаються ¾ голосів від загальної кількості членів Ради Національного банку”.
2. Передбачити в Законі України “Про Національний банк України” відповідальність членів Ради Національного банку за дії, передбачені пп. 9 – 11 ст. 9 Закону, що призвели до неможливості забезпечення Національним банком України стабільності національної грошової одиниці. Зараз відповідно до чинного законодавства за будь-які дії центрального банку відповідальність одноособово несе Голова Національного банку України (в тому числі і у випадку незгоди з рішенням Ради).
3. В зв’язку з цим внести зміни до п. 8 ст. 19 Закону України „Про Національний банк України”, згідно якого Голова Національного банку України одноосібно несе відповідальність перед Верховною Радою України та Президентом України за діяльність Національного банку, зазначивши, що Голова Національного банку України звільняється від відповідальності у випадку незгоди з рекомендаціями Ради Національного банку, які прийняті в межах повноважень Ради, встановлених п. 9 ст. 9 Закону України “Про Національний банк України”.
4. Доповнити ст. 13 Закону України „Про Національний банк України” частиною 8, якою встановити відповідальність членів Ради Національного банку України за розголошення останніми державної, банківської або службової таємниці, яка стала їм відома у зв'язку зі здійсненням встановлених повноважень, конкретизувавши таким чином зміст частини 7 вищезазначеної статті.
5. З метою проведення спільної економічної (в тому числі грошової) політики Національним банком України та Кабінетом Міністрів України усунути наявну колізію щодо термінів представлення центробанком проекту Основних засад грошово-кредитної політики. Відповідно до положень, що містяться у п. 5 ст. 33 Бюджетного кодексу України, внести зміни до п.1 та п. 4 ст. 9 Закону України „Про Національний банк України”, виклавши їх у такій редакції:
Рада Національного банку:
1) відповідно до загальнодержавної програми економічного розвитку та основних параметрів економічного та соціального розвитку України до 1 квітня року, що передує плановому, розробляє Основні засади грошово-кредитної політики і вносить їх Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України для інформування, здійснює контроль за виконанням Основних засад грошово-кредитної політики;
4) затверджує кошторис доходів та витрат Національного банку та подає Верховній Раді України та Кабінету Міністрів України до 1 квітня поточного року прогнозовані відомості про сальдо кошторису для включення до проекту Державного бюджету України на наступний рік.
Дисертант вважає неприпустимим включення до проектів законів України про Державний бюджет норм, що закріплюють чітку суму трансферту від Національного банку України до Державного бюджету України, оскільки така норма суперечить законодавчо закріпленим принципам діяльності центробанку, що містяться у ст. 5 Закону України “Про Національний банк України” та п. 2.3. ст. 2 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”. Наявність фіксованої суми, яку центробанк зобов’язаний перерахувати до Державного бюджету, може створити суттєві економічні перешкоди для забезпечення виконання основного завдання Національного банку України, закріпленого Конституцією України, – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Одним з актуальних напрямів реформування банківського законодавства є прийняття ряду законів у розвиток положень закону “Про банки і банківську діяльність”, що стосуються окремих специфічних сфер банківської діяльності. Йдеться про закони, що повинні врегульовувати порядок здійснення окремих банківських операцій – кредитування, порядок здійснення запозичень – як зовнішніх, так і внутрішніх; порядок здійснення валютних операцій; порядок обслуговування платіжних документів клієнтів банків тощо.
Пропонується також на рівні закону закріпити систему гарантій інвесторам від можливих збитків, завданих внаслідок інфляційних процесів, фінансових ризиків, незважених дій державних органів тощо, тобто тих форс-мажорних обставин, що супроводжують банківську діяльність.
Враховуючи процеси інтеграції банківського законодавства України до законодавства ЄС, доцільно передбачити для іноземних банків право безпосередньо відкривати філії в Україні. Для цього необхідно внести відповідні зміни до чинного Закону України „Про банки і банківську діяльність”.
Для подальшого розвитку банківська система України повинна вирішити цілий ряд завдань, пов’язаних з реформуванням грошово-кредитної системи, у тому числі: розширення доступу малих та середніх підприємств до ринку банківського капіталу; збільшення строків погашення банківських кредитів, поступова переорієнтація банків з короткострокових кредитів на середньострокові та довгострокові, що вкладатимуться в національну економіку; спроможність до самофінансування шляхом банківських позичок; створення бази для іпотечного та іншого забезпеченого кредитування та фінансового лізингу; створення ефективної системи захисту прав кредитора шляхом проведення комплексної реформи у сфері регулювання кредитного ринку України; розширення участі іноземних банків у наданні капіталу та „ноу-хау”; розширення набору посередницьких операцій та банківських послуг для додаткового зацікавлення потенційних клієнтів; вирівнювання пропозицій по депозитах для юридичних і фізичних осіб (як у національній, так і в іноземній валютах); створення прозорої банківської системи шляхом конкретизації вимог щодо обсягу розкриття фінансових відомостей банками та клієнтами на виконання положень чинного законодавства у сфері боротьби з відмиванням (легалізацією) грошових коштів, набутих незаконним (злочинним) шляхом; вдосконалення режиму банківського нагляду та контролю.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Монографії та навчальні посібники:
1. Банківська система України. Правові засади організації. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 240 с. / Монографія удостоєна Спеціальної відзнаки у номінації „Юридичні індивідуальні монографічні видання” на V Всеукраїнському конкурсі на краще юридичне видання 2002/2003 років.
2. Теоретичні питання банківського права і банківського законодавства. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 104 с.
3. Фінансове право: Навчальний посібник. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с. / Рецензія на навчальний посібник опублікована в щомісячному правовому часописі "Юридична Україна". – К.: Юрінком Інтер. – 2003. – № 12.
4. Фінансове право: навчальний посібник для студентів юрид. вузів та факультетів. – К.: Вентурі, 1998. (у співавторстві; одноособово дисертантом написані глави 1 (§ 2), 2 розділу V).
5. Бюджетний кодекс України: Науково-практичний коментар. – К.: Юрінком Інтер, 2003. (у співавторстві; одноособово дисертантом написана глава 7).
Статті в наукових фахових виданнях:
1.Банківський нагляд як гарантія стабільності фінансової системи держави // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 1999. – № 38. – С. 14–20.
2.Правові засади здійснення банківського нагляду в Україні // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 55. – Чернівці: видавництво ЧДУ. – 1999. – С. 84–89.
3.Деякі питання теорії кредитних правовідносин // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 48. – Чернівці: видавництво ЧДУ. – 1999. – С. 82–86.
4.Грошово-кредитна політика як функція центрального банку // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2000. – № 40. – С. 25–30.
5.Особливості правового статусу ощадних банків // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 82. – Чернівці: Рута. – 2000. – С. 86–89.
6.До питання автономії центрального банку та формування його керівних органів // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 105. – Чернівці: Рута. – 2001. – С. 83–86.
7.Банківське право і банківське законодавство: співвідношення понять // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2001. – № 42. – С. 17–23.
8.Статутний капітал банку: правове регулювання // Право України. – 2002. – № 8. – С. 42–47.
9.Становлення банківської системи України у ХVІІІ – ХХ сторіччі // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 154. – Чернівці: Рута. – 2002. – С. 32–36.
10. Становлення банківської системи України у ХVІІІ – ХХ сторіччі (продовження) // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 161. – Чернівці: Рута. – 2002. – С. 25–29.
11. Правові засади функціонування платіжних систем // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 131. – Чернівці: Рута. – 2002. – С. 74–78.
12. Банківська система: поняття, структура, функції // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2002. – № 47. – С. 172–176.
13. Проблеми законодавчого забезпечення банківського кредитування // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2002. – № 46. – С. 103–108.
14. Правові аспекти кредитної діяльності банків // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2002. – № 45. – С. 30–34.
15. Становлення банківської системи України у ХХ сторіччі // Науковий вісник Чернівецького національного університету: Правознавство. Випуск 172. – Чернівці: Рута. – 2003. – С. 6–17.
16. Теоретичні питання банківського нагляду // Держава та регіони. Серія право. – 2003. – № 1. – С. 55–60.
17. Правові засади діяльності філій Національного банку України // Право України. – 2003. – № 8. – С. 42–47.
18. Перспективи застосування електронного цифрового підпису в операціях з цінними паперами // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2003. – № 51. – С. 124–128.
19. Перспективи застосування електронного цифрового підпису в операціях з цінними паперами (продовження) // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2003. – № 52. – С. 13–17.
20. Банківський нагляд: поняття, завдання, мета // Вісник Луганського інституту внутрішніх справ. – 2003. – № 3. – С. 73–84.
21. Банківська діяльність як елемент фінансової діяльності держави // Часопис Київського університету права. – 2003. – Вип. 3. – С. 41–46.
22. Нормотворча діяльність Національного банку України // Держава і право. Збірник наукових праць. Юридичні і політичні науки. – 2003. – Вип. 20. – К.: Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – С. 127–133.
23. Правові аспекти взаємодії елементів банківської системи // Вісник Київського університету імені Тараса Шевченка. – Київ, видавництво КНУ. – 2003. – № 53. – С. 73–76.
Статті у збірниках наукових праць, матеріалах конференцій,
довідникових та енциклопедичних виданнях:
1. Роль державного регулювання в розвитку кредитної системи України // Матеріали науково-практичної конференції з фінансового права (м. Полтава). – Харків: НЮАУ, 1998. – С. 239–247.
2. Незалежність центрального банку держави як умова стабільності національної грошової одиниці // Збірник наукових праць з фінансового права. – Харків: Академія правових наук України, Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого, 1999. – С. 318–330.
3. Банківська діяльність як специфічний об’єкт оподаткування // Матеріали Науково-практичної конференції Академії ДПС України „Бюджетно-податкова політика в Україні (проблеми та перспективи розвитку). – Ірпінь, Академія ДПС України, 2002. – С. 637–639.
4. Банківське законодавство в системі законодавства України // Науковий вісник Чернівецького університету. Ерліхівський збірник. Випуск 3. – Чернівці, ЧДУ. – 2002. – С. 70–76.
5. Значення міжнародних правових актів та звичаїв в регулюванні банківських відносин в Україні // Наукові доповіді на Міжнародній науковій конференції “Фінансово-правова доктрина постсоціалістичної держави”. – Випуск 1. – Чернівці, Рута. – 2003. – С. 299–311.
6. Теоретичні питання організації й функціонування банківської системи України // Матеріали Науково-практичної конференції Львівського національного університету ім. І.Франка. – Львів, видавництво ЛНУ, 2003. – С. 217–219.
7. Держава як учасник фінансового ринку // Юридична Україна. Щомісячний правовий часопис. Рекомендовано Вченою радою КРЦ АПрН України. – № 10. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – С. 27–38.
8. Банківсько-фінансово-правовий словник-довідник / Авт. – упоряд. Л.К. Воронова. – Київ: А.С.К, 1998. – 288 с. (у співавторстві – одноособово автором 0,5 д.а.).
9. Популярна юридична енциклопедія. – Київ: Юрінком Інтер, 2002. – 528 с. (у співавторстві – одноособово автором 1 д.а.).
10. Юридичні терміни. Тлумачний словник / В.Г. Гончаренко, П.П. Андрушко, Т.П. Базова та ін.; за ред. В.Г. Гончаренка. – К.: Либідь, 2003. – 320 с. (у співавтострів, одноособово автором 2 д.а.)
АНОТАЦІЇ