Тема 4. Загальна характеристика міжнародної торгівлі та базові поняття

План:

1. Значения міжнародної торгівлі в системі міжнародної економіки.

2. Специфічні риси міжнародної торгівлі.

3. Види міжнародної торгівлі.

4. Показники міжнародної торгівлі.

5. Товарна та географічноа структура міжнародної торгівлі.

6. Ціноутворення в міжнародній торгівлі.

Зовнішня торгівля є важливою і історично першою формою міжнародних економічних відносин. Вона являє собою обмін товарами та послугами між державно оформленими національними господарствами. Це торгівля однієї країни з іншими країнами світу. Вона складається з ввозу (імпорту) і вивозу (експорту) товарів. В сукупності зовнішня торгівля різних країн утворює міжнародну торгівлю.

Місце міжнародної торгівлі в системі міжнародних економічних відносин визначається тим, що, по-перше, через неї реалізуються результати всіх форм світогосподарських зв’язків – вивозу капіталу, виробничої кооперації, науково-технічного співробітництва. По-друге, розвиток міжнародної торгівлі товарами визначає динаміку міжнародного обміну послугами. По-третє, зростання і поглиблення міжрегіональних та міждержавних взаємозв’язків виступають важливою передумовою міжнародної економічної інтеграції. По-четверте, міжнародна торгівля сприяє подальшому поглибленню міжнародного поділу праці та інтернаціоналізації господарських зв’язків.

У результаті інтернаціоналізації господарського життя, переплетення економічних процесів і явищ на глобальному рівні сформувався світовий ринок – сфера обміну між державновідособленими господарствами. Як визначена цілісність він сформувався до кінця XIX – початку XX століття, виступаючи похідним від внутрішніх ринків національних держав. Але це вже не тільки сукупність національних ринків різних країн, економічні зв'язки між якими визначені міжнародною торгівлею, спільним виробництвом, міжнародним переміщенням товарів, капіталів і робочої сили, але і якісно нове явище. Світовий ринок – спосіб, чи механізм обміну економічними благами між окремими національними господарствами і їхніми об'єднаннями, що обумовлює виникнення і відтворення економічних відносин між ними.

Дрібною "клітинкою" світового ринку є товари, (послуги), що задовольняють особисті і виробничі потреби. Усе наявне різноманіття товарів світового ринку має потребу в класифікації. В останні десятиліття ХХ століття різні міжнародні організації активно працювали над удосконалюванням наявної уніфікованої товарної номенклатури.

У системі світового ринку категорія конкурентноздатності є однієї з ключових, тому що в ній сконцентровано виражаються економічні, науково-технічні, виробничі, організаційно-управлінські й інші можливості не тільки окремої фірми, але й економіки тієї чи іншої країни. Конкурентноздатна країна у ХХІ столітті присутня на ринках як промислово-розвинутих країн, так і країн, що розвиваються, причому позиції країни на світовому ринку визначаються насамперед здатністю ведучих галузей випускати товари і послуги, що мають відчутні переваги в порівнянні з їх закордонними аналогами, тобто більш конкурентноздатні.

Конкурентноздатність на світовому ринку – здатність функціонувати в умовах ринкової економіки, одержуючи при цьому прибуток, достатній для науково-технічного удосконалювання виробництва, стимулювання працівників і підтримки якості продукції на рівні, що максимально задовольняє потреби іноземного споживача.

У цілому конкурентноздатність є синтетичною характеристикою, а її параметри у світовій практиці визначаються об'єктивними статистичними показниками, що доповнюються суб'єктивними факторами – опитуванням думки керівників великих корпорацій і ведучих економічних експертів досліджуваних країн. При цьому інтерпретація і використання поняття "конкурентноздатність" застосовується в залежності від об'єкта дослідження. На світовому ринку розрізняють конкурентноздатність продукції, підприємства, країни, групи країн.

Міжнародну торгівлю характеризує велика кількість показників, які можна систематизувати за наступними ознаками: а) показники обсягів; б) показники структури; в) показники динаміки; г) показники результатів.

Показники обсягів міжнародної торгівлі:

·експорт – це продаж з вивозом за кордон товарів і послуг. До експорту відносять: товари, вироблені, вирощені чи добуті в країні; товари, раніше ввезені з-за кордону, що були перероблені, а також товари, переробка яких здійснювалась під митним контролем;

·реекспорт – продаж та вивіз з країни раніше ввезених на її територію товарів, що не піддавались обробці;

·імпорт – ввезення в країну товарів та послуг. До імпорту відносять: товари іноземного походження із країни-виробника або країни-посередника; товари для подальшої переробки під митним контролем;

·реімпорт – ввезення раніше вивезених за кордон товарів, які не піддавались обробці, тобто це експортні операції, що не відбулись. Сюди відносять повернення покупцем бракованого товару, повернення товару, що не був проданий через аукціон, повернення товару, не реалізованого через консигнаційні склади. Основною ознакою реімпортних операцій є перетинання вітчизняними товарами митниці двічі: при ввезенні і вивезенні. Товари, що повертаються з виставок і ярмарок, до реімпортуємих не відносяться;

·зовнішньоторговельний обіг – сума вартостей експорту та імпорту країни за певний період часу;

·фізичний обсяг торгівлі – оцінка експорту чи імпорту в незмінних цінах одного періоду (як правило, року);

·генеральна (загальна) торгівля – прийняте в статистиці зовнішньої торгівлі визначення зовнішньоторговельного обігу з включенням транзитних товарів;

·спеціальна торгівля – чистий зовнішньоторговельний обіг, тобто продукція, ввезена в країну чи вивезена з неї.

Показники структури:

·товарна структура – це показники розподілу експорту та імпорту за основними товарними позиціями;

·географічна структура – розподіл товарного потоку за країнами, групами країн та регіонами світу;

·інституційна торгівля – розподіл торгівлі за суб’єктами і методами товарного обміну;

·видова структура – розподіл торгівлі за видами товарного обміну.

Показники динаміки:

1) темпи росту:

- темпи росту експорту:Т_р.е. = Е_з.р. / Е_б.р. * 100%,

Де: Т_р.е. – темпи росту експорту; Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році; Е_б.р. – обсяг експорту в базисному році.

- темпи росту імпорту:Т_р.і. = І_з.р. / І_б.р. * 100%,

Де: Т_р.і. – темпи росту імпорту; І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році; І_б.р. – обсяг імпорту в базисному році.

- темпи росту зовнішньоторговельного обігу:

Т_{р.зт.об.} = ЗТО_з.р. / ЗТО_б.р. * 100%,

Де: Т_{р.зт.об.} – темпи росту зовнішньоторговельного обігу; ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; ЗТО_б.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

2) темпи приросту:

- темпи приросту експорту:Т_пр.е. = Т_р.е.з.р. / Т_р.е.б.р. * 100%,

Де: Т_пр.е. – темпи приросту експорту; Т_р.е.з.р. – темпи росту експорту за звітний рік; Т_р.е.б.р. – темпи росту експорту за базисний рік.

- темпи приросту імпорту:Т_пр.і. = Т_р.і.з.р. / Т_р.і.б.р. * 100%,

Де: Т_пр.і. – темпи приросту імпорту; Т_р.і.з.р. – темпи росту імпорту за звітний рік; Т_р.і.б.р. – темпи росту імпорту за базисний рік.

- темпи приросту зовнішньоторговельного обігу:

Т_пр.зто = Т_{р.зто.з.р.} / Т_{р.зто.б.р.} * 100%,

Де: Т_пр.зто – темпи приросту зовнішньоторговельного обігу; Т_{р.зто.з.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за звітний рік; Т_{р.зто.б.р.} – темпи зовнішньоторговельного обігу за базисний рік.

Показники результатів:

1) сальдо торгового балансу – це різниця між вартісним обсягом експорту та імпорту товарів окремої країни;

2) сальдо балансу послуг – це різниця між вартістю послуг, які надає країна, і вартістю послуг, які вона імпортує;

3) сальдо некомерційних операцій – це різниця між прибутками від інвестицій, грошових переказів, внесків, переміщення грошових засобів по спадщині, при вирішенні сімейних проблем. По кожному з цих напрямків руху грошових засобів складається баланс;

4) сальдо балансу поточних операцій – це сума сальдо торгового балансу, балансу послуг, некомерційних операцій;

5) індекс “умови торгівлі” – відношення індексу середніх цін експорту певного товару, країни в цілому, групи країн до індексу середніх цін імпорту за певний період часу.

“Умови торгівлі” відображають співвідношення взаємного попиту і взаємної пропозиції на експорт та імпорт кожної країни. Цей показник є важливим орієнтиром для зовнішньоекономічної політики країни. Для розрахунків “умов торгівлі” певної країни порівнюються індекси її експортних та імпортних цін, що публікуються в зіставленій для всіх формі в щомісячному виданні МВФ “International Financial Statistics”;

6) експорт на душу населення: Е_д.н. = Е_з.р. / населення,

Де: Е _д.н. – обсяг експорту на душу населення в звітному році; Е_з.р. – обсяг експорту в звітному році;

7) імпорт на душу населення: І_д.н. = І_з.р. / населення,

Де: І _д.н. – обсяг імпорту на душу населення в звітному році; І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році;

8) експортна квота: Е_к.в. = Е_з.р. / ВВП * 100%,

Де: Е_к.в. – експортна квота; Е_з.р. - обсяг експорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт;

9) імпортна квота; І_к.в. = І_з.р. / ВВП * 100%,

Де: І_к.в. – імпортна квота; І_з.р. – обсяг імпорту в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт;

10) квота зовнішньоторговельного обігу:

ЗТО_к.в. = ЗТО_з.р. / ВВП * 100%,

Де: ЗТО_к.в. – квота зовнішньоторговельного обігу; ЗТО_з.р. – обсяг зовнішньоторговельного обігу в звітному році; ВВП – валовий внутрішній продукт.

Види міжнародної торгівлі

Для сучасної міжнародної торгівлі характерна різноманітність її видів, які можна систематизувати за наступними ознаками:

1. За специфікою об’єкту:

- торгівля товарами;

- торгівля послугами.

2. За специфікою взаємодії суб’єктів:

- традиційна (проста) торгівля – експортні та імпортні операції товарів і послуг, які не зумовлені коопераційними зв’язками та зобов’язаннями щодо збалансованого обміну товарів;

- торгівля кооперованою та спеціалізованою продукцією, яка здійснюється на основі довготермінових угод;

- зустрічна (компенсаційна) торгівля – торгівля, що ґрунтується на зустрічних зобов’язаннях експортерів по закупівлі у імпортерів частини чи повністю експортованих товарів.

3. За специфікою регулювання:

- звичайна торгівля і відповідний торговельний режим виникають в умовах відсутності торговельних, торговельно-економічних угод і домовленостей між країнами. Крім підвищеної ставки митного оподаткування, у торговельних відносинах за умовами звичайної торгівлі застосовуються і жорсткіші інструменти регулювання товарних потоків — кількісні обмеження, адміністративні формальності, звичайна (непільгова) система оподаткування імпортних товарів тощо;

- торгівля за режимом найбільшого сприяння передбачає, що держави, які домовляються, на взаємній основі надають одна одній привілеї та пільги щодо ставок мита і митних зборів, а також інших правил і механізмів здійснення зовнішньоторговельних операцій. Режим найбільшого сприяння є одним з головних принципів діяльності країн, що приєдналися до ГАТТ-СОТ.

- дискримінаційна торгівля виникає у результаті застосування в торговельно-економічних відносинах жорстких обмежувальних заходів (ембарго, торговельний бойкот, торговельна блокада) або інших інструментів, що дискримінують права торговельного партнера;

- преференційна торгівля передбачає надання однією державою іншій на взаємній основі або в односторонньому порядку пільг у торговельному режимі. Особливу групу утворюють преференції, які застосовуються стосовно країн, що розвиваються.[11]