Типова структура та зміст розділів курсової роботи

Розділи курсової роботи	Рекоменд. обсяг сторінок
Вступ	1 – 2
1. Теоретико-методичні основи аналізу за обраною темою (теоретико-методична частина) 1.1. Понятійний апарат 1.2. Описання вихідної інформації для проведення аналізу за обраною темою 1.3. Дослідження існуючих методик економічного аналізу та обґрунтування вибору однієї з них	15-18
2. Проведення економічного аналізу за обраною темою (аналітична частина) 2.1. Загальна характеристика підприємства та динаміка основних техніко-економічних показників 2.2. Проведення комплексного економічного аналізу діяльності підприємства 2.3. Проведення поглибленого аналізу відповідно до теми	23– 25     8-10
3. Розробка комплексу заходів щодо удосконалення економічного аналізу відповідно до обраної теми (дослідницька частина) 3.1. Вдосконалення методики економічного аналізу за обраною темою 3.2. Вдосконалення організації економічного аналізу на підприємстві	9-11   4 – 5
Висновки	2 – 3
Список використаних джерел	-
Додатки	-

Зміст розміщується після титульного аркушу, в ньому подаються всі заголовки курсової роботи та вказуються сторінки, з яких вони починаються. Заголовки змісту повинні чітко повторювати заголовки в тексті. Скорочувати чи подавати їх в іншому формулюванні, послідовності, порівняно із заголовками в тексті, не можна.

У рефератідоводиться анотований виклад змісту курсової роботи, вказується загальна кількість сторінок, таблиць, рисунків, використаних джерел. Обсяг реферату 0,3 сторінки.

У вступі розкривають сутність та стан досліджуваної проблеми, її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, наводять обґрунтування необхідності проведення дослідження. Викладаючи вступ треба додержуватися такої послідовності:

актуальність теми та необхідність її розробки;

прізвища авторів – вчених, що зробили найбільший внесок у розробку досліджуваної проблеми;

мета й завдання курсової роботи;

об’єкт та предмет дослідження в курсовій роботі;

методи дослідження відповідно до визначених задач;

структура елементів курсової роботи.

Актуальність теми обґрунтовують шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'я­заннями проблеми (відповідно до теми курсової роботи). Обґрунтовується доцільність курсової роботи для розвитку відповідної галузі економіки та розвитку науки в цілому.

Висвітлення актуальності не повинно бути багатослівним. До­сить кількома реченнями висловити головне – сутність проблеми. Наводяться прізвища вчених-економістів, що зробили вагомий внесок у розробку досліджуваної проблеми.

Мета і завдання дослідження. Формулюють мету роботи і завдання, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети. Мета роботи зазвичай тісно переплітається із назвою курсової роботи і повинна чітко вказувати, що саме вирішується в роботі. Не слід формулювати мету як «Дослідження», «Вивчення», тому що ці слова вказують на засіб до­сягнення мети, а не на саму мету.

Об'єкт і предмет дослідження. Об'єкт – це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію та обране для вивчення. Предмет міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виді­ляється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього спрямована основна увага студента, оскільки предмет до­слідження визначає тему курсової роботи, яка визначається на титульному аркуші як її назва.

Методи дослідження. Подають перелік використаних методів дослідження для досягнення поставленої в роботі мети. Перерахо­вувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та зміс­товно визначаючи, що саме буде досліджено за допомогою того або іншого методу. Це дасть змогу пересвідчитися в логічності та прийнятності вибору саме цих методів. Вказується інформаційне та програмне забезпечення дослідження курсової роботи.

Теоретична частина повинна точно відповідати темі курсової роботи та повністю розкривати її зміст. Для цього слід провести критичний теоретичний аналіз значної кількості літературних джерел з обов’язковим посиланням на них, присвячених дослідженню поставленої в роботі проблеми (мети).

Стисло, критично висвітлюючи роботи науковців та професіоналів, студент повинен назвати ті питання, що за­лишились невирішеними. Доцільним є наведення точок зору окремих вчених-економістів та проведення їх аналізу з точки зору достовірності та актуальності таких методик економічного аналізу. Обов’язковим є проведення дослідження хоча б однієї наукової категорії. В першому розділі необхідно описати вихідну інформацію, яку доцільно використовувати при проведенні економічного аналізу за обраною темою. Студент має визначити: склад вихідної інформації; джерела її отримання; методи збирання, запису та зберігання.

В теоретичні частині розкриваються існуючі методичні підходи щодо аналізу обраної теми. Узагальнюючи їх, студент визначає переваги, недоліки технологій, методів аналізу, систем показників та критеріїв, що застосовуються.

Бажано закінчити теоретико-методичний розділ коротким резюме стосовно необхідності проведення досліджень даної проблеми, визначити послідовність, або методику аналізу досліджуваної проблеми, яку буде використано в курсовій роботі. Це може бути одна обрана методика з наявних, або синтез декількох методик. Вибір саме цієї методики необхідно обґрунтувати.

Загальний обсяг теоретико-методичного розділу не повинен перевищувати 25-30% обсягу курсової роботи. Джерелами інформації для теоретико-методичної частини можуть бути монографії, навчальні посібники та підручники, навчально-методична література, статистичні матеріали, нормативна та законодавча база діяльності підприємств, наукові статті, інформація з офіційних сайтів Internet.

У аналітичній частині курсової роботи наводиться загальна техніко-економічна характеристика підприємства та виконується економічний аналіз його діяльності за напрямами згідно обраної теми та об’єкту дослідження.

Загальна техніко-економічна характеристика об’єкту повинна відображати таку інформацію: стисла історична довідка, інформація про засновників підприємства, форму власності; характеристика основної продукції, що виробляється на підприємстві, її призначення та основні споживачі; характеристика виробничої структури та структури управління підприємством; динаміка основних показників господарської діяльності підприємства за декілька років. З цією метою можна використовувати наступні аналітичні таблиці:

Таблиця 2