Ціноутворення у міжнародній торгівлі
В сучасній економічній літературі під світовими цінами розуміються ціни, за якими здійснюються експортні та імпортні операції, котрі достатньо повно характеризують стан міжнародної торгівлі конкретним товаром,тобто це ціни світових товарних ринків або великих комерційних експортно-імпортних угод, які укладаються па ринках відповідного товару в основних центрах світової торгівлі та здійснюються у вільноконвертованій валюті. Вони відображають середньосвітові умови виробництва, реалізації та споживання конкретних товарів.
Не всі ціни, за якими здійснюється світова торгівля, можна розглядати як світові. Зокрема, не є світовими ціни епізодичних, разових (одиничних) зовнішньоторгових операцій. Не можна розглядати ціни, за якими здійснюються міжнародні товарообмінні операції або поставки товарів у рамках програм державної допомоги як світові, тому що ці операції носять «зв'язаний» характер, і ціни в таких умовах можуть суттєво відхилятися від рівня цін угод, які носять комерційний характер. Ціни, за якими здійснюється торгівля в межах замкнутих економічних угруповань (навіть якщо товарообіг значний за обсягом), також не можуть вважатися світовими. Ці ціни за рахунок субсидування з боку держави можуть суттєво відрізнятися від цін інших великих постачальників цієї продукції на світовий ринок. Наприклад, це стосується цін на сільськогосподарську продукцію в країнах ЄС.
Таким чином, на практиці світові ціни — це експортні ціни основних постачальників конкретного товару та імпортні ціни в найважливіших центрах імпорту цього товару.Наприклад, на пшеницю світовими є експортні ціни Канади; нафту — експортні ціни країн-членів ОПЕК; пиломатеріали - експортні ціни Швеції; каучук — ціни Сінгапурської біржі; кольорові метали — ціни Лондонської біржі кольорових металів; хутро — ціни Лондонського та Санкт-Петербурзького аукціонів; чай — ціни аукціонів у Калькутті, Коломбо, Лондоні. Якщо на сировинні товари світову ціну визначають основні країни-постачальники, то відносно готових виробів вирішальну роль відіграють провідні фірми, що випускають та експортують певні типи та види цих виробів.
Спеціалісти по-різному пояснюють існування та формування світових цін. Зокрема, поборники класичної та неокласичної економіки вважають, що міжнародна торгівля ведеться за цінами, рівень яких стихійно складається на зовнішніх ринках під впливом попиту та пропозицій. З марксистської точки зору, в основі формування світової ціни лежить так звана інтернаціональна вартість.
Інтернаціональна вартість товару визначається суспільно необхідним робочим часом, який потрібен для його виготовлення при середньосвітових суспільно нормальних умовах виробництва, тобто використання праці середньосвітової інтенсивності та продуктивності. Причому на світовому ринку більш продуктивна праця одночасно є й більш інтенсивною внаслідок обмежених можливостей для міграції капіталу. Суспільно необхідні в інтернаціональному масштабі витрати праці складаються значною мірою під впливом умов виробництва в країнах — основних експортерах цього товару на світовий ринок. На світовому ринку діє також тенденція до перетворення інтернаціональної вартості в інтернаціональну ціну виробництва на основі формування середньої норми прибутку на капітал унаслідок руху останнього та робочої сили з однієї країни до іншої, а також спостерігається процес формування регіональної вартості за наявності відокремлених регіональних ринків.
На практиці формування світових цін складається під впливом багатьох факторів. За характером, рівнем та ступенем впливу ціноутворюючі факториумовно можна поділити на три основні категорії: загальноекономічні, специфічні та регулюючі.
Загальноекономічні — це фактори, які діють незалежно від виду продукції та конкретних умов її виробництва та реалізації. До них відноситься економічний цикл, зміни в сукупному попиті та пропозиції, рівень інфляції тощо. Наприклад, у стадії депресії економіки ціни, як правило, не підвищуються, та навпаки, у стадії підйому, у зв'язку з перевищенням попиту над пропозицією, ціни зростають. До того ж, залежно від виду товарів і товарних груп динаміка зміни цін відрізняється. При зміні кон'юнктури найбільш різко та швидко змінюються ціни практично на усі види сировини; повільнішими є цінові зміни на напівфабрикати; ще менш змінюються ціни на продукцію машинобудівного комплексу. Наприклад, у 2000 р., коли ціни на енергетичні ресурси (перш за все, на нафту) різко зросли, а збільшення цін на товари первинного сектору досягло 15,3%, ціни на товари обробної промисловості змінилися несуттєво — зростання склало лише 3,7%.
Специфічні — фактори, що визначаються особливостями товару (його якісними характеристиками, умовами виробництва, реалізації та післяпродажного обслуговування) або типом ринку. До цієї групи входять фактори, що впливають на витрати виробництва та продажу, зокрема, інтенсивність та продуктивність праці, впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ступінь концентрації виробництва, рівень конкуренції, товари замінники, гарантії та умови сервісу, а також споживчі властивості: якість, надійність, зовнішній вигляд товару (упаковка), його престижність тощо. Відомо, наприклад, що в умовах НТР ціна в абсолютних одиницях зростає практично для всіх груп товарів, однак із врахуванням так званого «корисного ефекту» (наприклад, швидкості виготовлення товару, його надійності та інших характеристик) відносна вартість товару, а отже і його ціна для споживача знижується.
Регулюючі ж фактори пов'язані з впливом держави і міжнародних організацій на рівень цін. Державне регулювання внутрішніх цін, субсидування експорту, підтримка імпорту, проведення митно-тарифної політики тощо — усе це врешті решт істотно впливає на зовнішні ціни, причому тим більше, чим більша присутність компаній цієї країни на світовому ринку. Прикладом може служити сільськогосподарська політика ЄС або США, де ефективно використовуються механізми індикативних (максимальних або мінімальних) цін на ту чи іншу продукцію сільського господарства.
Важливою особливістю світових цін є їх множинність, тобто таке положення, коли на товар однакової якості, за однакових умов постачання в одному і тому ж центрі міжнародної торгівлі діють різні ціни.
У світовій торгівлі множинність цін визначається багатьма факторами: відмінностями у торговельній політиці як за типом ринку, так і за категоріями покупців; валютною політикою країн та груп держав; рівнем протекціонізму; відмінностями в методиці визначення рівня цін; державно-монополістичними заходами (торговельно-політичними та валютними), які здійснюються урядовими організаціями, некомерційними та іншими спеціальними органами, тощо. Ціни світового ринку можна систематизувати за різними ознаками (див. табл. 2.3).
Ціна купівлі/продажу (ціна продавця або покупця) — ціна закупки чи продажу товару, що диктується покупцем або продавцем товару та пов'язана з умовами поставки товару.
Експортні/імпортні ціни встановлюються відповідно експортером або імпортером на товари та послуги, що вивозяться або ввозяться та є об'єктом зовнішньоторговельної угоди.
Ціни комерційних угод фіксуються в умовах контракту купівлі/продажу товарів. Ціни за кліринговими розрахунками —це ціни, вяких враховані умови та особливості клірингу. Ціни програм допомоги — ціни, які враховують умови певних програм допомоги. За трансфертними цінами здійснюються внутрішньофірмові та внут-рішньокорпораційні операції.
Оптові ціни — ціни, що встановлюються на товар у разі продажу його великими партіями торговим та промисловим підприємствам. Роздрібні ж ціни встановлюються при продажу товару індивідуальному споживачу. В їх основі лежать витрати виробництва та обігу товарів, прибуток підприємств та торгово-збутових організацій, непрямі податки.
Таблиця2.3.