Економічні інтереси і їх взаємозв’язок із потребами.

ПЛАН

1. Економічні потреби, їх суть і роль у розвитку виробництва. Структура потреб.

2. Класифікація економічних потреб. Безмежність потреб.

3. Економічні інтереси і їх взаємозв’язок із потребами.

ЛІТЕРАТУРА:

1. Гальчинський А. С., Єщенко П. С., Палкін Ю. І. Основи економічних знань. – К.: «Вища школа».- 1999. – С.

1. Мочерний С. В. Економічна теорія.- К.: «Академія».- 1999. – С.
2. Ніколенко Ю. В. Політекономія. – К.: «ЦУЛ». – 2003. – С.
3. Панчишин С. Економіка. – К.: «Либідь». – 2004. – С.

Економічні потреби, їх суть і роль у розвитку виробництва. Структура потреб.

Класифікація економічних потреб. Без­меж­ність потреб.

Оскільки основним завданням економіки є відповіді на запитання «Що виробляти», «Як виробляти» та «Для кого виробляти», варто зауважити, що рушійною силою всього цього процесу є потреба людини у будь-чому.

Потреби – це відчуття нестачі чогось, що необхідне для підтримання життєдіяльності й розвитку організму, людської особистості.

Основна суперечність економічного розвитку полягає в протиріччі між постійно зростаючими потребами і обмеженістю виробничих ресурсів.

Економічні потреби – це необхідність у життєвих благах, бажання володіти ними і використовувати за призначенням.

Американський економіст А. Маслоу виокремив 5 основних груп потреб людини (піраміда Маслоу).

1. фізіологічні (голод, спрага);

2. потреби у безпеці (захист від страху, болю);

3. потреби у соціальних зв’язках (дружбі, любові);

4. у самоповазі (у досягненні визнання);

5. у самореалізації (реалізації власних можливостей та здібностей).

Особисті економічні потреби:

1. Фізіологічні:

- Продукти харчування;

- Одяг, взуття;

- Житло;

- Товари господарсько-побутового призначення.

2. Інтелектуальні (духовні):

- Отримання освіти;

- Підвищення кваліфікації;

- Культурний відпочинок, предмети і послуги культурного призначення;

3. Соціальні:

- Охорона здоров’я;

- Житлово-побутові умови;

- Умови праці, транспорт, зв'язок тощо.

Роль економічних потреб полягає у тому, що вони спонукають людей до дії. У свою чергу, блага, створені у сфері матеріальної життєдіяльності, формують різноманітні потреби, які становлять предмет інтересу і стають стимулами до праці.

Отже, економічні потреби народжуються насамперед у виробництві, в процесі праці та пов’язані з ним. Задоволення ж економічних потреб відбувається у споживанні, яке відтворює і створює потребу. Завдяки економічним потребам від­бувається органічний взаємозв’язок цілей. Спожитий продукт або послуга народжує нові потреби. Таким чином відбувається відтворення економічних потреб.

Потребами і прагненнями до їх задоволення зумовлені економічні відносини між людьми, країнами.

З урахуванням суб’єкта споживання розрізняють потреби окремої людини, сім’ї, колективу підприємств, працівників певної галузі виробництва, жителів певних населених пунктів, суспільства в цілому.

За масштабами і структурою вир-ва екон. потреби можна класифікувати на абсолютні, дійсні та фактичні.

Абсолютні – визначаються максимальним обсягом створюваних у суспільстві матеріальних благ і послуг за найсприятливіших умов, які могли б бути спожиті суспільством.

Дійсні – такі, що задовольняються при оптимальних розмірах вир-ва.

Фактичні – ті, виступають у формах задоволеного попиту.

У своїй сукупності матеріальні потреби є безмежними. Це означає, що повністю задовольнити їх неможливо, що пов’язано з рідкісністю та обмеженістю ресурсів.

Закон зростання потреб.

З розвитком суспільно-виробничих відносин, науково-технічного потенціалу, зростають потреби людей у задоволенні своїх бажань.

Закон зростання потреб – закон, який виражає внутрішньо необхідні, сталі й суттєві зв’язки між розвитком продуктивних сил, суспільним виробництвом, з одного боку, і досягнутим рівнем задоволення потреб (або особистим споживанням), а також зростанням потреб суспільства, їх кількісно-якісним зростанням і вдосконаленням – з іншого.

Внутрішніми суперечностями цього закону є досягнутий рівень виробництва і споживання і зрослі на цій основі потреби людей, а також суперечність між зростанням потреб і можливістю їх задоволення старими засобами виробництва; між виробництвом і споживанням, насамперед особистим споживанням; між потребами і захопленнями індивідів. Потреби передусім народжуються у виробництві й пов’язані з процесом праці, з можливістю працювати. Тому добровільна творча виробнича діяльність – вища насолода для людини.

Економічні інтереси і їх взаємозв’язок із потребами.

Економічний інтерес – це вигода, якої досягають у процесі реалізації економічних відносин. Якщо економічні відносини не реалізують економічних інтересів, суб’єкти намагаються досягти своєї вигоди поза економічними відносинами (порушують закони, розвивають тіньову економіку, займаються спекуляцією, крадуть тощо).