Повноваження органів, що здійснюють регулювання у сфері землеустрою
Регулювання у сфері землеустрою здійснюють Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Кабінет Міністрів України, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, місцеві державні адміністрації, а також центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у межах повноважень, встановлених законом.
Згідно із статями 8 – 19 закону до повноважень згаданих органів влади належить:
1- визначення засад та реалізація державної політики, внесення пропозицій про формування державної політики у галузі використання та охорони земель;
2- організація і здійснення землеустрою та координація діяльності органів влади у цій сфері;
3- розроблення, погодження, затвердження і забезпечення виконання загальнодержавних та регіональних програм використання та охорони земель; затвердження землевпорядних проектів;
4- організація і здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, при проведенні землеустрою; здійснення контролю за впровадженням заходів, передбачених документацією із землеустрою;
5- здійснення ліцензування відповідно до закону;
6- розроблення та затвердження нормативно-правових та нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою;
7- інформування населення про заходи, передбачені землеустроєм;
8- вирішення інших питань у сфері землеустрою відповідно до закону.
4. Організація і регулювання землеустрою(ст.ст. 20 – 41)
Землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності.
Організацію і планування землеустрою на загальнодержавному і місцевому рівнях здійснюють Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень.
Заходи, передбачені затвердженою документацією із землеустрою, є обов'язковими для виконання органами державної влади та органами місцевого самоврядування, власниками землі, землекористувачами, у тому числі орендарями.
Власники землі та землекористувачі зобов'язані забезпечити доступ розробникам документації із землеустрою до своїх земельних ділянок, що підлягають землеустрою.
Землеустрій здійснюється на підставі: (ст.. 22)
1- рішень органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо проведення робіт із землеустрою;
2 - укладених договорів між юридичними чи фізичними особами (землевласниками і землекористувачами) та розробниками документації із землеустрою;
4 - судових рішень.
Документація із землеустрою – це затверджені в установленому порядку текстові та графічні матеріали, якими регулюється використання та охорона земель державної, комунальної та приватної власності, а також матеріали обстеження і розвідування земель, авторського нагляду за виконанням проектів тощо.
Документація із землеустрою розробляється у вигляді: (ст. 25):
1- програм,
2 - схем,
3 - проектів,
4 - спеціальних тематичних карт,
5 - атласів,
6 - технічної документації.
Види документації із землеустрою:
1 - загальнодержавні й регіональні (республіканські) програми використання та охорони земель;
2) схеми землеустрою і техніко-економічні обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць;
3) проекти землеустрою щодо встановлення (зміни) меж адміністративно-територіальних одиниць;
4) проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення;
5) проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок;
6) проекти землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань;
7) проекти землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь;
8) проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів;
9) робочі проекти землеустрою щодо рекультивації порушених земель, землювання малопродуктивних угідь, захисту земель від ерозії, підтоплення, заболочення, вторинного засолення, висушення, зсувів, ущільнення, закислення, забруднення промисловими та іншими відходами, радіоактивними та хімічними речовинами, покращання сільськогосподарських земель, підвищення родючості ґрунтів;
10 - технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);
11 – технічна документація із землеустрою щодо поділу та об'єднання земельних ділянок;
12 - спеціальні тематичні карти і атласи стану земель та їх використання;
13 - технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж частини земельної ділянки, на яку поширюються права суборенди, сервітуту.
Законами України та іншими нормативно-правовими актами можуть встановлюватися інші види документації із землеустрою.
Склад, зміст і правила оформлення кожного виду документації із землеустрою регламентуються відповідною нормативно-технічною документацією з питань здійснення землеустрою.
Документація із землеустрою формується і зберігається в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-технічних документів, державних стандартів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується:
у паперовій формі - підписом та особистою печаткою сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою;
в електронній формі - електронним цифровим підписом сертифікованого інженера-землевпорядника, який відповідає за якість робіт із землеустрою згідно із законодавством про використання електронного цифрового підпису.
{ Статтю 25 доповнено частиною шостою згідно із Законом N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012 }
Замовниками документації із землеустрою можуть бути органи державної влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, землевласники і землекористувачі.{Частина перша статті 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3123-VI ( 3123-17 ) від 03.03.2011 }
Розробниками документації із землеустрою є:
юридичні особи, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та у складі яких працює не менше двох сертифікованих інженерів-землевпорядників;
фізичні особи - підприємці, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.
{ Частина друга статті 26 в редакції Закону N 5394-VI ( 5394-17 ) від 02.10.2012 }
Взаємовідносини замовників і розробників документації із землеустрою регулюються законодавством України і договором, зокрема, права та обов'язки замовників і розробників виписані у статтях 27 – 28 Закону.
Подання документації із землеустрою до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, для внесення відомостей до Державного земельного кадастру від імені замовника документації здійснюється її розробником, якщо інше не встановлено договором
{Статтю 26 доповнено частиною четвертою згідно із Законом N 3613-VI ( 3613-17 ) від 07.07.2011; із змінами, внесеними згідно із Законом N 5462-VI ( 5462-17 ) від 16.10.2012 }}
Документація із землеустрою розробляється на основі завдання на розробку відповідного виду документації, затвердженого замовником. Документація включає в себе текстові та графічні матеріали і містить обов'язкові положення, встановлені завданням на розробку документації (ст.29).
Погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому ст. 186, 186-1 Земельного кодексу України, Законом Про землеустрій та іншими законами України. (ст. 30)
Зміни до документації вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.
Державний фонд документації формується на основі збору, обробки, обліку матеріалів, отриманих в результаті здійснення землеустрою. (ст.32)Державний фонд документації із землеустрою є державною власністю і не може передаватись у приватну власність.
Розробники документації зобов'язані безоплатно передавати копії матеріалів у Державний фонд. Використання цих матеріалів дозволяється лише з дотриманням вимог законодавства про авторські права. Положення про Державний фонд , а також порядок надходження, обліку та зберігання матеріалів у ньому затверджено постановою Кабінет Міністрів України від 17 листопада 2004 р. N 1553 (Про затвердження Положення про Державний фонд документації із землеустрою Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 1022 ( 1022-2006-п ) від 26.07.2006)
Юридичні та фізичні особи мають право користуватися матеріалами Державного фонду документації із землеустрою з дотриманням вимог цього Закону, інших законів України і Положення про Державний фонд документації із землеустрою ( 1553-2004-п ). – ст.33. При користуванні документацією з Державного фонду документації із землеустрою забороняється:
копіювання топографічних, картографічних, аерозйомочних та інших матеріалів без відповідного на те дозволу;
передача вихідних матеріалів (їх копій) іншим особам без спеціального дозволу, якщо це не передбачено умовами користування відповідними матеріалами;
передача документації із землеустрою, яка є носієм відомостей, що становлять державну таємницю, організаціям, які не мають належних умов для забезпечення її зберігання.
У разі втрати документації із землеустрою, що становить державну таємницю, користувачі зобов'язані повідомити про це Державний фонд документації із землеустрою та інші державні органи відповідно до законодавства України.
Надання відомостей, що містяться в документації із землеустрою, здійснюється в порядку, встановленому законодавством України.