Загальні вимоги до оформлення курсової роботи
Курсову роботу друкують за допомогою принтера на одному боці аркуша білого паперу формату А4 (210x297 мм) через півтора міжрядкових інтервали до тридцяти рядків на сторінці. Шрифт – Times New Roman Cyr 14.
Текст роботи необхідно друкувати чи писати залишаючи поля таких розмірів ліве – 25 мм, праве – 15 мм, верхнє – 20 мм, нижнє – 20 мм.
Шрифт друку повинен бути чітким, стрічка – чорного кольору середньої жирності. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою. Вписувати в текст друкованої роботи окремі іншомовні слова, формули, умовні знаки можна чорнилами, тушшю, пастою тільки чорного кольору, при цьому щільність вписаного тексту повинна бути наближеною до щільності основного тексту.
Друкарські помилки, описки і графічні неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту (фрагменту рисунку) машинописним способом. Допускається наявність не більше двох виправлень на одній сторінці.
Роздруковані на ЕОМ програмні документи повинні відповідати формату А4 (мають бути розрізаними) і розміщені, як правило, в додатках.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи та пункти.
Заголовки структурних частин роботи: "ЗМІСТ", "ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ", "ВСТУП", "РОЗДІЛ", "ВИСНОВКИ”, "СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ", "ДОДАТКИ" друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої) з абзацного відступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою.
Відстань між заголовком розділу та текстом повинна дорівнювати 3 інтервалам.
Кожний розділ треба починати з нової сторінки. Новий підрозділ починається на тієї ж сторінці із відступом у 4,5 інтервали від попереднього.
Нумерація.Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Зміст, перелік умовних позначень, першу сторінку вступу, список використаних джерел не нумерують. Отже, перший раз номер сторінки з’являється на другій сторінці вступу.
Номер розділу ставлять після слова “РОЗДІЛ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з номера розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад, "2.3.” (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку йде заголовок підрозділу.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати в роботі безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розміщені на окремих сторінках роботи, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, рисунок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом “Рис.” і нумерують послідовно в межах розділу, за виключенням ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації, між якими ставиться крапка. Наприклад: Рис. 1.2 (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назва і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією. Якщо в роботі подано одну ілюстрацію, то її нумерують за загальними правилами.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номера розділу і порядкового номера таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу). Якщо в роботі одна таблиця, її нумерують за загальними правилами.
При переносі частини таблиці на інший аркуш (сторінку) слово "Таблиця" і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номер формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких вказують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші декілька, то після слова «Примітки» ставлять двокрапку, наприклад:
Примітки:
Ілюстрації. Якість ілюстрацій повинна забезпечувати їх чітке підтвердження (електрографічне копіювання, мікрофільмування). Ілюстрації повинні бути виконані на комп’ютері, або чорнилом, тушшю, пастою того ж кольору на білому непрозорому папері, що і текст роботи.
Ілюстрації повинні мати назву, яку розміщують після номера ілюстрації. При необхідності ілюстрації доповнюють пояснювальними даними (під-рисунковий текст)
Таблиці.Цифровий матеріал, як правило, повинен оформлятися у вигляді таблиць. Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею і друкують симетрично до тексту. Назву і слово "Таблиця" починають з великої літери. Назву не підкреслюють. Заголовки граф повинні починатися з великих літер, підзаголовки - з маленьких, якщо вони складають одне речення із заголовком, і з великих, якщо вони є самостійними. Висота рядків повинна бути не меншою 8 мм. Графу з порядковими номерами рядків до таблиці включати не треба.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті, таким чином, щоб її можна було читати без повороту переплетеного блоку роботи або з поворотом за годинниковою стрілкою. Таблицю з великою кількістю рядків можна переносити на інший аркуш. При перенесенні таблиці на інший аркуш (сторінку) назву вміщують тільки над її першою частиною та додають рядок із порядковими номерами граф таблиці. Всі інші частини починають з такого ж рядка. Таблицю з великою кількістю граф можна ділити на частини і розміщувати одну частину під іншою в межах одної сторінки. Якщо рядки або графи таблиці виходять за формат сторінки то в першому випадку в кожній частині таблиці повторюють її головку, в другому випадку - боковик.
Якщо текст, який повторюється в графі таблиці, складається з одного слова, його можна заміняти лапками, якщо з двох або більше слів, то при першому повторенні його замінюють словами “Те ж”, а далі лапками. Ставити лапки замість цифр, марок, знаків, математичних і хімічних символів, які повторюються, не слід. Якщо цифрові або інші дані в якому-небудь рядку таблиці не подають, то в ньому ставлять прочерк.
Формули.Пояснення значень символів і числових коефіцієнтів треба подавати безпосередньо під формулою в тій послідовності, в якій вони дані у формулі. Значення кожного символу і числового коефіцієнту треба подавати з нового рядка. Перший рядок пояснення починають зі словами “де” без двокрапки. Після кожного символу обов’язково вказують одиниці виміру для нього.
Рівняння і формули треба виділяти з тексту вільними рядками. Вище і нижче кожної формули потрібно залишити один вільний рядок. Якщо рівняння не вміщується в один рядок, його слід перенести після знака рівності (=) або після знаків плюс (+), мінус (–), умножити (*) або розділити (/).
Посилання.При написанні роботи студент повинен давати посилання на джерела, матеріали або окремі результати з яких наводяться в роботі, або на ідеях і висновках яких розроблюються проблеми, задачі, питання, дослідженню яких присвячена робота. Такі посилання дають змогу відшукати документи і перевірити достовірність відомостей про цитування документа, дають необхідну інформацію щодо нього, допомагають з'ясувати його зміст, мову тексту, обсяг. Посилатися слід на останні видання публікацій. На більш ранні видання можна посилатися лише в тих випадках, коли в них наявний матеріал, який не включено до останнього видання.
Якщо використовують відомості, матеріали з монографій, оглядових статей, інших джерел з великою кількістю сторінок, тоді в посиланні необхідно точно вказати номери сторінок ілюстрацій, таблиць, формул з джерела, на яке дано посилання роботи. Наприклад: [11, с.34] – це посилання на джерело із списку літератури за номером 11, сторінка 34.
Посилання в тексті роботи на кілька джерел одразу слід зазначати порядковим номером за переліком літературних джерел, виділеним двома квадратними дужками, наприклад “у працях [1-7]”.
Допускається наводити посилання на джерела у виносках, при цьому оформлення посилання має відповідати його бібліографічному опису за переліком посилань із зазначенням номера. Посилання на ілюстрації роботи вказують порядковим номером ілюстрації, наприклад: (див. рис. 1.2).
Посилання на формули роботи вказують порядковим номером формули в дужках, наприклад “у формулі (2.1)”.
На всі таблиці роботи повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад “в табл. 1.2”.
У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивися”, наприклад: “див. табл. 1.3”.
Список використаних джерел. Список починається з наведення нормативних і законодавчих актів, а далі формується або у порядку появи посилань у тексті, або в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. У кінці списку наводиться перелік адрес сайтів в Інтернеті, з яких була отримана актуальна інформація.
Відомості про джерела, які включені до списку, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов'язковим наведенням назв праць.
Додатки.Додатки оформлюють як продовження роботи на наступних сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово “Додаток____” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, І, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б і т д. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатку за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад, А.2 - другий розділ додатку А; В.3.1 – підрозділ 3.1 додатку В.
Ілюстрації, таблиці і формули, які розміщені у додатках, нумерують у межах кожного додатка, наприклад: рис. Д 1.2 - другий рисунок першого розділу додатку Д; формула (2.1) – перша формула додатку А.
Сьомий етап - загальне оформлення роботи.
Виконана курсова робота брошурується в такій послідовності:
- титульний аркуш (див. зразок в додатку А)
- зміст (див. зразок в додатку Б)
- вступ
- основна частина (за розділами)
- висновки
- список використаних джерел (див. зразок в додатку В)
- додатки
- файл для вкладення дискети із електронним варіантом курсової роботи та рецензії.
Нумерація сторінок наскрізна – від титульного аркуша до додатків.
Підготовлена в такий спосіб курсова робота здається студентом в деканат. Після її реєстрації на титульному аркуші вона поступає на кафедру міжнародної економіки, де знову реєструється в спеціальному журналі з обов'язковим зазначенням дати її надходження і передається на рецензування керівникові.
Восьмий етап - рецензування і захист роботи. Рецензування може здійснюватись як керівником теми, так і іншими викладачами кафедри, які призначаються як рецензенти. Термін рецензування – 7 днів з моменту реєстрації роботи на кафедрі. Свої зауваження рецензент записує на полях чорнилом або пастою. Це необхідно для того, щоб жодне із зауважень рецензента не пройшло мимо уваги студента. Крім зауважень на полях рецензент пише розгорнуту рецензію на спеціальному бланку. Вона оформляється в двох екземплярах під копірку.
Рецензія повинна мати:
а) загальну оцінку роботи;
б) аналіз позитивних сторін і недоліків роботи;
в) рекомендації про те, яким чином ліквідувати відзначені недоліки і поглибити аналіз теми курсової роботи.
Якщо курсова робота виконана у повній відповідності з вимогами, а зауваження неістотні і можуть бути легко усунені, то рецензент виставляє попередню оцінку за чотирьохбальною шкалою і робить запис на титульному аркуші: «Допускається до захисту» проставляє число, місяць і рік, а також скріплює своїм підписом.
У випадку одержання незадовільної оцінки рецензент повертає роботу на кафедру і студент зобов'язаний її допрацювати у відповідності з зауваженнями рецензента. При цьому студентові слід попередньо проконсультуватися з керівником роботи. Перероблений текст разом з попередньою рецензією подається на повторну рецензію тому ж викладачу. Попередня рецензія обов'язково повинна бути вкладена в виправлений варіант курсової роботи.
Одержавши на кафедрі курсову роботу з повторною рецензією, студент повинен уважно вивчити помітки на полях і зміст рецензії. Якщо зауваження не дуже істотні, то необхідно зробити відповідні виправлення на зворотній стороні аркуша у відповідному розділі і пункті у вигляді відповідей на запитання, на помилковість або поверховість висвітлення яких вказав рецензент. В самому тексті курсової роботи не слід робити ніяких виправлень або підчисток.
Для захисту студенту слід готує виступ на 5-7 хвилин, в якому необхідно дає загальну характеристику роботи з точки зору актуальності теми, мети і завдань, зупиняється на труднощах, які виникли при її виконанні, а також викладає основні результати дослідження і висновки.
Захист курсової роботи здійснюється у відповідності з розкладом і приймається комісією як мінімум з двох викладачів кафедри міжнародної економіки. Студент подає комісії курсову роботу разом із рецензією. Студенту надається можливість дати короткий опис своєї роботи, пояснити які зауваження були враховані в процесі підготовки до захисту. Після цього студент повинен відповісти на запитання членів комісії. Процедура захисту дозволить вияснити:
- глибину знань студента по темі курсової роботи;
- знання економічної літератури і вміння працювати з нею;
- знання Конституції України, особливо тих її статей, які стосуються економіки, законів України з економічних питань, а також указів Президента, рішень Парламенту та Кабінету міністрів з певної проблеми, а також інших джерел, які вказуються в списку використаної літератури;
- вміння студента пов'язувати теоретичні знання з практикою;
- ступінь усунення студентом недоліків, вказаних в рецензії і на полях курсової роботи.
Під час захисту студент повинен підтвердити оцінку рецензента, тому комісія може, враховуючи рівень захисту студентом роботи, зберегти оцінку рецензента або дещо її понизити. Студент не може за результатами захисту отримати оцінку вищу за ту, що отримав у рецензії.