Заплати податки і спи спокійно ... Якщо потім зможеш!

Платник податку-звучить гордо, але й обходиться недешево.

Знижуючи податки, держава дає можливість кожному як слід накопичити на випадок повної конфіскації.

"У ковбасі більше податків, чим м'яса". - Професор С. Рогозін. «Аргументи і факти», 1993 № 34.

"Податки - процес збору грошей з людей для оплати тих, хто ці гроші збирає. Податковий інспектор - той, хто більше заклопотаний тим, як витрачаєте свої гроші ви, ніж тим, як витрачає їх уряд. Платник податків - той, хто працює на уряд, але кому не належить перевіряти урядові органи".- Р. Рейган

"Хто платить менше всіх, більше всіх скаржаться". - Закон Дрю.

"Вимагати знищення податків означало б вимагати знищення самого суспільства. Держава нічого не може зробити для громадян, якщо громадяни нічого не зроблять для держави". - Н. І. Тургенев

"Платник податків - працедавець уряду".

"Чим хатина багата, тим займеться податкове відомство". - У. Зибура.

"Смерть - найзручніший момент узяти податок з багача". - Девід Л. Джордж.

"За нинішніх податків одружуватися можна і по любові". - Невідомий автор.

"Слава богу, що ми не платимо податки з наших боргів". - Невідомий автор.

"Багато хто з нас хотів би бути такими багатими, щоб можна було вже не платити податків". -Невідомий автор.

"Податки не повинні заважати виробництву". - Франческо С. Нітті (1868-1953). Італійський економіст.

"Податки для держави це те ж саме, що й вітрила для корабля. Вони служать тому, щоб швидше ввести його в гавань, а не тому, щоб завалити його своїм тягарем або тримати завжди у відкритому морі і щоб, нарешті, потопити його". - Катерина II Велика

"Податок - це дозволена форма грабежу".- Хома Аквінський

"Державні доходи - це частина, що виділяється кожним громадянином зі свого майна для того, щоб спокійно користуватися всім іншим". - Шарль Л. Монтеськье

Найбільш точно та обґрунтовано сформулювати основні принципи оподаткування вдалося А.Сміту в його "Дослідженні про природу та причини багатства народів". До цих принципів належать наступні:

o справедливості, який полягає в загальності оподаткування та рівномірному розподілі податків між громадянами відповідно до їх доходів;

o визначеності, згідно з яким сума, спосіб та час сплати податку повинні бути точно відомі як платнику, так і іншим особам;

o зручності, який встановлює, що податок повинен стягуватися в такий час і в такий спосіб, який найбільш зручний для платника податку;

o економії, що полягає у скороченні витрат на стягнення.

Проте А.Сміт ще не розглядав сукупність податків як певну систему. Пріоритет у цьому належить Дж. Стюарту Міллю, який вважав, що оскільки немає податку, в якому б не було несправедливості, то лише розмаїття податків деякою мірою виправляє становище.

Особливо слід відзначити внесок у теорію побудови податкових систем німецького економіста А.Вагнера. Він першим поставив питання про необхідність збалансування фінансових інтересів держави і платника податків. Йому також належить формулювання першого визначення терміну "податкова система".

А.Вагнер вважав, що для правильної побудови податкової системи необхідно враховувати певні принципи, які він об'єднав у чотири групи:

а) етнічні принципи:

- загальність податків;

- недоторканість особистої свободи при обкладенні та стягненні податків;

- рівномірність оподаткування;

б) принципи управління податками:

- визначеність оподаткування;

- зручність оподаткування та стягнення для платника податків;

- максимальне зниження витрат на стягнення податків;

в) фінансовий принцип організації оподаткування

- достатність оподаткування.

г) народногосподарські принципи:

- належний вибір джерел оподаткування;

- комбінація сукупності податків у таку систему, яка б забезпечувала, при можливому дотриманні етичних принципів та принципів управління, достатність надходження та еластичність на будь-який випадок надзвичайних державних потреб.

Останній принцип і є, власне, визначенням податкової системи як сукупності різних податків, побудованої з дотриманням наукових принципів з метою забезпечення потреб держави у коштах.

Ø О.Мірабо вказував на три принципи оподаткування: Ґрунтування на джерелі доходів; дотримання постійного співвідношення між оподаткуванням та доходами; витрати на стягнення повинні бути незначними.

Принципи В. Паретто: Фіскальна достатність, Економічна ефективність, Соціальна справедливість, Гнучкість.

Принципи Дж. Стігліца : Економічна ефективність, Соціальна справедливість, Гнучкість, Адміністративна простота ,Політична відповідальність, Доцільність.

А. Сміт та Дж. Стігліц це протиріччя інтересів вирішили шляхом віддачі переваги інтересам платників податків, ставлячи інтереси держави на другий план. Взагалі-то будь-яка податкова політика має формуватися та реалізовуватися на таких принципах її побудови, що мають вирішувати 2 головні протиріччя: 1. Між інтересами платників податків та інтересами держави. 2. Між інтересами населення та інтересами підприємств.

Починаючи з Адама Сміта, учені приділяли значну увагу розробці раціональної податкової структури. Відомий американський економіст Р. Масгрейв сформулював основні вимоги до такої структури:

1) розподіл податкового тягаря повинен бути рівномірним: кожен платить свою "справедливу частку";

2) мінімальний тиск на економічні рішення; будь-яке державне втручання, пов' язане з "надмірним оподатковуванням", необхідно зменшити;

3) якщо перед податковою політикою поставлені інші цілі, наприклад, заохочення і субсидування інвестицій, необхідно звести до мінімуму можливе порушення рівноваги між соціальною справедливістю й економічною ефективністю;

4) сприяти стабілізації економіки й економічному зростанню;

5) оподаткування повинно бути зрозумілим для платника податків, а управління ним - справедливим, базуватися на законах;

6) витрати на управління податковою системою повинні бути мінімальними.