Правове регулювання кредитних відносин банків 3 страница

Максимальний розмір кредиту на будівництво (реконструк­цію) житла, на який може бути надана часткова компенсація, ви­значається шляхом множення нормативної площі на розрахунко­ву вартість. Нормативна площа визначається виходячи з норми 21м² загальної площі житла на одного члена сім'ї та додатково

20 м² на сім'ю.

Максимальний розмір кредиту на придбання житла, на який може бути надана часткова компенсація, визначається у розмірі експертної оцінки, але не більше ніж добуток нормативної площі і розрахункової вартості. Розмір часткової компенсації перегля­дається у разі зміни розміру облікової ставки Національного бан­ку з урахуванням виконання позичальником зобов'язань за кре­дитною угодою та коштів, передбачених на часткову компенсацію у державному бюджеті на відповідний рік.

"265

Банківське право

Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 26 жовтня 2005 р. № 2488 затверджено Інструкцію про порядок надання пільгових довготермінових кредитів молодим сім'ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) та придбання житла. Згідно з цією Інструкцією визначення рейтингу кандидатів на отримання пільгового житлового кредиту має здійс­нюватися за правилами, що враховують платоспроможність претен­дента та його належність до соціальних груп. Платоспроможність потенційних позичальників має бути головним критерієм, яким не­обхідно керуватися регіональним представникам Державного фон­ду сприяння молодіжному будівництву під час прийняття рішення про надання кредиту. Відповідно до Інструкції, не можуть отримати позику ті молоді сім'ї та одинокі молоді громадяни, чий потроєний сукупний дохід, що залишився після сплати щоквартального плате­жу та відсотків за перший квартал, складає суму, меншу трикратно­го прожиткового мінімуму на відповідний рік. Крім того, встанов­лено порядок визначення рейтингу позичальників, платоспромож­ність яких дає право претендувати на отримання кредиту. В основу цього порядку покладено належність претендента до певної соціа­льної групи. Наприклад, сім'ї, у якій і чоловік, і дружина користу­ються правом першочергового або позачергового отримання житла, має нараховуватися 10 балів. Належність претендента на кредит до молодих вчених підвищує його рейтинг на 8 балів, а до молодих спортсменів, які мають найвищі досягнення у національних та між­народних змаганнях — на 7 балів. Доцент отримає 2 бали, професор — 5. Крім того, рейтинг кандидата має підвищуватися на 1 бал за кожну дитину. Має значення також термін перебування на обліку у регіональному управлінні Фонду. Перевага має надаватися канди­датам, зареєстрованим раніше.

банком коштів на підставі кредитного договору. У широкому розумінні до кредиту включаються також операції банків, які, хоча і здійснюють­ся на підставі договорів іншого виду (зокрема, договори лізингу та фак­торингу), але мають кредитний характер, у зв'язку з чим віднесені за­конодавцем до кредитних операцій.

3. Банківські кредитні відносини неоднорідні за своєю правовою
природою і регламентуються нормами різних галузей права.

4. Банківські кредитні відносини за участю Національного банку
України за своєю правовою природою є фінансово-правовими та, від­
повідно, регламентуються нормами фінансового права.

5. Національний банк України надає кредити комерційним банкам
для підтримки ліквідності за ставкою не нижче ставки рефінансування
Національного банку та в порядку, визначеному Національним банком.

6. Види та порядок надання кредитів Національним банком України
комерційним банками визначено у Положенні про регулювання Націо­
нальним банком України ліквідності банків України шляхом рефінан­
сування, депозитних та інших операцій, затвердженому постановою
Правління Національного банку України № 584 від 24.12.2003 р.

7. Іпотека — це вид забезпечення виконання зобов'язання нерухо­
мим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця,
згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржни­
ком забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх
вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредито­
рами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

8. Правові основи для пільгового молодіжного кредитування закла­
дені у статті 10 Закону України «Про сприяння соціальному становлен­
ню та розвитку молоді в Україні» в редакції Закону України від
23.03.2000 р. № 1613-Ш.

РЕЗЮМЕ

1. Банківський кредит — це будь-яке зобов'язання банку надати пе­
вну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати
право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу,
яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення забор­
гованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших
зборів з такої суми.

2. Кредит можна розглядати у вузькому та широкому значенні.
У вузькому значенні під кредитом розуміються операції з розміщення

Ю. В. ВАЩЕНКО

Контрольні запитання

1. Сформулюйте визначення банківського кредиту.

2. У чому різниця між банківським кредитом та
кредитною діяльністю банків?

3. Що таке банківські кредитні відносини?

4. Які вимоги встановлені законодавством до
кредитної діяльності комерційних банків?

5. Які кредитні операції має право здійснювати
Національний банк України?

Банківське право

— о*

ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДЕПОЗИТНИХ (ВКЛАДНИХ) ОПЕРАЦІЙ

§ 1. Поняття депозитних (вкладних) операцій за законо­давством України.

§ 2. Види депозитних (вкладних) операцій. § 3. Порядок здійснення банками депозитних (вкладних) операцій.

§ 4. Система гарантування вкладів в Україні. § 5. Депозитні операції Національного банку України з комерційними банками.

§ 1. Поняття депозитних (вкладних) операцій за законодавством України

Як ми вже з'ясували при вивченні тем загальної части­ни банківського права, однією з найважливіших банківських опе­рацій, яка входить до кола операцій, здійснювати які у сукупності має право лише банк, є залучення у вклади грошових коштів фі­зичних та юридичних осіб. Саме завдяки залученим у вклади (де­позити) грошових коштів населення та юридичних осіб банки мають можливість здійснювати інші операції. У зв'язку з цим правове регулювання зазначених відносин має надзвичайно важ­ливе значення.

Загальні положення щодо депозитних (вкладних) операцій комерційних банків містяться у Цивільному та Господарському кодексах України, а також у спеціальних актах банківського за­конодавства.

Відповідно до статті 1058 Цивільного Кодексу України за до­говором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову су­му (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладнико­ві таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умо­вах та в порядку, встановлених договором. Договір банківського

вкладу, в якому вкладником є фізична особа, є публічним дого­вором.

До відносин банку та вкладника за рахунком, на який внесе­ний вклад, застосовуються положення про договір банківського рахунка, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті договору банківського вкладу.

Згідно зі статтею 1059 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається у письмовій формі. Письмова форма договору банківського вкладу вважається додержаною, якщо внесення грошової суми підтверджено договором банківсь­кого вкладу з видачею ощадної книжки або сертифіката чи іншо­го документа, що відповідає вимогам, встановленим законом, ін­шими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяль­ності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту. У разі недодержання письмової форми договору банківського вкла­ду цей договір є нікчемним.

Відповідно до статті 1061 Цивільного кодексу України банк ви­плачує вкладникові проценти на суму вкладу в розмірі, встановле­ному договором банківського вкладу. Якщо договором не встанов­лений розмір процентів, банк зобов'язаний виплачувати проценти у розмірі облікової ставки Національного банку України. Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклади на ви­могу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення бан­ком розміру процентів на вклади на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладів, внесених до повідомлення вкладників про зменшення процентів, зі спливом одного місяця з моменту від­повідного повідомлення, якщо інше не встановлено договором. Встановлений договором розмір процентів на строковий вклад або на вклад, внесений на умовах його повернення у разі настання ви­значених договором обставин, не може бути односторонньо змен­шений банком, якщо інше не встановлено законом. Проценти на ба­нківський вклад нараховуються від дня, наступного за днем надходження вкладу у банк, до дня, який передує його поверненню вкладникові або списанню з рахунка вкладника з інших підстав. Проценти на банківський вклад виплачуються вкладникові на його вимогу зі спливом кожного кварталу окремо від суми вкладу, а не-витребувані у цей строк проценти збільшують суму вкладу, на яку нараховуються проценти, якщо інше не встановлено договором ба­нківського вкладу. У разі повернення вкладу виплачуються усі на­раховані до цього моменту проценти.

Згідно зі статтею 1062 Цивільного кодексу України на раху­нок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які

Ю. В. ВАЩЕНКО

Банківське право

"27І

надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо дого­вором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вва­жається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкла­дом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підля­гають поверненню відповідно до статті 388 цього Кодексу.

Відповідно до статті 1063 Цивільного кодексу України фізич­на або юридична особа може укласти договір банківського вкла­ду (зробити вклад) на користь третьої особи. Ця особа набуває права вкладника з моменту пред'явлення нею до банку першої вимоги, що випливає з прав вкладника, або вираження нею ін­шим способом наміру скористатися такими правами. До набуття особою, на користь якої зроблений банківський вклад, прав вкла­дника ці права належать особі, яка зробила вклад. Визначення імені фізичної особи або найменування юридичної особи, на ко­ристь якої зроблений вклад, є істотною умовою договору банків­ського вкладу. Якщо особа, на користь якої зроблено вклад, від­мовилася від нього, особа, яка уклала договір банківського вкладу на користь третьої особи, має право вимагати повернення вкладу або перевести його на своє ім'я.

Згідно зі статтею 1064 Цивільного кодексу України укладення договору банківського вкладу з фізичною особою і внесення грошових коштів на її рахунок за вкладом підтверджуються оща­дною книжкою. В ощадній книжці вказуються найменування і місцезнаходження банку (його філії), номер рахунка за вкладом, а також усі грошові суми, зараховані на рахунок та списані з ра­хунка, а також залишок грошових коштів на рахунку на момент пред'явлення ощадної книжки у банк. Відомості про вклад, вка­зані в ощадній книжці, є підставою для розрахунків за вкладом між банком і вкладником. Видача банківського вкладу, виплата процентів за ним і виконання розпоряджень вкладника про пере­рахування грошових коштів з рахунка за вкладом іншим особам здійснюються банком у разі пред'явлення ощадної книжки. Якщо ощадну книжку втрачено або приведено у непридатний для пред'явлення стан, банк за заявою вкладника видає йому нову ощадну книжку.

Відповідно до статті 1065 ощадний (депозитний) сертифікат підтверджує суму вкладу, внесеного у банк, і права вкладника (володільця сертифіката) на одержання зі спливом встановленого строку суми вкладу та процентів, встановлених сертифікатом, у банку, який його видав. У разі дострокового пред'явлення ощад­ного (депозитного) сертифіката до оплати банком виплачується

Ю. В. ВАЩЕНКО

сума вкладу та проценти, які виплачуються за вкладами на вимо­гу, якщо умовами сертифіката не встановлений інший розмір

процентів.

Згідно зі статтею 340 Господарського кодексу України депо­зитні операції банків полягають у залученні коштів у вклади та розміщення ощадних (депозитних) сертифікатів. Депозити утво­рюються за рахунок коштів у готівковій або у безготівковій фор­мі, у гривнях або в іноземній валюті, що розміщені юридичними особами чи громадянами (клієнтами) на їх рахунках у банку на договірних засадах на певний строк зберігання або без зазначен­ня такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства та умов договору. Договір банківського вкладу (депозиту) укладається у письмовій формі.

Визначення вкладу (депозиту) міститься і у спеціальному бан­ківському законодавстві. Так, відповідно до статті 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклад (депозит) — це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті Украї­ни або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк збе­рігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

§ 2. Види депозитних (вкладних) операцій

За законодавством України розрізняються два види вкладів (депозитів):

• вклад на вимогу;

• строковий вклад.

Так, відповідно до статті 1060 Цивільного кодексу України договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий

вклад).

Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або йо­го частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встанов­лені договором. Умова договору про відмову від права на одер-

"273

Банківське право

жання вкладу на першу вимогу є нікчемною. Якщо відповідно до договору банківського вкладу вклад повертається вкладникові на його вимогу до спливу строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються у розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений більш високий процент. Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкладу зі спливом строку, встанов­леного договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу, внесеного на інших умовах повернення, після настання визначених договором обставин договір вважається продовже­ним на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено до­говором.

§ 3. Порядок здійснення банками депозитних (вкладних) операцій

Згідно із статтею 19 Закону України «Про банки і бан­ківську діяльність» без отримання банківської ліцензії не дозво­ляється здійснювати одночасно діяльність по залученню вкладів та інших коштів, що підлягають поверненню, і наданню кредитів, а також вести рахунки. Особи, винні у здійсненні банківської дія­льності без банківської ліцензії, несуть кримінальну, цивільну чи адміністративну відповідальність згідно із законами України.

Відповідно до статті 48 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» спеціалізованим банкам (за винятком ощадного) забороняється залучати вклади (депозити) від фізичних осіб в об­сягах, що перевищують 5 відсотків капіталу банку.

Відповідно до статті 52 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» банк може укладати угоди з пов'язаними особа­ми, які передбачають нарахування відсотків та комісійних на здійснення банківських операцій, які менші звичайних, та нара­хування відсотків за вкладами і депозитами, які більші звичай­них, у разі, якщо прибуток банку дозволяє здійснювати це без шкоди для фінансового розвитку банку.

Згідно зі статтею 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб комерційних банків гаранту­ються в порядку, передбаченому законодавством України. Вкла­ди фізичних осіб Державного ощадного банку України гаранту­ються державою. У наступному питанні ми більш детально

Ю. В. ВАЩЕНКО

на-

зупинимося на правовому регулювання гарантування вкладів

селення.

Загальний порядок залучення банками України грошових ко­штів (як у національній, так і в іноземній валюті) або банківських металів від юридичних і фізичних осіб на їх поточні, вкладні (де­позитні) рахунки та розміщення ощадних (депозитних) сертифі­катів визначений у Положенні про порядок здійснення банками України вкладних (депозитних) операцій з юридичними і фізич­ними особами, затвердженому постановою Правління Націона­льного банку України № 516 від 03.12.2003 р.

Згідно з Положенням правове регулювання більшості питань щодо вкладних (депозитних) операцій має диспозитивний харак­тер. Тобто, сторони самостійно вирішують їх у договорі. У той же час Положення містить певні вимоги щодо умов депозитних

договорів.

Зокрема, визначено, що договором банківського вкладу (депо­зиту) може бути передбачено внесення грошових коштів або бан­ківських металів на інших умовах їх повернення. Такі вклади (депозити) є умовними. Умови за вкладом не можуть суперечити законодавству України. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) визначено договором, то такі вклади (депозити) облі­ковуються як строкові. Якщо строки зберігання умовних вкладів (депозитів) договором не визначено, то вони обліковуються як вклади (депозити) на вимогу.

Сума, строки та умови приймання вкладів (депозитів) визна­чаються між банком та вкладником на договірних засадах.

Залучення банком вкладів (депозитів) юридичних і фізичних осіб підтверджується:

• договором банківського рахунку;

• договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощад­
ної книжки;

• договором банківського вкладу (депозиту) з видачею ощад­
ного (депозитного)сертифіката;

• договором банківського вкладу (депозиту) з видачею іншого
документа, що підтверджує внесення грошової суми або банків­
ських металів і відповідає вимогам, установленим законом, ін­
шими нормативно-правовими актами у сфері банківської діяль­
ності (банківськими правилами) та звичаями ділового обороту.

Процентні ставки за вкладними (депозитними) операціями встановлюються банками самостійно. Національний банк Украї­ни встановлює індикативні розміри процентних ставок для банків з урахуванням ситуації на грошово-кредитному ринку.

*275

Банківське право

Банк сплачує вкладнику суму вкладу (депозиту) і нараховані за ним проценти:

• у національній валюті, якщо грошові кошти надійшли на
вкладний (депозитний) рахунок у національній валюті;

• у валюті вкладу (депозиту), якщо грошові кошти надійшли
на вкладний (депозитний) рахунок в іноземній валюті, або на
умовах та в порядку, передбачених договором, відповідно до за­
яви вкладника — в іншій іноземній чи в національній валюті;

• у банківських металах, якщо вкладний (депозитний) рахунок
відкритий у банківських металах, або на умовах та в порядку, пе­
редбачених договором, відповідно до заяви вкладника — у наці­
ональній валюті.

Проценти на вклад (депозит), залучений відповідно до дого­вору банківського вкладу (депозиту), якщо інше не передбачено договором, нараховуються від дня, наступного за днем надхо­дження до банку грошових коштів або банківських металів, до дня, який передує поверненню грошових коштів або банківських металів вкладнику або списанню з вкладного (депозитного) ра­хунку вкладника з інших підстав.

Особливості залучення грошових коштів або банківських ме­талів на вклади (депозити) регулюються внутрішніми положен­нями банків, розробленими відповідно до законодавства України.

Банки мають встановлювати основні умови залучення банків­ського вкладу (депозиту) відповідного виду. Зазначені умови мають бути оприлюднені банком шляхом розміщення відповідної інформації в установі банку в загальнодоступному для клієнтів місці. Ця інформація може додатково розміщуватися банком у засобах масової інформації.

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки перераховуються юридичними особами з поточних рахунків і повертаються банками в безготівковій формі на поточні рахунки юридичних осіб.

Банки можуть перераховувати грошові кошти на вкладний (депозитний) рахунок юридичної особи з її іншого вкладного (депозитного) рахунку, відкритого в цьому банку, лише в разі зміни банком порядку бухгалтерського обліку рахунку юридич­ної особи, пов'язаної із:

♦ запровадженням банком процедури зміни рахунків клієнтів
не за їх ініціативою, у випадках та в порядку, визначених норма­
тивно-правовими актами Національного банку України;

♦ зміною умов договору банківського вкладу (депозиту).
Нараховані проценти за вкладами (депозитами) юридичних

осіб відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту)

Ю. В. ВАЩЕНКО

банки можуть перераховувати на поточний рахунок юридичної особи або зараховувати на поповнення вкладу (депозиту).

Проведення розрахункових операцій за вкладними (депозит­ними) рахунками юридичної особи забороняється, крім операцій, пов'язаних з реалізацією майнових прав на суму вкладу (депози­ту) відповідно до укладених договорів застави та законодавства України.

Грошові кошти на вкладні (депозитні) рахунки фізичних осіб можуть бути внесені готівкою, перераховані з іншого вкладного (депозитного) рахунку або поточного рахунку і повертаються ба­нками готівкою або в безготівковій формі на зазначений у дого­ворі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. Банки можуть відповідно до умов договору банківського вкладу (депозиту) перераховувати фізичним особам нараховані проценти за вкладами (депозитами) на їх поточний рахунок, для поповнення вкладу (депозиту) або видавати готівкою.

Банки повертають вклади (депозити) та сплачують нараховані проценти у строки, що визначені умовами договору банківського вкладу (депозиту) між вкладником і банком.

За договором банківського вкладу (депозиту) незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, розміщених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.

Банк виплачує вкладникові проценти на суму вкладу (депози­ту) у розмірі, який установлюється в договорі банківського вкла­ду (депозиту). Якщо договором не встановлений розмір процен­тів, то банк зобов'язаний виплатити їх в розмірі облікової ставки Національного банку України.

Банк має право змінити розмір процентів, які виплачуються на вклад (депозит) на вимогу, якщо інше не встановлено договором. У разі зменшення банком розміру процентів на вклад (депозит) на вимогу новий розмір процентів застосовується до вкладу (де­позиту), внесеного до повідомлення вкладника про зменшення процентів, через один місяць з часу надсилання відповідного по­відомлення, якщо інше не встановлено договором.

Установлений банком відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) розмір процентів на вклад (депозит) на строк або на вклад (депозит), внесений на умовах його повернення в разі настання визначених договором обставин, не може бути од-носторонньо зменшений банком, якщо інше не встановлено зако­нодавством України.

Банківське право

Проценти на банківський вклад (депозит) виплачуються вкла­дникові на його вимогу відповідно до строків, визначених у до­говорі банківського вкладу (депозиту).

Якщо відповідно до договору банківського вкладу (депозиту) вклад повертається вкладникові на його вимогу до закінчення строку або до настання інших обставин, визначених договором, проценти за цим вкладом виплачуються в розмірі процентів за вкладами на вимогу, якщо договором не встановлений вищий процент.

Якщо вкладник не вимагає повернення суми строкового вкла­ду (депозиту) із закінченням строку, установленого договором банківського вкладу, або повернення суми вкладу (депозиту), внесеного на інших умовах повернення, то після настання визна­чених договором обставин договір уважається продовженим на умовах вкладу на вимогу, якщо інше не встановлено договором.

Оподаткування доходів від вкладних (депозитних) операцій юридичних та фізичних осіб здійснюється відповідно до законо­давства України.

§ 4. Система гарантування вкладів в Україні

Система гарантування вкладів фізичних осіб визначена у Законі України «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб». Відповідно до цього Закону Фонд гарантування вкладів фі­зичних осіб відшкодовує вклади, розміщені на рахунках, що не використовуються вкладником для здійснення підприємницької діяльності.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» Національний банк України зобов'язаний протя­гом двох днів після прийняття рішення про ліквідацію банку по­відомити про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб. У разі оскарження в судовому порядку рішення Національного банку про ліквідацію банку Національний банк України повідомляє про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

Відповідно до статті 96 Закону України «Про банки і банків­ську діяльність» вимоги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, що виникли у випадках, визначених законодавством про га­рантування вкладів фізичних осіб, задовольняються у першу чер­гу. У другу чергу задовольняються вимоги вкладників — фізич-

278'

Ю. В. ВАЩЕНКО

них осіб в частині перевищення суми, передбаченої системою га­рантування вкладів фізичних осіб, вимоги, що виникли із зо­бов'язань банку перед працівниками.

Відповідно до статті 42 Закону України «Про Національний банк України» (далі Закон) Національний банк України надає кредити Фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів за ціною не нижче індексу інфляції терміном на 5

років.

Згідно зі статтею 2 Закону «Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб» учасниками Фонду гарантування вкладів фізич­них осіб (далі — Фонд) є банки — юридичні особи, які зареєст­ровані в Державному реєстрі банків, який ведеться Національним банком України, та мають банківську ліцензію на право здійсню­вати банківську діяльність. Участь у Фонді зазначених банків є

обов'язковою.

Учасники Фонду зобов'язані сплачувати збори до Фонду.

Учасником Фонду є банк, який виконує встановлені Націона­льним банком України економічні нормативи щодо достатності капіталу і платоспроможності та може виконувати свої зо­бов'язання перед вкладниками.

Банки — учасники Фонду, які не виконують встановлених Національним банком України економічних нормативів щодо до­статності капіталу, платоспроможності та/або яким за рішенням Національного банку України зупинено дію банківської ліцензії Національного банку України на здійснення банківської діяльно­сті, переводяться за рішенням адміністративної ради Фонду, при­йнятим на підставі інформації Національного банку України, одержаної за результатами моніторингу діяльності банків, до ка­тегорії тимчасових учасників Фонду.

Після переведення до категорії тимчасових учасників Фонду банк, вклади фізичних осіб до якого залучені до дня його переве­дення до цієї категорії, зобов'язаний сплачувати збори до Фонду до повного виконання зобов'язань перед вкладниками по виплаті їхніх вкладів та нарахованих відсотків.