Структура ринку, її характеристика
Ринок — досягнення всього людства навсіх етапах його розвитку до найвищих форм суспільного прогресу. Ринкове господарство є середовищем, в рамках і з допомогою якого відтворюються і панують відносини і зв'язки товарного виробництва.
Структура ринку — це внутрішня будова, розміщення, порядок окремих елементів ринку, їх питома вага в загальному обсязі ринку. Ознаки будь-якої структури: тісний зв'язок між її елементами; певна стійкість цих зв'язків; цілісність, сукупність даних елементів. Структура ринку визначається за такими критеріями: за об’єктами, за суб'єктами, у територіальному аспекті, за формами контактів, за рівнем насиченості, за ступенем зрілості, за ступенем обмеженості конкуренції, з позицій відповідності законодавству, за асортиментом товарів тощо.
За об'єктами визначаєтьсязагальна структура ринку (рис. 1).
1. Структура ринку
Споживчий ринок включає ринки продовольчих і промислових товарів, побутових, комунальних, транспортних послуг, послуг освіти, охорони здоров'я, культури, а також ринок житла.
Ринок засобів виробництва охоплює ринки засобів праці, природних ресурсів (сировини, матеріалів, палива, енергії, у тому числі і ринок землі).
Ринки товарів і послуг складаються з великої кількості галузевих ринків, тобто ринків конкретних товарів.
Ринок інновацій охоплює ринки науково-технічних розробок, нововведень, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, патентів, ліцензій тощо.
Особливим ринком є ринок інформації. Предметом купівлі-продажу тут є книги, засоби масової інформації, реклама, науково-технічна інформація і багато іншого, що у залежності від об'єкта відноситься чи до споживчого ринку, чи до ринку засобів виробництва або інновацій.
Ринок праці — це ринок робочої сили, що має чітко виражену галузеву і територіальну структуру.
Ринок грошей і валюти, або кредитний ринок, та ринок цінних паперів об'єднуються в ринок інвестиційних ресурсів, або ринок капіталів. Усі елементи ринку капіталів взаємозв'язані і взаємозумовлені.
Для України характерна нерозвинута ринкова структура та інфраструктура. Зміст ринкових перетворень саме й полягає у формуванні загальної ринкової структури.
За суб'єктами виділяють такі типи ринків: ринок покупця, ринок продавця, ринок державних установ, посередницький ринок.
На ринку покупця пропозиція товарів перевищує попит на них, що дає можливість покупцеві порівнювати товари і надавати перевагу певному із них; тут існує конкуренція продавців товарів і послуг. Більшість сучасних розвинених ринків — це ринки покупців.
На ринку продавця попит значно перевищує пропозицію; тут головна увага надається кількості і наявності товарів і послуг, а якість відходить на задній план.
Ринок державних установ включає сукупність актів купівлі-продажу товарів і послуг державних організацій, установ, центрального уряду, адміністрацій областей, місцевих органів влади, що купують, продають, орендують товари, необхідні їм для виконання функцій здійснення влади.
Посередницький ринок охоплює сукупність економічних відносин осіб і організацій, котрі купують товари і послуги для перепродажу або надання їх в оренду іншим споживачам із вигодою для себе.
У територіальному аспекті виділяють місцеві, регіональні, національний, світовий ринки, а також внутрішній і зовнішній ринки.
За формами контакту розрізняють ринки на особистому контакті і безособові ринки.
За рівнем насиченості виділяють рівноважний ринок, дефіцитний ринок, надлишковий ринок.
За ступенем зрілості існують нерозвинений ринок, розвинений ринок, ринок, що формується.
За ступенем обмеженості конкуренції розрізняють вільний, монополістичний ринок, олігополістичний ринок.
З позицій відповідності діючому законодавству існують легальний і нелегальний ринки.
За функціональним призначеннямвиділяютьринок ресурсів і ринок товарів і послуг.