Ред.] Сільське господарство. Запорізька область виробляє близько 3,5% валової продукції сільського господарства України

Запорізька область виробляє близько 3,5% валової продукції сільського господарства України. В області виробляється понад 13% загальноукраїнського виробництва соняшнику. Площа сільськогосподарських угідь області становить 2246,3 тис. га, або 5,4% сільгоспугідь України. В усіх агрокліматичних зонах наявні сприятливі умови для вирощування овочів та баштанних культур.

Ред.] Будівництво

Ред.] Фінансові заклади

Запорізька область володіє досить розвиненою фінансово-кредитною інфраструктурою. В регіоні працює 53 банки і банківських установ, з яких 5 є регіональними самостійними банками. Такі регіональні банки, як «Індустріалбанк», «Металург» та «АвтоЗАЗбанк», відповідно до своїх загальних активів (понад 20 млн. дол.) віднесені до групи «великих банків» України. Більшість банків регіону (такі, як «Індустріалбанк», «Металург», «Укрексімбанк», «Вабанк», «Муніципальний», тощо) мають кореспондентські відносини з провідними банками Європи та світу, що свідчить про довіру до фінансово-кредитної системи області з боку іноземних партнерів, а також гарантує подальший розвиток цієї сфери народного господарства.

Один зі світових лідерів фінансової діяльності — фінансова група «Райффайзенбанк» відкрила своє представництво в м. Запоріжжі.

Страхову діяльність в області здійснює 13 місцевих страхових компаній та 50 філій, представництв, відділів, із яких 20 — структурні підрозділи з інших регіонів України.

Додатково страхування експортних кредитів спирається на автоматичне перестрахування провідних німецьких, французьких та американських компаній, таких як концерн «Герлінг», групи «Скор», «Сент-Пол», «Ерк-Франкона». Сумарні страхові фонди партнерів Транснаціональної страхової групи «Індержстрах» становлять десятки мільярдів доларів.

Партнерські взаємовідносини провідних регіональних страхових компаній із найбільшими страховими та перестраховочними компаніями України та світу дозволяють приймати на страхування великі майнові й фінансові ризики підприємств регіону та інвесторів

Ред.] Транспорт та зв'язок

Основні залізничні вузли — Мелітополь, Запоріжжя, Бердянськ. Розвинений автомобільний транспорт. Мережа шосейних доріг довжиною 6683 км зв'язує всі населені пункти області. Територію регіону проходить ряд стратегічних трас, таких як: E58 (Одеса-Мелітополь-Новоазовськ), E105 (Харків-Сімферополь-Севастополь), Н08 (Бориспіль-Дніпропетровськ-Запоріжжя).

Велике значення має морський транспорт (головний порт області — Бердянськ). Здійснюються вантажно-пасажирські перевезення по Дніпру та Каховському водосховищу. Повітряні лінії зв'язують Запоріжжя з багатьма великими містами України. Аеропорт має статус міжнародного і займає одне з провідних місць в Україні за інтенсивністю потоку пасажирів. Аеропорт м. Бердянська також має статус міжнародного та є складовою частиною розвинутої транспортної інфраструктури регіону.

В області розвинуті всі види зв'язку. Регіон має розгалужену телефонну мережу. Активно розвиваються системи мобільного та пейджингового зв'язку, впроваджено цифрові телефонні станції. Глобальна мережа Інтернет у режимі он-лайн використовується у всіх галузях господарського життя. Є декілька потужних серверів електронної пошти.

Запорізька область посідає перше місце серед регіонів України за показниками телефонізації на душу населення.

Ред.] Соціально-гуманітарна сфера

Ред.] Освіта

В області діє 672 загальноосвітні навчальні заклади. Дошкільних закладів 630, у яких виховується понад 40 тис. дітей. Діє 42 професійно-технічні навчальні заклади та 35 державних вищих навчальних закладів, в яких навчається понад 75 тис. студентів, у тому числі з різних країн світу.

Вищі навчальні заклади (такі, як Запорізький національний технічний університет, Запорізький національний університет, Запорізька державна інженерна академія та інші) готують висококваліфікованих спеціалістів із сучасною підготовкою для промисловості, освіти, медицини, культури регіону тощо. Підготовку спеціалістів для агропромислового комплексу в області здійснює 7 навчальних закладів, із них — один вищий III—IV рівня акредитації (Таврійський державний агротехнологічний університет) та 6 закладів І-ІІ рівня акредитації.

Ред.] Культура

Діяльність установ культури спрямовується на розвиток української культури та культури всіх національних груп, що проживають на території області. 533 масові бібліотеки. Книжковий фонд — 9,7 млн. примірників. Визнаний лідер бібліотечної справи — Обласна універсальна наукова бібліотека, її бібліотечний фонд становить 1,5 млн. примірників, із них 10 тис. рідкісних видань. 19 музеїв, 1 цирк, 5 театрів (у тому числі 3 обласних, 2 муніципальних), філармонія, симфонічний оркестр, який вважається одним із найкращих в Україні, 74 дитячих школи естетичного виховання.

Окрім державних установ культури, в області існують багато самодіяльних колективів, громадських творчих організацій, організацій національних меншин.

Ред.] Релігія

24 грудня 1994 на засіданні Священного Синоду УПЦ МП вирішено освятити Мелітопольський чоловічий монастир Святого Савви Освяченого^[6]. Це перший монастир, заснований на території Запорізької та Мелітопольської епархії. При монастирі працює центр реабілітації алкоголіків і наркоманів.

Ред.] Туризм

Кам'яна могила

Найцікавіші об'єкти туризму:

• Національний заповідник «Хортиця»;
• Антропоморфні стели ІІІ-ІІ тис. до н. е.;
• Кам'яні баби ХІ-VIII ст. до н. е.;
• Козацька фортеця на острові Хортиця, реконструкція XV—XVIII ст.;
• Святомиколаївський кафедральний собор 1836 р.;
• Земська управа 1912 р. — нині Запорізький краєзнавчий музей;
• Запорізький 700-річний дуб;
• Музей історії запорозького козацтва;
• Давні могили;
• Захаріївська фортеця 1770 р.;
• Собор св. О. Невського XVII ст.;
• Історико-археологічний заповідник «Кам'яна могила»;
• Краєзнавчі музеї;
• Музей народної творчості та етнографії;
• Дніпрогес — гребля гідроелектростанції, побудованої в 1927—1932 роках.

Ред.] Спорт

В області працюють школа вищої спортивної майстерності, 16 спеціалізованих дитячо-юнацьких шкіл олімпійського резерву, 45 дитячо-юнацьких спортивних шкіл, 63 дитячо-юнацьких підліткових клубів за місцем проживання, 10 дитячо-юнацьких клубів фізичної підготовки.