Тема 6. еволюція неокласичних ідей.

НЕОЛІБЕРАЛІЗМ

1. В основі неоліберальної економічної моделі впливу держави на економіку лежать такі принципи (набір букв):

а) лібералізація економіки;

б) вільне ціноутворення;

в) держава в ролі “нічного сторожа”;

г) збільшення обсягів державних витрат та займів;

д) державні заходи щодо інвестування збиткових підприємств.

2. Правильно визначте основних представників таких економічних шкіл неолібералізму: 1) чиказька школа; 2) лондонська школа; 3) фрайбурзька школа; 4) паризька школа.

а) Л. Мізес, М. Фрідмен, А. Шварц;

б) М. Алле, Б. Ногаро, Л. Столерю;

в) В. Ойкен, Л. Ерхард, В. Репке;

г) Ф. Хайєк, Л. Роббінс.

3. У чому головна відмінність між кейнсіанством і монетаризмом:

а) у визначенні вартості товару;

б) у підходах до розуміння суті загальної економічної рівноваги;

в) у визначенні ролі держави в економіці;

г) у розумінні загальної логіки історичного прогресу?

4. Який рядок у таблиці правильно передає погляди кейнсіаців та монетаристів на швидкість обігу грошей:

	Кейнсіанство	Монетаризм
а)	Постійно зростає	Постійно зменшується
б)	Залишається незмінним	Зростає
в)	Змінюється не завбачено	Змінюється завбачено
г)	Змінюється завбачено	Змінюється не завбачено

5. На думку М. Фрідмена, золоте правило монетаризму передбачає:

а) пропонування грошей повинно збільшуватися тими ж темпами, що й темп зростання реального ВВП;

б) пропонування грошей повинно збільшуватися тими ж темпами, що й темп зростання рівня цін;

в) швидкість обігу грошей обернено пропорційна їх кількості;

г) кількість грошей в обігу завжди дорівнює попиту на них.

6. До практичних рекомендацій М. Фрідмена щодо державного регулювання економіки належать:

а) жорстке регулювання темпу приросту грошової маси;

б) відміна мінімальних ставок заробітної плати;

в) значне збільшення витрат на соціальні програми;

г) правильно а, б;

д) правильно а, б, в.

7. Крива Лаффера відображає функціональний взаємозв’язок між:

а) рівнем інфляції і рівнем безробіття;

б) рівнем банківського відсотка і розміром заощаджень;

в) рівнем податкових ставок і величиною надходжень до державного бюджету;

г) рівнем цін та кількістю грошей в обігу.

8. Поняття “природній рівень безробіття” до економічного аналізу ввів:

а) М. Фрідмен;

б) Ф. Хайєк;

в) В. Ойкен;

г) А. Маршалл.

9. Неолібералізм на відміну від кейнсіанства припускає (набір букв):

а) лібералізацію економіки;

б) вільну конкуренцію, яка підтримується державою;

в) відносно пасивне державне втручання в економіку;

г) відносно активне державне втручання в економіку.

10. До головних теоретичних положень “теорії раціональних очікувань” не відноситься:

а) усі ринки економічної системи знаходяться у стані рівноваги:

б) економічні суб’єкти національної економіки раціональні у своїй поведінці;

в) в економічній системі відсутнє досконале передбачення;

г) суб’єктивні прогнози грунтуються на очікуваннях майбутніх періодів.

11. Що на думку представників теорії “економіки пропонування” повинно лежати в основі антиінфляційної політики?

а) зменшення податків;

б) ліквідація бюджетного дефіциту;

в) відміна адміністративних обмежень розвитку підприємництва;

г) збільшення витрат держави на соціальні потреби;

д) правильно а, б, в;

е) правильно а, б, в, г?

12. Крива Філіпса відображає такий функціональний взаємозв’язок:

а) рівень інфляції і рівень безробіття обернено пропорційні;

б) рівень банківського відсотка і розмір заощаджень прямо пропорційні;

в) рівень податкових ставок і величина надходжень до державного бюджету обернено пропорційні;

г) рівень цін та кількість грошей в обігу прямо пропорційні.

13. Головні методологічні принципи неолібералізму були сформовані в:

а) 30-х роках XX століття;

б) 30-х роках ХIХ століття;

в) 70-80 рр. ХХ століття;

г) 70-80 рр. XIХ століття.

14. У концепції “ідеальних типів господарства”, основоположник ордолібералізму В. Ойкен, виділяє такі типи економік :

а) центрально-адміністративна економіка;

б) соціально-ринкова економіка;

в) раціональна економіка;

г) правильно а, б;

д) правильно а, б, в.

15. Ордолібералізм – це:

а) західногерманська доктрина неоліберального економічного вчення:

б) французька доктрина неоліберального економічного вчення;

в) збірне поняття, яке включає природній порядок вільного ринкового господарства;

г) правильно а, в;

д) правильно б, в.

16. На думку представників монетаризму, “природній рівень безробіття” – це:

а) рівень безробіття при повній зайнятості та відсутності циклічного безробіття;

б) рівень безробіття при повній зайнятості та відсутності структурного безробіття;

в) рівень безробіття при повній зайнятості та відсутності фрикційного безробіття;

г) правильно б, в.

17. Раціональні очікування – це:

а) очікування, які базуються на інформації минулих періодів і наявної інформації про сучасний стан економіки;

б) очікування, які базуються на інформації минулих періодів;

в) очікування, які базуються на суб’єктивних оцінках економічних суб’єктів;

г) правильно а, в;

д) правильно б, в.

18. Адаптивні очікування – це:

а) очікування, які базуються на інформації минулих періодів і наявної інформації про сучасний стан економіки;

б) очікування, які базуються на інформації минулих періодів;

в) очікування, які базуються на суб’єктивних оцінках економічних суб’єктів;

г) правильно а, в;

д) правильно б, в.

ТЕМА 7. ІНСТИТУЦІОНАЛІЗМ

1. Правильно визначте основних представників таких економічних напрямків інституціоналізма: 1) соціально-психологічний інституціонізм; 2) соціально-правовий інституціоналізм; 3) кон’юнктурно-статистичний інституціоналізм.

а) Т. Веблен;

б) Дж. Коммонс;

в) У. Мітчелл.

2. До методологічних основ інституціоналізму не відноситься:

а) використання описово-статистичного методу дослідження;

б) використання історико-генетичного методу дослідження;

в) використання абстрактного методу дослідження;

г) використання вихідного поняття – інститут.

3. До методологічних принципів історичної школи не належить:

а) заперечення діалектичного характеру суспільного розвитку;

б) визнання еволюційної форми суспільного розвитку;

в) використання методу логічної абстракції;

г) правильної відповіді немає.

4. Термін “інституціоналізм” означає:

а) звичай, заведений порядок;

б) порядок, який закріплений у формі закону;

в) сукупність суспільних традицій, звичаїв, які відображають загальноприйнятий образ мислення групи людей або народу;

г) моральні та правові норми.

5. Які з перелічених відносин, на думку інституціоналістів, не впливають на економічну діяльність:

а) сімейні;

б) правові;

в) технологічні;

г) правильної відповіді немає?

6. В основі ефекту Веблена лежать:

а) звички представників великого бізнесу;

б) закони ринкової економіки;

в) природні інстинкти;

г) правильної відповіді немає.

7. Хто з економістів історичної школи виступав проти поширення профспілкового руху:

а) Л. Брентано;

б) Г. Шмоллер;

в) К. Бюхер;

г) В. Зомбарт.

8. Відповідно до теорії Дж. Коммонса в основі вартості товару лежать:

а) витрати праці;

б) співвідношення попиту та пропозиції;

в) корисність;

г) юридична угода “колективних інститутів”.

9. Дж. Гелбрейт вважав, що для моделі нового індустріального суспільства не характерно:

а) переміщення реальної влади в корпораціях від власників капіталу до техноструктури;

б) переорієнтація виробництва з максимізації прибутку на підтримання міцних позицій на ринку;

в) переорієнтація економіки вільної конкуренції на систему жорсткого планування;

г) правильна відповідь відсутня.

10. В основі періодизації народного господарства К. Бюхера лежить такий принцип:

а) ступінь розвитку технологічного способу виробництва;

б) ступінь віддаленості споживача від виробника продукції;

в) ступінь впливу соціальних інститутів на економічний розвиток;

г) правильної відповіді немає.

11. Учення В. Зомбарта про так званий “соціальний плюралізм” передбачає співіснування в суспільстві майбутнього таких організаційно-господарчих форм ( набір букв):

а) капіталізм;

б) кооперативне господарство;

в) натуральне господарство;

г) міське господарство;

д) суспільне господарство;

е) ремесло;

ж) селянське господарство.

12. Термін “Ефект Веблена” характеризує ситуацію впливу споживацької поведінки на попит коли:

а) споживання товару збільшується відповідно зростання цін на товари;

б) споживання товару збільшується відповідно зниження цін на товари;

в) споживання товару не залежить від цін на товари;

г) споживання товару збільшується відповідно зростання доходу.

13. Представниками соціально-органічної школи Німеччини вважаються:

а) Г. Шмоллер, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

б) Л. Брентано, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

в) В. Зомбарт, Р. Штольцман, Р. Штаммлер;

г) Р. Оппенгеймер, Р. Штольцман, Р. Штаммлер.

14. У своїй теорії “стадій економічного росту” У. Ростоу виділяє п’ять фаз розвитку людства. Який етап є зайвим в приведеному переліку:

а) традиційне суспільство;

б) перехідне суспільство;

в) період зрушень;

г) період росту;

д) стадія зрілості;

е) стадія високого рівня масового споживання?

15. У центрі моделі нового індустріального суспільства Дж. Гелбрейта лежить:

а) техноструктура;

б) державна монополія;

в) транснаціональна корпорація;

г) профсоюз.

16. Економічні розробки У. Мітчелла лягли в основу розробки:

а) теорії граничної корисності;

б) теорії постіндустріального суспільства;

в) концепції безкризового циклу;

г) правильної відповіді немає.

17. Автором теорії “монополістичної конкуренції” вважається:

а) Дж. Робінсон;

б) Е. Чемберлін;

в) Дж. Гелбрейт;

г) П. Самуельсон.

18. Хто вважається засновником теорії “недосконалої конкуренції”:

а) Дж. Робінсон;

б) Е. Чемберлін;

в) Дж. Гелбрейт;

г) П. Самуельсон.

Список літератури

1. Аникин А.В. Юность науки: Жизнь и идеи мыслителей-экономистов до Маркса.– М.: Политиздат, 1985.

2. Антология экономической классики: В 2-х т. / Сост. И.А.Столяров.– М.: МП «Эконов»-«Ключ», 1993.

3. Бартенев С.А. Экономические теории и школы (история и современность): Курс лекций. – М.:,1996.

4. Блауг М. Экономическая мысль в ретроспективе. – М.: Дело ЛТД, 1994.

5. Всемирная история экономической мысли: В 6-ти Т. – М.: Мысль, 1987 .

6. Жид Ш., Рист Ш. История экономических учений. – М.: Экономика, 1995.

7. История экономических учений. Учебник для экономических вузов. – М.: Высшая школа, 1983.

8. История экономических учений: Учебное пособие для эконом.спец.вузов: В 2-х ч./ Е.Г. Василевский и др.– М.: Изд-во МГУ, 1989.

9. Історія економічної думки України. Навчальний посібник / Васильєва Р.Х. та ін. – К.: Либідь, 1993.

10. Історія економічної думки України : Навчальний посібник./ Корнійчук Л.Я., Татаренко Н.О. та інші. – К.: Фенікс, 1996.

11. История экономических учений: Теоретический курс. – М.: Экономика, 1993.

12. Классики кейнсианства. В 2-х т. – М.,1997.

13. Майбурд Е.М. Введение в историю экономической мысли. От пророков до профессоров. - М.: Дело, Вита-Пресс, 1996.

14. Маршалл А. Принципы экономической науки: В 3-х т. – М.: Прогресс, 1993.

15. Мешко І.Н. Історія економічних вчень: Основні течії західноєвропейської та американської економічної думки. / Навчальний посібник. – К.: Наукова думка, 1994.

16. Пигу А. Экономическая теория благосостояния: В 2-х т. – М.: Прогресс, 1985.

17. Осадчая И.М. Консерватизм против реформизма. – М.: Экономика, 1984.

18. Реуэль А.Я. История экономических учений. Учебное пособие. – М.: Высшая школа, 1972.

19. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. – М.: Соцэкгиз, 1962.

20. Рикардо Давид. Сочинения. – М.: Соцэкгиз, 1961.

21. Селигмен Б. Основные течения современной экономической мысли. – М.: Прогресс, 1968.

22. Хрестоматия по истории Древнего Востока. В 2-х ч. М.: Высшая школа, 1980.

23. Ядгаров Я.С. История экономических учений: Учебник для вузов. 3-е издание. – М.: ИНФРА-М, 1999.

24. Эрхард Л. Благосостояние для всех. – М.: Прогресс, 1991.