Тема 9. Класифікація ринків

(Тема вивчається самостійно)

1. Принципи класифікації ринків. Ринок предметів споживання:

· принципи класифікації ринків;

· ринок предметів споживання, його структура, попит і пропонування.

2. Ринки виробничих ресурсів: попит і пропонування:

· ринки основних виробничих ресурсів;

· граничний продукт і граничний дохід чинника виробництва;

· особливості попиту на чинники виробництва;

· пропонування чинників виробництва.

3. Ринок капіталів:

· ринок капіталів і ринок капітальних благ;

· орендна плата. Норма прибутку на капітал;

· формування ринків виробничих ресурсів і капіталів в Україні.

 
  Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Навчальна література

1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 9.

2. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 8.

3. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — Гл. 4. — С. 76.

4. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Там же. — Т. 2. — Гл. 29.

Наукова література

5. Євнух О. Житлова іпотека // Економіка України. — 2001. — № 1.

6. Кащенко О. Про ринок землі та його інфраструктуру // Економіка України. — 2000. — № 2.

7. Кручок С. Про історію розвитку і правове забезпечення іпотечних відносин у Центрально-Східній Європі та в Україні // Голос України. — 2001. — № 10.

8. Лагода Т., Юрик Я. Конкурентоспроможність вітчизняних кондитерських виробів // Економіка України. — 1999. — № 2.

9. Маркс К. Капітал: Т. 3 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1963. — Т. 25. — Ч. 1. — Розд. 21—23.

10. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3 т.: Пер. с англ. — М.: Прогресс, 1993. — Т. 2. — Кн. VI. — Гл. VI.

11. Мухін О. Вплив ринку нерухомості на розвиток експертної оцінки майна в Україні // Економіка України. — 2002. — № 4.

12. Потапенко Н. Особливості формування ринку екологобезпечних то­варів, технологій і послуг в Україні // Економіка України. — 2001. — № 8.

13. Потапчук Р. Розмір орендних платежів // Економіка України. — 2002. — № 9.

14. Садова У., Семів Л. Регіональні ринки праці: аналіз та прогноз. — Львів, 2000.

15. Самуэльсон П. Экономика. Вводный курс. — М.: Прогресс, 1964. — Гл. 26—27, 29.

16. Якименко М., Краснікова О. Торгівля землею в Україні та її соціально-економічні наслідки // Економіка України. — 1999. — № 8.

 
  Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Граничний дохід — дохід, який за умов досконалої конкуренції дорівнює ціні, помноженій на граничний продукт:

MRPi = MRi × Р для кожного чинника виробництва,

де MR — граничний продукт (marginal product); Р — ціна; MRi — граничний продукт від чинника і.

Граничний продукт чинника виробництва — додатковий продукт або обсяг продукції, отриманий унаслідок збільшення витрат цього чинника на одну додаткову одиницю за сталої величини інших чинників виробництва.

Закон спадної продуктивності виробничого ресурсу — граничний продукт кожної одиниці чинника виробництва зменшується, якщо величина цього чинника збільшується, а інші чинники залишаються сталими.

Капітал як чинник виробництва — виготовлені товари, які, відповідно, застосовують для продукування інших товарів.

Норма прибутку на капітал — щорічний чистий дохід (орендна плата мінус витрати) на вкладену одиницю капіталу.

Оренда — договір, що його укладають між собою орендодавець майна і орендар щодо тимчасового використання певного капітального блага (фабрики, споруди, верстата, комп’ютера тощо) за відповідну плату.

Орендна плата — платежі за тимчасове використання капітальних благ.

Попит підприємства на виробничі ресурси — похідний попит, оскільки залежить від попиту споживача на його кінцеву про-
дукцію.

Пропонування чинників виробництва — готовність їх власників поставити виробничі ресурси на ринок за ціни відповідного рівня та з урахуванням інших чинників.

Ринок виробничих ресурсів — ринок землі, праці і засобів виробництва (капіталу), спрямований на задоволення виробничих потреб.

Ринок капіталів — оренда капітальних благ або такий її різновид, як лізинг.

Тема 10. Інфраструктура ринку і капітал сфери обігу

(Тема вивчається самостійно)

1. Поняття та основні риси інфраструктури ринку, її роль у регулюванні економічних процесів.

2. Позичковий капітал і відсоток:

· банки, їх роль і функції;

· інші фінансово-кредитні установи;

· відсоток, межі його коливання;

· сутність кредиту, його форми. Банківський прибуток.

3. Капітал у сфері торгівлі:

· витрати обігу;

· торговий прибуток;

· роздрібна і оптова торгівля;

· товарні біржі.

4. Фондова біржа. Цінні папери.

 
  Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Навчальна література

1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 10.

2. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 8, § 2—3.

3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища шк. — Знання, 1997. — Розд. 14, § 2; Розд. 27, § 4; Розд. 28, § 3, 5.

4. Політична економія: Підручник / За заг. ред. Ю. В. Ніколенка — К.: ЦУЛ, 2003. — Тема 7.

5. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 2. — Гл. 31. — С. 180—184.

Наукова література

6. Баласилович Б. та ін. Фондовий ринок і банківська система в інвестиційному процесі України // Банківська справа. — 1998. — № 3.

7. Василик О. Проблеми вдосконалення бюджетної та банківської системи України // Банківська справа. — 1998. — № 3.

8. Дзюблик О. Деякі аспекти грошово-кредитного регулювання економіки // Економіка України. — 2000. — № 4.

9. Золотарьов А., Волик І., Кузькін Е. Посилення взаємодії виробництва і обігу // Економіка України. — 2000. — № 5.

10. Карагодова О., Распутна Л. Проблема кредитування і шляхи її вирішення // Банківська справа. — 1997. — № 6.

11. Лінніков В., Мізецька О. Становлення ринку цінних паперів в Україні // Банківська справа. — 1997. — № 3.

12. Маркс К. Капітал: Т. 3: Ч. 1 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1963. — Т. 25. — Ч. 2. — Розд. 21.

13. Маркс К. Капітал: Т. 3: Ч. 2 // Маркс К., Енгельс Ф. Твори: Пер. з 2-го рос. вид. — К.: Держполітвидав УРСР, 1965. — Т. 25. — Ч. 2. — Розд. 29, 31.

14. Мочерний С. Банк // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відпов. ред.) та ін. — К.: Академія, 2000. — Т. 1. — С. 77—79.

15. Матвієнко В. П. Держава і банки. — К.: Демократична Україна. — 1996.

16. Омельянович О. Состояние и проблемы торговли в Украине // Экономические науки. — 1995. — № 3.

17. Павленко А., Пастухов А., Войчак А. Концепція та організаційно-економічні принципи оптової торгівлі засобами виробництва // Економіка України. — 1993. — № 3.

18. Паламарчук В. О., Бойченко О. К. Банківська діяльність за умов перехідної економіки: економіко-правові аспекти // Фінанси України. — 1998. — № 3—4.

19. Савченко О. Україна сьогодні: банки, економіка, політика // Банківська справа. — 1997. — № 5.

20. Солодкий М. О. Біржовий ринок. — К.: Джерела, 2001.

21. Стубайло Г. Основні напрямки кредитної політики комерційних банків // Банківська справа. — 1999. — № 2.

22. Суравцев Г., Ільченко С. Вдосконалення фондової біржової си-
стеми — передумова ефективного розвитку економіки України // Економічний часопис. — 1998. — № 8.

23. Тимонькін Б. Стан банківської системи України: оцінка і прогноз // Економічний часопис. — 1998. — № 9.

 
  Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Акція — цінний папір без установленого строку дії, що засвідчує пайову участь у статутному фонді акціонерного товариства, підтверджує членство в акціонерному товаристві і дає право його власникові на одержання частини прибутку у вигляді дивіденду.

Банк— фінансова установа, яка акумулює тимчасово вільні грошові кошти (вклади), надає їх у тимчасове користування у формі кредиту (позики), виступає посередником у взаємних платежах і розрахунках між підприємствами, установами або окремими особами, регулює грошовий обіг у країні, включаючи випуск (емісію) нових грошей.

Банківський прибуток — різниця між відсотками на вкладений капітал і виплатою відсотків за позичками.

Витрати обігу — витрати підприємства сфери обігу, пов’язані з реалізацією продукції.

Дивіденд— дохід, який отримує власник акції за рахунок прибутку акціонерного товариства.

Інфраструктура ринку — система підприємств і організацій, які забезпечують рух товарів, послуг, грошей, цінних паперів, робочої сили.

Кредит — позика в грошовій або товарній формі на умовах повернення зі сплатою відсотка; економічні відносини між кредитором і позичальником.

Норма банківського прибутку — відношення чистого прибутку до власних коштів банку.

Норма (рівень) відсотка — відношення річного прибутку, що одержу­ється власником грошового капіталу, до суми позичкового капіталу.

Облігація — цінний папір, що засвідчує внесення її власником грошових коштів і підтверджує зобов’язання відшкодувати йому номінальну вартість цього цінного папера в передбачений строк з виплатою фіксованого відсотка.

Оптова торгівля — здійснення посередницьких функцій між промисловцями і роздрібними торговцями.

Позичковий капітал — грошовий капітал, який надається в позичку господарському суб’єкту на певний час, на умовах повернення, за плату у вигляді відсотка.

Позичковий відсоток — вартість послуги, яка надається кредитором позичальнику (клієнтові), у вигляді надання йому за плату певної суми грошей на обумовлений строк.

Роздрібна торгівля — реалізація товарів безпосередньо споживачам.

Товарна біржа — форма діяльності оптового ринку з купівлі та продажу товарів за встановленими стандартами і зразками.

Торговий капітал — капітал, який забезпечує рух продукту від виробника до споживача.

Фіктивний капітал — акції, облігації та інші цінні папери, які обер­таються на фондовій біржі.

Цінні папери — грошові документи, що засвідчують право володіння або відносини позики, визначають взаємовідносини між особою, яка їх випустила, та їх власником і передбачають, як правило, виплату доходу у вигляді дивідендів або відсотків, а також забезпечують інші права, що випливають із цих документів, іншим особам.

Тема 11. Домогосподарства

(Тема вивчається самостійно)

1. Домогосподарства як суб’єкт ринкових відносин:

· суть домогосподарств;

· функції домогосподарств.

2. Доходи домогосподарств та їх розподіл:

· доходи домогосподарств та їх джерела;

· розподіл доходів: функціональний та особистий.

3. Витрати на споживання. Заощадження домогосподарств:

· витрати на споживання. Ефект заміни і споживчий надлишок;

· максимізація граничної корисності;

· заощадження;

· домогосподарства і сукупний попит.

 
  Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Навчальна література

1. Політична економія: Навч. посібник / За ред. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 11.

2. Бєляєв О. О., Бебело А. С. Політична економія: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2001. — Тема 9.

3. Основи економічної теорії: політекономічний аспект: Підручник / За ред. Г. Н. Климка, В. П. Нестеренка. — К.: Вища шк. — Знання, 1997. — Розд. 21.

4. Макконнелл К. Р., Брю С. Л. Экономикс: Принципы, проблемы и политика: В 2 т.: Пер. с англ. — М.: Республика, 1992. — Т. 1. — С. 105—112.

Наукова література

5. Кузнєцов О. Методика оцінки характеру поведінки споживачів // Економіка України. — 1999. — № 8.

6. Мочерний С. Домашні господарства // Економічна енциклопедія: У 3 т. / Редкол.: …С. В. Мочерний (відп. ред.) та ін. — К.: Академія. — 2000. — Т. 1 — С. 359.

7. Одиниць В. Шляхи удосконалення соціального захисту населення // Економіка України. — 1999. — № 11.

8. Онищенко О. Господарства населення: підсумки, оцінки, прогнози // Економіка України. — 2003. — № 3.

9. Соколик М. Грошові доходи і витрати населення України: тенден­ції та структура // Економіка України. — 1999. — № 3.

Тема 9. Класифікація ринків - student2.ru

Власність подружжя — сукупність відносин, в які вступає подружжя з приводу володіння та використання майна і фінансових ресурсів, які знаходяться у його розпорядженні.

Власність сім’ї — майно та сукупність грошових коштів, якими володіє сім’я.

Гранична корисність доходу — середня гранична корисність на гривню всіх товарів за стану рівноваги для споживача.

Домогосподарство — особа або група осіб, що об’єдналися з метою забезпечення всім необхідним для життя, тобто об’єднаних спільним веденням господарства.

Ефект доходу — вплив зміни ціни на реальний дохід споживачів.

Ефект заміни — коли ціна товару зростає, то споживачі намагаються замінити цей товар іншим, щоб отримати бажане задоволення за найменшу ціну.

Заощадження — частина доходу домогосподарства, що не сплачується у вигляді податку та не витрачається на купівлю товарів особистого споживання.

Індивідуальна власність — особиста власність, власність трудового господарства, власність селянського і особистого підсобного господарства.

Максимізація граничної корисності — таке впорядкування покуп­цем свого споживання, за якого кожен окремий товар приносить йому однакову граничну корисність на кожну витрачену гривню.

Сімейне підприємство — підприємство, яке знаходиться у власності сім’ї і робота якого організовується членами сім’ї.

Сімейний бюджет — збалансовані потоки доходів і витрат сім’ї.

Сімейні доходи — матеріальна основа відтворення сім’ї, сукупність грошових надходжень, що отримує сім’я від використання ресурсів, які знаходяться в її розпорядженні.

Сім’я — сукупність осіб, що живуть разом, пов’язаних родинністю та спільним бюджетом.

Споживання домогосподарства — придбання товарів особистого користування та витрати на соціально-культурні та побутові послуги.

Споживчий надлишок — розрив (різниця) між загальною корисніс­тю блага і його ринковою вартістю, що виражається додатковою вигодою для домогосподарства або споживчим надлишком.

Сукупний дохід домогосподарства — уся сума доходів, які воно отримує в грошовій чи натуральній формі з будь-яких джерел.

Наши рекомендации