Водень як джерело нової енергетики.
Водень є найбільш поширеним елементом у Всесвіті. Вміст хімічних елементів у космосі – 80% водню, 18% гелію та 2% всіх інших елементів. Отже водень - це невичерпне джерело енергії, якого достатньо на будь-якій планеті і в будь-якому куточку Всесвіту. Основні доступні запаси водню на Землі знаходяться у зв’язаному стані – це вода (Н2О) та структурні молекули надр Землі і живої природи: СnНm (рослини), H2S (сірководень), NH3 (аміак) тощо. Зворотний процес вивільнення водню – об’єднання (спалювання) молекул СnНm з молекулою кисню О2 у реакції СnНm + О2 → Н2О + СО2 + С + Q (кал) – проходить з виділенням теплоти Q, що постійно накопичується на Землі за допомогою хлорофілу у живій природі завдяки енергії Сонця.
Природні залежи енергоресурсів створилися (без участі кисню) шляхом поступового вивільнення водню із молекул СnНm тканин рослин (флори) протягом мільйонів років. Сьогодні ці запаси практично не поновлюються, порівняно з темпами їх споживання. У той же час, людство давно відтворило процес природного вивільнення водню. Це виробництво „деревного” вугілля шляхом термічної обробки деревини (молекули СnНm) в умовах обмеженого доступу кисню. Аналогічні принципи і відтворені у наших технологіях переробки структурних молекул СnНm природних речовин. Всі реакції проходять у закритому об’ємі («реакторі») при відносно низьких (~300°С) температурах і є екологічно чистими.
 | Рис.1. Один із варіантів пілотної установки [1] розкладення молекул з воднем - отрутохімікатів та органіки (СnНm) - на вугілля-кокс (С) та водень-газ (Н2). „Реактор” закритого типу та іонізуючий ультрафіолет забезпечують відсутність кисню, і виключають появу синтез-газу (Н2+СО + Н2О). |
Органіка як джерело водню
Сьогодні всі країни світу вирішують проблему поводження з побутовими відходами. Йдеться про органіку живої природи (молекули СnНm), стійки органічні забруднювачі (СОЗ), пластики та поліетилени, інші побутові органічні відходи. Наша установка, адаптована до розкладення органіки (рис.1), повністю вирішує основні проблеми утилізації органіки, виділення чистого водню-газу та вугілля - коксу [1]. Висновок № 1/864 від 25.12.2007 р. лабораторії аналітичної хімії Інституту захисту рослин Української академії аграрних наук офіційно підтверджує позитивний результат випробувань.
Все населення Землі (4 млрд), приймаючи їжу, кожний рік споживають і окислюють (спалюють в організмі) 700 млн тонн органіки, віддаючи оточуючому середовищу 31015 ккал теплоти.. Багато більше органіки витрачається на виробничі потреби. Кожна тонна органіки, при розкладенні нашою установкою, дає 300 кг вугілля-коксу та 15 кубічних метрів водню-газу. Україна витрачає за рік ~50 млрд кубометрів природного газу, що еквівалентно переробці ~3 млрд тонн органіки. Тому навіть глобальна утилізація наявних органічних джерел завідомо задовольняє всі сучасні потреби людства в енергоносіях, хоча весь зелений світ рослин використовує на синтез органіки лише 0.3% сонячного світла. Запаси органіки невичерпні, оскільки будуть відновлюватися поки існує життя на планеті Земля.