Рівність, недопущення будь-яких проявів податкової соціальна справедливість - стабільність

Принципи побудови:1

· Єдність, обумовлена єдиною економічною і політичною основою суспільства, єдиною фін політикою, що реалізується в життя через фін систему

· Функціональне призначення ланок виражається в тому, що в кожній з них вирішуються свої завдання специфічними методами, існують відповідні фонди грошових коштів, апарат управління.

2. Зміст, осн напрями фін політики

Фінансова політика – система заходів у сфері фінансів, з метою цілеспрямованого впливу держави на розвиток фінансово-кредитної системи та Н економіки загалом.ТипиФП:Класична,Регулююча,Планова дерективна політика

Завдання фін політики:Забезпечення зростання нац. Багатства;Досягнення суспільної рівноваги шляхом мобілізації та використання фін ресурсів для соц гарантій членам суспільства;Забезпечення безперервності відтворювальних процесів у суспільстві;Вплив на раціональне використання природних ресурсів

Мета фінансової політики: оптимальний розподіл валового внутрішнього продукту між галузями народного господарства та соціальними групами населення, територіями

Напрями:

• формування науково обгрунтованих концепцій розвитку фінансів на основі вивчення вимог економічних законів, всестороннього аналізу перспектив удосконалення виробництва і потреб населення;

• визначення основних напрямів використання фінансів в перспективі і в поточному періоді, тобто формування стратегії і тактики фінансової політики. На цьому етапі виходячи з поставлених цілей слід враховувати можливості збільшення і зменшення об’ємів фінансових ресурсів, а також зовнішні, політичні і економічні чинники;

• безпосередні практичні дії, направлені на досягнення поставленої мети.

Фінансовий механізм

фондів, страхових організаційФінансовий механізм – сукупність фінансових методів і форм, інструментів та важелів впливу на соціально-економічний розвиток суспільства.

Структура ФМ:

1.Фінансові методи-планування, кредитування, інвестування, оподаткування і пропозування.

2.Фінансові важелі- різні види потоків, податків, інвестицій, фінансових планів.

3.Правове забезпечення- укази, постанови, розпорядження ВР, президента...

4. Нормативне забезпечення- норми, нормативи, інструкції, методичні вказівки.

5.Інформаційне забезпечення-це інформація усіх форм та видів.

Об’єкт: фінансові відносини

Суб’єкт: фінансовий апарат (різні організаційні структури): ВР, апарат Президента, уряд, Мінфін, Держказначейство та ін.

Управління фінансами

Управління фінансами — це складова частина управління економікою, його здійснює спеціальний апарат з допомогою специфічних прийомів і методів.

Об 'єкт: Найважливіші об'єкти — це фінанси підприємств, організацій і установ, фінанси домогосподарств, державні фінанси.

Суб'єкт: держава (в особі законодавчих і виконавчих, в тому числі фінансових органів), фінансові служби підприємств, організацій, установ.

Фінансовий апарат-сукіпність усіх організаційних структур, що здійснююють загальне управління фінансами держави.

Елементи:планування займає важливе місце в управлінні фінансами, тому що саме в ході планування кожен суб'єкт господарювання оцінює свій фінансовий стан, виявляє резерви збільшення фінансових ресурсів, напрямки їх ефективного використання;

оперативне управління, як комплекс заходів, що проводяться на основі оперативного аналізу конкретної фінансової ситуації. Мета оперативного управління — досягти максимального ефекту при мінімальних затратах шляхом своєчасної зміни фінансових відносин, маневрування фінансовими ресурсами;
контроль, який пронизує всі стадії управлінської діяльності і в той же час має велике самостійне значення. В процесі контролю співставляються фактичні результати із запланованими, виявляються резерви.

Види:

Стратегічне управління — це управління на перспективу, виражається у встановленні обсягів фінансових ресурсів на перспективу для реалізації цільових програм, пов'язаних з піднесенням економіки України, проведенням її структурної перебудови, конверсії оборонних галузей, зміцнення аграрнопереробного комплексу, а також вирішення соціальних проблем

Оперативне управління фінансами здійснюють Міністерство фінансів України, дирекції позабюджетних, фінансові служби міністерств, підприємств та організацій і т.п.

Поняття, методи та принципи фін планування

Фінансове планування —планування в процесі формування, розподілу і використання фінансових ресурсів..

Об'єкт: фінансові ресурси, що утворюються в процесі розподілу і перерозподілу валового національного продукту, найважливішими серед них є прибуток, амортизаційні відрахування, податки, обов'язкові збори в цільові фонди та ін.

Фінансовий план — це план формування, розподілу і використання фінансових ресурсів. Особливість фінансових планів — вони складаються виключно в грошовій формі.

Принципи фінансового планування:
— наукова обгрунтованість, яка передбачає проведення розрахунків фінансових показників на основі певних методик, з врахуванням кращого досвіду; використання засобів обчислювальної техніки, економіко-математичних методів, які передбачають багатоваріантність розрахунків і вибір найоптимальнішого з них;
— єдність фінансових планів полягає в єдності фінансової політики, єдиному підході до розподілу валового національного доходу, єдиній методології розрахунку фінансових показників та ін.;
— безперервність, яка означає взаємозв'язок перспективних, поточних і оперативних фінансових планів;
— стабільність, тобто незмінність показників фінансових планів.

За тривалістю дії розрізняють:
— перспективні фінансові плани (на період понад 1 рік);
— поточні (на 1 рік);
— оперативні (на квартал, місяць).

Методи:

1)Метод економічного аналізу

2)Метод коефіцієнтів (розповсюдження встановлених у минулому тенденцій на майбутній період даних на ін. частину сукупності сукупності досліджуваних об’єкті, які самі не були досліджені)

3)Нормативний (за вимог: 1. Має бути наук обґрунтування, 2. Прогресивним, 3. Тривалої дії, 4. стабільним)

4)Балансовий (передбачає відновленняподатків джерелами їхнього покриття)

Суть, види, методи фін контролю

Фінансовий контроль - це функція управління, яка включає сукупність спостережень, перевірок за діяльністю об'єкта управління з метою оцінки обгрунтованості й ефективності прийняття рішень і результатів їх виконання.

Елементи:- Відомство головного ревізора-аудитора (рахункова палата) з підпорядкуванням безпосередньо парламенту чи президенту країни. Главная цель этого ведомства – общий контроль за расходованием государственных средств;

– налоговое ведомство с подчинением президенту, правительству или министерству финансов, контролирующее поступление в казну налоговых доходов; - Податкове відомство з підпорядкуванням президенту, уряду або міністерству фінансів, яке контролює надходження в скарбницюподаткових доходів;

– контролирующие структуры в составе государственных ведомств, осуществляющие проверки и ревизии подведомственных учреждений; - Контролюючі структури в складі державних відомств, які здійснюють перевірки і ревізії підвідомчих установ;

– негосударственные службы контроля, осуществляющие на коммерческой основе проверку достоверности отчетной документации и законности финансовых операций; - Недержавні служби контролю, які здійснюють на комерційній основі перевірку достовірності звітної документації та законності фінансових операцій;

– службы внутреннего контроля, основная задача которых – снижение издержек, оптимизация финансовых потоков и увеличение прибыли. - Служби внутрішнього контролю, основне завдання яких - зниження витрат, оптимізація фінансових потоків і збільшення прибутку.

До органів здійснюють фінансовий контроль в Україні належать:

– Счетная палата; - Рахункова палата;

– Контрольно-ревизионная служба; - Контрольно-ревізійна служба;

– Государственное Казначейство; - Державне Казначейство;

– Государственная налоговая администрация; - Державна податкова адміністрація;

– Государственная комиссия по ценным бумагам и фондовому рынку; - Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку;

– Комитет по надзору за страховой деятельностью; - Комітет з нагляду за страховою діяльністю;

– Аудиторская палата и аудиторские фирмы. - Аудиторська палата і аудиторські фірми.

Суб'єкт: це носій контрольних функцій щодо об'єкта контролю.

Об'єкт: фінансова діяльність підприємницьких структур, бюджетних установ та організацій, фінансових інститутів, що здійснюють фінансову діяльність.

Тема3: Бюджетна система

1. Суть, призначення, роль і функції держбюджету

Державний бюджет –як економічна категорія, відображає відносини з одного боку між державою, а з іншого боку між ЮО та Ф з приводу централізованого фонду держави і його використання на розширене відтворення та підвищення добробуту населення та інших суспільних потреб.

За ЮР характером:є законом, який приймається найвищим законодавчим органом(ВР)

За матеріальним змістом: є централізованим грошовим фондом держави.

Призначення:

Планування бюджетних показників, доходів і витрат на відповідний період

Утворення централізованого фонду грошових коштів, необхідного для функціонування держави та її органів

Використання централізованого державного фонду грошових коштів

Функції

розподільча та контрольна

Розподільча-дозволяє сконцентрувати грошові кошти у розпорядженні держави та використовувати їх на задоволення загальнодержавних потреб; притаманний багатовидовий та багаторівневий перерозподіл коштів;об”єкт НД та іноді НБ.

Контрольна-відображає наскільки своєчасно та повно фінансові ресурси потрапляють у розпорядження держави;чи відповідають розміри державних централізованих ресурсів потребам держави....

Поняття, класифікація, причини дефіциту бюджету

Бюджетний дефіцит – перевищення видаткової частини бюджету над дохідною.

Основною причиноюэ відставання темпів зростання доходів у порівнянні з темпами зростання його видатків.

Причини:Падіння виробництва;;Зниження ефективності функціонування окремих галузей;;Несвоєчасне проведення структурних змін;;Висока питома вага держсектору в структурі народного господарства;;Великий рівень військових витрат;;Збільшення видатків на управління;;мілітаризація економіки в мирний час;;Залежність від імпортних енергоносіїв.;;Надмірне зростання соціальних витрат

Класифікація:Циклічний – це дефіцит, який є результатом циклічного падіння виробництва(скорочення нац. доходу та обсягу виробництва) внаслідок кон’юктнивних коливань

Структурний – дефіцит, який є результатом дискреційної політики (встановлення ставок оподаткування на соц. Забезпечення, розмір оборотних видатків)

За формою прояву: відкритий, прихований

За причинами виникнення: вимушений, свідомий

За спрямуванням коштів: інвестиції, поточні витрати

За напрямом дефіцитного спрямування: активний, пасивний

Наслідки:Вплив на знецінення грошей;Інфляція

Шляхи подолання:

Скорочення бюджетних витрат

Пошук джерел додаткових доходів

2. Бюджетна система: зміст,структура, принципи побудови

Бюджетна система – це сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, адміністративно-територіального поділу та урегульована нормами права.

Складається з:

Державний бюджет України

Республіканського бюджету АРК

Місцеві бюджети

Принципи побудови:

принцип єдності

принцип збалансованості

принцип самостійності

принцип повноти

принцип принцип

принцип субсидыарносты

принцип цільового використання бюджетних

принцип справедливості і неупередженості - принцип публічності та прозорості - принцип відповідальності учасників бюджетного

Бюджетний устрій-це організація і принципи побудови бюджетної системи її структури, взаємозв”язок міжокремими ланками бюджетної системи країни.

Визначається: з урахуванням державного устрію та адміністр.територіального поділу держави.

Бюджетний процес: стадії, учасники

Бюджетний процес – регламентована нормами права діяльність, пов’язана зі складанням, розглядом. Затвердженням бюджетів, їх виконням і котролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України.

Стадії:

складання проектів бюджетів;

розгляд та прийняття закону про Державний бюджет України,
рішень про місцеві бюджети;
виконання бюджету, в тому числі у разі необхідності
внесення змін до закону про Державний бюджет України, рішення про
місцеві бюджети;
підготовка та розгляд звіту про виконання бюджету і
прийняття рішення щодо нього.

Учасники: органи та посадові особи, які наділені бюджетними повноваженнями.

Тема4: Державні доходи

1. Економічна суть, призначення держдоходів

Державні доходи – це грошові відносини.,що складаються між державою та фіз. І юр особами в процесі вилучення частини вартості сукупного суспільного продукту, формування фондів фін ресурсів

Осн.джерело: ВВП, частину якого використовує держава.

Ця частина ВВП переходить у власність держави і складає державні доходи.

Об’єкт:вартість суспільного продукту і часткове нац. багатство

Суб’єкти: держава, юр ті фіз. Особи.

На сьогодні у розвинених країнах ДД становить значну частину сукупного суспільного продукту та здійснюють значнмий вплив на його перерозподіл та розширене відтворення.

ДД-це той показник діяльності держави, який відображає не лише відносини, щодо розподілу сукупного суспільного продукту, але і місце держави у процесі відтворення, крім того, ДД відображає рух грошових коштів від різних суб”єктів господарювання та верств населення.

2. Класифікація державних доходів

1. В залежності від рівня централізації

· Централізовані (доходи, що формуються державою та місцевими органами самоврядування)

· Децентралізовані (формуються юр та фіз. ос)

2. В залежності від методів формування

· Податкові

· Неподаткові

3. В залежності від джерел формування

· Внутрішні

· Зовнішні

4. В залежності від умов залучення

· Зворотні

· Беззворотні (податки як джерело формування)

3 Методи формування держдоході (методи мобілізації)

1. Податки – загальнодержавні та місцеві податки, обов’язкові збори та платежі, які є примусовим вилученням частки національного доходу на користь держави

2. Позики (кредити) – залучення державою тимчасово вільних фін ресурсів, юр та фіз ос, інших країн та міжнародних фінансово-кредитних установ, сплата відсотків за їх використання

3. Емісія(грошова та кредитна) – проведення грошової та кредитної емісії, які надають можливість державі сформувати додаткові фін ресурси

4 Доходи держбюджету

Доходи бюджету – це доходи централізованих фінансових ресурсів держави, які врегульовані відповідними нормативно-правовими актами і необхідні для виконання її завдань та функцій.

Класифікація

1.Згідно з БКУ:Податкові,Неподаткові,Доходи від операцій з капіталом,Трансферти,Цільові фонди.

2.Залежно від повноти зарахування до бюджету:

Закріплені,Регульовані

3.За умовами повернення:Зворотні,Незворотні

4.За урегульованістю надходження:Звичайні,, Надзвичайні

5.За способом зарахування:Доходи загального фонду бюджету,Доходи спеціального фонду бюджету.

6.За методами залучення:Податкові,Що формуються за допомогою неподаткових надходжень

Система доходів бюджетів – сукупність усіх видів доходів бюджетів, що формуються різними методами і мають взаємозв’язки застосування

Завдання:стимулювання зростання виробництва, підвищення його ефективності;Сприяння прискоренню НТП;ЗабезпечЕння соціальних гарантій населенюю; Розвиток соціальної сфери.

Податкові надходження – передбачені податковими законами україни загальнодержавні і місцеві податки, збори та інші обов’язкові платежіНеподаткові надходження:

Доходи від власності та підприємницької діяльності..Адміністративні збори і платежі, доходи від некомерційного продажу .Надходження від штрафів та фін санкцій..Інші неподаткові надходження...Власні надходження бюджетних установДоходи від операцій з капіталом - це доходи бюджету,що мобілізуються неподатковими методамиТрансферти – це кошти, одержані від органів держвлади, АРК, органів місцевого самоврядування, ін. держав або міжнародних організацій на безоплатній і безповоротній основі.Доходи Держбюджету містять:

Доходи, що отримуються відповідно до законодавства про податки, збори та обовzзкові

Тема5: Державні видатки

Державні видатки – сукупність фін відносин, що виникають на завершальному етапі розподільчого процесу у зв’язку з використанням грошових фондів держави

Об’єкт: грошові фонди, які сформовані у процесі розподілу та перерозподілу частини вартості сукупного суспільного продукту та спрямовані на потреби суспільного розвитку

Принципи фінансування:

Принцип плановості означає, що витрати з державного бюджету визначаються законом про державний бюджет на наступний рік.
Принцип цільового спрямування фінансування державних витрат полягає у тому, що кошти плануються, відпускаються та використовуються на чітко визначені нормативними та індивідуально-плановими фінансовими актами цілі та заходи: виплата заробітної плати, поточні видатки, видатки розвитку тощо.
Принцип безоплатності означає відсутність плати за виділені бюджетні кошти.

Принцип ефективності використання коштів має на меті досягнення запланованих цілей при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів та досягнення максимального результату при використанні визначеного бюджетом обсягу коштів.

Принцип справедливості і неупередженості – бюджетне фінансування на засадах справедливого і неупередженого розподілу бюджетних ресурсів між усіма розпорядниками коштів.

Принцип публічності та прозорості полягає в оприлюдненні звітів про використання бюджетних коштів їх розпорядникам та прийнятті відповідних рішень.

Принцип контрольованості витрачання бюджетних коштів означає використання всіх видів, форм і методів бюджетного контролю щодо кожного розпорядника коштів.

Класифікація держвидатків

Залежно від форм власності суб'єктів, що здійснюють публічні витрати, витрати поділяються на державні та муніципальні.

За характером участі в суспільному виробництві державні і муніципальні витрати поділяються на основні кошти, оборотні кошти та резерви.

За джерелом отримання й використання державні і муніципальні витрати поділяються на централізовані та децентралізовані. Виробничі підприємства в системі господарства покривають свої потреби за рахунок власних коштів або залучених у кредитно-фінансових установах кредитних ресурсів. За своєю фінансовою природою такі витрати є децентралізованими. Витрати бюджетних організацій є централізованими, оскільки здійснюються за рахунок коштів відповідного бюджету (державного або місцевого). В той же час бюджетні установи, що фінансуються за рахунок коштів централізованого фонду, мають можливість отримати доходи від власної діяльності. У зв'язку з цим існує два режими бюджетного фінансування: кошторисно-бюджетний режим та режим фінансування підприємств і організацій, які мають свої доходи, а бюджетні асигнування одержують як фінансову допомогу.

За цільовим призначенням витрати можуть здійснюватись на заробітну плату, на господарські витрати, на поточний ремонт.

За роллю в суспільному виробництві витрати спрямовуються: на розвиток матеріального виробництва та на нематеріальну сферу.

За функціональною ознакою (кошти спрямовують відповідно до функцій діяльності держави) основні напрями витрат на:

- загальнодержавні функції;

Методи фінансування:

Бюджетне фінансування — це фінансування, що проводиться за рахунок бюджетних коштів, тобто це безповоротний, безвідплатний відпуск коштів з державного та місцевих бюджетів на виконання загальнодержавних функцій, функцій місцевого самоврядування та забезпечення функціонування бюджетних підприємств, установ, організацій.
Самофінансування використовується для покриття видатків державних та комунальних підприємств за рахунок їх власних фінансових ресурсів.

Кредитне забезпечення

Видатки держбюджету

Видатки держбюджету – економічні відносини, які виникають у зв’язку з розподілом грошових ресурсів централізованого фонду для виконання державою своїх функцій.

Зміст і характер полягає у забезпеченні потреб діяльності держави.

Призначення полягає у задоволенні найважливіших потреб суспільства у розвитку економіки і соціальної сфери, державного управління. Оборони, забезпечення громадського порядку, безпеки держави тощо.

Особливості:

Мають імперативних характер

Націлені на відтворення економічних і соціальних відносин, які існують у конкретній державі на даний відрізок часу

Є додатковою експлуатацією населення (податки)

Мають невиробничий характер, оскільки становлять частку нац доходу, що вибула з виробничого процесу

Функції:

Розподільча полягає в забезпеченні розподілу за рахунок видатків бюджету частини ВВП і нац доходу в різні сфери виробництва, галузі, підприємницькі структури. У результаті формуються фонд відшкодування, фонд накопичення і фонд споживання.

Стимулююча (регулююча) забезпечує через видаткову частину бюджету певі народногосподарські та соціальні пропорції.

Класифікація:

За функціями, з виконанням яких пов’язані видатки

1 рівень: розідли, в яких визначаються видатки бюджетів на здійснення відповідних загальних функцій держави. АРК чи місцевого самоврядування

2 рівень: підрозділи і групи, в яких конкретизуються напрями спрямування бюджетних коштів на здійснення функцій держави, АРК, місцевого самоврядування

За економічною характеристикою операцій, під час проведення яких здійснюються видатки

(класифікація застосовується винятково в аналітичних і статистичних документах)

За ознакою головного розпорядника бюджетних коштів

Поточні видатки – платежі бюджету, що передбачаються на поточні цілі (з/п, витрати на медикаенти)

Капітальні видатки та кредитування за вирахуванням погашень, склад яких визначається Мінфіном України (придбання стратегічних запасів товарів, землі, нематеріальних активів)

За бюджетними програмами (застосовується у формування бюджету а програмно-цільовим методом)

Бюджетне призначення – це повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дає змогу надавати бюджетні асигнування

Тема6: Податкова система

Податки – це обов’язкові платежі юр та фіз. Ос до бюджетної системи держави залежно від вартості майна, розміру доходу або обсягів споживання.

Об’єктивний характер податків проявляється у тому, що їх необхідність обумовлена виконанням державою своїх функцій, а суб’єктивний – тим, що податкова система формується відповідними державними структурами та відображає певне розуміння політичних, економічних і соціальних явищ.

Завдання податків:

Забезпечення фін буза держави

Регулювання соц.-економічних процесів у суспільстві

Ознаки податків:Обов’язків порядок стягнення

Відсутність цільового спрямування, Безеквівалентний характер відносин платника податків державою, Періодичність спати податків

Переваги податків:

Обовязковий характер

Висока ефектвність

Недоліки податків:

Низька стабільність

Залежність від політичного тиску

Функції:

Фіскальна - пов’язана із забезпеченням доходів держави для задоволення суспільних потреб

Контрольна – реалізується в процесі оподаткування, визначає раціональний збалансований характер податкової системи, її відповідальність поставленим цілям

Розподільча – пов’язана з первинним та вторинним перерозподілом ВВП та нац. Доходу

Стимулююча/де стимулююча (регулююча) – полягає у тому, що податки або стимулюють розвиток

2.Принципи оподаткування та елементи податку

Принципи:

стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів, визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового
законодавства;

рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюється у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших
податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової соціальна справедливість - стабільність