Характеристика та взаємозв’язок форм МЕВ

Міжнародна торгівля — обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами;Сьогодні міжнародна торгівля - одна із сфер міжнародних товарно-грошових відносин як сукупність зовнішньої торгівлі усіх країн світу. Розрізняють міжнародну торгівлю товарами і послугами, проте, як правило, під міжнародною торгівлею розуміють торгівлю товарами на світовому ринку. Загалом міжнародна торгівля є засобом, за допомогою якого країни можуть розвивати спеціалізацію, підвищувати продуктивність своїх ресурсів і таким чином збільшувати загальний обсяг виробництва.

Міжнародний рух капіталу — переміщення капіталу між країнами світу в пошуках сфери найбільш вигідного його вкладання.Важливу роль у посиленні інтернаціоналізації господарського життя та взаємозалежності між країнами відіграє експорт капіталу, що приводить до його транснаціоналізації. Він зумовлює безпосереднє переплетення господарських структур різних країн, переміщення між ними прогресивної технології, ноу-хау, передового досвіду в організації та управлінні виробництвом. А все це є суттєвим щаблем до спеціалізації та кооперування виробництва як стратегічної форми МЕВ.

Міжнародна міграція робочої сили — переміщення між країнами працездатного населення переважно з економічних причин.До чинників, які зумовлюють міжнародну міграцію робочої сили, належать: безробіття, низький життєвий рівень, різниця в соціально-економічних умовах, високий ступінь відносного перенаселення в країнах з уповільненими темпами розвитку та нагромадження капіталу, з одного боку, та наявності потреби в додатковій дешевій робочій силі в країнах з більш інтенсивними темпами нагромадження капіталу, з другого боку.

Деякі автори виділяють як самостійні форми ще й міжнародні валютні відносини, а також міжнародні науково-технологічні відносини Міжнародні валютні відносини. На основі різноманітних форм міжнародних економічних відносин у світовій системі господарства складаються й розвиваються валютні відносини, що обслуговують світові ринки товарів, послуг, капіталів, робочої сили, науково-технічних, досягнень. Їх еволюція пов'язана із зростанням міжнародного поділу праці, обсягів світового виробництва і обміну, а також із змінами у внутрішніх фінансово-грошових системах провідних країн світового ринкового господарства.
6. Сутність та тенденції розвитку світового господарства

Світове господарство — це сукупність: національних господарств, взаємозв’язаних міжнародним поділом праці, міжнародними економічними відносинами; національних економік країн світу, поєднаних мобільними факторами виробництва; національних економік, що перебувають у тісній взаємодії і взаємозалежності, глобальний економічний організм, підпорядкований об’єктивним законам ринкової економіки; міжнародних економічних відносин у взаємозв’язку з продуктивними силами та відповідним механізмом регулювання й управління.

Характерними рисами сучасного світового господарства є: розвиток міжнародного переміщення факторів виробництва, передовсім у формах ввезення — вивезення капіталу, робочої сили і технології; зростання на цій основі міжнародних форм виробництва на підприємствах, розташованих у декількох країнах, насамперед у рамках ТНК; економічна політика держав у підтримці міжнародного руху товарів і факторів виробництва на двосторонній і багатосторонній основах; виникнення економіки відкритого типу в рамках багатьох держав і міждержавних об’єднань.

Тенденції сучасного етапу розвитку світового господарства:

1. Інтернаціоналізація виробництва – це об’єктивний процес виходу виробництва за рамки на основі міжнародного поділу праці національних економік, яке здійснюється в різних країнах

Процес зближення країн приводить до їх подальшого росту та посилення усіх форм економічної співпраці для внутрішніх об’єктивних потреб кожної країни, інтернаціоналізації їх господарського життя, як однієї з тенденцій розвитку світової системи наз. інтеграцією

2. Інтернаціоналізація капіталурозуміється процес переплетіння і об’єднання національних капіталів, які виявляють себе як у створенні окремими компаніями господарських об’єктів в інших країнах, так і у розвитку міжнародних форм зв’язків та контрактів між капіталами різних країн

Водночас, капітал є втіленням відносин власності й інтернаціоналізація призводить до появи нового явища у світовій економіці – транснаціоналізації та ТНК.

За визначенням ООН, транснаціоналізація – це інтернаціоналізація міжнародних ринкових трансакцій усередині окремої структури, що приймає рішення, тобто є транснаціональною структурою