Прогнозування в системі стратегічного управління

Прогнозування являє собою своєрідне вміння передбачати, аналізувати ситуації і очікуваний хід і її зміни в майбутньому. Кожне рішення — це проекція в майбутнє, а майбутнє містить елемент невизначеності, тому важливо правильно визначити ступінь ризиків, з якими пов’язана реалізація прийнятих рішень. Прорахунок ризиків також є невід'ємною частиною прогнозування як системи оцінки можливих втрат і виграшів при ухваленні даного рішення.

Прогнозування є однією з основних ланок стратегічного управлінського процесу.

Основами прогнозів є: спеціальні обстеження, інші прогнози, ймовірнісний математичний аналіз і аналіз часових рядів, мозкова атака, індивідуальні опитування фахівців, сценарії на випадок непередбачених обставин.

Об'єктом будь-якого прогнозу в стратегічному менеджменті можуть виступати економічні, соціальні, технічні, організаційні й інші процеси, що відбуваються як у самій організації, так і в її середовищі. Для прогнозу необхідні:

1) науковий аналіз цих процесів, визначення й аналіз причинно-наслідкових та інших зв'язків між ними, оцінка сформованої ситуації та виявлення вузлових проблем, які необхідно вирішити;

2) спроби передбачати майбутнє організації, а саме ті умови, у яких вона буде функціонувати, труднощі та завдання, що випливають з них;

3) аналіз і зіставлення різних варіантів розвитку організації, її кадрового, виробничого та науково-технічного потенціалу.

Таким чином, прогнозування у стратегічному управлінні – це науковий спосіб виявлення стану і ймовірних шляхів розвитку організації. Загальноприйнятими та основними методами прогнозування є:

експертне прогнозування;

дослідницьке прогнозування;

нормативне прогнозування;

метод сценаріїв (розглянутий вище).

В основу дослідницького прогнозування покладена орієнтація на можливості, що представляються, установлення тенденцій розвитку ситуацій при розробці прогнозу інформації.

Переміщення в просторі технологій від більш низького рівня до більш високого рівня відноситься до дослідницького прогнозування. Потреби і цілі повинні відповідати засобам і можливостям комерційної організації.

Нормативне прогнозування орієнтоване на місію організації, на ті потреби й цілі, до досягнення яких вона прагне. Нормативному прогнозуванню відповідає переміщення в просторі технологій від більш високих рівнів до більш низького рівня, тобто від потреб і цілей до засобів їхньої реалізації.

У рамках експертного і пошукового прогнозування вирішуються такі завдання, як розробка прогнозів у сфері економічної, комерційної діяльності, соціальної та політичної.

Однією з головних проблем точності й ефективності прогнозів є максимально корисне поєднання методів дослідницького та нормативного прогнозування, що є наслідком розходження використовуваних методів.

Так, для дослідницького прогнозування характерне використання таких методів, як: екстраполяція; моделювання; метод історичної аналогії; написання сценаріїв тощо. При використанні методів дослідницького прогнозування перевага віддається кількісній інформації. Використання якісної інформації в дослідницькому прогнозуванні також можливо. Прикладом тому є використання інтуїтивних методів, того ж методу сценаріїв чи методу експертних кривих, що дозволяють визначати тенденції та зміни ситуації, що намітилися, базуючись не тільки на емпіричних даних, а й на досвіді висококваліфікованих фахівців — експертів.

Основними ж методами, що використовуються при нормативному прогнозуванні є, у першу чергу, методи дерева цілей Делфі, Глушкова, Поспєлова ін.

Такий широко використовуваний у даний час інструментарій, як дерево цілей, уперше з'явився як складова частина методу PATTERN (обґрунтування планування за допомогою науково-технічної оцінки кількісних даних), розробленого в 1936 р. для аеронавтики і космосу.

До нових видів прогнозування відносять прогнозування з використанням зворотного зв'язку, інтуїтивні, “обхідні” методи тощо. Але основні ідеї, використовувані при розробці прогнозів, досить повно представлені саме в дослідницькому та нормативному прогнозуванні.

Кількісна інформація, якщо вона досить надійна, володіє тією перевагою, що дозволяє використовувати точні математичні методи й моделі та визначати тенденції розвитку ситуації з певною точністю, із указівкою довірчих інтервалів, можливих погрішностей при розрахунках.

Набагато частіше при розробці прогнозів доводиться мати справу з якісною інформацією. Під час розробки прогнозу до їх числа відносять ситуації, коли дані представлені у вигляді вербальних (словесних) описів, коли є інформація лише про порівняльні оцінки альтернативних варіантів.

Існують також ситуації, коли отримана кількісна інформація не може бути “вписана” у жодну з наявних математичних моделей, тоді вона аналізується за допомогою спеціально розроблювальних методів якісного аналізу.

В останні роки почало розвиватися експертне прогнозування, орієнтоване у більшій мірі на роботу не тільки з кількісною, але й з якісною інформацією, одержуваною безпосередньо від експертів.

Контрольні запитання

1. Сутність, основні елементи та етапи застосування SWOT-аналізу.

2. Матриця можливостей, матриця загроз.

3. SPACE-аналіз середовища підпри­ємства.

4. Розробка сценаріїв розви­тку подій.

5. Прогнозування як одна з основних ланок стратегічного управлінь-ського процесу.

6. Експертне прогнозування.

7. Дослідницьке прогнозування.

8. Нормативне прогнозування.