Підприємство та підприємництво
Бізнес - це будь-яка ініціативна діяльність задля отримання особистої вигоди.
Підприємство – це суб’єкт господарювання, що здійснює виробництво, реалізацію або торгівлю товарами і послугами з метою отримання прибутку. Діє від власного імені та у власних інтересах.
Згідно законодавства України основною метою підприємства та підприємництва є задоволення суспільної потреби. Кожне підприємство має:
1) назву та організаційно-правову форму;
2) самостійний баланс;
3) статутний фонд;
4) статут та установчі документи;
5) розрахунковий і поточний рахунки у банку;
6) юридичну адресу;
7) свідоцтво про державну реєстрацію;
8) печатку з найменуванням;
9) код державного реєстру (ЄДРПОУ) тощо.
Майно, що необхідне підприємству для здійснення діяльності, передбаченої статутом, формується шляхом:
1) грошових та матеріальних внесків засновників;
2) доходів, одержаних від реалізації продуктів;
3) кредитів банків;
4) дотацій бюджету;
5) благодійних внесків.
Підприємство створюється:
1) Згідно рішення власника або трудового колективу.
2) В результаті виділення зі складу діючого підприємства його підрозділу (-ів).
3) Внаслідок примусового поділу підприємства за рішенням суду, за поданням антимонопольного комітету України.
Здійснення господарської діяльності підприємством може мати місце тільки після його реєстрації в органах державної влади в порядку, визначеному чинним законодавством. Ліквідація і реорганізація (злиття, поглинання, перетворення) підприємства проводиться за рішенням власника (трудового колективу) або господарського суду України у випадку незаконної діяльності, заборони діяльності, визнання недійсними статутних документів, визнання банкрутства. Згідно з законом про банкрутство, банкрутами визнаються підприємства, що неспроможні своєчасно розраховуватись по зобов’язаннях перед кредиторами та/або бюджетом.
Підприємства виконують наступні функції:
- виробничу;
- економічну;
- зовнішньоекономічну;
- соціальну.
З точки зору економіки їх основною метою є отримання прибутку.
Прибуток підприємства – різниця між авансованими коштами і доходом від реалізації продукції (послуг).
Окрім прибутку підприємець отримує нормальний дохід, незалежно від результатів діяльності підприємства. Нормальний дохід – це заробітна плата підприємця, що входить до собівартості продукції (послуг).
Види та форми відприємств:
- Індивідуальне
- Сімейне
- Приватне
- Державне
- Державне комунальне (належить суспільству, на території якого знаходиться)
- Спільне (1 – належить фізичній або юридичній особі, приналежній Україні, та юридичним або фізичним особам – іноземцям; 2 – належить фізичній або юридичній особі та державі)
- Підприємтво з іноземними інвестиціями (статутний фонд повністю або частково створюється іноземцями, при цьому підприємство зареєстровано в Україні)
- Повне товариство (організоване одією або декількома особами, при цьому під-во відповідає по зобов’язанням не лише власним майном, а й майном засновників)
- Товариство з обмеженою відповідальністю (створюється так само, як і попереднє, відповідає по своїх зобов’язаннях лише власним майном)
- Корпорація (акціонерне товариство, статусний фонд корпораціі складається з акцій, формується шляхом злиття капіталів фізичних та юридичних осіб). В Україні публічні (ПАТи) і приватні (ПрАТи) акціонерні товариства. Акції бувають:
· іменні;
· на пред’явника;
· привілейовані;
· прості;
· золота акція (50 відсотків статутного фонду + 1 акція)
Підприємства бувають:
- Великі
- Середні
- Малі
- Мікропідприємства
Підприємництво – це ініціативна діяльність людей з випуску продукції, виконання робіт, чи надання послуг з метою отримання особистої вигоди. Відмінність від бізнесу – заснове на інноваційній діяльності.
Підприємства бувають:
- Виробниче
- Комерційне
- Посередницьке
Витрати виробництва
Витрати виробництва – вартість витрачених предметів, засобів праці і робочої сили на виробництво продукції (послуг). З точки зору процесу відтворення, витрати виробництва – це частина реалізованої продукції, що авансуються на його продовження.
Марксистська теорія витрат виробництва. Грунтується на трудовій теорії вартості.
Витрати бувають:
- Витрати виробництва підприємства – становлять витрати капіталу на засоби виробництва, або постійний капітал (С), та витрат на робочу силу, або змінний капітал (V): K = C + V;
- Витрати виробництва суспільства – загальна сума витрат живої (абстрактної) і уречевленої (конкретної) праці – ці витрати складають вартість товару: W = C + V + m, m – додаткова вартість.
- витрати обігу.
Сучасна коцепція витрат виробництва (концепція Кларка):
Витрати поділяються на:
Постійні витрати (fixed costs – FC), такі, що не залежать від обсягу виробництва та взагалі його наявності: комунальні платежі, податок на нерухомість, витрати на охорону, амортизаційні відрахування, зарплата адміністративного персоналу тощо.
Змінні витрати (variable costs – VC) – безпосередньо залежать від обсягу виробництва продукції (послуг): витрати на сировину, матеріали, деталі, комплектуючі, заробітна плата робочого персоналу, електроенергію і паливо, реалізаційні податки тощо.
Валові витрати (total costs – TC) – це сума постійних та змінних витрат. ТС=FC+VC
Середні витрати:
валові: АТС = ТС/SPQ, SPQ – виручка від реалізації;
постійні: АFС = FC/Q, Q – кількість виготовленої продукції
змінні: AVC = VC/Q
Бухгалтерські витрати (явні):
Прямі (безпосередньо пов’язані з виробництвом) | Непрямі(підтримка підприємства, його стану) |
- На сировину | - Накладні |
- На паливо та енергоресурси | - Амортизаційні витрати |
- Заробітна плата робітників | - Адміністративні витрати |
- Відсотки по кредитах, займах і дивідендах | |
Економічні витрати (витрати будь-якого ресурсу, що дорівнюють вартості цього ресурсу за найкращого і найефективнішого його використання, вони фактично є витратами втрачених можливостей) |
Собівартість –це сукупність усіх витрат на виробництво продукції (послуг) в грошовій формі. До собівартості входять:
- матеріальні витрати;
- фонд оплати праці;
- амортизація основних фондів;
- інші витрати.
Матеріальні витрати: витрати на сировину, матуріали та комлектуючі, на електроенергію, паливо та супутні продукти, роботи і послуги виробничого характеру. Вартість матеріальнних ресурсів зараховується до собівартості без врахування ПДВ.
Фонд оплати праці: заробітна плата адміністративного персоналу, заробітна плата робітників, податок в сбір пенсійного фонду, єдиний соціальний внесок.
Заробітна плата: основна (винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці, тобто норми часу, обслуговування, тарифи, розряди тощо; визначається у вигляді тарифних ставок, або відрядних розцінок для робітників і посадових окладів для службовців), погодинна, відрядна, додаткова заробітна плата – винагорода за роботу, виконану зверхнорми або за трудові досягнення.
Амортизація основних фондів включає витрати на поточні ремонти та поточне обслуговування основних фондів, на капітальні ремонти, реконструкцію або заміну зношених фондів, переоснащення та інше.
Калькуляція –це обчислення соівартості продукції, виконаних робіт і наданих послуг на одиницю продукції або послуг. Калькуляцію скаладають по підприємствах, цехах, робочих місцях і по галузі, до якої належить дане виробництво.
Собівартість буває:
- виробнича (усі матеріальні витрати підприємства, амортизаційні відрахування та фонд оплати праці за винятком витрат на збут).
- виробнича собівартість з витратами на збут складає повну собівартість;
- повна собівартість за мінусом фонду оплати праці складає чисту собівартість.
Головні шляхи зниження собівартості: механізація, автоматизація, модернізація виробництва, використання новітніх технологій, здешевлення утримання апарату управління.
Економічна структура вартості: