Економічна суть, матеріальний склад і структура оборотних фондів та оборотних коштів промислового підприємства
Оборотні фонди підприємства. Частина виробничих фондів, яка повністю споживається в одному виробничому (технологічному) циклі і переносить повністю свою вартість на вартість новоствореної продукції. Оборотні фонди, як матеріальні ресурси виробництва, формують речові елементи продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), а також збереження і транспортування сировини і готових виробів (різні допоміжні матеріали — мастила, фарби, тара).
У практиці господарювання до оборотних фондів належать інструменти та інвентар з терміном експлуатації до одного року і вартістю до 100 одиниць національної валюти, а також усі спеціальні інструменти, пристрої, одяг та взуття незалежно від терміну використання і вартості.
За виробничим призначенням оборотні фонди підприємства поділяються на такі групи:
· виробничі запаси, тобто предмети праці, які ще не залучені до виробничого процесу і перебувають на складах підприємства у вигляді певних запасів;
· незавершене виробництво та напівфабрикати власного виготовлення, тобто продукція, яка не пройшла усі стадії оброблення;
· витрати майбутніх періодів.
Виробничі запаси є найбільшою частиною оборотних фондів. До них належать сировина, основні й допоміжні матеріали, покупні напівфабрикати, паливо і пальне, тара, запасні частини для ремонту, малоцінні інструменти і господарський інвентар, що швидко зношуються.
Незавершене виробництво. Предмети праці, оброблення чи перероблення яких не завершено підприємством і вони перебувають на різних стадіях виробничого процесу. До напівфабрикатів власного виробництва належать предмети праці, що їх повністю оброблено чи перероблено у певному виробничому підрозділі підприємства, але вони потребують подальшого оброблення в інших його підрозділах.
Витрати майбутніх періодів. Грошові витрати за певний період, які буде відшкодовано за рахунок собівартості продукції (робіт, послуг) у наступні періоди. Це витрати на проектування, підготовку виробництва та освоєння випуску нових виробів, раціоналізацію і винахідництво тощо.
Процентне співвідношення між окремими групами і елементами оборотних фондів (виробничі запаси, незавершене виробництво, витрати майбутніх періодів) має назву виробничо-технологічної структури оборотних фондів. На неї впливають такі чинники: тип виробництва, особливості продукції та технології її виготовлення, умови забезпечення підприємства матеріальними ресурсами. Найбільшу частку в загальному обсязі оборотних фондів становлять: виробничі запаси на підприємствах легкої промисловості (85 – 90%); незавершене виробництво на підприємствах машинобудування (30 – 40% через велику тривалість виробничого циклу); витрати майбутніх переодів на підприємствах добувної промисловості (40 –50%).
У процесі безперервного руху вартість оборотних фондів певний час знаходиться не у сфері виробництва, а у сфері обігу, набуваючи при цьому товарної чи грошової форми. Таким чином, вони стають фондами обігу і використовуються для обслуговування процесу реалізації виробленої продукції (розрахункові документи в банках на інкасо; інші кошти в розрахунках; залишки товарної продукції на складах; інші кошти; дебіторська заборгованість; готівка в касі; готова продукція, яка знаходиться у дорозі).
Сукупність оборотних фондів і фондів обігу в грошовій формі є оборотними коштами підприємства.
Отже, оборотні кошти підприємства – це грошові кошти, що авансовані для формування виробничих запасів незавершеного виробництва, залишків готової продукції та інших предметів праці, необхідних для підтримування безперервності виробничої діяльності.
За джерелами формування оборотні кошти промислового підприємства поділяють на:
· власні оборотні кошти, тобто засоби, які придбані підприємством при його створенні для забезпечення нормального функціонування;
· залучені оборотні кошти, тобто фонди обігу, представлені кредитами, позиками від інших організацій.
За способами планування та нормування оборотні кошти промислового підприємства поділяють на:
· нормовані оборотні кошти – мінімальні кошти, які необхідні для забезпечення безперебійного функціонування підприємства;
· ненормовані оборотні кошти – додаткові засоби, які використовуються для розширення виробництва.