Трансформаційні процеси в економіці України. Визначення пріоритетів діяльності підприємства як реакція на зміни
На початкових етапах радикальної економічної реформи в Україні основним інструментом управління економікою країни були природні ринкові сили, у результаті чого економіка країни підійшла до критичного стану. Свідченням цього стала бюджетна криза, а також безгосподарність в економічній політиці, що перетворилася в серйозну загрозу національної економічної безпеки країни. Розрив економічних зв'язків у межах СНД, нестача енергоносіїв, повільна конверсія значної кількості підприємств оборонного комплексу призвели до спаду виробництва, вимушеної неповної зайнятості та безробіття, руйнування економічної та соціальної інфраструктури.
Зростаюча конкуренція, позитивні зрушення в економіці протягом останніх років потребують реалізації в Україні моделі економічного зростання, заснованої на активному використанні державно-регулюючих механізмів трансформаційних процесів. Виходячи з основних принципів ринкової економіки, можна визначити її як соціально орієнтовану. Вона підпорядковує свій розвиток інтересам та потребам особистості, заохочує працьовитість та ініціативу, приводить в дію стимули високопродуктивної ефективної праці. Необхідність адаптації до нових умов приводить до зміни цілей та завдань управління, до зміни механізмів цілевстановлення та оцінки можливостей самостійного вирішення завдань організаціями.
Дії організацій та їх керівників не можуть зводитися до простого реагування на зміни, що відбуваються. Усе ширше визнається необхідність свідомого управління змінами на основі науково обґрунтованої процедури їх передбачення, регулювання, пристосування до цілей організації, до зовнішніх умов, що змінюються.
Сучасним інструментом розвитку організації в умовах наростаючих змін у зовнішньому середовищі і пов'язаної з цим невизначеності є методологія стратегічного управління.
Практика показує, що ті організації, які здійснюють комплексне стратегічне планування і управління, працюють більш успішно і одержують прибуток значно вищий середньогалузевого. Для успіху необхідна цілеспрямована концентрація сил і правильно обрана стратегія.
Для економіки України на етапі переходу до ринку стратегічне управління є особливо актуальним. Для ефективного управління економікою просто необхідно передбачення ходу процесів розвитку приватизації і демонополізації, результатів становлення різноманітних форм власності, наслідків технологічного відновлення виробництва. В міру стабілізації ситуації в економіці можливості для виявлення закономірностей і тенденцій соціально-економічного розвитку розширюються, підвищується рівень передбачуваності змін в економіці і поводження різних суб'єктів господарських відносин. Підсилюється потреба в більш глибокому і всебічному проробленні довгострокової та багатопланової економічної політики.
Реалізація методології стратегічного управління можлива за наступних умов [35]:
висока культура ринкових відносин і внутріфірмова культура;
широка та надійна інформація про вимоги ринку, ціни, ресурси, партнерів і конкурентів, а також про витрати і потенціал підприємства;
наявність кадрів, що володіють інструментами стратегічного управління і стратегічним мисленням.
Тому використання принципів стратегічного управління на українських підприємствах вимагає проведення цілого комплексу підготовчих робіт.
Головними напрямками цієї роботи є:
створення системи стратегічного інформаційного забезпечення підприємств;
розробка моделей стратегічного аналізу, які дозволяють з'ясовувати причини кризового стану, перспективи розвитку галузі і виробляти реальні стратегії виживання;
підготовка та перепідготовка кадрів у сфері стратегічного управління.