Методичні вказівки щодо написання, оформлення та захисту курсових робіт

Виконання курсових робіт для студентів економіко-правового факультету є необхідним і найважливішим етапом поглиблення і закріплення теоретичних і практичних знань з навчальної дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів в Україні» у Одеському національному унівепрситеті ім. І.І. Мечникова. Згідно навчального плану економіко-правового факультету курсова робота з «Організації судових та правоохоронних органів в Україні» виконується на основі діючого законодавства України.

Курсова робота є важливим підготовчим етапом у підготовці до державних іспитів та написання дипломної роботи.

Курсова робота – це самостійний твір студента, який розкриває зміст теми своєї роботи. Курсова робота сприяє формуванню у студента навиків до наукової діяльності, його професійної діяльності, кращому освоєнню учбового матеріалу.

При написанні курсової роботи студент повинен виявити вміння працювати з літературою, аналізувати правові джерела роботи, обгрунтовувати висновки.

Починати роботу слід з виявлення літератури, в якій висвітлені основні рішення тих чи інших проблем, питань, які розглядаються в його курсовій роботі. Необхідно використовувати періодичні видання, газети, журнали, збірники наукових праць. При пошуку літератури слід мати на увазі, що питання, яке цікавить студента, можна знайти в книгах чи статтях, присвячених суміжним чи загальним проблемам інших галузей права.

Велику увагу необхідно приділити виявленню нормативних актів, які регламентують відносини, які розглядаються в курсовій роботі. При цьому потрібно перевірити, чи цей акт не змінився.

Оскільки Конституція України має найвищу юридичну чинність, а її норми є нормами прямої дії, то висвітлення організації та діяльності конкретного судового чи правоохоронного органу повинне починатися з аналізу положень Конституції України.

При виконанні курсової роботи рекомендується використовувати не тільки спеціальну літературу, а й матеріали судової практики, пропозиції щодо внесення змін у законодавство. Особливу увагу варто приділити Рішенням та Висновкам Конституційного Суду України, постановам Пленуму Верховного Суду України, роз’ясненням та постановам пленумів Вищого господарського Суду України, Вищого адміністративного Суду України, Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, де містяться важливі тлумачення та розяснення з питань тлумачення і застосування чинного матеріального та процесуального законодавства.

У курсовій роботі повинна знайти відображення, крім відповідних вказівок, і судова практика з конкретних справ, якщо в курсовій роботі питання торкаються процесуальних норм. При цьому може бути використано практику вирішення справ юрисдикційними органами на місцях або матеріали судової практики, опубліковані у таких спеціалізованих виданнях, як «Вісник Верховного Суду України», «Вісник господарського судочинства», «Вісник Вищого адміністративного Суду України», «Вісник Державної судової адміністрації України», «Вісник прокуратури України», «Нотаріат для вас», «Юридична Україна», «Бюлетень законодавства і юридичної практики», «Право України», «Підприємництво, господарство і право», «Судова апеляція», «Юридична практика», «Юридичний вісник України», «Вісник Одеського національного університету», «Вестник Одесской адвокатуры», «Судова практика», «Суддівське самоврядування», «Вісник Конституційного Суду України», «Санація та банкрутство», «Цивільне судочинство. Судова практика у цивільних справах», «Адмініфстративне судочинство. Судова практика в адміністративних справах», «Господарське судочинство. Судова практика у господарських справах», «Судовий випуск – Юридична практика», «Український адвокат», «Український юрист», «Новые нормативные акты» та ін.

Приклади із судової практики повинні викладатися лаконічно і стосуватися конкретної ситуації, зазначеної в курсовій роботі.

Для самоконтролю і правильного розподілу часу студент разом з керівником складає календарний план виконання роботи.

У процесі виконання курсової роботи студенти самостійно підбирають необхідну інформацію, здійснюють її обробку, обгрунтовують і аргументують ті чи інші пропозиції і висновки.

Процес виконання курсової роботи включає такі послідовні етапи:

- вибір теми курсової роботи;

- вивчення спеціальної літератури з обраної теми;

- збір і систематизація основної інформації з теми курсової роботи;

-аналіз зібраних матеріалів;

- обгрунтування висновків і пропозицій;

- оформлення курсової роботи;

- здача курсової роботи на рецензію та її захист.

Студенти повинні враховувати необхідність та важливість усіх перерахованих етапів, плануючи послідовність і обов’язкове виконання курсової роботи в термін, визначений викладачем відповідно до навчального плану.

Вибір теми курсової роботи – перший етап виконання, найважливіща умова курсової роботи. Необхідно враховувати такі фактори, як науковість, практичність і актуальність, перспективність, інтерес студента до досліджуваної теми. Слід враховувати також фактор наявності достатнього обсягу літератури з тих питань, на які необхідно відповісти студенту самостійно при виконанні курсової роботи.

Тематика курсової роботи містить у собі вузлові проблеми, питання, тенденції правових відносин у суспільстві, відаповідно до того чи іншого розділу права. Для закріплення конкретної теми курсової роботи за собою студенту необхідно біля обраної теми у списку, що надається кафедрою конституційного права та правосуддя (для студентів денної та заочної форми навчання) або деканатом відділення другої вищої освіти (для студентів відділення другої вищої освіти), поставити своє прізвище.

Структура курсової роботи складається із наступних елементів:

- титульного аркуша (див. ДОДАТОК І);

- переліку умовних позначок (у разі необхідності);

- змісту (плану) (див. ДОДАТОК ІІ);

- вступу;

- основної частини (розділів, підрозділів і т.і.);

- висновків;

- списку використаних джерел (див. ДОДАТОК ІІІ;

- додатків (у разі необхідності).

Перед початком роботи студент під керівництвом наукового керівника визначає план курсової роботи та подає його на затвердження науковому керівнику.

Вивчення спеціальної літератури з обраної теми. Відповідно до обраної теми курсової роботи студент самостійно здійснює підбір літератури і джерел (книги, брошури, статті, законодавчі акти, зведення законів, укази, постанови), накопичує матеріали згідно теми курсової роботи і приступає до їх вивчення.

Виконання курсової роботи передбачає обов’язкове вивчення і використання конституційних положень, новітніх тенденцій у системі змін і вдосконалення сучасного законодавства в Україні.

Рекомендується в період вивчення літератури з тих чи інших галузей права залучати і використовувати в роботі матеріали, пов’язані із закордонним досвідом у системі правових відносин, тому що порівняльний аналіз значно збагачує теоретичний зміст курсової роботи.

Необхідно зазначити, що зміст курсової роботи не може обмежуватися суто визначеною галуззю права. Наприклад, тільки проблемами судово-правової реформи, адже комплексна навчальна дисципліна «Організація судових та правоохоронних органів в Україні» так чи інакше пов’язана з адміністративним правом та процесом, конституційним правом, кримінальним, цивільним та господарським процесом, проблемами політичних відносин у суспільстві і т.і. Іншими словами, курсова робота за своїм змістом повинна являти собою зразок комплексного підходу у розробці обраної теми.

Вивчаючи літературу студент визначає теоретичні основи дослідження питань теми і виявляє етапи їхньої розробки. До теоретичних основ дослідження належать: основні категорії і поняття у системі законодавства, закономірності розвитку тих чи інших процесів. Глибоке вивчення літературних джерел, джерел права, матеріалів практики, зокрема, і судової, дозволяє осмислити сучасний стан досліджуваної проблеми, розібратися у причинно-наслідкових зв’язках і структурувати курсову роботу таким чином, щоб вона являла собою форму послідовно виконаної, логічно завершеної наукової праці.

У період вивчення джерел рекомендується вести робочі записи, систематизувати їх, що допоможе впорядкувати зібраний матеріал, осмислити його відповідно до плану курсової роботи. Варто підкреслити, що правильна робота студента з літературою є головною запорукою успішного виконання курсової роботи.

Після вивчення теоретичного матеріалу і складання плану курсової роботи студент приступає до збору практичних даних, що можуть являти собою доказову частину курсової роботи. У даному випадку мова йтиме про фактичний матеріал наступного характеру: зводи законів; статистичні дані, спеціальна юридична література (не навчальні посібники та підручники). Якщо студент працює з цифровим, статистичним матеріалом, то тут рекомендується використовувати дані в порівняльному аналізі для наочної демонстрації тих чи інших тенденцій.

Основною формою документального оформлення матеріалу є табличні інформаційні матеріали. Вони можуть мати вигляд окремих таблиць. Тут можна використовувати графіки та діаграми.

Аналіз зібраних матеріалів, обгрунтування висновків.Зібраний матеріал піддається ретельній обробці, у процесі якої здійснюється його систематизація, тобто студент повинен перечитати і розподілити матеріал відповідно до плану курсової роботи.

Наступним етапом у роботі є добір матеріалу з погляду можливості його використання при обгрунтуванні тих чи інших ідей і положень майбутньої курсової роботи.

Перед тим, як робити висновки, необхідно перевірити завершеність кожної окремої частини роботи, суть її змісту й аргументованість доказів. Лише після цього слід приступити до формулювання висновків. Висновки необхідно акцентувати: за суттю поставленої проблеми; за підсумками кожного розділу (підрозділу) роботи; за підсумками роботи в цілому. Висновки рекомендується формулювати коротко і лаконічно, не перевантажувати їх цифровими даними і деталями. Висновки можуть мати як позитивний, так і негативний характер. У даному випадку оцінка висновку буде залежати від його аргументованості.

Викладення тексту курсової роботи та її оформлення. Зібраний і оброблений у процесі дослідження матеріал вимагає чіткого і послідовного викладу. На цьому етапі виконання курсової роботи остаточно удосконалюється матеріал усієї теми, її спрямованість, стилістика викладу.

Загальними вимогами до виконання курсової роботи є:

- чіткість побудови;

- логічність і послідовність викладу матеріалу;

- аргументованість;

- точність формулювань;

- конкретність викладу результатів дослідження;

- доказовість висновків.

Титульний аркуш оформлюється відповідно до системи стандартизацїі (див. зразок, що міститься у ДОДАТКУ І).

Зміст включає назви розділів, підрозділів, параграфів курсової роботи і нумерацію сторінок (див. зразок, що міститься у ДОДАТКУ ІІ). Розділи мають бути пронумеровані римськими (І, ІІ, ІІІ тощо) цифрами як у змісті, так і в рамках усієї роботи. Підрозділи мають бути пронумеровані арабськими (1, 2, 3 тощо) цифрами як у змісті, так і в рамках усієї роботи. У «ЗМІСТІ» («ПЛАНІ») та по тексту роботи назви розділів пишуться великими літерами, допускається їх викладення жирним шрифтом, назви ж підрозділів, парграфів починаються з великої літери. Необхідно пам’ятати, що «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧОК», «ВСТУП», «ВИСНОВКИ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» не нумеруються як розділи.

Вступ повинен коротко характеризувати сучасний стан проблеми (питання), якій присвячена тема курсової роботи. Умовно структура вступу виглядає наступним чином:

- актуальність обраної теми, її значущість;

- проблемність теми, необхідність її дослідження;

- короткий огляд літератури та інших джерел з даної теми;

- визначення предмету (яке питання, які відносини досліджуються), об’єкту (на підставі чого – наукових розробок, джерел права- вивчається обраний студентом предмет дослідження) та мети дослідження;

- визначення завдань, які студент повинен вирішити у процесі виконання курсової роботи;

- визначення принципів та методів наукового дослідження, якими студент керувався при виконанні роботи (наприклад, метод аналізу та синтезу, формально-логічний метод, принцип історизму, компаративістський (порівняльно-правовий метод) тощо);

- коротке визначення структури роботи ( наприклад: « Структурно робота складається зі: «Вступу», «Розділу І. Загальні засади надання правової допомоги в Україні», що в свою чергу складається з 4 підрозділів, «Розділу ІІ…….»….та «Списку використаних джерел».

Обсяг «ВСТУПУ» має складати 2-3 сторінки.

Основна частина роботи грунтується на аналізі літературних джерел і містить у собі 2-4 питання, що розкривають найважливіші теоретичні проблеми, визначені у курсовій роботі. Саме тут здійснюється головна інформаційна і доказова сторона завдання, описуються всі проміжки і кінцеві результати, в тому числі й негативні. Методика дослідження повинна викладатись логічно й обгрунтовано. В кінці кожного розділу (підрозділу) роботи необхідно робити висновки. Обсяг окремого підрозділу (параграфу) роботи не має бути меншим за 2 сторінки. Обсяг основної частини роботи має складати 20-23 сторінки.

Висновки курсової роботи повинні містити оцінку результатів роботи, у тому числі – з погляду відповідності мети курсової роботи (тобто, чи є відповіді на зазначені в роботі проблеми, завдання). Обсяг цієї частини роботи має становити 2-3 сторінки.

Список використаних джерел включає всі використані джерела, що розміщуються в порядку звертання в тексті роботи чи за їх значущістю, але за абеткою. Інформація про книги, інші видання повинна включати прізвище та ініціали автора, назву, найменування видавництва, рік випуску, загальну кількість сторінок у книзі. Інформація про статті з журналів, газет, інших періодичних видань повинна включати: прізвище та ініціали автора, назву статті, назву видання, рік випуску, номер, сторінки, на яких розміщено дану статтю (зразок оформлення див. у ДОДАТКУ ІІІ).

Джерела права розміщуються перед спеціальною літературою і викладаються за їх юридичною силою з обов’язковою вказівкою на орган, що прийняв (затвердив, ухвалив), номер, дату їх прийняття, джерело їх офіційного опублікування (ними можуть бути такі періодичні видання, як «Відомості Верховної Ради України», «Урядовий кур‘єр», «Голос України», «Офіційний вісник України», «Офіційний вісник Президента України») в такій послідовності:

- Конституція України;

- закони України та міжнародно-правові договори, ратифіковані Верховною Радою України;

- постанови Верховної Ради України;

- укази та розпорядження Президента України;

- декрети, постанови, розпорядження Кабінету Міністрів України;

- накази, інструкції, регламенти міністерств та відомств (в разі, якщо останні були зареєстровані в Міністерстві юстиції України і занесені до єдиного реєстру нормативно-правових актів);

- акти органів державної виконавчої влади на місцях (обласних, міських державних адміністрацій);

- акти органів місцевого самоврядування (обласних, міських, районних, сільських, селищних рад та їх голів).

В разі використання при написанні роботи джерел права зарубіжних країн, доцільно структурно відділити їх від джерел права України.

Після джерел права в «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» доцільно зазначати (якщо такі використовувалися) матеріали судової практики (рішення, висновки, ухвали Конституційного Суду України, постанови пленумів Вищих спеціалізованих судів України, Верховного суду України та постанови, рішення, ухвали, вироки судів загальної юрисдикції у конкретних справах).

Спеціальна література (статті, монографії, енциклопедичні довідники, колективні праці, підручники) слід відображати у «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ» так само, як і зазначено в їх бібліографічному описі (зазвичай міститься напочатку чи наприкінці книги), в абетковому порядку.

Літературні джерела вказуються мовою оригіналу (російські – російською мовою, англійські – англійською тощо, якщо немає офіційного перекладу).

Для більшої ясності питання про оформлення списку використаних джерел рекомендуємо звернутися до «ДОДАТКУ ІІІ».

В якості додатківможуть бути наведені зразки документів (наприклад, висвітлюючи питання про правовий статус адвоката, у додатку роботи може бути наведено зразок ордера адвоката, текст присяги адвоката), таблиці, схеми, графіки, статистична звітність, допоміжні матеріали. Додатки оформлюються як продовження курсової роботи після «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», при цьому кожен додаток викладається з окремої сторінки, у правому верхньому куті сторінки розміщується слово «ДОДАТОК». Таблиці повинні мати заголовок, який починається з великої літери, і розміщується нижче слова «ТАБЛИЦЯ», яке пишеться над правим верхнім кутком таблиці. Таблиці, інші види додатків нумеруються послідовно арабськими літерами. При перенесенні частини таблиці на іншу сторінку на ній вказують «Продовження таблиці» (із зазначенням її номера). Таблиці розміщують так, щоб їх можна було розглядати без перегортання сторінки. При посиланні на таблицю у тексті роботи вказують її номер і слово «таблиця» у скороченому вигляді (наприклад: «табл.1»).

Додатки не враховуються в загальний обсяг роботи, але сторінки, на яких розміщено додатки, нумеруються і вказуються у «ЗМІСТІ» роботи.

Загальна кількість використаних та відображених у списку джерел не має бути меншою за 15 одиниць. Слід уникати використання та згадування у списку підручників, навчально-методичних посібників.

Після закінчення викладення тексту роботи необхідно перечитати її всю, звертаючи увагу на взаємозв’язок між окремими її частинами.

При використанні в тексті курсової роботи нормативного чи літературного джерела необхідно робити виноску у квадратних дужках по тексту роботи, чи внизу сторінки роботи. При посиланні на літературну працю знизу сторінки робити у виносці вказуються прізвище та ініціали автора, назва роботи, місце видавництва, рік та сторінка, де знаходиться текст. Роблячи виноску на нормативний акт в тексті треба давати його повне найменування, ким і коли був прийнятий, джерело публікації, його конкретні статті, частини або пункти. (Наприклад, «Відповідно до Закону України «Про адвокатуру» адвокатура є добровільним професійним громадським об’єднанням, покликаним згідно зКонституцієюУкраїни сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу[6, ст. 1].» В даному випадку «6» – це номер Закону України «Про адвокатуру» у Ващому «СПИСКУ ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ», а «ст.1» - стаття зазначеного Закону, на яку Ви послалися у тексті).

Загальний обсяг курсової роботи 30 сторінокформату А-4, надрукованих на машинці або комп’ютері. Текст курсової роботи викладається 14 розміром шрифта TimesNewRoman, в звичайному режиміз інтервалом 1,5. Кожна сторінка курсової роботи повинна мати наступні поля:

праве поле – відступ від правового краю аркуша на 10 мм;

ліве поле - відступ від лівого краю аркуша на 20-30 мм;

верхнє поле – відступ від вехнього краю аркуша на 20 мм;

нижнє поле – відступ від нижнього краю аркуша на 20 мм.

Щодо нумерації сторінок.Титульний аркуш та зміст (план) роботи не нумеруються. Нумерація сторінок арабськими цифрами починається у нижньому правому куті сторінки зі «ВСТУПУ» (відповідно на першій сторінці «Вступу» проставляється цифра «3», адже першою сторінкою роботи є її титульний аркуш, а другою – «ЗМІСТ»).

Назва заголовку або підзаголовку викладається жирними літерами. При написанні назв розділів, підрозділів крапка наприкінці фрази чи слова не ставиться. Кожен новий розділ роботи починається з нової сторінки. Текст попереднього підрозділу роботи і назва нового підрозділу роботи між собою відокремлюються відступом у 3 інтервали. Назва розділу починається з нового рядка з дотримання абзацу у 15 мм. Підзаголовок пишеться за назвою розділу на рядку, нижчому від попереднього на 8 мм. Відстань між назвою розділу і наступним рядком – 15 мм. Наведення практичних прикладів у тексті: слово «наприклад» починається з нового абзацу (15 мм), а наведення самого прикладу – з подвійного абзацу (30 мм).

Курсова робота має бути підписана студентом на останній сторінці роботи.

Проколота діркоколом з лівого боку робота підшивається у папку-швидкозшивач, верхня сторона якої має бути прозорою, а нижня – чорного кольору.

Роботи, виконані з порушенням встановлених вимог, не зараховуються. Курсова робота здається студентом лаборанту на кафедру (для студентів денної форми навчання) або методисту в деканат (для студентів заочної форми навчання), реєструється ним та передається викладачу для перевірки.

Студенти, що не виконали курсову роботу у встановлений викладачем (для студентів денної форми навчання) або деканатом (для студентів заочної форми навчання) термін чи одержали незадовільну оцінку за неї, до екзаменаційної сесії не допускаються.

Щодо рецензії і порядку захисту роботи. Рецензія на курсову роботу виконується викладачем протягом десяти днів з дати одержання роботи викладачем і ретельної перевірки. У рецензії вказуються позитивні сторони роботи, не доліки і дається попередня оцінка роботи. Також у рецензії пропонуються 2-3 запитання на захист.

Якщо курсова робота написана у невідповідності до вимог, має серйозні недоліки, вона повертається студенту для повного чи часткового доопрацювання згідно вказівок рецензента. До роботи, направленої для повторної перевірки, обов’язково має додаватися перша рецензія.

Після усунення недоліків, якщо такі мали місце, аркуші курсової роботи разом з рецензією підшиваються й опечатуються у встановленому порядку.

У період підготовки до захисту курсової роботи студент повинен ознайомитися зі змістом рецензії, усвідомити характер зауважень і підготувати на них відповіді. Захист курсової роботи проводиться перед комосоєю до початку екзаменаційної сесії. При оцінці курсової роботи після її захисту береться до уваги рівень виконаної роботи, уміння студента володіти правовими документами, правильно їх використовувати на практиці, професійно і чітко відповідати на поставлені питання. Захист курсової роботи відбувається гласно та публічно (у присутності студентів групи, у якій навчається студент, та викладачів).

Хід захисту курсової роботи:

1. студент коротко викладає тему, суть, мету роботи, принципи та методи наукового дослідження, якими він користувався при написанні теми, пояснює проблемність та актуальність теми. Необхідно також окреслити структуру роботи, основні джерела, використані при виконанні курсової роботи. Вказує проблеми, що виникли в ході роботи над темою курсової роботи;

2. студент говорить про висновки, до яких він дійшов у процесі написання курсової роботи;

3. студент дає відповіді на запитання рецензії, членів комісії, присутніх на захисті осіб, що стосуються теми роботи;

4. заслуховуються думки присутніх членів комісії з приводу якості виконаної роботи та характеристики її змісту, ступеня розкриття теми, виконання вимог наукового керівника щодо написання роботи, враховується термін здачі роботи на рецензування. На цьому етапі проставляється і оцінка. При цьому оцінка, зазначена у рецензії, може бути змінена на кращу або гіршу.

Оцінка з курсової роботи виставляється у залікову книжку. Максимальна кількість балів за курсову роботу після її захисту становить 100 балів (А), мінімальна – 60 балів (DE).