Законодавство України з врегулювання ринку тютюнових виробів

З давніх давен тютюнові вироби займають важливе місце в житті суспільства. Іще корінні мешканці Америки скріплювали свої угоди про співтовариство, викурюючи «люльку миру». Пізніше тютюнові вироби стали предметом бартерних угод, а потім і товаром. Постало закономірне питання: як уникнути зловживань при продажу товару постійного попиту? Наша держава подбала про упорядкованість такої торгівлі.

Основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Під тютюновими виробами слід розуміти сигарети з фільтром або без фільтру, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників для куріння, нюхання, смоктання чи жування. Торгівля тютюновими виробами може здійснюватися суб’єктами підприємницької діяльності всіх форм власності, за наявності у них ліцензій, як оптово так і в роздріб. Роздрібна торгівля може здійснюватися також і виробниками тютюнових виробів за наявності у них ліцензії.

Ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, плата за них справляється щорічно і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством. Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами видаються за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності терміном на один рік і підлягають обов’язковій реєстрації в органі державної податкової служби України, а в сільській місцевості − і в органах місцевого самоврядування за місцем торгівлі суб’єкта підприємницької діяльності. Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами в поїздах, на морських або річкових суднах видаються за місцем формування поїзда (приписки судна). Ліцензія видається за заявою суб’єкта підприємницької діяльності, до якої додається копія свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності, засвідчена нотаріально або органом, який видав оригінал документа.

Відомо, що тютюнова галузь−одна з найбільш регульованих в Україні: більше 100 нормативно-правових актів регулюють усі питання, пов’язані з виробництвом, просуванням, продажем і споживанням тютюнової продукції.Головними серед державних документів, що регулюють ринок тютюнових виробів є:

- Податковий кодекс України.

- Закони України:

o «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

o «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.

o «Про рекламу».

o «Про підтвердження відповідності».

o «Про захист прав споживачів».

- Нормативно-правові акти Кабінету Міністрів України:

o Декрет Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію і сертифікацію».

o Постанова Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування населення на ринку споживчих товарів».

• Накази Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України:

o «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі тютюновими виробами».

o «Про Порядок видачі ліцензій на право імпорту, експорту спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

Вказані нормативно-правові акти регулюють такі сфери як виробництво, імпорт, експорт, оптова та роздрібна торгівля тютюновими виробами, окреслюють основи державної політики щодо зменшення шкоди від споживання тютюнової продукції, встановлюють контроль та відповідальність за порушення законодавства, яке регулює тютюнову галузь.

Зокрема, на законодавчому рівні в Україні, передбачена заборона на рекламу, спонсорство і стимулювання продажу тютюнових виробів, а також куріння тютюнових виробів у громадських місцях і закладах ресторанного господарства. Заборонено продавати сигарети неповнолітнім і встановлено суворий штраф за порушення такої заборони. Споживча упаковка тютюнових виробів має містити медичне застереження про шкоду куріння (на лицьовій стороні пачки − основне 50-відсоткове текстове попередження, на зворотній стороні пачки − додаткове 50-відсоткове попередження, що містить текст і малюнок, піктограму).

Максимально допустимі рівні вмісту смол та нікотину в димі сигарет, які реалізуються в Україні, встановлюються Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" і становлять: смол − 15 мг, нікотину − 1,3 мг у димі однієї сигарети з фільтром; смол − 22 мг, нікотину − 1,5 мг у димі однієї сигарети без фільтра.

Працівники суб’єкта підприємницької діяльності під час проведення операцій з реалізації тютюнової продукції у своїй діяльності повинні керуватися:

ü Законом України «Про захист прав споживачів»,

ü Законом України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів»,

ü Законом України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення»,

ü Законом України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення»,

ü Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 червня 2006 року № 833,

ü Правилами роботи дрібнороздрібної торговельної мережі, затвердженими наказом Міністерства зовнішніх економічних зв’язків і торгівлі України від 8 липня 1996 року № 369 (зареєстрованими в Міністерстві юстиції 23 липня 1996 року за № 372/1397),

ü Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами та іншими нормативно-правовими актами, які прямо чи/та побічно регламентують торговельну діяльність.

За їх порушення суб’єкти підприємницької діяльності та їх уповноважені особи несуть відповідальність згідно із законодавством України.

13 березня 2012 року в Україні було остаточно схвалено закон про повну заборону реклами сигарет. Заборона стосується не тільки реклами, а й будь яких способів стимулювання продажів тютюнових виробів.

На думку експертів Світового банку, котрі вивчали досвід антитютюнових кампаній у 102 країнах світу, повна заборона реклами тютюну здатна зменшити паління на 6 – 7 %, тоді як часткова заборона лише призводить до переміщення реклами у незаборонені сегменти (наприклад, сигарети продають на касі і поряд розташована реклама). А у таких випадках паління зменшується тільки в межах 1 %. Представники тютюнової індустрії переконані й стверджують, що брак реклами тютюну не зменшить кількості нікотинозалежних.

За даними Держкомстату України підприємствами із виробництва харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів у 2010 році було реалізовано 16,7 % від всієї реалізованої промислової продукції, що відповідає другому місцю серед галузей переробної промисловості (після металургії та оброблення металу).

16 грудня 2012 р. набув чинності закон про повну заборону куріння в громадських місцях, зокрема, у закладах громадського харчування.

Відомо, що найбільші обсяги рекламних витрат здійснюються на марочні фасовані продукти харчування, лікарські препарати, косметику і тютюнові вироби, оскільки сім із десяти найбільших рекламодавців у світі виробляють саме ці товари.

Тютюнові компанії, за даними ВООЗ, витрачають сотні мільйонів доларів на спонсорство спортивних заходів, команд і спортсменів, знаючи, що спортом захоплюються в молодому віці.

16 грудня стало критичною датою для ресторанного бізнесу. Тоді у всіх серйозно впало відвідування. Може, тільки «МакДональдс» не постраждав. Найважчим виявився перший квартал 2013 року, коли відвідувачі звикали до нових правил. Падіння продажів з року в рік у першому кварталі було близько 15% (10-20% залежно від місця). Є ресторани, в яких рівень продажів не знизився взагалі.

Найскладнішим 2013 рік став для кав’ярень − у Києві закрилося близько 10 закладів такого формату. Але вплив заборони на куріння не був основоположним. Основною причиною стало відкриття мобільних кав'ярень, а вже «добиваючим» фактором стала і заборона куріння. На сьогодні мобільні кав’ярні займають близько 20% кавового сегменту ринку. Ті, що залишилися, платять штрафи і працюють, у них немає іншого виходу. Виграли від заборони насамперед сімейні заклади − якщо раніше в подібних ресторанах на вимогу відвідувача-курця персонал був змушений надати йому місце для куріння, то сьогодні вони захищають від диму свою основну некурящу аудиторію законом.

Тютюнові компанії запевняють − у зв'язку з обмеженнями курці не відмовилися від своїх звичок. Малоймовірно, що з набранням чинності закону про заборону куріння в громадських місцях курці змінили свої уподобання і стали кидати курити. Такої тенденції на даний момент ми відзначити не можемо. Тенденції на «обмеженому» ринку нічим не відрізнялися від типово сезонних: наприклад, зниження середнього споживання в холодний період року порівняно з теплим. Люди восени і взимку менше перебувають на вулиці і − як наслідок − менше курять. Але таку тенденцію ми спостерігали і до набуття чинності закону про заборону куріння в громадських місцях. При цьому, багато ресторанних закладів пішли назустріч дорослим курцям і виділили зручні зони для куріння в рамках чинного законодавства − тераси, літні майданчики, опалювальні веранди для холодної пори року.

Антитютюнові лобісти, які стояли біля витоків заборони куріння в громадських місцях, впевнені − закон досяг мети. За січень-вересень 2013 року в порівнянні з аналогічним періодом 2012-го виробництво сигарет скоротилося на 13,4%, або на 9,9 млрд. − до 63,7 млрд. штук. Про зменшення споживання свідчать і звіти тютюнових корпорацій.

Український тютюновий ринок як і раніше контролює компанія-монополіст «Мегаполіс-Україна», для якої, з приходом до влади екс-президента В. Януковича, створили «особливі умови».

Більше дванадцяти відсотків тютюнових виробів в Україні продаються без податкових та акцизних відрахувань у бюджет, кожна восьма сигарета в Україні − з «чорного» ринку. Бюджет щорічно недоотримує від двох з половиною до трьох мільярдів гривень незважаючи на те, що виробники, компанії «Філіп Морріс» (33% ринку), Джапан Тобакко (24%), Імперіал Тобакко (21%), Брітіш-Амерікан Тобакко (18%) входять в десятку найбільших платників податків України.

Про це пише видання «Обозреватель», називаючи основною причиною контрабанди та ухилення від податків існування оптових посередників. Між виробником і кінцевим споживачем стоїть оптовий посередник. Раніше на цьому ринку працювали більше тридцяти посередників, однак, з приходом до влади Віктора Януковича «особливі умови» створили російсько-осетинського бізнесменові Ігорю Кесаєву, господарю групи компаній «Мегаполіс». Він скупив практично всіх тютюнових оптовиків в Україні і створив на їх місці компанію Торгову компанію «Мегаполіс-Україна».

Антимонопольний комітет «не помічав» монополізації цілого сегмента ринку, і «Мегаполіс-Україна» перебудував ринок таким чином, що прибуток в роздробі впала вдвічі, а у оптовика-монополіста − зросла вчетверо.

Роздрібні торговці вимушено підняли ціни на продукцію, а на ринок відразу ж хлинула більш дешева контрабанда і контрафактна продукція. З моменту появи «Мегаполісу» на українському ринку «чорний» ринок тютюнових виробів зріс у три з половиною рази.

Російські господарі ТОВ «Мегаполіс-Україна» до недавнього часу працювали при повному сприянні В. Януковича. Московський бізнесмен Кесаєв, виходець з Осетії, контролює 70% російського тютюнового ринку, контролював весь тютюновий опт України.

Після зміни влади проросійський «Мегаполіс-Україна» досі господарює на тютюновому ринку, пише видання. Василь Цушко вже не голова Антимонопольного комітету, але «Мегаполіс-Україна» продовжує бути монополістом. «Обозреватель» висловлює думку, що про особливі умови для Кесаєва з новою владою домовилися «смотрящі» над тютюновим ринком, яких представляє одеський бізнесмен Борис Кауфман. Саме той, який, за твердженням депутата Сергія Міщенка, організував соратникам Януковича безперешкодний виліт з підконтрольного йому аеропорту «Бориспіль».

Висновки до 2 розділу

Усередині тютюнової галузі чітко простежується тенденція до олігополізації. В тютюновій галузі України має місце дисбаланс. Він полягає в тому, що активно розвиваються підприємства з іноземним капіталом − це «Japan Tobacco International» (JTI), «British American Tobacco» (BAT), «Imperial Tobacco Group» (ITG), «Philip Morris» (PM). Вітчизняні ж виробники займають лише близько 2% ринку, найбільшими серед них є «Українська тютюнова компанія», Донецька, Львівська, Феодосійська тютюнові фабрики та декілька інших виробників. За даними асоціації «Укртютюн» в Україні сьогодні виробляється понад 100 сортів цигарок і ввозиться ще більше 30. За січень-вересень 2013 року в порівнянні з аналогічним періодом 2012-го виробництво сигарет скоротилося на 13,4%, або на 9,9 млрд. − до 63,7 млрд. штук. Протягом 2007-2012 років в Україні спостерігалося постійне зростання обсягів виробництва тютюнової продукції, темпи якого, однак, скорочуються.

Розглянуто діюче вітчизняне законодавство, стосовно обігу тютюнової продукції. Показано, що основні засади державної політики щодо регулювання оптової і роздрібної торгівлі тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров’я громадян, а також посилення боротьби з їх незаконним виробництвом та обігом на території України визначає Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а ліцензії на право оптової торгівлі видаються терміном на 5 років органами виконавчої влади, уповноваженими Кабінетом Міністрів України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, плата за них справляється щорічно і зараховується до бюджету згідно з чинним законодавством.