Ланування, як наука - предмет, зміст та завдання.

Планування - сукупність систематизованих знань про законо­мірності формування і функціонування різних господарських систем.

Ціль науки планування— описати, обґрунтувати та передбачити процес і явища дійсності (теоретичне відоб­раження дійсності). Роль її та потреба в ній з боку суспільства зростає.

До факторів, що обумовлюють зростаючу роль науки планування в загальнополітичному, соціальному, економічному і культурному середо­вищі можна віднести:>> перехід до ринкових відносин та зміну методів господарювання, що потребує перебудови систем планування на всіх рівнях управління економікою;> розвиток науково-технічного прогресу, зростання чисельності управлінських кадрів;> зростання масштабів суспільного виробництва, ускладнення гос­подарських зв'язків, розширення міжнародних зв'язків.

Наука планування— це система упорядкованих знань про суть, ме­тодологію, методику і організацію планування. Сутьплануванняполягає в розробці та обґрунтуванні цілей, визна­ченні найкращих методів і способів їх досягнення при ефективному ви­користанні всіх видів ресурсів, необхідних для виконання поставлених завдань, і встановленні їх взаємодії. Сам процес планування прохо­дить чотири етапи:

1) розробку загальних цілей;2) визначення конкретних цілей на даний період з наступною їх де­талізацією;3) визначення шляхів і способів досягнення цілей;4) контроль за процесом досягнення поставлених цілей шляхом зіставлення планових показників з фактичними та коригування цілей.

У процесі планування потрібно знайти відповіді на такі запитання:

>що повинно бути зроблено і для чого?

> коли це буде зроблено і хто його буде робити?

> де це буде зроблено і що для цього необхідно?

функцією планування є Вирішення таких питань(>що повинно бути зроблено і для чого?> коли це буде зроблено і хто його буде робити?> де це буде зроблено і що для цього необхідно?) , яка слугує основою для прийняття рішень та є управлінською діяльністю, що передбачає розробку цілей і завдань управління виробництвом, а також визначення шляхів реалізації планів для досягнення поставлених цілей.

Методологія планування — це сукупність теоретичних висновків, загальних закономірностей, наукових принципів розробки планів, їх обґрунтування та описання відповідно до сучасних вимог ринку, що пе­ревірені передовою практикою. За допомогою планування здійснюється перетворення "ірраціональності у раціональність", досягається більша сумісність інтересів, передбачуваність і взаємодія тріади "економіка — людина — природа".Можна виділити три напрями планування: прогресивне, ретроградне і кругове.

Прогресивне планування (спосіб "знизу-вверх"). Планування здій­снюється від нижчих рівнів підприємства до вищих.

Ретроградний метод ("зверху-вниз"). У цьому випадку процес пла­нування здійснюється виходячи із планування підприємства шляхом де­талізації його показників зверху вниз за ієрархією. При цьому структур­ні підрозділи повинні перетворювати плани, що до них надходять, в плани своїх підрозділів.

Круговий метод ("зустрічне планування"). Він являє собою синтез вищерозглянутих методів. Круговий метод передбачає розробку планів в два етапи. На першому етапі ("зверху-вниз") розробляється поточне планування за основними цілями. На другому етапі ("знизу-вверх") роз­робляється кінцевий план на основі деталізованих планів. При цьому в плани включаються найбільш позитивні рішення.

Процес планування складається із наступних етапів:

1. Визначення цілей планування.Вони є вирішальними факторами при виборі форми і методів планування.2. Аналіз проблеми— визначається вихідна ситуація на момент складання плану і формується кінцева ситуація.

3. Пошук альтернатив.На цьому етапі серед можливих шляхів вирішення проблемної ситуації обирається найкращий та роз­робляються необхідні дії.4. Прогнозування— формується уява про розвиток ситуації, яка планується.5. Оцінка—проводяться оптимальні розрахунки для вибору най­кращої альтернативи.6. Прийняття планового рішення— обирається і оформляється єдине планове рішення.