Митний контроль і митне оформлення товарів і транспортних засобів, маючи різні функції, у той же час дуже взаємозалежні і здійснюються паралельно, а часто й одночасно.
Основними принципами митного контролю є вибірковість і достатність форм. При проведенні митного контролю митні органи використовують, як правило, ті його форми, що є достатніми для забезпечення дотримання чинного законодавства.
Вибір форм митного контролю може залежати від характеру і вартості ввезених на митну територію товарів, виду митного режиму, в який вони розміщуються. Так, товари, які ввезені на митну територію країни і розміщуються у режими випуску для вільного обігу, реімпорту і митного складу, повинні подаватися митному органу, який здійснює митне оформлення таких товарів. При цьому замість ідентифікаційного огляду здійснюється огляд не менше 50% товарів кожного найменування з числа всіх пред'явлених товарів у випадках, якщо:
— опис і/або код товару, а також країна походження в різних товаросупровідних і митних документах різняться;
— у складі однієї партії здійснюється ввезення товарів з високим[1] і низьким рівнем митного обкладення.
У той же час, якщо ввезені товари не оподатковуються митними платежами і податками, то проводиться тільки ідентифікаційний огляд таких товарів.
Якщо принцип достатності тієї або іншої форми митного контролю не визначений щодо даної конкретної ситуації в нормативних документах, питання про достатність форм митного контролю вирішується посадовими особами митного органу на власний розсуд.
Особливе значення митні органи приділяють контролю за ввезенням до країни зброї, боєприпасів, наркотичних і психотропних речовин, друкарської продукції, кіно-, фото-, аудіо- і відеоматеріалів, спрямованих на пропаганду фашизму, порушення соціальної, расової, національної і релігійної ворожнечі. Для розв’язання цього завдання митні органи періодично організовують 100 %-ний огляд повітряних суден і пасажирів, що прибули на них, ручної поклажі і багажу.
Дотримання принципів вибірковості і достатності митного контролю не повинно порушувати основні права і свободи громадян.
Звільнення від визначених форм митного контролю відповідно до міжнародних договорів здійснюються після ратифікації цих договорів. Прикладом може служити оформлення дипломатичної пошти. При здійсненні митного контролю посадові особи митних органів роблять тільки зовнішній огляд дипломатичної пошти і перевіряють дотримання вимог щодо маркірування та опис пошти в кур'єрському листі, оскільки ці вимоги встановлені відповідно до міжнародних конвенцій.
При контролі за переміщенням через митний кордон окремих товарів і транспортних засобів, крім митних органів, також беруть участь й інші державні органи. Наприклад, митне оформлення може бути завершено тільки після здійснення ветеринарного, фітосанітарного, екологічного та інших видів державного контролю. На органи МВС покладено контроль за зброєю невоєнних зразків і боєприпасів до неї.
Митне законодавство передбачає проведення митного контролю в основних формах, які наведені на рис.2.24.
Рис.2.24. Основні форми митного контролю
Перевірка документів і відомостей, необхідних для митних цілей, полягає у вивченні документів, установленні відповідності їх оформлення і заповнення встановленим правилам і нормам. Ця форма митного контролю може передувати іншим формам митного контролю: огляду, обліку і т.д. Проте в окремих випадках митний контроль може обмежитися тільки перевіркою документів.
За своїм призначенням документи, необхідні для митних цілей, як правило, діляться на такі групи: транспортні, торгові, митні, інші.
До транспортних, документів належать: накладні, коносаменти, декларації, дорожні відомості, передатні відомості, багажні, інші.
До торгових документів належать: контракти, договори, рахунки-фактури, специфікації, інвойси, пакувальні аркуші, інші.
До митних документів належать документи, що видаються митними органами або оформляються за їх участю, наприклад: ліцензії на відкриття митного складу, складу тимчасового зберігання (СТЗ), магазину безмитної торгівлі; кваліфікаційний атестат фахівця з митного оформлення; документ контролю доставки (ДКД), декларація митної вартості (ДМВ); вантажна митна декларація (ВМД); свідчення про допущення транспортних засобів (контейнерів) для перевезення під митним контролем і т. п.
До інших документів належать установчі документи осіб, що підтверджують їх права на здійснення зовнішньоторговельної діяльності, дозволи різноманітних державних органів, наприклад: дозволи органів, що здійснюють ветеринарний і фітосанітарний контроль; дозволи Міністерства культури і т. д.
Митний огляд (огляд товарів і транспортних засобів, особистий огляд) являє собою фактичний контроль. Митний огляд — це адміністративна дія, що полягає у фактичній перевірці товарів і транспортних засобів з метою встановлення законності їх переміщення через кордон, відповідності товарів, що перевіряються, даним, узагальненим у вантажній митній декларації, а також даним, зазначеним у дозвільних документах державних органів; запобігання ввезенню або вивезенню заборонених товарів; виявлення прихованого провезення товарів; виявлення товарів, що переміщуються без документів; визначення характеристик товару залежно від інших цілей огляду.
Огляд проводиться шляхом: скресання тари та упаковування товарів, установлення їх найменування; підрахунку кількості товару; у разі необхідності — оцінки якості товару; перевірки всіх місць, порожнин, конструктивних особливостей у транспортних засобах і товарах з метою виявлення схованок, сховищ, в яких можуть бути сховані товари.
Для виконання зазначених цілей застосовуються технічні засоби митного контролю (ТЗМК), а також такі засоби, як прощупування, проколювання, розбирання конструктивних деталей, вузлів і агрегатів, порушення цілісності усього або частини предмета і т. п.
Проведення митного огляду може здійснюватися в таких видах:
· ідентифікаційний огляд — огляд, проведений у спрощеному порядку з метою встановлення фактичної відповідності товарів їх опису і кількості, заявленій декларантом, визначення країни походження товарів, тобто йдеться про зовнішню ідентифікацію товарів;
· огляд з перерахунком кількості вантажних місць без їх скресання, з вибірковим скресанням, зі скресанням усіх вантажних місць;
· огляд з перерахунком кількості предметів у вантажних місцях (вибірково або всіх);
· огляд з вимірами і визначенням характеристик товару з узяттям проб і зразків або без них;
· огляд, спрямований на виявлення схованок, приховувань, контрабанди.
Митним законодавством установлено перелік товарів, що підлягають в обов'язковому порядку митному огляду. До них належать товари:
а) що підлягають обкладенню акцизним податком або близькі за найменуванням в описовій частині документів з акцизними товарами;
б) що підлягають обкладенню митом;
в) що підпадають під заходи нетарифного регулювання;
г) близькі за найменуванням до зазначеного в пунктах б) і в), коли класифікація по ТН ЗЕД СНД викликає сумнів і розв'язати його не можна без фактичного огляду;
д) стосовно яких є оперативна інформація.
Огляд являє собою окремий етап митного контролю та оформлення товарів і транспортних засобів. За результатами контролю складається акт митного огляду.
Розглядаючи таку форму митного контролю, як огляд, варто виокремити особистий огляд, застосовуваний до фізичних осіб. Проведення особистого огляду припускається у виняткових випадках за рішенням начальника митного органу або особи, що його заміщає, тільки у разі наявності достатніх підстав припускати, що фізична особа, яка перетинає кордон або знаходиться в зоні митного контролю або транзитній зоні аеропорту, відкритого для міжнародних сполучень, приховує при собі і не видає за вимогою посадової особи митного органу товари, що є об'єктами порушення чинного законодавства, контроль за виконанням якого покладено на митні органи.
Відповідно до ст. 30 Митного кодексу України службовими особами митниць проводиться огляд та переогляд речей громадян.
При наявності підстави вважати, що громадянин переміщує через митнийкордон України предмети, що підлягають контролю інших державних органів (екологічному, радіологічному, ветеринарному, фітосанітарному, санітарно-епідеміологічному), обліку чи митному обкладенню, а також предмети, переміщення яких через митний кордон заборонено чи обмежено, та предмети заборонені до переміщення транзитом, митниця має право провести огляд, а також переогляд речей громадян з розпакуванням багажу. Огляд чи переогляд з розпакуванням вантажу проводиться обов'язково в присутності його власника або особи, яка діє на підставі належним чином оформлених документів на право власника.
Але існують випадки, коли огляд чи переогляд речей здійснюється за відсутності їх власника:
1) якщо несупроводжуваний багаж містить у собі предмети, які становлять небезпеку для життя та здоров'я людей, рослинного чи тваринного світу, або можуть завдати шкоди громадянам чи підприємствам;
2) у разі, якщо громадянин чи його представник не з'являється протягом місяця з дня надходження у митницю призначених речей у несупроводжуваному багажі;
3) при пересиланні речей у міжнародних поштових відправленнях;
4) якщо речі чи предмети залишені на території України з порушенням зобов'язання про транзит цих речей через територію України.
У разі, якщо огляд чи переогляд здійснюється за відсутності власника багажу, тоді обов'язкова присутність представника організації, що здійснювала зберігання, перевезення чи пересилання речей (залізниці, пошти).
У перших двох випадках складається акт встановленого зразка. При наявності порушень митних правил відповідно оформляється протокол.
Особистий огляд громадян, які прямують в Україну може проводитися тільки після того, як прикордонники перевірили їхні паспорти, а тих, які виїздять з України — до паспортного контролю.
Особистий огляд може здійснюватися щодо громадян, яким виповнилося 16 років, а молодших дітей — в присутності батьків, або осіб, що їх супроводжують. Сам огляд особи проводиться на дотик.
Під час особистого огляду також детально оглядаються всі дрібні предмети, що є у громадянина, а також головні убори, верхній одяг, ступні ніг тощо. Особистий огляд проводиться тільки в ізольованих приміщеннях аеропортів, вокзалів, приміщень транспортних організацій, які відповідають вимогам санітарії і гігієни і в яких не повинно бути ніяких зайвих речей. Особистий огляд здійснює працівник митниці тієї ж статі що й особа, яку оглядають, у присутності двох свідків і при потребі медпрацівника.
У проведенні особистого огляду, за рішенням службової особи митного органу можуть брати участь працівники органів СБУ, МВС, прикордонних військ, якщо вони однієї статі з особою, яка підлягає особистому огляду. Службова особа митниці, якій доручено здійснення особистого огляду, має право застосовувати необхідний інструмент і технічні засоби для детального обстеження одягу, взуття, дрібних предметів обстежуваного.
Якщо під час огляду незаконно зіпсуто якісь речі громадянина, то митниця має їх відшкодувати. Після закінчення особистого огляду, незалежно, були виявлені заборонені предмети чи ні, складається акт-протокол в трьох примірниках за результатами обстеження, котрий підписують всі особи, що були присутні на огляді, а також особа, яку оглядали. На цьому ж протоколі, особа, яку оглядали може записати свої зауваження чи подати скаргу щодо порядку огляду. Перший примірник протоколу видається особі, яку оглядали, другий залишається у справах митниці, а третій надсилається до Державної митної служби України.
Дії осіб, які здійснювали особистий огляд, можуть бути оскаржені начальнику відповідної митниці, а рішення начальника митниці або особи, що його заміщує — Голові Держмитслужби України.
У разі добровільного пред'явлення громадянином, який прямує через митний кордон, приховуваних ним предметів або цінностей, працівник митного органу при наявності достатніх підстав вважати, що цей громадянин не приховує ще будь-які предмети і цінності, може обмежитись затриманням добровільно виданих предметів і цінностей, засвідчивши цей факт у протоколі.
Митному огляду не підлягають:
—особистий багаж Президента країни і прямуючих разом з ним членів його сім'ї;
— особистий багаж депутатів Верховної Ради і членів Уряду України при перетині ними кордону в зв'язку з виконанням своїх депутатських або службових обов'язків;
— іноземні військові кораблі (судна), бойові і військово-транспортні повітряні судна і військова техніка, що пливе своїм ходом.
Облік товарів і транспортних засобів. Дана форма митного контролю застосовується в зв'язку з тим, що на митні органи покладено обов'язок вести статистичний облік товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон, розміщуються на митних складах, складах тимчасового зберігання, перевезених митними перевізниками і т.д.
Облік здійснюється, зокрема шляхом ведення різноманітних реєстраційних книг і журналів, до яких вноситься інформація про товари і транспортні засоби. Це можуть бути журнали реєстрації ВМД, журнали, в яких зазначається інформація про товари, розміщені на СТЗ і т.п., журнали обліку транспортних засобів, що перетинають митний кордон, тощо.
Усне опитування фізичних і посадових осіб. Ця форма митного контролю характерна, наприклад, для контролю речей громадян, що перетинають митний кордон, коли працівник митного органу проводить опитуванння на предмет виявлення предметів, заборонених до ввезення/вивезення, валюти тощо.
Перевірка обліку і звітності. Прикладом даної форми контролю може служити контроль митними органами стану обліку товарів на складі тимчасового зберігання. За письмовою вимогою уповноваженої посадової особи митного органу власник складу зобов'язаний надати звіт про товари, що зберігаються, або про товари, що знаходилися на зберіганні, і транспортні засоби протягом періоду, обумовленого митним органом. Звіт складається за встановленою формою і подається протягом визначеного терміну з дня пред'явлення такої вимоги.
Митний орган має право робити інвентаризацію товарів і транспортних засобів, що зберігаються на складі.
Конструкція і розміщення приміщень, облаштованість територій, що є зонами митного контролю[2], також повинні сприяти цілісності товарів і забезпечувати неможливість доступу до них сторонніх осіб. За вимогою митного органу приміщення повинні бути обладнані подвійними запірними пристроями (пломба, печатка тощо), один з яких має перебувати у розпорядженні митного органу.
Відповідно до митного законодавства митний контроль може здійснюватися такожв інших формах, наприклад шляхомспостереження, обстеження, аналізу тощо.
Митне оформлення базується на додержанні учасниками ЗЕД вимог законодавства про обов'язкове декларування, тобто подання відомостей митним органам про всі товари і транспортні засоби, що переміщуються через митний кордон, а також тих, митний режим яких змінюється. Декларування виражається в поданні митної декларації в усній, електронній або письмовій формі, інших документів та інформації, необхідних для митного оформлення і митного контролю.
Усне декларування може застосовуватися при митному оформленні ручної поклажі і багажу пасажирів. Прикладом декларування в іншій формі може служити прохід пасажирів у міжнародних аеропортах по «зеленому коридору». У такому разі пасажир своєю дією заявляє співробітникам митниці про відсутність у нього товарів, що підлягають контролю митних органів.
У зв'язку з різними ситуаціями, в яких перебувають декларанти при ввезенні, вивезенні і транзиті товарів і транспортних засобів, процес декларування може сильно відрізнятися за формою, змістом, терміном і т. ін., у тому числі залежно від виду, обраного декларантом, митного режиму. Відповідно і процес митного оформлення буде специфічним у кожній конкретній ситуації, хоча загалом сутність його буде незмінною — документальне фіксування відомостей про товар, прийняття рішень про його пропуск через митний кордон, подальші процедури контролю за ним або випуск у вільний обіг.
Декларування товарів, транспортних засобів та інших предметів, а також предметів міжнародних, іноземних організацій, представництв здійснюється безпосередньо їх власником або на основі договору з іншими підприємствами, юридичними особами, які допущені митницею до декларування. Предмети, що переміщуються через кордон фізичними особами, декларуються цими особами. Допущення митницею юридичної особи до декларування здійснюється шляхом видачі свідоцтва про визнання цієї особи декларантом.
Декларантом може бути:
1) власник або за його дорученням відправник чи одержувач;
2) митний брокер;
3) експедитор;
4) перевізник.
Декларант має право:
· декларувати товари, транспортні засоби та інші предмети;
· надавати митним органам України документи, необхідні для митного оформлення;
· пред'являти митниці товари, транспортні засоби та інші предмети, що декларуються;
· забезпечувати сплату митних платежів, встановлених для товарів, транспортних засобів та інших предметів, що декларуються;
· оскаржувати у визначеному порядку рішення митних органів України.
Декларант зобов'язаний:
· нести юридичну відповідальність за відомості, зазначені у ВМД;
· заявляти за затвердженою формою відповідно до прийнятих строків дані про товари, інші відомості, що необхідні для митного оформлення товарів;
· на вимогу митного органу пред'являти товари, транспортні засоби та інші предмети, що переміщуються через митний кордон України;
· надавати митному органу України документи, що містять відомості, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;
· перевіряти дійсність документів, отриманих від власника вантажу;
· здійснювати на вимогу митниці визначення кількості, розвантаження, завантаження товарів, відкриття упаковки;
· правильно нараховувати митні платежі;
· сплачувати митні платежі;
· сприяти, у разі необхідності, проведенню ветеринарного, фітосанітарного та інших видів державного контролю, якому підлягають задекларовані товари, транспортні засоби та інші предмети.
Митним брокером може бути будь-яка українська або іноземна особа, зареєстрована як суб'єкт зовнішньоекономічної діяльності на території України. Для здійснення митної брокерської діяльності необхідно отримати ліцензію Митного комітету України, а також мати в своєму штаті митного брокера (фахівця з митного оформлення), якому видано кваліфікаційне свідоцтво Державною митною службою України.
Митний брокер має право самостійно здійснювати будь-які операції з митного оформлення, виконувати посередницькі функції за рахунок і за дорученням особи, яку представляє.
Митний брокер зобов'язаний:
1) пред'являти митні товарі та інші предмети, що переміщуються через митну територію України;
2) подавати митні документи, які містять дані, необхідні для здійснення митного контролю і митного оформлення;
3) сплачувати мито і митні збори, якщо товари та інші предмети підлягають обкладенню митом.
Заява на отримання ліцензії Державній митній службі України на право здійснення митної брокерської діяльності розглядається Державною митною службою України протягом двох місяців з дня її отримання.
Для отримання ліцензії необхідно:
1) пред'явити гарантію банківської застави на предмет наявності особистого мінімального капіталу у встановленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами;
2) мати достатнє матеріально-технічне забезпечення для виконання обов'язків митного брокера;
3) вести необхідний облік і звітність, які в повному обсязі відображають операції з товарами, які підлягають митному контролю.
Для цього на адресу Державної митної служби України необхідно вислати наступні документи:
1. Заяву, в якій мають бути вказані: повна назва організації, юридична адреса, номери банківських рахунків, зобов'язання про належне виконання обов'язків митного брокера.
2. Копію свідоцтва про реєстрацію заявника як суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків України.
3. Довідку банку про наявність мінімального капіталу в установленому розмірі для забезпечення відповідальності перед митними органами України.
4. Копію платіжного доручення про перерахування збору у встановленому розмірі на рахунок Державної митної служби України за видачу ліцензії на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта.
5. Лист-згоду митниці з обґрунтуванням доцільності визнання суб'єкта зовнішньоекономічних зв'язків як суб'єкта митного брокерства і відповідності матеріально-технічного забезпечення виконанню обов'язків митного брокера
Державна митна служба України може скасувати ліцензію у випадках:
1) якщо ліцензія була видана на основі недостовірних відомостей, які мали істотне значення для прийняття рішення про її видачу;
2) неодноразове невиконання обов'язків митного брокера;
3) допущення дій, що порушують права інших підприємств або суперечать інтересам держави;
4) визнання митного брокера неплатоспроможним;
5) користування послугами особи, яка не має кваліфікаційного посвідчення або посвідчення, дія якого тимчасово зупинена;
6) порушення митного або іншого законодавства України.
За видачу свідоцтва Державної митної служби України на здійснення суб'єктом зовнішньоекономічних зв'язків брокерської діяльності і визнання його як декларанта встановлено збір, який перераховується на відповідний рахунок Державної митної служби України. У разі анулювання ліцензії встановлений збір за її видачу не повертається.
Для отримання кваліфікаційного свідоцтва особи митного брокера митний брокер подає заяву до тієї митниці, в зоні діяльності якої він знаходиться. Заява має бути розглянута протягом 15 діб з дня її надходження. Для видачі кваліфікаційного свідоцтва в митниці створюється екзаменаційна комісія, яка приймає іспити у кандидатів на посаду особи митного брокера з метою визначення достатнього рівня знань і кваліфікації для здійснення ним брокерської діяльності.
3.2. Визначення митної вартості товарів