Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих:

Вид сировини Норми витрати сировини Витрата сировини на 1 день, ум. од.
Чоботи Кросовки Черевики
S1  
S2  
S3  

Введемо позначення невідомих:

х1 – щоденний обсяг випуску чобіт;

х2 – щоденний обсяг випуску кросовок;

х3 – щоденний обсяг випуску черевиків.

Виходячи із об’єму витрат сировини S1 на день і норм витрат цієї сировини на одну пару кожного виду взуття, невідомі х1, х2, і х3 повинні задовільняти рівняння:

1´х1 + 0´х2 + 1´х3 = 550.

Враховуючи об’єм витрат сировини S2 і її норми витрат на одну пару кожного з видів взуття, х1, х2, і х3 повинні задовільняти рівняння:

3´х1 + 3´х2 + 1´х3 = 1550.

Аналогічно отримуємо третє рівняння щодо сировини S3:

1´х1 + 2´х2 + 1´х3 = 750.

Отже х1, х2, і х3 повинні задовільняти трьом вище складеним рівнянням. Тобто задача зводиться до розвязання системи трьох лінійних рівнянь:

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru .

Розв’язавши систему матричним способом, отримаємо х1, х2, і х3 щоденний обсяг випуску кожного виду взуття.

Реалізація розвязку системи лініних рівнянь в MathCAD:

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru
Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru

Отже щоденний випуск чобіт складає 350 одиниць, кросовок - 100, черевиків – 200.

Варіанти індивідуального Завдання №2

№ варіанту Вид сировини Норми витрати сировини Витрата сировини на 1 день, ум. од.
Чоботи Кросовки Черевики
1. S1  
S2  
S3  
2. S1  
S2  
S3  
3. S1  
S2  
S3  
4. S1  
S2  
S3  
5. S1  
S2  
S3  
6. S1  
S2  
S3  
7. S1  
S2  
S3  
8. S1  
S2  
S3  
9. S1  
S2  
S3  
10. S1  
S2  
S3  
11. S1  
S2  
S3  
12. S1  
S2  
S3  
13. S1  
S2  
S3  
14. S1  
S2  
S3  
15. S1  
S2  
S3  
16. S1  
S2  
S3  
17. S1  
S2  
S3  
18. S1  
S2  
S3  
19. S1  
S2  
S3  
20. S1  
S2  
S3  

IV.3. Завдання № 3.

Тема:Задача міжгалузевого балансу виробництва

( у натуральному виразі).

Короткі теоретичні відомості для виконання Завдання №3

Мета балансового аналізу – відповісти на питання, що виникає в макроекономіці і пов'язане з ефективністю ведення багатогалузевого господарства: яким має бути обсяг виробництва в кожній з n галузей, щоб задовольнити всі потреби в продукції цієї галузі? При цьому кожна галузь виступає, з одного боку, як виробник деякої продукції, з іншого – як споживач своєї продукції і виробленою іншими галузями.

Хай деяке виробництво розділене на n галузей. Позначимо через Q1, Q2, …, Qn планові об'єми продукції, що випускаються, по галузях за деяку одиницю часу (рік, місяць.) тобто за плановий період.

Крім того, кожна галузь поставляє свою продукцію на виробничі потреби інших галузей.

Введемо позначення:

qi,j - позначимо об'єм продукції виробництва галузі і, що поставляється в j галузь . Причому i, j=1,2, ..., n.

qi,i – об'єм продукції, який виробляється і споживається в одній галузі.

qi - (i=1,2, ..., n ) кінцевий продукт, тобто об'єм продукції, який виробляється і не використовується в матеріальному виробництві (цей об'єм продукції може йти на експорт, збільшення запасів , тощо) .

Початкові дані можна записати у вигляді таблиці міжгалузевих зв'язків.

Таблиця міжгалузевих зв'язків

Галузь Об'єм продукції, що випускається Міжгалузеві потоки Кінцевий продукт
. n
Q1 q11 q12 . q1n q1
Q2 q21 q22 . q2n q2
. . . . . . .
n   Qn qn1 qn2 . qnn qn

Згідно цієї таблиці можна записати n лінійних рівнянь.

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru .(1)

Введемо коефіцієнти прямих витрат Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru , (2)

які показують витрати продукції i-ї галузі на виробництво одиниці продукціїj-ої галузі. Можна вважати, що в деякому проміжку часу коефіцієнти аij будуть постійними і залежними від технології виробництва, що склалася.

Ці коефіцієнти утворюють матрицю прямих витрат:

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru .

Виходячи з виразу (2) маємо qij=aij × Qj.

Отриманий вираз підставимо в систему рівнянь (1), отримаємо систему рівнянь:

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru . (3)

Введемо позначення:

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru - вектор валового продукту,

Приклад виконання Завдання №2. Введемо позначення невідомих: - student2.ru -вектор кінцевого продукту.

Запишемо систему рівнянь (3 ) в матричному виді

Q=A × Q +q (4)

Основне завдання міжгалузевого балансу полягає у відшуканні такого вектора валового випуску Q, який при відомій матриці прямих витрат А забезпечує заданий вектор кінцевого продукту q.

Для цього необхідне рівняння (4) розвязати відносно Q. Проведемо необхідні перетворення:

Q-A × Q=q ;

Q × (I-A)=q . (I - одинична матриця) (5)

Рівняння (5) множитимемо лівобічно на зворотну матрицю

(I-A)-1× (I-A) × Q = (I-A)-1 ×q

і отримаємо:

Q = (I – A )-1 × q (6)

Користуючись рівнянням (6) можна прораховувати варіанти виробництва при різних варіантах кінцевого продукту.

Умова Завдання №3.

Дані матриця А техніки виробництва і вектор q кінцевої продукції.

Визначити:

- валовий випуск продукції по галузях при заданому q;

- міжгалузеві потоки.

Наши рекомендации