Сучасна концепція розміщення продуктивних сил. перспективи розвитку регіонів україни

Основою нової регіональної парадигми є визнання цілісності і рівноправності усіх складових єдиної регіональної системи — природно-ресурсної, економічної, соціальної, інформаційної. Сучасна концепція розміщення продуктивних сил орієнтується на досягнення їх сталого розвитку і передбачає:

подолання існуючих диспропорцій у територіальній структурі національної економіки;

максимальне використання переваг територіального поділу праці, особливостей природно-ресурсного та науково-вироб­ничого потенціалу регіонів;

удосконалення спеціалізації регіонів з урахуванням загальнодержавних інтересів; активізацію господарської діяльності у регіонах на ринкових засадах в умовах різних форм власності;

забезпечення умов для прискореного розвит­ку галузей, що випускають конкурентоспроможну продукцію, та залучення іноземних інвестицій у регіони, де існують для цього найбільш сприятливі передумови; створення нормальних умов для життєдіяльності населення та ліквідацію зон надзвичайних екологічних ситуацій в окремих регіонах.

Основні концептуальні положення щодо розміщення продуктивних сил реалізуються в таких розробках прикладного характеру, як схеми-прогнози та державні програми розвитку й розміщення продуктивних сил України, економічних районів і облас­тей на перспективу. Вони необхідні для обгрунтування економічно доцільних напрямів розвитку продуктивних сил певних територій та розробки цілеспрямованих заходів державної регіональної економічної політики, які б дали змогу забезпечити ефек­тивне регулювання процесів регіонального розвитку, узгодження дій центральних і місцевих органів виконавчої влади у здійсненні структурної перебудови економіки країни та послідовному впровадженні ринкових відносин.

До особливостей розміщення і розвитку продуктивних сил за умов ринкової економіки можна віднести такі:

· органічне поєднання державних, регіональних і місцевих інте­ресів під час розміщення нових об’єктів при мінімальному залученні зовнішніх ресурсів та максимальному використанні місцевих;

· формування та інтенсивний розвиток об’єктів ринкової інфраструктури та інформаційних систем з метою створення збалансованих регіональних ринків виробництва і збуту конкуренто­спроможної продукції та послуг, на яких спеціалізуються регіони;

· пріоритетний розвиток наукомістких виробництв з швидкою окупністю витрат, ресурсозбереженням і значним нагромадженням для активізації інвестиційної діяльності та структурної реорганізації економіки;

· орієнтація на прогресивну структуру регіональної економіки з високою питомою вагою галузей, що працюють на задоволення потреб споживчого сектора економіки;

· розвинутість недержавного сектора економіки, зокрема під­приємницьких структур.

У перспективів Донецькому і Придніпровському регіонах набудуть подальшого розвитку такі галузі спеціалізації промисловості: паливно-енергетична, чорна і кольорова металургія, хімічна, автомобільна, аерокосмічна промисловість, важке машинобу­дування. У найближчій перспективі здійснюватиметься комплекс­на реструктуризація та технічне переоснащення перспективних підприємств вугільної, металургійної, хімічної промисловості, машинобудування, енергетики, а також структурне реформування всього виробничо-територіального комплексу та збалансування розвитку базових галузей з реальними потребами економіки.

Здійснюватимуться конверсія окремих оборонних підприємств
з метою використання їх потужностей для випуску цивільної продукції, зокрема товарів народного споживання; проводитимуться заходи щодо забезпечення продуктивної зайнятості населення шляхом дивеpсифікації виробництв, організації громадських робіт, створення нових робочих місць, особливо у шахтарських містах і селищах. Відбуватиметься нарощування потуж­ностей легкої та харчової промисловості.

Поряд з цим значна увага приділятиметься поліпшенню екологічної ситуації шляхом впровадження у виробництво безвідходних і маловідходних технологій, перепрофілювання окремих під­приємств, ліквідації териконів, хвосто- і шлакосховищ, відстійників, рекультивації порушених земель.

У Східному регіоні України структурна перебудова спрямовуватиметься на технічне переоснащення та підвищення ефективності роботи підприємств таких галузей спеціалізації, якими є тракторне і сільськогосподарське машинобудування, автомобільна, електронна, електротехнічна, харчова промисловість. Збільшуватимуться обсяги власного видобутку газу, нафти та продуктів їх переробки.

У перспективі здійснюватиметься конверсія частини виробничих потужностей підприємств військово-промислового комплексу з їх спрямуванням на випуск цивільної продукції. Поряд з цим вдосконалюватиметься спеціалізація сільськогосподарського виробництва, підвищуватиметься його товарність та ефективність, набудуть подальшого розвитку переробні галузі. Регіон більш ефективно використовуватиме наявний науково-технічний потен­ціал та переваги прикордонного розташування.

У Центральному регіоні України структурні зрушення в економіці спрямовуватимуться на посилення її соціальної орієнтації, забезпечуватиметься прискорений розвиток АПК, сфери послуг, харчової і легкої промисловості, а також машинобудівних галузей — авіабудування, сільськогосподарського машинобудування, радіотехніки і електроніки. Здійснюватиметься реконструкція та технічне переоснащення підприємств хімічної промисловості, розвиток наукомістких виробництв на основі науково-тех­нічного і кадрового потенціалу м. Києва. Передбачаються заходи щодо вирішення еколого-економічних і соціальних проблем, пов’язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

У Поліссі подальшого розвитку набудуть такі галузі спеціалізації, як сільськогосподарське машинобудування, приладобудування, видобуток і переробка мінералів, легка та харчова промис­ловість. Проводитиметься реструктуризація АПК у напрямі підвищення частки харчової та переробної промисловості. Передбачається розвиток інтенсивного землеробства і тваринництва. Створюватимуться найсприятливіші умови для вирощування суто поліських культур (картоплі, льону-довгунця, хмелю) та їх промислової переробки, а також подальшого розвитку лісового господарства, деревообробної промисловості, промисловості будівельних матеріалів.

У Подільському регіоні здійснюватиметься технічна реконструкція та модернізація енергетики, сільськогосподарського машинобудування, приладобудування, харчової промисловості. Намі­чено перепрофілювання частини підприємств на випуск техніки для агропромислового комплексу, медицини, товарів народного споживання. Забезпечуватиметься пріоритетний розвиток легкої промисловості, виробництва будівельних матеріалів, скляних, фаянсових виробів на базі власної сировини. Посилиться спеціалізація АПК на вирощуванні та переробці цукрового буряка, зернових культур, м’яса і молока, поглиблюватиметься ступінь переробки сільськогосподарської продукції.

Структурна перебудова промислового комплексу Карпатського регіону спрямовуватиметься на підвищення питомої ваги сільськогосподарського і автомобільного машинобудування, електронного та електротехнічного виробництва з використанням сучас­них технологій. Здійснюватимуться заходи щодо реконструкції і технічного переозброєння підприємств хімічної та нафтохімічної промисловості, подальшого розвитку та інтенсифікації лісового господарства, лісопромислового комплексу, легкої та харчової промисловості.

У сільському господарстві основна увага приділятиметься роз­витку овочівництва, садівництва, виноградарства, м’ясо-молочно­го скотарства та вівчарства. У господарському комплексі регіону формуватиметься високоpозвинутий pекpеаційно-туpистичний та оздоpовчо-лікувальний комплекс загальнодержавного і міжнарод­ного значення. Розвиватиметься регіональне транскордонне співробітництво у рамках єврорегіонів.

У перспективі пріоритетними напрямами розвитку Причорноморського регіону будуть насамперед галузі моpегосподаpського комплексу — суднобудування та судноремонт, рибне та портове господарство, а також галузі машинобудування для обслуговуван­ня агропромислового комплексу, освоєння нафтогазових родо­вищ шельфової зони Чорного моря. Передбачається значно під­вищити ефективність сільського господарства у виробництві зер­на, соняшнику, овочів, винограду, а також м’яса і молока.

Здійснюватиметься комплекс заходів щодо розселення і облаштування раніше депортованих кримських татар та осіб інших національних меншин, які повернулися на постійне проживання у цьому регіоні. Важливим напрямом розвитку регіону є комплекс­не використання рекреаційних ресурсів, створення у 1999—2010 роках ефективної індустрії туризму та оздоpовчо-ліку­вальних закладів, особливо цілорічного функціонування, у Криму, Одеській, Миколаївській, Херсонській областях.