Методика проведення проблемних лекцій.

Проблемна лекція – це апробація багатоваріантних підходів до вирішення представленої проблеми. Вона активізує особистий пошук студентів, їх дослідницьку діяльність. На перших етапах у групах з високим рівнем пізнавальної діяльності викладач може побудувати лекцію таким чином, що сам ставить проблему і на очах у групи демонструє можливі шляхи її вирішення. У подальшому можна переходити до частково-пошукових методів, а саме: лектор створює проблемну ситуацію і спонукає студентів до пошуку рішення. Саме так організовується такий вид проблемної лекції як лекція-брейнстормінг ("мозкова атака"). Використовуючи те, що на лекціях, як правило, є декілька груп, створюються команди, які за певний час повинні надати свій варіант вирішення проблеми. Викладач слідкує не тільки за правильністю відповіді, але й за аргументацією, а в разі необхідності – сам дає розгорнутий коментар, який фіксується у зошитах.

Піком проблемного навчання стає використання евристичних методів, тобто викладач, готуючись до лекції, підбирає й компонує навчальний матеріал таким чином, аби студенти самостійно виокремили з нього проблему і на семінарському занятті продемонстрували власні варіанти її вирішення.

Текст лекції включає в себе три частини: вступ, основну частину, висновки. Кожна частина має певну функцію.

У вступілектор зазначає актуальну проблему (проблеми), яка потребує обговорення та вирішення, формулює мету лекції, проводить огляд головних питань теми, психологічно вводить студента в процес сприйняття, оголошує основну літературу (3-5 хв.).

Основна частина. Лектор ставить проблему і пропонує студентам визначити головні шляхи її вирішення, надає їм можливості висловити власні ідеї з цього приводу (5-10 хв.). При цьому всі ідеї записуються (для цього призначається один студент). Після висловлення всіх пропозицій студентами лектор узагальнює та аналізує їх, розкриває положення нормативно-правових актів, які регламентують дане питання, наголошує на проблемах у правовому регулюванні та організаційному забезпеченні об’єкта, що розглядається (50-60 хв).

Загальні висновки. Це підсумки всього, що було висловлено. Лектор ще раз озвучує питання, які розглядалися, та наголошує на висновках, що були озвучені під час лекції (3-5 хв).

Методика проведення дискусії “Мозковий штурм”: використовується як на лекціях, так і на практичних заняттях.

Суть методу і його мета полягають в тому, що “Мозковий штурм” – це ефективний метод колективного обговорення поставленої проблеми, пошук спільного рішення, який здійснюється шляхом вільного висловлювання думок усіма учасниками.

Принцип “мозкового штурму” простий. Викладач ставить задачу перед студентами академічної групи і просить всіх учасників висловити свої думки з приводу вирішення цієї задачі. На цьому етапі ніхто не має права давати оцінку ідеям інших учасників. “Мозковий штурм” можна вважати вдалим, якщо висловлені під час I етапу п’ять або шість ідей слугуватимуть основою для вирішення проблеми. На ІІ етапі студенти обговорюють висловлені ідеї, дають їм оцінку та вибирають ті з них, які можуть виступити вирішенням проблеми.

І етап. Викладач починає практичне заняття з оголошення його теми, ознайомлює студентів з порядком роботи та правилами дискусії (5-7 хв.). Після цього викладач оголошує проблему, яка буде обговорюватися, і студенти починають вільно висловлювати свої пропозиції. Мета “штурму” – запропонувати найбільшу кількість варіантів вирішення задачі (поставленої для обговорення проблеми). При цьому треба побажати студентам активізувати їхню уяву; сказати про можливість розвивати ідеї інших учасників; порадити не відкидати ідею лише тому, що вона суперечить загальноприйнятій думці; застерегти від спроб дати оцінку запропонованим ідеям.

Перед початком роботи бажано призначити секретаря, який буде записувати всі ідеї, що виникають, слідкувати за тим, щоб не порушувалися правила, при необхідності втручатися. На цей етап відводиться 15 хвилин. Хоча він може тривати доти, доки з’являються нові ідеї.

ІІ етап. Перед початком другого етапу викладач оголошує коротку перерву (5 хв.), щоб учасники налаштувались на критичний лад мислення. На цьому етапі учасники “мозкового штурму” згруповують і розвивають ідеї, висловлені на першому етапі (список ідей можна надрукувати і роздати або вивісити на дошці). Завдання етапу: проаналізувати та вибрати ті ідеї, які можуть допомогти знайти відповіді на поставлені питання (30 хв.).

ІІІ етап. Викладач підводить підсумок дискусії. Якщо “мозковий штурм” не приніс потрібного результату, слід обговорити причини невдачі (5-7 хв.).

У час, що залишився, викладач розглядає інші питання, які винесені на семінар.

Робота в малих групах.

Робота в малих групах дає змогу студентам набути навичок, необхідних для спілкування та співпраці. Вона стимулює роботу в команді. Ідеї, вироблені в групі, допомагають учасникам бути корисними одне одному. Висловлювання думок допомагає їм відчути особисті можливості та зміцнити їх.

На початку заняття викладач оголошує тему та питання, що виносяться на розгляд. Роз’яснює порядок роботи на занятті. Викладач об’єднує студентів (можливе самостійне групування студентів) у малі групи (5-6 осіб), розподіляє завдання між групами (5 хв.).

Студенти обговорюють і виконують завдання у групах (5-10 хв.). Після того, як всі групи будуть готові, представник кожної з них представляє розв’язання того завдання, що отримала група. Решта студентів (з інших груп) уважно слухають та дають оцінку наданій відповіді (50-60 хв.)

Після обговорення всіх рішень викладач підводить підсумки заняття, оголошує оцінки.

Дидактична гра на засвоєння матеріалу за допомогою тестових завдань, що мають три варіанти складності.

Викладач зачитує питання і запропоновані відповіді, а студенти відповідають. Тестування проводиться письмово або за допомогою комп’ютера.

Рівень складності визначається кількістю положень, які необхідно знати для отримання правильної відповіді. Завдання 1-ї складності передбачають вказівку на одну правильну відповідь із чотирьох варіантів; 2-ї – на дві і більше, які необхідно вибрати вже з шести варіантів; 3-ї – від одної до п’яти, які потрібно вибрити з восьми запропонованих.

Також для поліпшення засвоєння і зацікавленості студентів можна запропонувати тести з “відкритою” відповіддю. В даному тесті варіанти відповідей не наведені і студент повинен сам вказати відповідне число, яке позначає кількісні чи вартісні критерії вивчення змісту певних правових понять, або дати відповідь на питання.

Презентація.

Це інтерактивний метод навчання, що полягає у поданні аудиторії попередньо підготовленого змістовного повідомлення про певні ідеї, пропозиції, продукти діяльності, досягнення із використанням сучасних інформаційних засобів (інтерактивної дошки, фліп-чарту, мультіпроекторів, відеоапаратури тощо).

Семінар-дискусія.

Цей метод навчання спрямований на обмін думками і поглядами учасників з приводу певної теми, а також розвиває мислення, допомагає формувати погляди і переконання, виробляє вміння формулювати думки й висловлювати їх, вчить оцінювати пропозиції інших людей, критично підходити до власних поглядів.