Організація дослідження та її оптимізація на засадах мережевої моделі

ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ

Організаційно-економічна частина дослідницької дипломної роботи ґрунтується на набутих за період навчання теоретичних знаннях і практичних навичках з дисциплін «Економіка хімічної промисловості» та «Організація, планування і управління підприємством». В даному розділі студент самостійно обґрунтовує соціально-економічну доцільність та ефективність своєї науково-дослідної роботи і виконує необхідні для цього розрахунки.

Відмінність змісту організаційно-економічної частини науково-дослідної роботи від організаційно-економічної частини дипломного проекту витікає з відмінностей пошукових чи прикладних досліджень, як передпроектної стадії інновацій, так і проектом практичного застосування інновацій на конкретному підприємстві, цеху, установці.

Продуктом наукового дослідження є нове знання, як таке чи приріст раніше отриманих знань у напрямку використання вже існуючих досягнень науки. Це означає, що отримання більш чи менш значного наукового результату має вірогідний характер досягнення попередньо спланованих результатів у часі та обсязі, тому безпосереднє обґрунтування більшості з основних техніко-економічних показників не завжди можливе та й досягнення їх оптимальних значень на стадії наукового пошуку не є головною ціллю, бо ефект дослідження може бути реалізованим у більш віддаленій перспективі чи у комплексі з науковим результатом інших досліджень.

Проте це не означає відсутність всілякого врахування та економії як залучених для виконання НДР обладнання, сировини, матеріальних і трудових ресурсів, так і ефективного використання часу, відведеного на виконання НДР з точки зору найбільшого задіяння часу для безпосередньо творчої інтелектуальної праці за рахунок скорочення рутинних, нетворчих робіт (частину яких може виконувати допоміжний персонал – лаборант). В окремих випадках має місце можливість визначення і економічної ефективності роботи.

Метою виконання організаційно-економічної частини дипломної роботи є економічне обґрунтування інноваційної та соціально-економічної доцільності проведення даної дослідницької роботи для економіки (чи конкретного підрозділу університету).

Загальний обсяг розділу 15-20 сторінок формату А4.

2. СКЛАД ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНОЇ ЧАСТИНИ ДИПЛОМНОЇ РОБОТИ

Вступ: актуальність проведення дослідження

Вступ до організаційно-економічної частини дослідницької дипломної роботи містить коротку характеристику наукового напрямку взагалі чи конкретної гілки науково-практичної проблеми, зокрема, на розвиток якого спрямована робота.

Слід сформувати мету роботи.

Необхідно вказати, в чому будуть полягати результати дослідження і як вони впливатимуть на стан науки та інноваційний розвиток конкретної галузі чи господарства в цілому, які при цьому очікуються позитивні (та негативні) соціально-економічні наслідки і їх можливе використання в конкретному виробництві чи життєдіяльності населення.

Доцільним є коротке маркетингове дослідження стану ринку тієї продукції, якої стосується дане дослідження, та визначення тих конкурентних властивостей, за якими зазначена продукція набуде конкурентних переваг на цьому ринку [1,2,3].

Організація дослідження та її оптимізація на засадах мережевої моделі

Ефективність науково-дослідної роботи визначається правильно вибраним напрямком виконаних робіт і економічними витратами матеріальних ресурсів.

При виконанні науково-дослідних робіт з метою підвищення їх ефективності необхідно уміти правильно планувати і управляти процесом. Серед сучасних методів наукового планування і управління метод мережевого планування і управляння (МПУ) набув найбільше поширення. Одним з основних етапів при використанні методу МПУ є побудова мережевої моделі (графіка планового процесу) визначення його розрахункових параметрів з наступною їх оптимізацією [4].

Мережевий графік є моделлю, що відображає комплекс всіх робіт з урахуванням послідовності, тривалості і залежності цих робіт, що забезпечують досягнення поставленої мети. Він складається з двох елементів: подій (позначені на графіку колом), робіт (позначені на графіку стрілками) та очікування (позначається пунктиром).

t

Рис.1. загальний вид мережевого графіка

Подія є результатом виконання однієї або декількох робіт, дозволяючи приступити до виконання наступних за ним робіт. На мережевому графіку усередині події проставляються: порядковий номер (а) і розрахункові параметри (b – ранній термін звершення події; d – пізній термін звершення події; с – резерв часу). Над стрілками позначена тривалість робіт (t).

Для правильної організації дослідження та отримання величин, необхідних для подальших розрахунків витрат на дослідження, складається план дослідження з зазначенням типу робіт, їх тривалості та кількості праці, вкладеної в роботу.

Робота є трудовим (виробничим) процесом, який відбувається у визначеному просторі та конкретному період часу (в якому беруть участь, людина і техніка) з перетворенню вхідних матеріально-сировинних чи інформаційних ресурсів у подальший (можливо, кінцевій) продукт. У випадку виконання науково-дослідницької роботи, має місце отримання часткового чи завершеного наукового результату: нової інформації, дослідного зразка та інше. Робота характеризується двома параметрами: витратами ресурсів та витратами часу.

Очікуванням являється така робота, виконання якої не пов’язано з витратами ресурсів, а потребує (за технологією) лише часу на виконання (наприклад, природне висихання, випадіння залишку), тобто характеризується лише одним параметром: витратами часу.

Кожна робота (очікування) пов’язує пару подій: початкову (яка визначає початок однієї, або декількох вхідних робіт), та кінцеву (що визначає закінчення однієї, або декількох вхідних робіт). Послідовність різних робіт , у якій кінцевих подія попередньої роботи збігається з початковою подією наступної роботи, називається шляхом. Шлях від вихідної до завершальної події є повним шляхом. Повний шлях, що має найбільшу тривалість , буде критичним шляхом, а роботи, що лежать на цьому шляху, називають критичними роботами.

Організація виконання науково-дослідної роботи починається з планування складу робіт та їх послідовності задля отримання як проміжних подій, так і кінцевої – цільового нового результату. Спираючись на попередній власний досвід та досвід інших дослідників, дипломник визначає тривалість кожної з робіт та очікуваний (в днях). Після цього роботи диференціюються за змістом: на творчі (більш творчі, ніж рутинні), та рутинні (більш рутинні, ніж творчі). Результати цієї роботи заносяться до таблиці 1.

Таблиця 1

План виконання дослідження (перелік робіт)

№	Найменування роботи	Код роботи	Тривалість роботи tij, дні	Розподіл робіт за змістовністю праці, днів
Творчі, теоретичні, пошукові	Практичні, більш рутинні
… n
А	Усього (сумарна тривалість всіх робіт і очікувань), днів Те ж, але у %
А	Довжина критичного шляху, днів Те ж, але у %

Пошукова –теоретична дослідницька творча робота з інформацією за-звичай, складається перш за все з вивчення наукової літератури з фундаментальних, прикладних, конструкторських робіт з даного питання, висвітлених в роботах вітчизняних і зарубіжних науковців, узагальнення їх підходів до досліджень такого ж роду, що й те, що складає предмет даної дослідницької дипломної роботи, аналіз та узагальнення результатів, опис їх.

Практичні рутинні роботи частіше за все складають роботи з підготування обладнання, технологічних машин, приладів до роботи, приготування реагентів та вихідних реактивів, виконання вимірів, виконання дослідів та інші.

За даними табл.1, із застосуванням логічного аналізу складу та послідовності робіт (очікуванням), будується безпосередньо мережевий графік, на якому позначаються коди робіт, тривалість та резерви часу (за плановими показниками, фактичний мережевий графік).

Наступним етапом є розрахунок таких часових параметрів мережевої графічної моделі організації виконання дослідницької роботи: тривалість критичного шляху та всіх інших шляхів, резерви часу подій, резерви часу робіт.

За фактичним графіком визначаємо тривалість всіх без виключення можливих повних шляхів виконання робіт (від першої до останньої: L). Повний шлях, що має найбільшу тривалість з усіх шляхів, є критичним шляхом (Lкр), а роботи, що лежать на ньому – критичними роботами.

Визначаємо: конфігурацію критичного шляху (наводимо цей шлях більш помітними рисками); перелік критичних робіт та довжину (тривалість) цього шляху. Результати розрахунків заносимо до таблиці 2.

Таблиця 2