Нафтова промисловість україни

Продукти нафтопереробки широко використовуються в усіх галузях промисловості, сільського господарства, транспорті і по­буті. Основна частина нафти використовується для виробництва нафтопродуктів - бензину, дизельного пального і мастил.

Нафтова промисловість включає нафтовидобувну і нафтопереробну галузі.

Нафтоввидобувна промисловість України характери­зується низькими показниками. При потребі 40 млн т нафтопро­дуктів на рік ми добуваємо 3,7-4 млн т, або менше 10% від потре­би. У зв'язку з повним вичерпанням нафтових родовищ у старо-промислових західних районах, поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах, ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і Азовського морів.

Найдавнішим районом видобутку нафти вважається При­карпатський, в якому почали видобувати нафту ще у 1770 році, яка була придатна для виробництва палива і для хімічної пере­робки. В результаті геологорозвідувальних робіт у 1950 р. було відкрито Долинське родовище нафти в Івано-Франківській об­ласті, а в 1962 році - Північно-Долинське. Внаслідок освоєння цих родовищ видобуток нафти на Прикарпатті значно зріс. Нині в Прикарпатській нафтогазоносній провінції працюють нафтога­зовидобувні управління - Бориславнафтогаз і Долинанафтогаз. Поки що масштаби видобутку нафти невеликі через вичер-паність запасів і недостатні пошукові роботи і становлять поло­вину нафти, яка видобувається в Україні.

Значне місце у видобутку нафти належить Лівобережній частині України, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на базі Гнідинцівського і Прилуцького родовищ, і в Сумській області - на базі Анастасіївського, Ох-тирського і Качанівського родовищ та в Полтавській області на базі Сагайдацького, Зачапилівського, Радченківського родо­вищ. Тут видобувають також половину нафти в Україні - в ме­жах 2 млн т.

Промислові родовища нафти є також у Причорномор'ї та на Кримському півострові. Завдяки детальному вивченню надр цього регіону тут відкрито ряд нафто- і газоносних родовищ.

У перспективі видобування нафти можливе і в інших зонах країни. Одна з таких зон розташована на північному борту Дніпровсько-Донецької западини, вздовж її північного крайово­го глибинного розлому. Тут, на ділянці завдовжки 250 км і за­вширшки 30-35 км у 1989-1991 pp. було відкрито 12 промисло­вих родовищ нафти і газу. На розвіданій площі (445 км кв.) при запасах 0,4 млн т на 1 км² запаси становлять майже 19 млрд т нафтового еквівалента. З урахуванням коефіцієнта успішної розвідки (промислових відкриттів), який становить 0,55, су­марні прогнозні геологічні запаси нафти і газу в надрах північно­го борту Дніпровсько-Донецької западини можуть сягати 7-10 млрд т нафтового еквівалента.

У Дніпровсько-Донецькій западині є ще й Південний крайо­вий прогин, де прогнозні запаси нафти і газу становлять 3-5 млрд т нафтового еквівалента.

Таблиця 7.2. Видобуток нафти по регіонах, включаючи газовий конденсат

(тис. т)

Регіон
Україна	5252,0	4089,9	3903,2	3797,9	3692,9	3703,6
у тому числі:
Автономна
Республіка Крим	18,1	51,6	98,6	89,7	79,9	87,4
області:
Дніпропетровська	11,1	19,4	15,7	21,3	34,8	41,2
Івано-Франківська	701,0	548,6	490,3	480,4	477,1	482,2
Луганська	0,4	-	-	-	-	0,3
Львівська	230,5	144,1	124,3	122,4	119,4	114,0
Полтавська	852,5	786,5	833,8	776,7	752,5	778,4
Сумська	2121,6	1626,9	1591,0	1571,4	1552,3	1525,2
Харківська	381,8	251,3	216,5	228,0	191,2	203,9
Чернігівська	935,0	661,5	533,0	508,0	485,7	471,0

Таким чином лише у цих регіонах є запаси пального в межах 12 - 15 млрд т нафтового еквівалента. Разом з тим запаси нафти і газу в цьому регіоні знаходяться на великій глибині - 7-8 км і потребують спеціальної технології їх добування.

Видобута в Україні нафта має відносно високу собівартість, оскільки видобуток її найпрогресивнішим фонтанним способом практично припинився і в деяких регіонах для підтримування високого пластового тиску практикують закачування у контурні горизонти гарячої води, хімічних реагентів, що дає можливість збільшити видобуток нафти до 60-70%.

Поки що обсяги добування нафти в Україні у межах 3,7-4,0 млн т за рік (табл. 7.2.).

Найбільше нафти добувається у Сумській, Полтавській, Іва­но-Франківській і Чернігівській областях.

Нафтопереробна промисловість України представлена 6 нафтопереробними заводами, а саме: Лисичанським Луганської області, Кременчуцьким Полтавської області, Херсонським, Дрогобицьким Львівської області, Одеським, Надвірнянським Івано-Франківської обл. заводами, здатними переробити за рік до 80 млн т нафти.

Таблиця 7.3. Обсяги переробки нафти і виробництва продукції за роками

Роки	Переро­блено нафти, млнт	Вироблено
бен­зину, млн т	дизель­ного палива, млн т	мазуту палив­ного, млн т	нафто­бітуму, млн т	масла масти­льні, тис. т	пара­фіну, тис.т
1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004	59,9 59,0 16,9 9,1 16,1 20,2 21,9 22,0	10,0 9,2 3,0 2,1 4,0 4,7 4,4 5,0	14,6 12,7 4,3 2,7 4,8 5,8 6,3 6,3	25,5 25,6 6,6 2,7 5,3 7,2 7,9 7,8	1,5 2,5 0,60,2 0,30,2 0,3 0,4	486 517 287 142 135 149 169194	144 120 14,3 21,4 19,0 20,6 14,9 13,9

Рис. 7.2. Обсяги переробки нафти і виробництва нафтопродуктів в України

За роки незалежності обсяги переробки нафти і виробництва продукції з неї скоротились майже у 3 рази (див. табл. 7.3. та рис. 7.2), а недоліком нафтопереробних заводів, які розміщені на тери­торії України, в тому, що глибина переробки нафти залишається досить низькою - до 60%, тоді як у США понад 90%. Тому значна частина нафти, яка переробляється на наших заводах, попадає у паливні галузі і використовується на теплових електростанціях.

Низький технічний рівень виробництва нафтопереробної промисловості, випуск неякісних нафтопродуктів ставить перед заводами завдання про їх модернізацію. Разом з тим Україна не має можливості забезпечити всі потужності власною сировиною, і заводи використовують потужності на третину, а Російська Фе­дерація як основний постачальник сирої нафти, викупивши їх, не зацікавлена у їх роботі.

Найважливішим завданням нафтопереробної промисловості є забезпечення зростання технічного рівня виробництва і підви­щення глибини переробки до 80% і більше, а також шляхом до­мовленості з Російською Федерацією та за рахунок поставки нафти із інших джерел її надходження забезпечити раціональне використання виробничого потенціалу нафтопереробних підприємств.