Особливості економічного ризику в сучасних умовах господарювання підприємства

Оскільки економічний ризик є невід’ємною рисою підприємницької діяльності, то зі зміною форм і механізмів господарювання підприємств в умовах переходу країни до ринкових відносин слід виділити його особливості.

Особливістю сучасного економічного ризику є його тотальність, всеосяжність. Це пояснюється багатьма причинами, але визначальною є та, що стрижень ринкових перебудов становить науково_технічний прогрес. Передбачити його результати з абсолютною точністю неможливо, оскільки він ґрунтується на науковій творчості. Науково_технічний прогрес породжує нові технології, види матеріалів, які в стислий строк можуть здійснити революцію на ринку. Тому капіталовкладення, які раніше вважалися перспективними, можуть призвести до створення потужностей з виробництва неконкурентоспроможної продукції. Або навпаки, сектор національної економіки з обмеженої галузі діяльності перетворюється на індустрію, яка визначає розвиток сучасної економіки, як наприклад, інформатика.

У домашинну епоху економічний ризик ототожнювався з ризиком втрати (заморські подорожі, азартні ігри тощо). У машинну епоху економічний ризик — це ризик первісного ринку, банкрутства, втрати засобів для існування. У сучасну, технотронну епоху ризик втрати не є визначальним. Сучасна інтерпретація економічного ризику – це не втрата, якої можна зазнати під час реалізації підприємцем управлінського рішення, а можливість відхилення від цілі, заради якої приймалось рішення. Тобто сучасний економічний ризик визначається не стільки втратами, скільки відсутністю значних економічних результатів.

Безумовно, економічний ризик містить негативні моменти для підприємця, який приймає рішення. Проте повна відсутність ризику для нього — свідчення серйозних дефектів в організації процесу управління підприємством. Ще в стародавньо-індійському економічному та соціальному трактаті “Артхашастра” (ІІ ст. до н.е. — ІІІ ст. н.е.) дається рекомендація надсилати вельможу в область, яку він розорив надмірними поборами, для того щоб обурене населення знищило його. Як бачимо, ще в ті часи управління державою було пов’язане з ризиком, а некомпетентне управління каралося.

Сьогодення дає більш цивілізовані методи покарання безпорадного, некомпетентного керівника — це демократичні вибори. Відсутність же будь_якого ризику для особи, яка приймає рішення стосовно управління соціально_економічною системою, означає відсутність стимулів до компетентного керівництва і є побічним свідченням відсутності демократії.

Для існування економічного ризику необхідна не тільки демократія, а й можливість приймати одноособові рішення (елементи централізму). Навіть під час прийняття рішення на повністю демократичних засадах (наприклад, голосуванням) кожен з членів колективного органу управління приймає одноособове рішення, віддаючи голос за ту чи іншу альтернативу, а отже, ризикує. Про це свідчать коливання рейтингу депутатів за результатами поіменного голосування в країнах з розвинутою демократією.

Важливість фактора економічного ризику зумовила перетворення його на товар; створився потужний ринок ризику.

Диференціація умов господарювання та прийняття рішень щодо об’єктів ризику, а також різне відношення до ризику у суб’єктів спричинюють необхідність обміну ризиком. Потужними споживачами ризику є страхові компанії, фірми, організації, фонди. Вони отримують ризик від багатьох суб’єктів ризику і за деяку винагороду повертають їм певні гарантії.

Іноді економічний ризик бажаний для суб’єктів, тому він створюється штучно (гральний бізнес).

Таким чином, економічний ризик, виступаючи об’єктивною необхідністю сучасного суспільства, набуває ті риси і особливості, які притаманні соціально-економічному стану країни на певному етапі її розвитку.