Тема 1. загальна характеристика підприємства

План

1. Визначення, цілі створення та напрямки діяльності підприємства.

2. Правові основи функціонування підприємства.

3. Класифікація підприємств.

4. Добровільні об'єднання підприємств.

Первиною ланкою народного господарства є підприємство. Підприємство – це самостійний суб'єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади, або органом місцевого самоврядування чи іншими суб'єктами для задоволення суспільних та власних потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгової іншої діяльності в порядку, передбаченому Господарським кодексом та іншими законами.

На початку вивчення теми потрібно з’ясувати цілі та задачі створення і функціонування підприємства, серед яких виділяють генеральну (головну) мету підприємства. У більшості випадків головною метою сучасного підприємства можна вважати виробництво продукції (послуг) для задоволення потреб ринку і одержання завдяки цьому максимально можливого прибутку.

Кожне підприємство являє собою складну виробничо-економічну систему, здійснює багато конкретних видів діяльності, які можна об'єднати в такі окремі головні напрямки: маркетингова діяльність, інноваційна діяльність, виробнича діяльність, комерційна діяльність, післяпродажний сервіс. Усі ці напрямки діяльності в цілому визначають економічну діяльність підприємства. Поряд з цим, важливе значення має соціальна діяльність, оскільки вона істотно впливає на ефективність усіх інших видів діяльності підприємства. Необхідно з'ясувати зміст і значення кожного напрямку економічної і соціальної діяльності підприємства.

Потрібно також знати, чому підприємство виступає як суб'єкт господарювання, як господарська система, як форма реалізації підприємництва. При цьому важливо вияснити, що являє собою підприємницька діяльність, за якими принципами та в яких видах вона здійснюється.

Оскільки підприємство як суб'єкт ринкової економіки, повинно господарювати в межах законодавства, що регулює всі напрямки його діяльності, то необхідно ознайомитися з нормативними та законодавчими актами, якими регулюється діяльність підприємства, перш за все, з Конституцією України, "Господарським кодексом України" від 16.01 2003 р. та іншими.

Для забезпечення ефективного господарювання в ринкових умовах, кваліфікованого управління підприємствами важливою є їх частка і повна класифікація за певними ознаками.

Залежно від форм власності виділяють такі види підприємств: приватні, колективні, державні, комунальні.

Від належності капіталубувають підприємства: національні, змішаної форми власності, з іноземними інвестиціями (їх частка в статутному капіталі складає більше або 10 %), іноземні (100 % статутного капіталу становить іноземні інвестиції).

За способом утворення розрізняють унітарне, корпоративне, від розміру – мале (чисельність не більше 50 осіб, обсяг валового доходу від реалізації до 70 млн. грн.), великі (чисельність більше 250 осіб, обсяг валового доходу від реалізації більше 100 млн. грн.), середні (всі інші підприємства).

Залежно від правового статусу і форм господарювання підприємства розрізнюються на одноосібні, кооперативні, орендні, господарські товариства. До складу господарських товариств відносять: акціонерні товариства, товариства з обмеженою відповідальністю, повні та командитні товариства.

Залежно від технологічної (територіальної цілісності) і ступеня підпорядкування розрізняють підприємства: головні (материнські), дочірні, асоційовані, філії. Потрібно добре уяснити, які ознаки є характерними для кожного із перерахованих видів підприємств, яке їх місце і значення, особливо малих підприємств, у розвитку ринкових відносин. Переваги та недоліки малих і великих підприємств.

Усі підприємства мають право на добровільних засадах об'єднувати свою науково-технічну, виробничу, комерційну та інші види діяльності, якщо це не суперечить чинному антимонопольному законодавству і створювати такі об'єднання: асоціації, корпорації, консорціуми, концерни, картелі, синдикати, трести, холдинги, фінансові групи. Необхідно з'ясувати за якими принципами і цілями створюються названі об'єднання підприємств.

Термінологічний словник

БІЗНЕС-ПАРТНЕРИ ПІДПРИЄМСТВА – підприємства, орга­нізації, громадяни, з якими у підприємства виникають господарські відносини з приводу виробництва і реалізації продукції.

ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ – діяльність у сфері суспільно­го виробництва, направлена на виготовлення і реалізацію продукції, виконання робіт або надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

ДІЯЛЬНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА – здійснення виробничих, го­сподарських і фінансових процесів, дозволених підприємству відпо­відно до цілей, проголошених в його Статуті, і законодавства Украї­ни. Розрізняються види діяльності підприємства: операційна, інвес­тиційна, звичайна, надзвичайна. Операційна (основна, поточна) – діяльність підприємства по виконанню процесів і операцій відповід­но до його виробничого профілю. Інвестиційна – діяльність, пов'язана зі створенням нових основних фондів, оновленням техніки, операціями на фондовому ринку і т.п. Операції, опосередковані фінансовими вкладеннями і фінансовими надходженнями, називаються фінансовими. Дія­льність підприємства, здійснювана в нормальних умовах, називається звичайною. Діяльність підприємства, викликана надзвичайними подія­ми, називається надзвичайною.

ДОГОВІР ПІДПРИЄМСТВА – документ, що оформлений від­повідно до законодавства України, містить відомості про угоду під­приємства з бізнес-партнером і визначає умови її положення.

ЕКОНОМІКА (від греч. – мистецтво управління домашнім гос­подарством): 1) виробничо-фінансовий базис суспільства; 2) сукуп­ність галузей і видів виробництва (народне господарство) країни; 3) галузь науки, вивчаюча функціональні або галузеві аспекти еко­номічних відносин.

ЗОВНІШНЄ СЕРЕДОВИЩЕ ГОСПОДАРЮВАННЯ ПІДПРИ­ЄМСТВА – сукупність законодавчих і суспільних норм і стандартів, що регламентують усі сторони діяльності підприємств, суб'єктів, що здійснюють взаємовідносини з підприємством на основі цих норм і стандартів, а також природних і макроекономічних умов, що визна­чають ресурсні та інші можливості функціонування підприємства.

КОЛЕКТИВНИЙ ДОГОВІР – документ, що створює правову основу організації взаємовідносин між керівництвом підприємства і трудовим колективом.

КОМЕРЦІЙНА ДІЯЛЬНІСТЬ ВИРОБНИЧОГО ПІДПРИЄМ­СТВА – сукупність організаційних і економічних операцій з поку­пки засобів виробництва і продажу готової продукції.

КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ПІДПРИЄМСТВА – здат­ність забезпечити вищі споживацькі, експлуатаційні, технічні влас­тивості своєї продукції в зіставленні з ринковою ціною, ефективні­шу маркетингову політику, розширення або збереження своєї рин­кової частки, а також вищі рівні основних показників господарсько-фінансової діяльності (продуктивність праці, рентабельність продук­ції і т.д.).

НЕГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ – діяльність, що не пере­слідує мети виготовлення продукції, отримання прибутку.

НЕКОМЕРЦІЙНА ГОСПОДАРСЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ – само­стійна, систематична господарська діяльність, здійснювана суб'єкта­ми господарювання, направлена на досягнення економічних, соціа­льних та інших результатів без мети отримання прибутку.

ОБ'ЄДНАННЯ ПІДПРИЄМСТВ – господарська організація, створена у складі двох або більш підприємств з метою координації їх виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних і соціальних задач.

ПІДПРИЄМНИЦЬКА ДІЯЛЬНІСТЬ (ПІДПРИЄМНИЦТВО) – господарська діяльність, здійснювана для досягнення економічних і господарських результатів і з метою отримання прибутку.

ПІДПРИЄМСТВО – основна організаційна ланка народного господарства України, самостійний господарюючий статутний су­б'єкт, що має в своєму розпорядженні права юридичної особи і здій­снює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою отримання відповідного доходу (прибутку); має самостійний баланс, розрахункові (поточні) та інші рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням, а також знак для товарів і послуг.

СТАТУТ ПІДПРИЄМСТВА – основоположний документ, що визначає існування підприємства; містить відомості про власника підприємства, його найменування, місцезнаходження, предмет і ме­ту діяльності, органи управління, порядок їх формування, компетен­цію і повноваження трудового колективу, порядок утворення майна підприємства, порядок реорганізації і припинення його діяльності.

СУБ’ЄКТ ГОСПОДАРЮВАННЯ – учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію, мають відособлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов’язаннями.

ФІЗИЧНА ОСОБА – людина, що є учасником цивільних відно­син; цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент його народження; цивільна дієздатність пов'язана з досягненням певного віку: повна цивільна дієздатність – після досягнення вісімнадцяти років, до вісімнадцяти років – часткова (різна до 14 років із 14 до 18 років).

ЮРИДИЧНА ОСОБА – організація, створена і зареєстрована відповідно до законодавства України і здобуваюча після цього циві­льну правоздатність і цивільну дієздатність.

Запитання для самоперевірки знань

1. Сформулюйте поняття підприємства.

2. Охарактеризуйте цілі підприємства та умови їх формування.

3. Розкрийте логічно послідовні напрямки діяльності підприємства.

4. Охарактеризуйте основні законодавчі акти, які слугують правовою базою функціонування підприємств.

5. Назвіть ознаки, за якими виділяються різновиди підприємств.

6. Назвіть види підприємств за кожною ознакою.

7. Охарактеризуйте сутність роздержавлення, приватизації та їх роль у формуванні підприємств різних форм власності.

8. Назвіть види об'єднань підприємств та охарактеризуйте їх сутність.