Первісне нагромадження в Україну

Резервний фонд - частина власного капіталу підприємства, фірми, акціонерного товариства тощо, яка використовується для покриття втрат від операційної діяльності- для виплати дивідендів. Резервний капітал формується шляхом щорічних відрахувань від прибутку, що залишилася в розпорядженні Підприємства після сплати податків. Порядок поповнення та використання резервного капіталу визначається статутом підприємства. Однак у ряді країн мінімальні розміри резервного капіталу та мінімальний відсоток щорічних відрахувань до резервного капіталу з прибутку встановлюються в законодавчому порядку.

Резервний фонд створюється у розмірі, встановленому статутними документами, але не менше 25% статутного фонду. Розмір щорічних відрахувань до резервного фонду також передбачається установчими документами, але не може бути менше 5% величини чистого прибутку.

На Україну створені різні резервні фонди. У першу чергу, вони потрібні для того щоб Україну виявилася готовою до різних непередбачених ситуацій. Гроші в резервні фонди, як правило, надходять з бюджету, де виділена дана група витрат.

Відокремлення безпосереднього виробника від засобів виробництва почалося в Англії з аграрного перевороту в XV ст., коли під впливом зростаючого попиту на англійську вовну відбувається конверсія ріллі і перетворення її у пасовища для овець. У цей період вівчарство стає економічно більш вигодним, ніж рільництво. Можливість випасу овець під відкитим небом протягом усього року забезпечувала високий прибуток власникам землі й сприяла зростанню товарності аграрного сектора. Саме ці фактори й обумовили примусове позбавлення англійських селян землі, захоплення громадських земель спільного користування та перетворення їх у приватну власність.

Серед інших джерел первісного нагромадження слід звернути увагу на доходи від торгівлі ( в економіці Англії вона відігравала важливу роль), систему державного боргу, що була досить поширеною (надання королівському дому великих кредитів лихварями-банкірами), податкова система, політика протекціонізму, яка передбачала встановлення великого мита на імпортовану готову продукцію та заборону експорту сировини та продуктів харчування, що сприяло значною мірою підтриманню власного виробника, торгівельні войни, передумовою яких став меркантилізм.

Такі методи мобілізації капіталу були притаманні й іншим західноєвропейським державам. Так, у колоніальних пограбуваннях, крім Англії, брали участь Голландія, Іспанія, Португалія. Система державного боргу особливо поширеною була в Нідерландах та Франції.

У період первісного нагромадження капіталу в системі збірання податків відбуваються зміни – виникає так звана відкупна система (тобто продаж державного права на збирання податків приватним особам). Завдяки якій були нажиті величезні маєтності.

Надхвичайно важливими у процесі первісного нагромадження капіталу були Великі географічні відкриття, які сприяли розвиткові світових продуктивних сил, становленню світового ринку, утворенню перших колоніальних імперій.

На цьому етапі в европейських країнах розвивається кредит, перетворюється грошова система (виникає та поширюється торгівля цінними паперами), створюються товарні та фондові біржі, набуває розвитку купецький та лихварський капітал.

Буржуазні революції в Європі та США, їх передумови та вплив на наслідки.

У період мануфактурного капіталізму в Європі відбуваються буржуазні революції в Нідерландах (1572-1609 рр.) та Англії (1640-1649 рр.). Вони прголосили свободу підприємництва та торгівлі, що сприяло швидкому економічному розвиткові цих країн.

У XVII ст. лідером у світовому виробництві була Голландія, проте з другої половини XVII ст. її починає випереджувати Англія. Причиною цього була ціла низька чинників, зокрема те, що в Голландії, незважаючи на більш ранню буржуазну революцію, промисловість залишалася недостатньо розвинуто, торгівельний капітал продовжував займати пануюче становище в її економіці. В її економічній політиці не застосовувався протекціоністський захист, навпаки, з метою розширення посередницької торгівлі тут було скасовано мито на імпортовані товари.

Крім того Англ. буржуазна революція була більш радикальною, вона відкрито проголосила буржуазні порядки, чим завдала нещівного удару по феодалізму та відкрила широкий шлях капіталізмові. Це була революція “європейскького масштабу”, адже проголошені нею порядки в майбутньому прийшли на зміну феодальним і в інших країнах Європи. Характеризуючи Англійську буржуазну революцію, не можна залишити поза увагою шлях (метод) розв’язання аграрного питання, який при збереженні поміщицького землеволодіння забезпечив через насаджання фермерства (на основі тривалої аренди) швидкий розвиток аграрного сектора за капіталістичним шляхом.

І в Англії і в Голландії після революції трансформуються фінансові системи: створюються банки, виникає та поширюється кредит. Амстердам та Лондон стають центами комерційного життя. Крім того Англія завойовує провідні позиції у колоніальній політиці.

Війна за незалежність у Північні Америці (1775-1783 рр.) одночасно була буржуазною революцією, у результаті якої в 1776 р. на місці англійських Північноамериканських колоній утворилася нова буржуазна держава - Сполучені Штати Америкі. У результаті перемоги тут було знищено феодальне землеволлдіння та створені сприятливі умови для розвитку фермерських господарств (так званий американський шлях розвитку капіталізму в сільському господарстві). Цей шлях насамперед передбачав власність безпосереднього виробника на засоби виробництва та продукцію, що робило його економічно заінтересованим у результатах своєї праці.

Промисловий переворот в Англії, його джерела та соціально-економічні наслідки.
Промисловий переворот – перехід від мануфактурного до фабрично-заводського великого машинного виробництва.

Першою його здійснила Великобританія в кінці XVIII – на початку XIX ст.

Передумова промислового переворота: так звана технічна революція.

Перша машина була дуже примітивна – ткацький верстат (2-а машина – “прядка джент”). Наступна машина – “ватер” машина (водяна). Сама серйозна машина – парова. З появою парової машини починається будівництво залізниць, паровозів. Поява таких машин вимагала появу машин, які б виготовляли ці машини (токарний верстат і свердлувальний). Таким чином промисловий переворот починається в легкій промисловості, охоплює інші галузі і завершується створенням галузі машинобудування.

Парову машину винайшов Джон Уад в 1769.

В наслідок промислового перевороту Англія виходить на 1-е місце в світовому економічному розвітку. Міняється соціальне обліччя Англії. Формується пролетаріат, який стає домінуючим класом. Поява залізниць з’єднує найвіддалені міста Англії, міняє її “географічне обліччя”, появляються нові промислові центри, прискорюється розвиток всієї економіки. Тобто вона стає світовим економічним лідером. Разом з тим Англія здійснює імпорт зерна, хліба, так як продовольства в Англії не вистачало. Але до перемоги промислового перевороту Англія проводила політику проти протекціонізму в міжнародній політиці. Це призводило до того, що ціни на хліб були завишеними, конкуренція іноземних виробників хліба стримувалася митними бар’єрами, квотами тощо. Прогресивні економісти (Лондонська економічна школа) представники якої розпочинають боротьбу за відміну так званих “хлібних законів” і введення політики фрітредерства (Сміт, Рікардо). Це зв’язано з сподіваннями, що і інші країни підуть на зустріч Англії і будуть проводити аналогічну (фрітредерську) політику по відношенню до Англії. Англія відчувала себе досить конкурентноспроможною по відношенню до своїх товарів. Разом з тим економісти надіялися, що посилиться конкуренція в с/г виробництві, зокрема, хліба, а це прискорить розвиток с/г. Інші країни не приміняли політику фрітредерства між тим англійський ринок хліба став відкритим для інших держав. Ввезення більш дешевого хліба в Англію конкурентами спонукало англійських фермерів запроваджувати нову техніку, розширювати посіви з метою здешевлення виробництва зерна (хліба), щоб протистояти конкуренції іноземним державам. Це прискорило розвиток с/г в Англії. Частину хліба їй всетаки доводилось імпортувати з інших держав.

В наслідок введення континентальної блокади (Наполеон 1806 р.), закриття ринків для англійських товарів, зокрема машин, темпи розвитку промислового виробництва у Європі були значно меншими чим в Англії, розвивалися тільки ті галузі промисловості, що базувалися на континентальній сировині, але і в цих галузях запровадження техніки відставало від розвитку а Англії. Тому до буржуазної революції 1848 року, яка прокотилась по всій Європі спостерігалося помітне відставання економічного розвитку країн континентальної Європи. Прискорюється цей екнономічний розвиток після буржуазної революції 1848 р. В той же час не зважаючи на відставання в екномічному розвитку Франція займала 2-е місце в світовому економічному розвитку. США – 3-е місце, Німеччина – 4-е місце.

20. Особливості промислового перевороту в Франції, Німеччині, США.

У Франції:

1.
Порівняно затяжний характер. Почався пізніше чим у Англії, а завершився у 60-х рр. XIX ст.

2.
Так звана континентальна блокада (введена Наполеоном 1806 р.) закрила французські і європейські ринки для англійських товарів. Тим самим прискорила розвиток тих галузей французської промисловості, які базувалися на континетальній сировині (суконна, полотняна, швейна, взуттєва, хімічна, металообробка).

3.
Однак криза охопила ті галузі, які працювали на колоніальній сировині (цукрова і бововняна галузь).

4.
Відсутність англійських машин загальмувало механізацію виробничих процесів, а це вело до зменшення темпів розвитку промисловості (лише після 1848 р. інтенсівно почали завозитися англійські машини). Тобто, вирішальне значення отримав промисловий переворт після 1848 р.

В Німеччині:

Промисловий переворот розпочався з великим запізненням в 30-х рр XIX ст. Пройшов 2-а етапи. На 1-му з них істотні зміни відбулися лише в легкій промисловості. 2-ий етап – завершення промислового перевороту в 50-70 рр XIX ст. В наслідок цього продукція важкої промисловості виросла в 3-и рази, видобуток вугілля в 4-и рази, протяжність залізниць в 3,5 р., випуск машин зріс на 23%.

У США:

Розпочався промисловий переворот після англо-американської війни (1812-1815 рр.).

Особлівістю було те, що тут не було сформовано мануфактурного виробництва. Але існував значний розвиток ремесла, так звані домашні промисловості, або підприємницького ремесла.

В 20-х – 30-х рр. XIX ст. почалась масова механізація різних галузей промисловості (суконної, брошномельної, тютюнової і т.д.). Перші сталеплавильні та прокатні заводи з’явилися в 1816 р. Проте США імпортувало залізо і лише в 30-х рр. XIX ст. США істотно розвинуло свою металургійну промисловість Революційне значення для розвитку американської індустрії мав промисловий переворот у транспорті. Почали будувати залізниці, а згодом шосейних доріг, яке з часом викликає суттєвий розвиток машинобудування. Воно спершу розвивалось повільно. Промисловість працювала в основному на англійських машинах, але з початком індустріалізації (завершення промислового перевороту) ситуація помінялась.

Інтенсивна механізація в США, яка відбулася в епоху промислового перевороту була зумовлена нестачею і дорожнечою робочої сили, а це стимулювало запровадження різних винаходів. За законом про патенти (1790 р.) 14-ть років існувала монополія.

Мануфактура. Становлення та розвиток мануфактурного виробництва в Європі.
Важливим свідченням розвитку нових, капіталістичних відносин стала поява мануфактурного виробництва.

Мануфактурою називається підприємство, засноване на розподілі праці та ручній ремісничій техніці (лат. мanus - рука, faktura – виробництво), яке ослуговується вільнонайомними робітниками. Для того щоб створити мануфактури – капіталістичні підприємства, що використовують найману працю, небхідно мати достатні матеріальні засоби та вільні робочі руки.

Через поступове економічне підпорядкування дрібних виробників товарному або лихварському капіталу відбувається формування капіталістичної промисловості, спочатку у вигляді мануфактур. Мануфактури різнилися за формою організації виробничого процесу та за галузевим складом. Найпростішою формою мануфактури була так звана розсіяна мануфактура, яка передбачала працю на дому, але вже не із застосуванням власних знарядь праці та сировини. Найбільш розвинутим типом мануфактури була централізована, в якій існував розподіл праці, окремі робітники вже спеціалзувалися на виконанні тих чи інших операцій, що значно підвищувало продуктивність праці. Галузевий склад мануфактур багато в чому визначався природно-географічними умовами тієї чи іншої країни. Так в Англії в основному переважали суконні, металургійні та суднобудівні мануфактури, в Німеччині – гірничі та металообробні, в Нідерландах – текстильні та суднобудівні.

З серединиXVII ст. мануфактура стає панівною формою капіталістичного виробництва, охоплюючи все більшу кількість випуску товарів, поглиблюється міжнародний поділ праці.