Кількість зареєстрованих безробітних за статтю та місцем проживання у 2014 році1

(на кінець звітного періоду; тис. осіб)

	Січень	Лютий	Березень	Квітень	Травень	Червень	Липень
Всього	504,9	515,7	492,3	474,7	456,1	437,5	433,5
жінки	253,7	257,8	257,6	255,8	248,8	241,4	242,8
чоловіки	251,2	257,9	234,7	218,9	207,3	196,1	190,7
міське населення	280,7	286,5	287,5	293,4	289,6	281,1	280,1
сільське населення	224,2	229,2	204,8	181,3	166,5	156,4	153,4

1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м.Севостополя та даних за червень 2014 року по Слов’янському міському центру зайнятості Донецької області.

Безробіття – це соціальне явище перевищення кількості бажаючих отримати роботу над кількістю робочих місць, проявом якого є стан незайнятості працездатного населення.Процес росту рівня не зайнятого населення працездатного віку має негативні економічні й соціальні наслідки для економіки та населення країни, територій на яких воно набуло значного поширення.

Ми розглянемо основні характеристики терміну «безробіття» та проаналізуємо показники динаміки, географії цього явища в Україні та країнах ЄС. У Законі України "Про зайнятість населення" безробітними вважаються працездатні громадяни у працездатному віці, які через не залежні від них причини не мають заробітку і трудового доходу, зареєстровані у державній службі зайнятості як особи, що шукають роботу, розраховується як відношення чисельності безробітних, які зареєстровані в державній службі зайнятості, до працездатного населення працездатного віку. Значний недолік такої методики розрахунку полягає у заниженні реального числа безробітних.

До основних причин виникнення безробіття належать: постійний науково-технічний прогрес, який впливає на вивільнення робочої сили; обмеженість попиту на товари і послуги, що спричиняє згортання виробництва; нерівномірність розвитку продуктивних сил в національному господарстві, що зумовлює низький рівень залучення трудових ресурсів до виробничого процесу, тощо.

Рівень безробіття в Україні залежить від пори року, серед усіх категорій найнижчим він є у жовтні – 399.9 тис.осіб, а найвищим у лютому – 589.1 тис.осіб офіційно зареєстрованих безробітних. Дані показники свідчать, що сезонне безробіття в значній мірі впливає на формування загальних показників, особливо це стосується сільського населення та чоловіків. Щодо структури незайнятого населення, то протягом року абсолютні показники безробіття серед міського населення вищі, ніж серед сільського, а серед жінок вищі ніж серед чоловіків. Дану динаміку можна пояснити тим, що влітку в сільській місцевості роботи значно більше ніж взимку, а чоловіки, які офіційно не працевлаштовані в літню пору року займаються сезонними роботами та не офіційно працюють у різних галузях, зокрема у будівництві.

За останніми даними Держкомстату найвищий рівень безробіття зафіксований у Чернігівській – 11,2%, Рівненській – 11,1%, Тернопільській – 11,0% та Житомирській – 10,9% областях, а найнижчий у м.Київ – 6,2%, АР Крим – 6,7%, Одеській області – 6,8% та м.Севастополь – 6,9%. Дану ситуацію ми можемо спостерігати у 2012 році, а в 2008 у певній мірі перелік лідерів відрізнявся від географії безробіття у 2013 році, найвищі показники рівня безробіття належали Чернівецькій – 10,9%, Черкаській – 10,5% та Тернопільській – 10,4%, найнижчі м.Київ – 3,2% та м.Севастополь – 4,1%, Дніпропетровській області – 5,6%. Загальні показники рівня безробіття з 2008 по 2013 рік за відповідні періоди підвищилися з 7,6% до 8,6%, а з 2012 по 2013, навпаки знизилися з 9,1% до 8,6%.

Динаміка рівня безробіття свідчить, що в порівнянні з попереднім роком у всіх областях зафіксований спад рівня безробіття з показниками від 0,1% у Миколаївській та Одеській областях до 0,8% у Сумській та Івано-Франківській областях. Щодо динаміки показників в порівнянні з 2008 роком то найгірше оговталися після фінансової кризи 2008-2009 років територіально-адміністративні одиниці вищого рівня, в яких був зафіксований традиційно найнижчий рівень безробіття, серед яких м.Київ – (-3%), м.Севастополь (-2,8%), а також Донецька та Вінницька області з показником (-2,8%), а поліпшилися показники зайнятості населення у 9 регіонах з 27, найкращі з яких у Львівській – (+1,1%) та Чернівецькій – (+1.0%).

Вагомим показником при оцінці соціального явища безробіття є відповідність показників наявних робочих місць та бажаючих їх отримати, тобто попиту-пропозиції робочої сили на ринку праці. Важливість даного показника прямо випливає з наявної можливості у країни боротися з безробіттям, адже чим вищий показник попиту на робочу силу, тим менший термін перебування безробітних в даному статусі. Наступна діаграма виражає показники попиту-пропозиції на трудові ресурси згідно з офіційно зареєстрованим числом безробітних та потребою підприємств у працівниках на заміщення вільних робочих місць (вакантних посад).

В літні місяці пропозиція робочих місць найбільша й у серпні 2012 сягнула максимального показника 82.1 тис., а найнижча в грудні – 48.6 тис., з пропозицією робочої сили все навпаки – в літні та осінні місяці вона мінімальна (жовтень 399.9 тис.), а взимку та на весні – максимальна (лютий – 589.1 тис.). Навантаження зареєстрованих безробітних на 1 вільне робоче місце протягом даного періоду варіюється відповідно до показників попиту-пропозиції від 5.4 у серпні 2012 до 10.4 у січні 2013 офіційно зареєстрованих безробітних на 1 наявне робоче місце.

Після проведеного аналізу показників безробіття в Україні, їхньої динаміки, географії за матеріалами вибіркового обстеження населення з питань економічної активності, відповідності попиту-пропозиції на трудові ресурси серед офіційно зареєстрованого безробітного населення, перейдемо до ознайомлення з показниками безробіття серед країн Європейського Союзу. Наступна тематична карта виражає географію рівня безробіття серед країн ЄС та України у березні 2013 року.

Найменший рівень безробіття у березні 2013 році зафіксовано у Норвегії – 3,7% та Австрії – 4,9%. Невисокий він у найбагатшій економіці серед країн ЄС – Німеччині 5,4%. Найвищі показники серед країн південної Європи - Греції та Іспанії 26,6% та 26,8% відповідно, а також Португалії – 17,6% та Кіпру – 15,1%. Рівень безробіття у Франції – 10.8% є віддзеркаленням середньостатистичного серед 27 країн ЄС – 10,9%. Серед інших великих країн ЄС, Велика Британія, на відміну від Італії, має кращий показник рівня безробіття 7,7% проти 11,9%. З пострадянських країн найкращий стан зайнятості населення в Естонії – 8,7% безробітних, а нещодавно прийнята до ЄС Хорватія має високий показник безробіття – 16,6%.

25.Раціональне використання трудових ресурсів вимагає насамперед структурних змін в інвестиційній політиці. Це стосується місцевостей з надлишком трудових ресурсів, де слід передбачати витрати на створення нових робочих місць, а також відповідні капіталовкладення в соціальну сферу. В Україні знижуються чисельність і частка зайнятих у промисловості та будівництві і зростає - в галузях нематеріального виробництва. Щоправда, ці зрушення дуже повільні. У невиробничій сфері це пояснюється певними об'єктивними причинами. Однак невиробнича сфера залишається основним споживачем робочої сили, що вивільняється та вивільнятиметься з галузей матеріального виробництва.

25.Не менш важливим є питання розподілу зайнятого населення за формами власності. Більшість населення зайнята на підприємствах колективної (39,5%) і державної (36,3%) форм власності. В галузевому розрізі найбільше населення зайнято у формуваннях з державною формою власності, в апараті органів державного та господарського Управління, органах управління кооперативними та громадськими організаціями (93,9 %), в установах охорони здоров'я, фізичної культури та соціального забезпечення

(92,7%), освіти, культури, мистецтва, науки та наукового обслуговування

(92,6%); найменше - у сільському господарстві (7,1%).

На підприємствах з колективною формою власності найбільше зайнятих у будівництві (75,2%), торгівлі, громадському харчуванні, матеріально-технічному постачанні та збуті, заготівлі (75,1%), промисловості (67,4%); найменше - в апараті органів державного та господарського управління, органів управління кооперативними та громадськими організаціями (6,0%). Серед усіх форм власності менше чверті (24,2%) населення зайнято у формуваннях з приватною формою власності.

26. Для раціонального розміщення виробництва, пропорційного розвитку продуктивних сил економічних районів та областей велике значення має аналіз балансу їх трудових ресурсів. Цей документ характеризує наявність і склад трудових ресурсів, їх розподіл за видами зайнятості, сферами і галузями господарства та суспільними групами .

27. Баланси трудових ресурсів поділяють на звітні й прогнозні. У звітних балансах відображують фактичний стан трудових ресурсів на певну календарну дату, в прогнозних - використання їх відповідно до завдань економічного та соціального розвитку (основні джерела й форми забезпечення господарства кадрами, зрушення в пропорціях затрат праці між сферами і галузями господарства). Баланс складається з двох частин: ресурсної (трудові ресурси) і витратної (розподіл трудових ресурсів).

Питання зайнятості населення в умовах переходу до ринкової економіки вимагають теоретичного й методичного переосмислення. З розвитком індивідуальної та кооперативної трудової діяльності, впровадженням нових форм організації праці, особливо оренди, виникають принципово нові проблеми у сфері зайнятості. Зросте конкуренція між державними і кооперативними та приватними підприємствами у сфері зайнятості. В умовах переходу до ринкової економіки одним з найважливіших її структурних елементів є ринок праці.

Питання для самоперевірки.

1. В чому заключається сутність природно-ресурсного потенціалу та яка його структура?

2. Що розуміється під кількісною і якісною оцінкою природних ресурсів та природних умов?

3. Дайте характеристику основних видів природних ресурсів.

4. Основні шляхи ресурсозбереження та їх практичне значення.

5. Назвіть основні екологічні проблеми України.

6. Охарактеризуйте національний та статевий склад населення України. 7.Трудові ресурси – склад та структура.

8.Ринок праці в Україні. 9.Міграція – сучасні тенденції.

10 .Економічно активне населенна та безробіття. Характеристика рівня безробіття по областях.

11 .Ефективність використання трудових ресурсів в Україні.

12 .Проблеми раціонального використання трудоресурсного потенціалу країни.