Розрахунок зміни собівартості продукції
У результаті очікуваного впровадження проектних розробок на діючих підприємствах досягається зміна собівартості продукції. При виконанні розрахунків зміни собівартості продукції за статтями витрат має бути врахований вплив всіх чинників, пов'язаних впливом заходів нової техніки.
Зміна собівартості продукції за статтями витрат: "сировина, основні і допоміжні матеріали, паливо, енергія й інші ресурси", за якими витрати нормуються, визначають за формулою:
,
де , - норма витрати кожного виду матеріальних ресурсів на одиницю випуску продукції, відповідно до і після впровадження нової техніки, т/т;
Цi - ціна одиниці витрачених матеріальних ресурсів, грн./т;
A2 - річний випуск продукції після впровадження нової техніки, т;
і=1,2…n – кількість статей матеріальних витрат, за якими вимірюються норми витрат.
Зміна витрат по заробітній платі основних виробничих робочих ∆Сз.п. визначають за формулою:
,
де Чс, Чн - чисельність робітників з штату, які обслуговують машину чи агрегат, відповідно до і після їх заміни чи реконструкції, люд.;
Зср - середньорічна заробітна плата одного робочого, грн.;
Кс - коефіцієнт, що враховує відрахування на соціальне страхування (Кс=1,26);
Ксп - коефіцієнт списочного складу.
Зміну амортизаційних відрахувань обчислюють за формулою:
,
де Кдоп - додаткові капітальні вкладення, грн.;
Н - норма амортизаційних відрахувань, %.
Зміни витрат на поточний ремонт устаткування визначають шляхом обліку зміни вартості замінюваних деталей і вузлів протягом року і витрат на заробітну плату ремонтного персоналу.
Зміну вартості замінюваних деталей знаходять за формулою:
,
де τсі, τні - термін служби замінюваних вузлів і деталей, відповідно до і після реконструкції машини, доб;
і=1,2…n - кількість вузлів і деталей у новій конструкції, які мають різний термін служби стосовно до порівнюваних вари антів;
Цс, Цн - ціна замінюваних вузлів і деталей, відповідно до і після реконструкції, грн.;
Лс, Лн - ліквідаційна вартість вузлів і деталей за ціною брухту, відповідно до і після реконструкції, грн.
Зміна витрат на заробітну плату ремонтних робочих (∆З, грн.) розраховується за формулою:
,
де Чрсі, Чрні - чисельність ремонтників, здійснюють заміну вузлів і деталей, відповідно до і після реконструкції;
tci, tні - тривалість одного ремонту, відповідно до і після реконструкції;
dср.ні, dcр.сі - середньогодинна тарифна ставка ремонтних робочих, відповідно до і після реконструкції, грн. /год;
Кпр - коефіцієнт, що враховує премії та доплати до у тарифної ставці, грн. (Кпр = 1,3-1,4);
Кс - коефіцієнт, що враховує відрахування на соцстрах (Кс=1,26).
Зміна витрат на поточний ремонт (∆Стр, грн) визначають за формулою:
,
де β - коефіцієнт, що враховує питому вагу витрат на запасні частини, матеріали для ремонту і заробітну плату ремонтних робітників у загальній вартості витрат на поточний ремонт, частки одиниці (β= 0,7-0,85).
В окремих випадках, коли невідомі терміни служби змінних деталей, вузлів, додаткові витрати на поточний ремонт (∆Стр, грн) можуть бути знайдені за формулою:
,
де f - коефіцієнт, що враховує витрати на поточний ремонт, вилічений як ставлення до вартості основних фондів, частки одиниці (f = 0,008-0,15).
Зміна витрат на силову електроенергію (∆Сэ, грн.) знаходять за формулою:
,
де ∆W - зміна потужності електродвигунів, кВт;
Вф - фактичний час роботи машини, год.;
Кисп - коефіцієнт використання потужності, частки одиниці;
Цэн - ціна за 1 кВт·год електроенергії, грн.
У тому випадку, коли експлуатація машини нової конструкції увінчує річний випуск продукції в цеху чи на ділянці, необхідно визначити зміну умовно-постійних витрат (∆СQ, грн.) по формуле:
,
де УПР - умовно-постійні витрати в собівартості одиниці продукції, розраховані за варіантом, прийнятім за базовий, при порівнянні, грн.;
А2, А1 - річний випуск продукції, відповідно за новим і базовоим варіантам, т.
Вимірювання собівартості річного випуску продукції в результаті реконструкції (модернізації) машини чи агрегату (∆С, грн.) розраховують за формулою:
.