Загальна ідея і можливості МАІ

Процеси прийняття рішень в різних сферах діяльності багато в чому аналогічні. Тому необхідний метод, що дозволяє за універсальними правилами надавати підтримку прийняття рішень і відповідний природному ходу мислення осіб, що ухвалюють рішення.

Узагальнюючи досвід ухвалення рішень в економіці, політиці, на виробництві і в інших сферах людської діяльності, можна сформулювати ряд інтуїтивних побажань до властивостей методу, покликаного забезпечити підтримку процесу прийняття рішення. Такий метод повинен:

1) відповідати природному ходу людського мислення; слід мати на увазі, що математика, покладена в основу методу, не повинна замінювати людський розум і досвід в інтерпретації реального світу;

2) служити універсальною систематичною основою ухвалення рішення, що дозволяє ставити процес ухвалення рішень на потік (замість мозкових штурмів, організовуваних спонтанно і без чіткого плану, одержуємо зрозумілий алгоритм організації роздуму над ухваленням рішення в будь-якій сфері діяльності);

3) дозволяти вирішувати проблему ухвалення рішень з урахуванням її реальної складності; помітимо, що застосування традиційних аналітичних технологій неможливе без всіляких допущень, що спрощують ситуацію;

4) враховувати той факт, що, як правило, є безліч думок, безліч стилів ухвалення рішення; в процесі вироблення єдиного рішення можливі конфлікти, тому потрібні механізми досягнення згоди;

5) враховувати той факт, що часто (особливо для масштабних завдань) є безліч рішень; для вибору кращого рішення далеко не завжди вдається побудувати логічний ланцюжок міркувань, коли з двох варіантів можна вибрати тільки один і компроміси не допустимі, тому для забезпечення ясності необхідний механізм кількісного ранжирування (установки пріоритетів) для можливих рішень;

6) припускати обґрунтований і зрозумілий спосіб рейтингування можливих рішень; інакше процес ухвалення рішень може носити невизначений характер, а потенційні можливості можуть виявитися нереалізованими;

7) враховувати як наявну кількісну інформацію, так і якісну інформацію про переваги особи, що приймає рішення ("подобається - не подобається", "краще - гірше" і т.п.), що надзвичайно важливо для економіки, політики, управління, соціальної сфери; у зв'язку з цим може бути корисна процедура парних порівнянь.

Висловленим тут побажанням багато в чому задовольняють можливості методу аналізу ієрархій.

Основоположна ідея методу полягає в ієрархічній декомпозиції завдання ухвалення рішення з подальшим багатокритерійним рейтингуванням альтернативних рішень.

Метод аналізу ієрархій надає користувачам наступні можливості.

1) Метод дозволяє провести аналіз проблеми. При цьому проблема ухвалення рішення представляється у вигляді ієрархічно впорядкованих:

а) головної мети (головного критерію) рейтингування можливих рішень

б) декількох груп (рівнів) однотипних чинників, що так чи інакше впливають на рейтинг

в) групи можливих рішень

г) системи зв'язків, що вказують на взаємний вплив чинників і рішень.

Передбачається, так само, що для всіх перерахованих "вузлів" проблеми вказані їх взаємні впливи один на одного (або зв'язки одного з одним).

2) Метод дозволяє провести збір даних з проблеми.

У відповідність з результатами ієрархічної декомпозиції модель ситуації ухвалення рішення має кластерну структуру. Набір можливих рішень і всі чинники, що впливають на пріоритети рішень, розбиваються на відносно невеликі групи - кластери. Розроблена в методі аналізу ієрархій процедура парних порівнянь дозволяє визначити пріоритети об'єктів, що входять в кожен кластер. Для цього використовується метод власного вектора. Таким чином, складна проблема збору даних розбивається на ряд простіших, таких, що розв'язуються для кластерів.

3) Метод дозволяє оцінити суперечність даних і мінімізувати її.

З цією метою в методі аналізу ієрархій розроблені процедури узгодження. Зокрема, є можливість визначати найбільш суперечливі дані, що дозволяє виявити найменш ясні частини проблеми і організувати ретельніше вибіркове обдумування проблеми.

4) Метод дозволяє провести синтез проблеми ухвалення рішення.

Після того, як проведено аналіз проблеми і зібрано дані по всіх кластерах, по спеціальному алгоритму розраховується підсумковий рейтинг - набір пріоритетів альтернативних рішень. Властивості цього рейтингу дозволяють здійснювати підтримку ухвалення рішень. Наприклад, ухвалюється рішення з найбільшим пріоритетом. Крім того, метод дозволяє побудувати рейтинги для груп чинників, що дозволяє оцінювати важливість кожного чинника.

5) Метод дозволяє організувати обговорення проблеми, сприяє досягненню консенсусу.

Думки, що виникають при обговоренні проблеми ухвалення рішення, самі можуть в даній ситуації розглядатися як можливі рішення. Тому метод аналізу ієрархії можна застосувати для визначення важливості обліку думки кожного учасника обговорення.

6) Метод дозволяє оцінити важливість обліку кожного рішення та важливість обліку кожного чинника, що впливає на пріоритети рішень.

Величина пріоритету безпосередньо пов'язана з оптимальністю рішення. Тому рішення з низькими пріоритетами відкидаються як неістотні. Як зазначено вище, метод дозволяє оцінювати пріоритети чинників. Тому, якщо при виключенні деякого чинника пріоритети рішень незначно змінюються, такий чинник можна вважати неістотним для даної задачі.

7) Метод дозволяє оцінити стійкість схвалюваного рішення.

Схвалюване рішення можна вважати обґрунтованим лише за умови, що неточність даних або неточність структури моделі ситуації ухвалення рішення не впливають істотно на рейтинг альтернативних рішень.