Формування стратегії розвитку підприємства. Базові стратегії підприємства

Ядром системи планів підприємства є стратегія його розвитку, при виробленні якої використовуються результати аналізу зовніш­нього середовища, ухвалені стратегічні і тактичні плани. Ці ж резуль­тати, як і обрана стратегія, є основою для розроблення детальних дов­го- і середньострокових планів. Типові стратегії розвитку підприємства наведено у табл. 7.1.

Таблиця 7.1.

Основні напрями можливостей розвитку підприємства

Можливості розвитку	Види стратегій розвитку
Інтенсивний розвиток	1. Стратегія глибшого проникнення на ринок (інтенсифікація маркетингових зусиль) 2. Стратегія розширення меж ринку (вихід на нові ринки з наявним товаром) 3. Стратегія вдосконалення товару (створення нових або вдосконалення наявних товарів для вже охопле них ринків)
Інтеграційний розвиток	1. Стратегія вертикальної інтеграції (контроль або приєд-нання підприємств - постачальників сировини, матеріалів і напівфабрикатів, а також збутових фірм 2. Стратегія горизонтальної інтеграції (контроль або приєд-нання підприємств-конкурентів)
Диверсифікація	1. Стратегія горизонтальної диверсифікації (випуск нового товару, не пов'язаного з основним виробництвом, але зорієнтований на смаки вже охопленої цільової аудиторії) 2. Стратегія концентричної диверсифікації (випуск нового товару для залучення споживачів інших цільових аудиторій) 3. Стратегія конгломератної диверсифікації (орієнтація на нові галузі промисловості та нові цільові ринки)

7.4. Тактичне планування на підприємстві

Короткострокове (оперативне) планування може бути розрахо­ване на рік, півроку, місяць, день залежно від специфіки виробництва, планування прибутку, виробничих витрат та інших чинників. Таке планування тісно пов'язує плани різноманітних партнерів і постачальників, тому ці плани можуть або погоджуватися, або бути за­гальними для компанії виробника та її партнерів.

Однозначно визначити відмінність між стратегічним і тактичним плануванням неможливо. Вона виявляється за такими трьома аспектами.

1. за терміном розроблення: стратегічний план розробляється на більш відда­лений період;

2. за охопленням сфер впливу: стратегічне планування має більш широкий і глибокий вплив на діяльність підприємства, а тактичне – більш вузький вплив;

3. за змістом: стратегічні плани визначають місію підпри­ємства і цілі, що випливають із визначеної місії, а тактичні плани повинні визначити всю сукупність практичних засобів, необхідних для здійснен­ня намічених цілей.

Оперативні плани охоплюють усі основні види діяльності підпри­ємства:

· маркетингову діяльність, тобто розроблення планів маркетингу для різноманіт­них видів продукції й усього виробництва в цілому;

· виробничу діяльність, а саме випуск продукції в натуральному і вар­тісному виразах, асортимент продукції і виробничої потужності;

· науково-дослідницькі напрацювання;

· плани щодо праці, кадрів і заробітної платні;

· капітальні вкладення і капітальне будівництво;

· матеріально-технічне постачання;

· організацію виробництва, тобто структуру виробництва, організацій­ну структуру управління;

· природоохоронну діяльність;

· зовнішньоекономічну діяльність;

· витрати виробництва й окремих видів продукції;

· баланс при­бутків і витрат, взаємовідносини з державним бюджетом і кредитні відносини.

При складанні планів використовують як натуральні, так і вартісні показники, а також абсолютні й відносні показники, з допомогою яких визна­чається співвідношення між різними групами показників.

Оперативні плани можуть розроблятися для кожного функ­ціонального підрозділу підприємства, кожного виду продукції, кож­ного сегмента ринку, а також з урахуванням географічного розташу­вання підприємства.

На більшості дрібних і середніх підприємств оперативні плани розробляються окремо для кожного функціонального підрозділу. Це дає можливість функціональним спеціалістам докладно і точно пода­ти інформацію про свої ділянки роботи. Таке орієнтування тактич­ного планування доцільне, якщо підприємство випускає обмежений асортимент продукції, а також і тоді, коли воно за видами своєї діяльності прив'язане до певних географічних районів або сегментів ринку. Це планування відповідає умовам монополії або стабільності ринку при відсутності конкуренції. Водночас воно не дає можливості здійснюва­ти швидкий маневр у разі зміни навколишнього середовища.

В умовах ринку, особливо за наявності жорсткої або сильної кон­куренції, для набуття більшої маневреності краще застосовувати тактичне планування або планування за видами продукції чи за сегмен­тами ринку.

Складання оперативних планів за видами продукції дає мож­ливість розрахувати всі натуральні і вартісні показники, що стосу­ються кожного виду продукції. Такі плани розробляють, якщо підпри­ємство випускає різноманітний асортимент продукції або якщо воно обрало таку стратегію охоплення ринку, як недиференційований або концентрований маркетинг.

Планування діяльності за кожним сегментом ринку застосовується при такій стратегії охоплення ринку, як диференційований маркетинг. Це дає можливість глибше вивчити потреби кожного сегмента ринку і спланувати діяльність підприємства з максимальним задоволенням потреб споживачів.

Складання оперативних планів за географічним розташуванням характерне для великих підприємств, насамперед тих, що належать до стратегічно важливих підприємств держави: військово-промисло­вий комплекс; будівництво автомобільних доріг; розвідування і видобування корисних копалин тощо. Такі підприємства мають розвинену геогра­фічну структуру, і планування має здійснюватися стосовно кожного структурного підрозділу, розташованого в певному географічному районі.

7.5. Бізнес-план підприємства, його значення і зміст

Бізнес-план. Конкретний план бачення і ведення підприємцем своєї справи. У ньому вказується, як нове підприємство створювати­меться (якщо воно ще не створене), яку продукцію випускатиме, з якими витратами, ціною, рентабельністю; як виходитиме на ринок і освоюватиме його.

Процес складання бізнес-плану є специфічним для кожного підпри­ємства, тому не існує універсального алгоритму його розробляння. Проте загальна методологія розробляння бізнес-плану охоплює три стадії: початкову, підготовчу та основну.

Початкова стадія бізнес-планування є обов'язковою, коли засновується нова спра­ва. На цій стадії розробляється концепція майбутнього бізнесу (по­шук підприємницької ідеї, вибір сфери діяльності та форми органі­зації бізнесу, прийняття рішень щодо способу започаткування біз­несу).

Підготовча стадія передбачає: збирання інформації для підготовки бізнес-плану; виявлення можливості загрози з боку зовнішнього се­редовища; оцінювання сильних та слабких сторін підприємства на ринку; формулювання місії і цілей підприємства; визначен­ня стратегічних альтернатив та вибір стратегії діяльності.

На основній стадії бізнес-планування відбувається безпосереднє написання бізнес-плану.

Бізнес-план має приблизно таку структуру:

1. Титульний аркуш (назва і адреса підприємства; імена та адреси зас-новників; сутність проекту, що пропонується; вартість проекту).

2. Зміст бізнес-плану (перелік розділів, пунктів, додатків).

3. Резюме (короткий огляд концепції проекту, що впроваджується).

4. Галузь, фірма та її продукція:

· аналіз стану галузі (поточна ситуація і тенденції її розвитку; кон­куренти; споживачі);

· опис продукту, що пропонується до впровадження (основні ха­рактеристики майбутньої продукції; конкурентоспроможність, по­пит);

· права власності (патенти, товарні, знаки, авторські права);

· стратегія підприємства (обрана стратегія може бути заснована і на перевагах у витратах, диференціації продукту, а також фокусуванні товару на одному чи декількох сегментах ринку).

5. Дослідження ринку (загальна характеристика ринку продукту; розміри ринку; основні сегменти ринку; цільовий ринок бізнесу; оцінювання впливу зовнішніх чинників; висновки про загальну привабливість ринку; вибір місця розміщення підприємства).

6. Маркетинг-план (основні характеристики споживачів на галузевому ринку; очікувані ціни на продукцію; можливі канали збуту; реклама; стимулювання збуту продукції; гарантії).

7. Виробничий план (зміст виробничого і допоміжних процесів; основні виробничі фонди та їх вартість; виробничі та невиробничі приміщення; номенклатура і обсяг випуску продукції; перелік використовуваних сировини і матеріалів; постачальники сировини).

8. Організаційний план (форма власності; відомості про власників та партнерів; ступінь відповідальності партнерів; організаційна структура підприємства; розподіл обов'язків і функцій; кадрова стратегія).

9. Оцінка ризиків (можливі ризики; джерела виникнення ризиків; заходи щодо зменшення чи ліквідації ризиків).

10.Фінансовий план (план доходів і видатків; план руху готівки;
точка беззбитковості; основні джерела грошових коштів; порядок використання доходів; плановий баланс та фінансові коефіцієнти).

11. Додатки.